история

1.

Дайте визначення предмету "Історія України", розкрийте

першій половині 80-х рр. ХХ ст. Розкрийте етапи формування

методологічні принципи, джерела вивчення предмету та його наукову

дисидентського руху.

періодизацію.

42.

Проаналізуйте передумови та процес формування

2.

Розкрийте основні концепції походження українського етносу,

багатопартійної системи незалежної України.

охарактеризуйте їх та дайте оцінку.

43.

Охарактеризуйте культурний розвиток первісного суспільства та

3.

Розкрийте поняття "історико-етнографічний регіон",

давніх цивілізацій на території України.

охарактеризуйте етапи формування історико-етнографічних регіонів

44.

Проаналізуйте розвиток культури та освіти Київської Русі та

України.

Галицько-Волинського князівства.

4.

Висвітліть концепції етнічного походження Київської Русі.

45.

Дайте характеристику розвитку духовної культури, освіти та

Охарактеризуйте особливості етнополітичного життя Галицько-

наукових знань на українських землях у період литовсько-польської

Волинського князівства.

доби.

5.

Проаналізуйте етнополітичне становище України у складі

46.

Висвітліть розвиток української культури у період національного

литовської та польської держав.

відродження на українських землях у складі Австрійської та

6.

Охарактеризуйте етнополітику козацької держави Війська

Російської імперій у ХІХ – на початку ХХ ст.

Запорозького.

47.

Проаналізуйте зміни у розвитку української культури, освіти та

7.

Висвітліть етнополітику Російської та Австрійської імперій щодо

науки у період національної революції 1917-1920 рр.

українських земель наприкінці XVIII – ХІХ ст.

48.

Дайте характеристику освіти та науки радянської України.

8.

Дайте характеристику діяльності у сфері національної політики

49.

Проаналізуйте пріоритетні напрямки розвитку освіти, науки та

українських урядів під час революції 1917-1920 рр.

технічно-промислової політики сучасної України.

9.

Охарактеризуйте етнополітичне становище УРСР у складі СРСР.

50.

Охарактеризуйте внесок КПІ у розвиток української науки.

Волинь, Поділля, Західну Київщину, а також Східну Галичину. 5.

ті самі суспільно-економічні процеси, що й в усіх російських землях,

Проаналізуйте етнополітичне становище України у складі литовської

— посилювався кріпосницький гніт і водночас відбувався розклад

та польської держав. Етнополітика як наука і навчальний предмет

феодально-кріпосницької системи, в надрах якої формувався

вивчає взаємини між етносами (націями) і державою, у складі якої

капіталістичний уклад. 8. Дайте характеристику діяльності у сфері

вони постійно проживають. Місцеві феодали, як правило, зберегли

національної політики українських урядів під час революції 1917-1920

свої вотчини. Литовці запозичили попередню структуру управління,

рр. Важливий історичний період формування української державності

військову організацію, судову систему тощо. З ХVІ ст. на українських

– це революційні роки, коли боротьба за державність України

землях діяли Литовські статути – кодекси середньовічного права. З ІІ

наприкінці 1917—1920 pp. відбувалася в умовах запеклої

пол. ХV ст. на українських землях було усунуто залишки старого

громадянської війни та іноземної інтервендії. У цій боротьбі можна

удільного ладу, князівства очолили не українські князі, а литовські

виділити кілька етапів. На першому - етапі національну революцію

намісники. Всі важелі управління, сходилися в руках великого князя

очолювала Центральна Рада. В листопаді 1917 p. було проголошено

Литовського. Особливе місце в державі належало військовій службі,

Українську Народну Республіку (УНР). Другий етап — це правління з

бо одним з основних зовнішньополітичних завдань князівства

кінця квітня 1918 p. гетьманщини в умовах окупації України

Литовського була боротьба з Золтою Ордою, турками та

австрійськими та німецькими військами. Особливою проблемою в

татарами.Родова українська знать, аристократія склали українську

національному державному відродженні було утворення в західних

шляхту: еліту, верхівку суспільства, яка тривалий час була

регіонах України в жовтні 1918 p. Західної Української Народної

захисником національних інтересів українського люду.Вся шляхта

Республіки (ЗУНР). І нарешті, майже паралельно з утворенням ЗУНР

прагнула виділитися в суспільстві, мати власні станові права і

на більшій частині України, починаючи з листопада 1918 p.,

привілеї. формується й міщанство як окрема верства

проходило відновлення УНР на чолі з Директорією і об'єднання її з

населення.Влада сприяла заселенню в міста чужоземних колоністів.

