2. Культура первісного суспільства на теріторії України

За характером українська культура належить до культур слов'янського типу, проте

генетична спорідненість українців з іншими слов'янськими народами не виключає не

лише культурної, а й етнічної унікальності населення.

Тривалий час спостерігалося протиборство двох протилежних теорій походження

українського народу — міграційної та автохтонної.

Первісна доба охоплює величезний період -від появи перших людей до виникнення

перших цивілізацій. Кам’яний вік поділяється на: палеоліт (давній кам’яний вік) -2 млн.

-ХІ тис. років до Р. Х.; мезоліт (середній кам’яний вік) -Х-VII тис. років до Р. Х.; неоліт

(новий кам’яний вік) -VI-IV тис. років до Р. Х.

Кам’яний вік характеризується поступовим формуванням людини сучасного типу за

фізичними ознаками, мисливство, рибальство, збиральництво, створенням найпростіших

знарядь праці, знайомством з вогнем та вмінням його видобувати, формуванням перших

суспільних спільнот (людське стадо або праобщина, родова община), форм релігійних

вірувань (фетишизм, анімізм, тотемізм та магія) тощо.

Для палеоліту і мезоліту характерна тільки привласнювальна форма. В період неоліту

людина починає прилаштовуватись до відтворювальної форми -землеробства та

скотарства. Стоянки раннього палеоліту відомі в Донбасі, на Харківщині Житомирщині

Найдавнішим поселенням вважається стоянка біля с. Королево, що на Закарпатті.

У ранню добу палеоліту жили «пітекантропи» вони виготовляли примітивні предмети

праці. Ймовірно користувались дерев’яними киями та загостреними палицями. Жили

стадами і не вміли споруджувати житла.

150-100 тис. років до Р. Х. з’являється новий фізичний тип людини -«неандерталець».

Значно вдосконалювалось виробництво крем’яних і кам’яних знарядь, мисливської зброї,

з’явились крем’яні вістря на списи, ножі. Проживали на берегах великих річок, будували

перші житла. Житла обігрівались і освітлювались вогнищами. В Україні відомі поховання

неандертальців. У гроті Киїк-Коба в Криму знайдено поховання жінки і дитини, що

свідчить про зародження релігійних вірувань.

Пізній палеоліт (40-35 тис. років до 11 тис. років тому). Саме в цей час формується

людина сучасного фізичного типу. Це вже був «homo sapiens» -людина розумна.

У цей період первісні люди заселяють всю територію України, але найбільше їхніх

стоянок виявлено на Дніпрі та Дністрі (Молодове, Кормань, Бабин та інші).

Панував родоплемінний лад. Найдавніші пам’ятки мистецтва в Україні належать до доби

пізнього палеоліту, які були знайдені в Житомирській Чернігівської обл.. Духовний світ

людини пізнього палеоліту доповнюється знахідками музичних інструментів.

Мезоліт. У цей час зникають мамонти, а тваринний світ визначають олені, кози, зайці,

коні та інші. У зв’язку з цим широко застосовуються лук і стріли. Людина приручає

собаку.

Найвідомішою пам’яткою є Кам’яна могила (Запорізька область). Науковці відкрили на

стелях кілька тисяч наскельних зображень різних історичних епох (від пізнього палеоліту

і мезоліту до середньовіччя). Серед більшості малюнків простежуються зображення

людини, диких і домашніх тварин, сцени полювання, танцю, чаклунства тощо.

Досягнення людства в неоліті називають «неолітичною революцією», бо в цей час

первісні люди перейшли до землеробства, скотарства та виробництва (ремесла).

Другою основною рисою досягнень неоліту було винайдення глиняного посуду. В техніці

обробітку каменю застосовуються -шліфування, пиляння, сверління. З’являються нові

знаряддя праці -сокири з рукоятками, тесла, свердла та інше. У домашньому господарстві

розводили корів, биків, свиней. Житла будували з дерев’яних стовпів, обплетених хмизом,

поліплених глиною. Взимку в житлі горіло вогнище.