- •1. Поняття «культура», її сутність, структура, функції
- •2. Культура первісного суспільства на теріторії України
- •3. Трипільська культура
- •4. Культура населення ранньої залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •5. Культура античних держав Північного Причорномор'я
- •6.Дохристиянська культура східних слов’ян
- •7.Давньоруська мова та її особливості
- •8.Виникнення слов’янської писемності. Просвытительство на Русі
- •10. Архітектура та містобудівництво Київської Русі
- •11. Науково-технічні досягнення Київської Русі та ГалицькоВолинського
- •12. Літературні жанри Київської Русі
- •13. Особливості культури Галицько -Волинської Русі
- •14. Книгодрукування в Україні та його вплив на розвиток культури
- •15. Образотворче мистецтво і архітектура України у XVI – першій
- •16. Народні думи й пісні XV – початку xviIст. Та їх особливості.
- •17. Науково-технічні знання в Україні у XIV – першій половині XVII ст.
- •18.Діяльність братства та їх роль у розвитку культури
- •19. Полемічна література в Україні
- •20. Роль козацтва у розвитку української культури 17-18 ст.
- •21. Розвиток освіти на Лівобережній та Правобережній Україні в 2 пол. XVII
- •22. Діяльність Києво-Могилянської колегії
- •23. Меценатська діяльність гетьмаана Івана Мазепи
- •24. Прикладне мистецтво та традиційна культура України у XVIII ст.
- •25. Історичний епос та козацькі літописи другої половини XVII століття
- •26. Україно-російські культурні відносини після приєднання українських земель до Росії
- •27. Розвиток музики в другій половині XVII століття
- •28.Українське образотворче мистецтво у 2й пол. XVII ст
- •29. Розвиток культури на західноукраїнських землях у 17-18 ст.
- •30. Українське бароко в архітектурі 18 ст.
- •31. Просвітництво та розвиток суспільно-політичної та філософської думки в Україні у 17-18ст.
- •32. Жанри українського живопису у 18ст.
- •33. Українське музичне мистецтво у хviii ст.
- •34. Український театр у другій половині XV-XVIII ст.
- •35.Напрямки образотворчого мистецтва першої половини XIX ст.
- •36.Українська література першої половини XIX ст.
- •37.Музична культура України в I половині XIX століття.
- •38.Драматургія і розвиток аматорського й професійного театру в Україні XIX століття.
- •39. Українська культура в умовах національного Відродження XIX століття.
- •40. Політика царського уряду щодо укр мови
- •41. Розвиток музичної культури в другій половині 19 ст.
- •42.Розвиток літератури і театру в другій половині 19 ст.
- •43. Система освіти в Україні хіх ст.
- •44. Розвиток наукових і науково-технічних товариств в Україні хіх ст.
- •45. Книгодрукування в Україні хіх ст.
- •46. Фольклор та професійне мистецтво у хіх ст.
- •48. Архітектура та образотворче мистецтво України в кінці хіХст. – на початку хх ст.
- •49. Нові стилі в архітектурі України у кінці хіх ст.. – на початку хх ст.
- •50. Літературне життя в Україні в кінці хіх -на початку хх ст.
- •51. Розвиток українського живопису в другій половині хіх -на початку хх ст.
- •52. Національно культурне відродження кінця хіх -початку хх ст.
- •53. Розвиток історичної науки в другій половині хіх -на початку хх ст.
- •55.Вплив революційних подій(1917-1920) на розвиток укр.Літ-ри та видав.Справи
- •56.Політика українізації,її суть та значення для розвитку культурного процесу в Україні
- •57. Мистецькі об’єднання в Україні у 20 – 30 рокахXx ст.
- •59. Становлення української радянської літератури.
- •60. «Розстріляне відродження», його наслідки для подальшого розвитку української культури.
- •61.Культура західноукраїнських земель у 20-х р. Хх століття
- •62.Культурне життя західноукраїнських земель після включення її до Радянської
- •63.Українська культура під час другої світової війни та її значення
- •64. Розвиток освіти й науки України в повоєнний час.
- •65. Розвиток освіти в Україні в умовах адміністративно-командної системи управління.
- •66. Літературно-мистецькі процеси в Україні середини 40-60 років 20 ст.
- •67. Шістдесятники та їх плив на національні культурні здобутки.
- •68.Відновлення репресій у 60-70-х рр. Хх ст. Їх наслідки для розвитку культури.
- •69.Розвиток науки в Україні у 60-70-з рр. Хх ст. Особливості розвитку гуманітарних наук.
- •70.Театр 60-80-х рр. Хх ст.
- •71.Культурне життя України в умовах соціально – економічних трансформацій 90-х років хх ст.
- •72. Закони про державність української мови та їх впровадження у життя наприкінці xXстоліття.
- •73.Діяльність культурно-просвітницьких та мистецьких об’єднань у сучасній Україні.
- •74.Політика держави щодо релігії та церкви у роки незалежності.
- •75.Наука в незалежній Україні.
- •76. Сучасна література та театральне мистецтво України.
- •77. Сучасне образотворче мистецтво України.
- •78. Державна політика в освіті та культурі Незалежної України
- •79. Видатні діячі української діаспори та їх внесок
- •80. Культура української діаспори
49. Нові стилі в архітектурі України у кінці хіх ст.. – на початку хх ст.