ЗУНР. Це також був визначний етап в національно-державному

У XV–XVI ст. українські міста стали самостійними чинниками

будівництві. На жаль, наприкінці 1920 — на початку 1921 p. процес

соціально-економічного життя завдяки самоврядуванню, яке дало їм

національного державного відродження був перерваний перемогою

так зване Магдебурзьке право. Всі 3 групи селян згодом взаємно

об'єднаних радянських збройних сил, встановленням радянської

зблизилися, бо польські пани почали вимагати від усіх селян рівної

влади на більшій частині України та окупацією західноукраїнських

данини, робіт, служби. Закон. встановив повну владу панів над

регіонів Польщею, Румунією, Чехословаччиною. 9. Охарактеризуйте

селянами. З’явився єдиний стан – кріпаки, а обов’язкові селянські

етнополітичне становище УРСР у складі СРСР. охоплює 1917-

роботи називали панщиною.Селяни втратили право державного

1920рр. Двісті шістдесят років українці не мали своєї держави. Події

суду, право на землю. Заборонялося селянам і переселятися, щоб

революції і громадянської війни засвідчили великий потенціал

панські землі не пустіли. Так селяни втратили особисту свободу. 6.

українського суспільства в політичній сфері. За чотири роки українці

Охарактеризуйте етнополітику козацької держави Війська

створили чотири держави: 1) УНР – періоду Центральної Ради

Запорозького. Переможні битви 1648–1649 pp., унаслідок яких значну

(листопад 1917р. – квітень 1918р.); 2) Українська держава під

частину українських земель було звільнено від польської

керівництвом гетьмана П.Скоропадського (квітень 1918 – грудень

влади,сприяли утвердженню Української козацької держави під

1918рр.); 3) УНР періоду Директорії (грудень 1918 – листопад

назвою «Військо Запорізьке». Постання козацтва – й створення

1920рр.); ЗУНР ( листопад 1918 – липень 1919рр.). Але українське

Запорізької Січі стали важливими факторами збереження

суспільство було розколоте на багатих і бідних. Тому цілком

етнокультури українців. Протягом ХV–ХVІ ст. чимало представників

зрозумілим є підтримка частиною українців радянської влади з її

української знаті відігравали видатну роль у захисті української

радикальними соціальними гаслами. Протягом 1917-1920рр.

національної самобутності, православної Церкви, національної освіти

радянська влада в Україні проголошувалась тричі і остаточно

та культури.вони очолювали боротьбу проти політичного й

утвердилась в 1920р. За роки громадянської війни на території

католицького релігійного наступу, за збереження політичних і

України перебували німецькі, австрійські, французькі, румунські

національних прав населення українських та білоруських земель.

війська, війська ,,білого‖ генерала А.Денікіна. Виявом соціальної

тривало формування української народності..Спрямованість

активності українців став масовий селянський рух під керівництвом

офіційної політики Польщі, що визначала польські пріорітети в

Н.Махно, Н.Григор’єва та інших т.зв. „отаманів‖. Показовим в ці роки

Україні, обумовила міжетнічні взаємини. З XVI ст. почалося масове

було ставлення т.зв. світової демократії – США, Франції, Британії до

переселення на українські землі євреїв.Вони не мали прав

української незалежності. Ці держави не визнали незалежної України

землеволодіння і, були орендарями фільварків польських

і системою міжнародних дооговорів закріпили черговий поділ України.

магнатів.Міжетнічне протистояння періоду національно-визвольної

Найбільша частина України – УСРР - УРСР стала складовою

війни українського народу проти Речі Посполитої.1648–1657 рр. мало

частиною Радянського Союзу ( СРСР ); Галичина ввійшла до складу

глибоке коріння. Проте етнічне протиборство сторін було невід’ємним

Польщі; Закарпаття – Чехословаччини; Бессарабія і Буковина –

від соціального антагонізму. Перші перемоги козацького війська

Румунії. охоплює 1920 – 1991рр. Україна в черговий раз втратила

викликали вибух активності українського простолюду.Наслідками

свою державу, але отримала особливий автономний статус у складі

каральних експедицій польської шляхти було масове винищення

СРСР. Однозначно оцінювати цей період не можливо, адже він

українських селян. Причиною спалаху антисемітизму в охопленій

містив в собі іноді взаємовиключні процеси і явища. За роки

козацько-селянською революцією Україні була причетність

радянської влади остаточно сформувались територія і кордони

єврейського торгово-посередницького прошарку до панівних структур

України. В 1939р. – Закарпаття, в1954р. - Крим увійшли до складу

Речі Посполитої. Тож економічна залежність українського селянства

України. До позитивних явищ слід віднести формування

від євреїв посилювався ще й релігійним приниженням. Наслідком

промислового, інтелектуального, робітничого потенціалу. Українські

стали криваві єврейські погроми, цілеспрямоване масове винищення

політичні діячі, науковці, митці могли завжди розраховувати на

єврейського населення без різниці віку й статі. Втім, це цілком

продовження своєї кар’єри в Москві. Разом з тим за сімдесят один рік

відповідало етнополітиці козацької держави, яка поставала в ході

на Україні тричі був голод: 1921-1922рр., 1932-1933рр., 1946-1947рр.

війни: за умовами Зборівського договору 1649 р. євреї не мали права

Можемо сміливо говорити, що голод використовувався владою як

мешкати в області козацького управління 7. Висвітліть етнополітику

інструмент насилля, залякування і примусу населення. Голод і

Російської та Австрійської імперій щодо українських земель

Велика вітчизняна війна мали катастрофічні демографічні наслідки.

