Різновиди уяви

Залежно від участі волі в роботі уяви її поділяють на мимовільну і довільну.

Мимовільною є така уява, коли створення нових образів не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети або явища. У процесі спілкування співрозмовники уявляють ситуації, події, про які йдеться. Читаючи художню або наукову літературу, людина мимоволі спостерігає реальні картини, які породжує її уява під впливом прочитаного. Мимовільне виникнення уявлень тісно пов’язане з почуттями людини. Почуваючи страх, тривогу за близьких для неї людей, людина малює собі образи небезпечних ситуацій, а готуючись до приємної події, уявляє собі атмосферу доброзичливості.

Процес уяви може тривати довільно, коли він спрямовується спеціальною метою – створити образ певного об’єкта, можливої ситуації, уявити або передбачити сценарій розвитку подій.

Залежно від характеру діяльності людини її уяву поділяють на творчу і репродуктивну.

Уява, яка супроводжує творчу діяльність і допомагає людині створювати нові оригінальні образи, називається творчою. Уява, яка супроводжує процес засвоєння вже створеного та описаного іншими людьми, називається репродуктивною. Так, у конструктора-винахідника, який створює нову машину, уява творча, а в інженера, який згідно з описом або кресленням створює образ цієї машини, уява репродуктивна.

Залежно від змісту діяльності уява поділяється на технічну, наукову, художню та інші різновиди. Уяву в художній творчості можна проілюструвати словами К. Паустов­ського: «Кожна хвилина, кожне кинуте мимохіть слово та погляд, кожна глибока або жартівлива думка, кожний непомітний рух людського серця, так само як і літаючий пух тополі або вогонь зірки в нічній воді, – все це крихти золотого пилу. Ми, літератори, видобуваємо їх протягом десятиріч, ці мільйони крихт, збираємо непомітно для самих себе, перетворюємо на сплав і потім із цього сплаву виковуємо свою «Золоту троянду» – повість, роман або поему». Художня уява має переважно чуттєві (зорові, слухові, нюхові та інші) образи – надзвичайно яскраві та детальні. Художникові, письменнику здається, що вони безпосередньо сприймають те, що зображують у своїх творах.

Для технічної уяви характерними є створення образів просторових відношень у вигляді геометричних фігур і побудов. Образи технічної уяви найчастіше об’єднуються у кресленнях, схемах, на підставі яких потім створюються нові машини, нові предмети.

Наукова уява знаходить свій вияв під час створення гіпотез, проведення експериментів, узагальнень для формулювання понять. При побудові наукової системи уява потрібна, щоб доповнити відсутні, не визначені ще ланки в ланцюжку фактів.

Особливою формою уяви є мрія. Мрія – це процес створення людиною образів бажаного майбутнього. Мрія є елементом наукового передбачення, прогнозу та планування діяльності. Яскравою ілюстрацією цього є твори Жуля Верна, в яких він геніально передбачив витвори майбутньої технічної думки – підводний човен, гелікоптер.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення термінів «відчуття» і «сприймання».

2. Яке місце відчуттів і сприймань у пізнанні людиною навколишнього світу та у трудовій діяльності?

3. У чому виявляється увага людини?

4. Які є види уваги? За якими критеріями їх розрізняють?

5. Що називається мисленням?

6. В яких ситуаціях Вам допоможуть знання про етапи розв’язання будь-якої задачі?

7. Охарактеризуйте поняття «інтелект».

8. Що таке пам’ять людини?

9. Схарактеризуйте процеси пам’яті.

10. Визначте роль смислової пам’яті у навчанні.

11. Дайте визначення поняття «уява».

12. Як уява пов’язана з іншими пізнавальними процесами?