Запитання для самостійної роботи

1. Які індивідуальні відмінності мислення потрібні людині для розв’язання проблем сучасного життя?

2. Серед шляхів покращення пам’яті визначте найбільш ефективні саме для Вас.

3. Як Ви думаєте, чому добре розвинута уява потрібна людині будь-якої професії?

Емоції і почуття

1. Поняття про емоції. Емоції і мозок.

2. Вираження емоцій і почуттів.

3. Види емоцій і почуттів.

Поняття про емоції. Емоції і мозок

Пізнаючи оточуючий світ і змінюючи його, людина небайдуже ставиться до того, що відбувається в ньому. Ці різноманітні переживання людини, в яких виявляється її ставлення до того, що діється навколо неї, до інших людей і до себе самої, називаються емоціями і почуттями.

Давно відомо, що емоція впливає на сприймання. Радісна людина сприймає світ з оптимізмом. Той, хто страждає, сумує, інтерпретує зауваження інших як критичні.

Емоції впливають на пам’ять, мислення та уяву людини. Зляканій людині важко оцінити альтернативні рішення. У розгніваної людини з’являються лише «сердиті думки». У стані підвищеного інтересу або збудження окремі люди бувають настільки захоплені, що не здатні до навчання, праці.

«Всі наші пізнання беруть початок у почуттях», – стверджував Леонардо да Вінчі. Пізнаючи світ, ми пропускаємо всі свої думки через серце: дивуємося чи сприймаємо як належне, насолоджуємося чи відчуваємо огиду, схвалюємо чи засуджуємо, приймаємо чи заперечуємо. Емоції стимулюють наше мислення, однак слід зазначити, що коли ми переживаємо дуже сильні емоції, то не можемо мислити об’єктивно.

Позитивні емоції додають нам сили, здоров’я, енергії. «Ми сміємося, тому що почуваємо себе добре, а почуваємо себе добре тому, що сміємося», – вважав французький лікар І. Вейн-баум (1907 р.). Відомий фізіолог П. К. Анохін встановив, що довготривалі негативні емоції (страх, переживання болю тощо), відіграють вирішальну роль у розвитку багатьох хвороб людини.

Емоції і почуття являють собою складну реакцію організму, в якій беруть участь майже всі відділи нервової системи. Через органи чуття ми отримуємо сигнали із зовнішнього світу про позитивні та негативні події. Вони надходять у мозок у вигляді нервових імпульсів. Мозок інтерпретує ці сигнали, зважаючи на набутий досвід і стан особистості. У зв’язку з тим відбуваються певні хімічні реакції, внаслідок яких спостерігаються зміни у роботі внутрішніх органів, м’язів і серцево-судинної системи.

Підкірка нашого головного мозку функціонує під контролем кори великих півкуль. Контроль з боку кори виявляється, зокрема, в тому, що людина може регулювати силу емоцій, не піддаватися їм, затримувати певною мірою зовнішні прояви своїх переживань (стримувати сміх, гнів тощо). Водночас підкірка чинить позитивний вплив на кору великих півкуль, виступаючи як джерело їх сили. У переживанні емоцій більш значну роль відіграє підкірка, а почуттів – кора головного мозку.

У підкірці головного мозку знаходяться центри, які впливають на вегетативну нервову систему і регулюють роботу внутрішніх органів, цим пояснюються зміни у функціонуванні організму під час переживання емоцій і почуттів. Відбуваються зміни у функціонуванні серця, органів дихання, змінюється стан скелетних м’язів (тому ми бачимо іншу міміку і пантоміміку людини) і діяльність залоз внутрішньої секреції (змінюється імунітет людини). За цими змінами можна значною мірою зрозуміти емоційний стан людини у певну хвилину.

У 1879 році американський дослідник Ґельт зробив відкриття. Він відводив повітря, яке видихав пацієнт, і конденсував його у скляній трубці, охолодженій до мінусової температури. Якщо пацієнт перебував у стані спокою, трубка залишалася чистою. Коли ж пацієнт сердився або хвилювався, то через 5 хвилин на стінці трубки з’являвся коричневий осад, який свідчив про появу в повітрі, яке видихав пацієнт, нового хімічного продукту. Цей продукт, введений людині або тварині, викликав негативні емоції. Вчений дійшов висновку, що поганий настрій, пригнічений душевний стан спричиняють появу шкідливих продуктів в організмі, що в результаті призводить до хвороб. Особливо це стосується дітей.

Вчені виявили у мозку людини ділянки, що відповідають за ті чи інші емоції. Так, американський фізіолог Х. Дельгадо, подразнюючи певні ділянки мозку тварин, штучно викликав у них емоції суму, спокою, агресії тощо. Норвезький вчений С. Якобсон, стимулюючи електрикою різні ділянки мозку людини, виявив зони переживання задоволення, страху, огиди, люті тощо. Цінність цього методу в тому, що, застосовуючи його, можна лікувати різноманітні депресивні стани.

Під час сміху в нашому організмі виділяється хімічна речовина ендорфім. Вона діє подібно до морфію. Зрозуміло, чому нам після сміху стає краще, легше на душі.

Емоції і почуття – це своєрідні енергетичні хвилі, які генеруються гормональною системою. Енергія цих хвиль ніби пронизує весь наш організм, надходить до всіх його клітин, а це змушує їх працювати у певному режимі. Позитивні емоції створюють в організмі сприятливі умови для функціонування усіх органів, стимулюють їх діяльність. Негативні – блокують діяльність усіх систем, таким чином зумовлюють напруження в організмі, спричиняють розлад нервової системи, що, у свою чергу, породжує хвороби душі і тіла.