наприкінці XVIII – ХІХ ст. Поділи Польщі призвели до того, що з

Слід згадати про важкі екологічні і соціальні проблеми нагромаджені

ліквідацією державних кордонів між Лівота Правобережною

за роки радянської влади, які зараз вимушені вирішувати українці.

Україною, створилися сприятливіші умови для розвитку українського

Серед них наслідки Чорнобильської катастрофи, техногенне

народу як у господарській, так і в духовній сферах. Останнє

забруднення, бідність шахтарських регіонів, викривлена структура

десятиріччя перед визвольною війною 1648—1654 pp. було часом

промислового виробництва. 10. Висвітліть етнополітичні аспекти

особливо жорстокого феодального гніту. Польські й полонізовані

життя на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1920-1930-

українські магнати й козацтва, міщанства шляхтичі, захопивши

ті рр. ХХ ст.). Західноукраїнські землі у міжвоєнний період поділили

родючі українські землі й зайнявши всі адміністративні посади —

між собою три країни - Польща (до неї відійшли Східна Галичина,

воєвод, старост, каштелянів та ін.,— по-хижацькому грабували

Волинь, Полісся, Підляшшя), Румунія (Буковина, Північна Бессарабія)

природні багатства, неймовірно експлуатували населення,

та Чехословаччина (Закарпаття). У кожній з держав українці

насамперед селян. Панщина у "багатьох місцевостях України,

становили національну меншину: їхня кількість у Польщі складала

зокрема, у Східній Галичині й на Волині, досягла 5—6 днів на

близько 5,5 млн. осіб, у Румунії та Чехословаччині - по понад 500

тиждень. Соціально-економічне гноблення доповнювалося

тисяч чоловік. У межах кожної держави західні українці

жорстоким національно-релігійним гнітом. Використовуючи зраду

демонстрували різні рівні самоусвідомлення та політичної активності.

найбільших українських магнатів і частини вищого православного

Конституційний лад австрійської частини імперії Габсбургів дав змогу

духівництва, польські шляхтичі силою насаджували в Україні

викристалізуватися національній свідомості й тим самим позитивно

католицизм і уніатство, перешкоджали розвитку шкіл, освіти,

вплинув на міжвоєнне політичне життя українців Галичини й

української культури, утискували православних і їхню віру, знущалися

Буковини. Польська та румунська політика щодо українців загалом

з православних священиків, захоплювали й руйнували церкви та

не відрізнялась і зводилася до прагнення титульних націй

монастирі. Та, незважаючи на жорстоке національне і релігійне

асимілювати (полонізувати або, відповідно, румунізувати) інородців.

гноблення, полонізувалась і окатоличилася лише верхівка

Тільки у Чехословаччині ліберальна політична система уможливила

українських феодалів. Основна ж частина українського населення —

вільний розвиток різних форм національного життя. За двадцять

селяни, козаки, міщани — лишилися вірними своїй мові, культурі, вірі,

років перебування в її складі українці Закарпаття швидко наздогнали

національним традиціям. В українських землях — Лівобережжі і

все те, чого вони були позбавлені за попередні роки угорського

Слобожанщині, які входили до складу Росії, відбувалися в основному

панування. Взагалі, до кінця міжвоєнного періоду українському руху

вдалося досягти значних успіхів. Територією його найбільшого

Панівне становище серед кіммерійців посідали кінні воїни. Вони були

впливу була Галичина, де діяла низка українських політичних

озброєні луком, кинджалом, мечем, кам'яним або бронзовим

організацій. Найвпливовішою та наймасовішою легальною партією

молотком. Саме воїнів деякі дослідники вважали кіммерійцями часів

було Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО),

походів до Малої і Передньої Азії. Скіфи проживали на наших землях

створене 1925 р. УНДО було найвпливовішим репрезентантом і

у VII ст. до н.е. — III ст. після н.е., прибувши, на думку вчених, з

захисником національно-політичних інтересів українців як у Польщі

Північного Ірану. Наприкінці VI ст. до н.е. в причорноморських степах

так і на міжнародній арені впродовж другої половини 20-х – 30-х рр.

сформувалося могутнє державне об'єднання на чолі зі скіфами —

11. Дайте визначення понять міграція та еміграція. Розкрийте основі

Велика Скіфія, яке за часів піднесення охоплювало величезну

етапи української еміграції, їх причини. Міграція населення –

територію від Дунаю до Дону й від Чорного моря до сучасного Києва.