ЕклектизмДо середини XIX століття в багатьох європейських країнах оформився і став панувати
еклектизм. Як і в минулі сторіччя, у містах зберігалася фасадна забудова. І дуже часто монум ентальні будинки перевантажувалися несмачною ліпниною, без почуття естетичної виразності самої конструкції спорудження прикрашалися статуями. Пишність фасадів прямо-таки била в очі своєю розкішшю, що найчастіше не мала ніякого органічного зв'язку з навколишнім середовищем. НеокласицизмВ архітектурі кінця XIX — початку XX століття з'явилося безумовне прагнення перебороти еклектизм і знайти нові форми, хоча зрозуміло, що, як писав австрійський архітектор Отто Вагнер у 1895 році, «кожен новий стиль поступово народжується з попередніх, коли нові конструкції, нові будівельні матеріали і нові задачі, що коштують перед людством, вимагають зміни застарілих форм»..Неокласицизм (від «непро» — новий) — термін, прийнятий для познач ення різних художніх явищ останньої третини XIX — XX століття, яким присуще звертання до традицій мистецтва античності, епохи чи Відродження класицизму (в архітектурі імузиці також і епохи бароко).Модерн для зодчества кінця XIX і початку XX століття. Виникнення його зв'язане з підставою англійського руху «Мистецтва і ремесла» (1883 рік), вплив якого поширюється на Європу. Архітектори цього стилю по-новому визначали функціональні і формотворні принципи забудов. Вони висували на перше місце доцільність форми і художню виразність природних матеріалів.Рух «Мистецтва і ремесла» досягло своєї вершини в архітектури і прикладному мистецтві в роботах шотландця Чарлза Реннн Макінтоша. Він проповідував в англійській архітектурі нову конструктиву естетику, чим наблизився до модерну XX століття. Найбільш відомими його роботами є будинок чайної Кенстон (1907 — 1911 роки) і Художньо-промислової школи в Глазго (1897-і 1899 роки). Інші архітектурні напрямкиНа початку XX століття в архітектурі різко збільшується кількість різноманітних теоретичних програм і утопічних про позицій. Зодчі, ґрунтуючись на художній індивідуалізм, прагнули до створення незвичайних форм, при цьому явно протиставляючи себе раціональному і матеріальному модерну, що одночасно означало завершення боротьби за звільнення архітектури від історичних імітацій XIX століття.До нових напрямків в архітектурі перших двох десятиліть XX століття відносяться італійський футу ризм, радянські супрематизм і конструктивізм, німецький і голландський експресіонізм, французький функціоналізм.Зароджений в Італії футуризм являв собою відповідну реакцію на маньеризм у мистецтві й архітектурі. У цьому напрямку було явне прагнення згорнути все зодчество зі шляху схематичного неокласицизму і романтизму, хоча самі ж футуристи романтично схилялися перед технічною цивілізацією початку XX століття і зростаючим динамізмом життя. У Росії цього часу найбільш відомої в мистецтві й архітектурі футуризму була так називана вітебська група (Л. М. Лисиці-киї, К. С. Малевич, О. Цадкин і В. Е. Татлин). Перша світова війна перервала обмін інформацією. Світ мистецтва на Заході сприяли особливому сприйняттю футуристичних утопій і кубізму. З'явився характерний конгломерат ідей — так називаний кубофутуризм, що потім у результаті внутрішніх процесів трансформувався в конструктивізм ~-одне з найбільш цікавих і плідних художніх явищ XX століття.Народження конструктивізму в Східній Європі відбулося в неповторних соціально-політичних умовах того років, в особливому пейзажі прагнень. Художній авангард, ототожнюючи себе з лівими політичними колами, поставив знак рівності між мріями про повну перебудову країни і новим, що відповідають умовам, що змінилися, мистецтвом.Не менш цікавим напрямком в архітектурі XX століття є функціоналізм, навколо якого об'єдналися із середини 20-х років прогресивнісили європейського авангардисткого зодчества. Цікаво, що ідеї функціоналізму в містобудуванні багато в чому є перекладанням на мову тез, сформульованих біологічною наукою і, зокрема, теорією походження видів Ч. Дарвіна.Для «міжнародного» стилю характерно те, що ефект маси, статичної надійності, що вважався раніш головною якістю архітектури, зник. На першому місці — ефект обсягу, плоских поверхонь, що оточують обсяг. Пішла в минуле і щільну кладку. Замість її — відкрита коробка, полегшені конструкції, використання штучних сучасних матеріалів і стандартних модульних елементів. Усе це полегшувало і прискорювало зведення знань, тому що в «міжнародному» стилі панує гіпотетична гнучкість вільного плану.Блискучий, вишуканий скляний паралелепіпед Сигрем-билдинга в Нью-Йорку, побудований по проекті Мис ван дер Роэ в «міжнародному» стилі, нескінченна безліч інших паралелепіпедів і кубів зі скла, алюмінію, нержавіючої сталі, бетону і пластмаси, повторених у всіх містах світу, здавалися втіленням бажаної чіткості.Але часте повторення однієї і тієї ж ідеї породило проблему обтяжуючого одноманітності.ПостмодернізмДо кінця 70-х років XX століття в західній архітектурі розростається новий художній плин — постмодернізм, що протиставляє себе «сучасній архітектурі». Серед затятих послідовників цього плину є цікаві талановиті художники (Чарлз Мур).