переміщення населення у межах країни (внутрішнє), а також

її очолювали представники єдиної династії, влада яких була

добровільне або вимушене із однієї країни до іншої з метою

спадковою. Скіфське суспільство складалося з общинників, воїнів та

постійного або тимчасового перебування в ній (зовнішня). Остання

жерців. Давньогрецький історик Геродот поділив місцеве населення

має назву еміграція. Було 4 основні хвилі масової міграції: 1) Остання

на 4 групи: царські скіфи, скіфи-кочовики, скіфи-хлібороби і скіфи-

чверть 19 ст. – до початку І Світової війни Соціально-економічні

орачі.У скіфів швидко виникло ремесло. Значного поширення набули

причини, надлишок робочої сили. 2) Між І та ІІ Світовими війнами

металообробка, гончарство, кушнірство, ткацтво, ювелірне

Політичні причини(встановлення радянського режиму), соціально-

виробництво.Добре розвиненою була торгівля, насамперед із

економічні причини. 1 група – українці, які залишились на чужині

грецькими містами-колоніями. Вивозили хліб, рибу, полотно, мед,

внаслідок І Світової війни 2 група – українська політична

віск, рабів; ввозили вина, зброю, дорогоцінні речі.Невичерпним

еміграція(представники УНР, ЗУНР) 3 група – люди, які воювали у

джерелом збагачення були воєнні походи. Найважливішим джерелом

складі білогвардійських армій 4 група – вихідці із Західної України,

відомостей про скіфську культуру є поховальні пам'ятки, особливо

заробітчани 3) Після ІІ Світової війни (1947 – 1962 рр.) Політична

царські кургани. Занепавши, Скіфія поступається місцем прибульцям

спрямованість 1946 р – 177000 осіб проживали у окупаційних зонах

із поволзько-приуральських степів — войовничим сарматам.

союзників 4) 1991 р – 2013 р Соціально – економічні причини. Перша

Наприкінці. II ст. до Н. X. — на межі нашої ери вони повністю освоїли

хвиля масової еміграції українців за кордон почалася із Закарпаття у

степи між Доном і Дніпром. Нова держава, становлячи воєнізоване

70-х роках ХІХ століття. Вже дещо пізніше еміграція охопила

суспільство у здійснювала постійні походи на своїх сусідів. Основою

Лемківщину, Гуцульщину, Войківщину, Східну Галичину, Буковину. З

господарства сарматських племен було кочове тваринництво, а з

1880 по 1914 рр., наприклад, з цих регіонів виїхало приблизно 800

часом і землеробство та ремесло. Особливістю їхнього суспільного

тис. людей, з них у США поселилося за цей період майже 360 тис.

життя була велика роль жінки. Майже 600 років сармати наводили

українців. Складне соціально-політичне становище в українських

жах на античний світ, але у III ст. їхньому володарюванню в

землях у 1917-1920 рр. знову викликало чергову хвилю еміграції

українських степах настав край. Керкінітида — заснована як місто-

українського населення, але вже з різних регіонів нашої держави. Це

дежава у VI столітті до н. е. і проіснувала як грецька колонія майже

була переважно політична еміграція. За 4 роки до Західної Європи та

до кінця IV століття н. е. Зараз місто Євпаторія (Автономна

ін. країн світу виїхало понад 300 тис. людей. Третя хвиля масового

Республіка Крим). Тір — заснований як місто-дежава у VI столітті до

переміщення населення з України припадає на закінчення Другої

н. е. переселенцями з грецького Мілета. Зараз місто Білгород-

світової війни. За період окупації фашистською Німеччиною України з

Дністровський (Одеської області). Ольвія — існувала як місто-дежава

її етнічної території на примусові роботи у Західну Європу було

з VI столітті до н. е. і до IV столітті н. е. Заснована переселенцями з

вивезено 4,2 млн. громадян. Вони являли собою переважно молодих

грецького Мілета. Зараз Миколаївська область. Борисфеніда —

людей, котрі, залишившись живими, знову повернулися на

існувала як місто-дежава у VII столітті до н. е., була найдревнішим

батьківщину. Проте близько 310 тис. людей залишилося в Західній

грецьким поселенням Причорномор'я. Зараз Миколаївська область.

Європі, а вже звідти понад 240 тис. людей переселилися в інші країни

Херсонес (пізніше Корсунь) — заснований у 422—420 роках до н. е.

світу: США і Канаду -175 тис., Аргентину і Бразилію - 35-40 тис.

переселенцями з Гераклеї Понтійської і проіснував до XV століття н.

людей., Австралію - 30 тис. людей. У 60-80-ті рр. ХХ століття з

е. — тобто майже два тисячоліття. У V—I століттях до н. е. це було

України емігрували за політичними мотивами окремі громадяни, котрі

автономне місто-держава, у I—IV століттях н. е. — аристократична

виступали проти тодішньої державної політики. В цілому чисельність

республіка залежна від Риму, а з IV століття — від Візантії. Саме

цих осіб була невеликою і тому вони не могли вплинути в значній мірі

через Корсунь у 988 році в Київську Русь офіційно прийшло

на етнічну самосвідомість західної української діаспори, яка вже була

християнство візантійського обряду. Зараз історико-археологічний

мобілізована в політичному і організаційному відношеннях на

заповідник «Херсонес Таврійський», місто Севастополь (Автономна

боротьбу за незалежність України, перш за все за її вихід із складу

Республіка Крим). Феодосія — заснована як місто-дежава у VI

СРСР. 12 Охарактеризуйте етнополітику незалежної української

столітті до н. е. греками — вихідцями з Мілета, була центром

держави (1991-2013 рр.). Найвищою метою етнополітики України є

торгівельних зв'язків. Зараз місто Феодосія (Автономна Республіка

створення оптимальних умов для гармонійного та перспективного

Крим). Пантікапей — заснований як місто-дежава у VI столітті до н. е.

розвитку у складі держави усіх компонентів етнонаціональної

Зараз місто Керч (Автономна Республіка Крим). 14. Дайте

структури українського суспільства — української нації, національних

характеристику слов'янської держави Антів. 1. Створення Антської

меншин, корінних народів. Основними пріоритетами державної

держави. Результатом суспільного розвитку антів стало створення

етнополітики є: забезпечення через відповідне законодавство,

союзу племен. На його основі приблизно в першій половині IV ст. у

державні програми рівних можливостей для участі громадян

межиріччі Дніпра і Дністра анти створили першу праукраїнську

незалежно від їхньої національності в усіх сферах матеріального й

державу - Антське царство. Його очолювали царі, проте їхню владу

духовного життя, у здійсненні етнополітики, державного управління;

обмежували народні збори. 2. Особливості економічного розвитку.

створення правового поля з метою гарантування рівних прав і свобод

Основою економічного життя антів було землеробство. У Ш-IV ст.

усім громадянам незалежно від раси, національності, етнічного

воно досягло якісно нового рівня: поява лемешів, наральників,

походження; розвиток культурної самобутності української нації,

плужних ножів знаменувала виникнення орного землеробства. Для

всебічний розвиток української культури й мови; створення

збору врожаю використовувалися залізні серпи і коси. Анти

сприятливих умов для розвитку етнічної, культурної, мовної та

розводили велику і дрібну рогату худобу, свиней і коней. Помітну

релігійної самобутності національних меншин, корінних народів;

роль відігравали промисли: бортництво, рибальство, мисливство.

зміцнення духовної єдності українського суспільства; відновлення

Значного розвитку в них досягли ремесла, які вже відокремилися від

прав депортованих осіб, не припускаючись при цьому нових

сільського господарства. Особливо помітними були успіхи в

дискримінаційних утисків за етнічними ознаками; розширення

металообробці. У III-IV ст. розквітає гончарна справа, що пов'язано з

співробітництва із зарубіжними українцями та особами іншого

використанням гончарного круга. 3. Диференціація антського

етнічного походження — вихідцями з України, які проживають за її

суспільства. На початку VI ст. анти разом з іншими слов'янськими

межами; утвердження у міжетнічних відносинах атмосфери

племенами вели наступ на балканські володіння Візантії. Ці події

толерантності, дружби, взаємної довіри, поваги до мови, культури,

вплинули і на соціально-економічний розвиток слов'ян, сприяли

традицій, звичаїв і релігій етнічних груп; попередження будь-яких

нагромадженню багатств у руках антських царів і вождів. Посилилася

проявів сепаратизму, забезпечення на основі міжнаціонального миру

їхня військова і політична влада. Усе це прискорило майнову і

й злагоди суверенітету та територіальної цілісності держави;

соціальну диференціацію антського суспільства, формування в ньому

зміцнення гарантій, що усували б вияви екстремізму, дискримінації

класових відносин. При антських царях діяла рада, яка називалася

громадян за національною, релігійною або мовною ознаками; захист

коментом. Це був дорадчий орган, що певним чином впливав на

прав біженців та іммігрантів. 13 Висвітліть існування на українських

прийняття правителями політичних рішень. Виявом демократії в

землях найдавніших державних утворень: кіммерійців, скіфів,

Антській державі були всенародні збори — народне віче. На них

сарматів, античних міст-полісів. Кімерійці - перші кочові, іраномовні

обговорювалися важливі питання суспільного життя. Судова влада в

племена вершників, що з'явилися в Україні, назва яких дійшла до нас

державі будувалася на засадах дотримання законів і звичаїв,

з писемними джерелами. Кімерійці населяли територію України

заповіданих предками. Загальних судів тут спочатку не було.

(межиріччя Дону й Дністра) з близько 1500 р. до н. е. аж до VII ст. до

Первинною ланкою виступали самі антські громадяни, які були

н. е. Трохи згодом, під натиском інших кочовиків зі сходу, вони

суддями у справах, що стосувалися їх родових інтересів. Згодом

відійшли до Малої Азії. Матеріальна культура, господарство і побут

з'явилися громадські (сільські) суди. У кожному роду судові функції

кіммерійців відомі головним чином за похованнями, яких

виконував родовий старійшина, а в племені — племінний вождь.

нараховується близько сотні. Ведучи кочовий спосіб життя, кіммерійці

Найвищою судовою інстанцією був цар. Візантійські джерела

не залишили довготривалих поселень. Основними видами

подають свідчення про існування в Антській державі певних

господарської діяльності кіммерійців було скотарство і землеробство.

загальнообов'язкових правил поведінки і актів під назвою «закон».

Відомі, зокрема, «Закон про народоправство», «Закон про

церква з її поділом на єпархії на чолі з єпископами та парафії, які

громадянство», право гостинності тощо. Поряд з ними існував і

очолювали священики. На зламі XI та XII ст. скликалися з'їзди князів

«язичницький закон», що випливав з вірувань антів. Він відбивався у

(1097, 1100, 1103 pp.), які видавали закони. Органом місцевого

звичаях і традиціях, які анти «самі собі встановили і судили по

самоврядування з попередніх часів лишалися народні збори - віче,

розуму». 4. Занепад Антського царства. Однак розвиткові держави в

що скликалися в сільських общинах - вервях та в містах. Найменшою

антів перешкодило вторгнення аварів, які в 558 р. розгромили аланів

адміністрацією держави була община - верв на чолі з вервним

Північного Кавказу, завдали поразки племенам Північного

старостою. Верві об'єдналися в повіти, волості та погости на чолі з

Причорномор'я. Авари прорвалися по Дунаю й у Трансільванії

тіуном, уділи та землі з князями з династії Рюрика. Місцевими

заснували Аварський каганат. I Поневоливши склавинів, вони почали

адміністраторами виступали призначені князем десяцькі, соцькі,

боротьбу з антами. Боротьба з аварами підірвала сили Антського

тисяцькі, тіуни, мечники, воєводи, вірники, ябедники та посадники.

царства. У 602 р. Антська держава пала від натиском аварів. 3 VII ст.

Насамкінець важливо відзначити, що державний устрій Київської Русі

термін «анти» вже не фігурує в письмових джерелах. 15. Висвітліть

пройшов тривалу еволюцію, не був незмінним і залежав від ко 16.

причини створення, основні етапи існування та державний устрій

Охарактеризуйте державний устрій Галицько-Волинського князівства,

Київської Русі. Докорінною причиною утворення держави у східних

чому його вважать спадкоємцем Київської русі? Державний лад

слов’ян як і у всіх інших народів, було виникнення соціально

Галицько-Волинського князівства (королівства) ніби був схожий на

неоднорідного суспільства, тобто суспільства з приватною власністю,

устрій Київської Русі, але у функціонуванні, повноваженнях та

майновою нерівністю, соціальним розшаруванням. Посилення руху

компетенції роль князя, ради бояр, віча була дещо іншою. Князеві

населення (в ході торговельних зв’язків, воєн, переміщення

(королю) належала верховна законодавча, виконавча, судова,

сільського населення у міста), наростання соціальної напруженості

адміністративна та виконавча влада. Він очолював державу як

переросли регулюючі функції роду і вимагали принципово нового

суверен, керував збройними силами, зовнішньою політикою,

регулятора – публічної влади з потужним апаратом примусу,

фінансами (податки, карбування грошей). Проте абсолютної влади в

підкріпленим ідеологічною системою. Східні слов’яни перебували на

державі князь не мав, вона обмежувалася впливовим боярством,

тому рівні соціально економічного розвитку, який створює внутрішні

особливо в Галичині, де боярський клан сформувався з місцевої

передумови для виникнення держави. Головними їх заняттями були

земельної аристократії, ще родоплемінних часів. Політично сильні

орне землеробство, ремесла, торгівля. Істотно удосконалилися

князі (Данило Романович) вели з ними криваву боротьбу, а слабші

основні сільськогосподарські та переробні знаряддя праці.

потрапляли під повний контроль. Другою особливістю державного

Удосконалення знарядь праці підвищувало продуктивність праці та

ладу Галицько-Волинського князівства є дуумвірат - одночасне

врожайність зернових культур. Швидко розвивалася металургія та

правління двох князів: одного на Волині (у Володимирі), другого - м

інші ремесла. Утворилися міста, окремі з яких перетворилися на

Галичині (Галичі, Львові, Холмі). Йдеться про співправління Данила і

політичні центри племінних союзів. Особливістю і додатковим

Василька Романовичів, Льва I Даниловича і Володимира

стимулом генезису державності у східних слов’ян була загострена

Васильковича, Андрія і Лева II Юрійовичів. Боярська рада формально

потреба в організації захисту від зовнішньої загрози – в першу чергу з

існувала як дорадчий орган центральної влади при князеві. Та

боку хозар, об’єднаних у потужний каганат, а також варягів, Візантії,

фактично рада скликалася найбільш впливовими боярами, які

Польщі. Історики часто ділять політичну історію Київської Русі на три

прагнули обмежувати або регулювати владу князя. До її складу

періоди. Перший період , коли відбувалося виникнення й формування

входили найбільші землевласники (бояри-аристократи), галицький

давньоруської держави ІХ-Х ст. В цей час з’являються перші згадки у

єпископ, воєводи, намісники та суддя княжого двору (теж всі

візантійських східних джерелах про нашу державу. В середині ІХ ст.

походженням з боярського стану). У часи занепаду влади князя

Київська Русь виходить на арену світової історії, стверджуючи себе.

бояри очолювали державу, наприклад, Володислав Кормильчич (в

Піднеснення Русі пов’язане з ім’ям Аскольда. Аскольд проводив

роки малолітства Данила Романовича) або Дмитро Детько (після

активну зовнішню політику. Київська Русь міцно утверджувалась на

смерті Юрія II). Віче як пряме воле- і правовиявлення населення

узбережжі Чорного моря (Руського моря). Політика була спрямована

скликалося стихійно, або князем чи боярами у часи зовнішньої

на захід, де знаходилися розвинуті країни. Аскольду належить

загрози чи внутрішньої міжусобної боротьби. Воно не мало чіткого

перший літопис, який мав визначити місце Русі, як невід’ємну частину

регламенту, визначених повноважень та компетенції. Поступово його

слов’ян. З іменем Олега зв’язано відкриття Русі на цілий етап назад.

роль занепала і до XIV ст. звелася нанівець. Система управління

Часи Олега, Ольги, Ігоря, Святослава були часами експансії, коли

була двірсько-вотчинною. Центральну виконавчу владу очолював

кордони Русі значно розширилися. Тож цей період охоплює майже

двірський (дворецький): керував князівським двором і вотчинами,

100 років — з 882 р., коли на престол у Києві сів Олег, до смерті

чинив суд від імені князя, супроводжував його в поїздках. Печатник

Святослава 972 р. У цей період було створене величезне

(канцлер) відав канцелярією, вів діловодство держави, охороняв

господарське й політичне об'єднання, здатне й готове кинути виклик

печатку, керував писарями, перекладачами, архіваріусами. Стольник.

могутній Візантійській імперії. Другий період охоплює князювання

очолював фінансову систему, збройник забезпечував необхідним

Володимира (Святославовича)Великого (980—1015 рр.) та Ярослава

військо, отроки та дітські виконували різні доручення князя. Місцеве

Мудрого (1036—1054 рр.). За Володимира відбулося завершення

управління належало призначеним князем у воєводства воєводам, у

об’єднання слов’янських земель. Володимир запровадив

волості - волостелям, у міста - тисяцьким або посадникам.

християнство як державну релігію(1088-1089 рр.).Це була доба

Найменшою адміністративною одиницею була сільська община, якою

зміцнення Києвом своїх завоювань і досягнення ним вершини

управляв виборний староста, але підпорядкований князівським

політичної могутності й стабільності, економічного і культурного

урядовцям. Кожен на своєму місці був адміністратором,

розквіту. Останній період ( друга половина ХІ – ХІV

воєначальником та суддею. Судова влада не була відділена від

ст.)характеризують постійні руйнівні чвари між князями, зростаюча

адміністративної і складалася з державних, церковних та

загроза нападів кочових племен та економічний застій. Вже з другої

домініальних судів. Отже, за формою правління Галицько-Волинська

половини ХІ століття відбувалися суперечки між князями , які

держава була феодальною монархією із сильною олігархічною

завдавали спустошливості Київській Русі. У 1097 році відбувся

верхівкою в особі боярства. 17. Розкрийте процес входження

Люберецький з’їзд, що мав на меті покласти край міжусобній

українських земель до складу Великого князівства Литовського. Як

боротьбі. Але рішення з’їзду були порушені та не виконані. З

змінився статус українських земель у ході підписання польсько-

середини ХІІ ст. – роздроблення феодальної Русі. А це обумовило

литовських уній? Волинь в результаті шлюбно-сімейних зв’язків

прискорення завоювання держави татаро-монголами. При них

визнала владу литовського князя Любарта, який прийняв мову,

Князівства були роздроблені і підкорялися Золотому Ярму. Винятком

релігію і звичаї місцевого населення. Чернігівщину у 1350рр. захопив

було Галицько-Волинське князівство. Як бачимо, другий період історії

литовський князь Ольгерд. Згодом, використавши міжусобну

Київської держави був добою піднесення ЇЇ політичної й економічної

боротьбу в Орді, він в союзі з руськими князями і боярами витіснив

могутності. На противагу територіальному зростанню попереднього

монголо-татар з Київщини, Переяславщини і Поділля. Всі ці землі,

періоду тут, як правило, переважає внутрішній розвиток. За формою

зберігаючи повну автономію, стали складовою Великого князівства

правління Київська Русь була ранньофеодальною монархією, яка

Литовського. Внаслідок цього Литва перетворилася на

трималася на системі військово землеволодіння. За формою устрою

багатонаціональну державу, де переважно слов’янське (українське і

це була федерація земель, а за політичним режимом - автократія.

білоруське) населення з традиційною культурою і правом. Руська

Вона об'єднувала 20 народностей, тобто була багатонаціональною.

мова була визнана державною. Православна церква залишилася

Вища законодавча, судова, військова та адміністративна влада в

панівною в духовному житті. На Північному Сході землі Русі

державі належала великому князю київському з династії Рюриковичів.

згуртовувало Московське князівство. Його провідники вступили в

Його законодавча влада полягала у виданні уставів, судних грамот,

політичне протиборство з Великим князівством Литовським і

укладанні міжнародних угод, в кодифікації норм права. Князь

Кримським ханством, прагнучи об’єднати навколо Москви всі землі

очолював судову систему і його суд був вищою судовою та

колишньої Русі. В цьому протиборстві Москва взяла гору. Тим-то, а

апеляційною інстанцією. Як адміністратор він встановлював

також у зв’язку із агресією Тевтонського ордену литовська керівна

адміністративний Поділ, призначав адміністраторів (посадників,

верхівка змушена була укласти низку уній з Польщею (1385, 1413,

воєвод, удільних князів). Силовою структурою було військо - дружина

1569рр.), внаслідок чого Велике князівство Литовське і Королівство

та військові округи на чолі з воєводами. У розпорядженні князь мав

Польське об’єдналися в єдину державу – Річ Посполиту Польську, до

численний апарат урядовців як в центрі (він називався княж-двір -

якої увійшли й українські землі Південно-Західної Русі. Нова

тіуни, мечники, ябедники, огнищани, під'їзні тощо), так і на місцях.

польсько-литовська унія 1413 р. у Городлі засвідчила зростаючу

Дорадчим органом виконавчої влади при князі була рада бояр

дискримінацію православного населення. Відповідно до цього

(боярська рада) з найближчого аристократичного оточення князя та

документа католики могли брати участь у великокняжій раді, участь

місцевої знаті. Державні функції виконувала також християнська

православних у державному управлінні обмежувалася. Розширенню

сфери впливу католицизму сприяли роздача католицькій церкві

територію поділено на 16 військово-адміністративних одиниць -

українських земель, заснування католицьких єпископських кафедр у

полків. Найвідомішими серед них були Київський, Брацлавський,

Кам´янці-Подільському та Луцьку. Подальше зближення та

Черкаський, Чернігівський, Полтавський, Чигиринський,

блокування польської та литовської шляхти поступово зміщувало

Переяславський. Крім адміністративно-територіальних, існували

акценти визвольної боротьби в українських землях: поряд з

полки й суто військові, які формувалися на відповідних

антипольським наростає антилитовський рух, що вилився в народні

адміністративних територіях і були основою нової держави - її

виступи 1440 р. на Волині та Київщині. Намагаючись проводити

збройні сили. .Полки поділялися на сотні. їхня кількість у кожному

гнучку внутрішню політику, литовська верхівка спершу іде на

полку була різною і коливалася від 10 до 20 сотень. У реєстрах

відновлення Київського та Волинського удільних князівств, але

сотень кількість козаків теж була різною. В одних - кілька десятків, в

протягом короткого часу (1452—1471) навіть ці залишки автономії

інших - до 300 осіб. У полку влада належала полковнику, а також

українських земель були остаточно ліквідовані, а землі стали

полковому писарю, обозному, судді, осавулам та іншим військово-

звичайними провінціями Литви. Попри все це, у ХІV-ХVІІст. не

адміністративним чинам. Вони й утворювали старшинську раду

припинявся процес розвитку української народності. До Люблінської

полку. Всіма військовими і громадськими справами сотні управляв

унії у соціальній, культурній, політичній сферах та у розвитку

сотник, а козацькими сільськими громадами – отаман. .Центральна

національної самобутності, що виростала на ґрунті антитатарської

влада на визволеній території належала гетьману, який спирався на

(протимусульманскої) та антифеодальної (протикатолицької)

Раду генеральної старшини. До неї належали: генеральний писар,

боротьби український (руський) народ зробив важливий крок вперед.

що відав гетьманською канцелярією і зовнішніми відносинами,

Після Люблінської унії українська соціальна верхівка зраджує свою

генеральний обозний - керівник артилерії та виробництва зброї і

національність і релігію та переходить на бік іноземної пануючої

спорядження; генеральний суддя - начальник у судово-

верстви. Проте, втрата національної аристократії була компенсована

адміністративних питаннях; підскарбій, який відав збиранням податків

появою козацтва. Воно стало на чолі національного духовного життя,

і фінансовими справами війська; безпосередні помічники гетьмана у

виступило на захист національної мови, освіти, релігії, очолило

військових справах - осавули, бунчужні та хорунжі. Символами

визвольну боротьбу народу. 18. Охарактеризуйте Запорізьку Січ як

верховної влади гетьмана в Україні були клейноди: булава, бунчук,

козацьку демократичну республіку, її внутрішню та

прапор, литаври для скликання ради. Центр влади перемістився в

зовнішньополітичну діяльність. Зародком нової української

Чигирин, де була військова і адміністративна ставка гетьмана. Тут

державності — козацької — стала Запорозька Січ. її демократичний

розміщувалася його резиденція з генеральною старшиною, яка разом

характер пояснюється тим, що Запорозьку Січ створив сам народ для

з полковниками об'єднувалася військову раду при гетьманові. Це ж

подолання загрози знищення; козакам були потрібні злагода й

була і своєрідна старшинська рада міністрів, яка вирішувала

порозуміння. Козацька Січ мала надійні укріплення. її оточували

адміністративні, політичні й економічні проблеми звільненої України.

глибокі рови і високі земляні вали з гарматами, вежами з бійницями,

Гетьмана і генеральну старшину обирали на загальній військовій

де постійно чергували озброєні козаки. Запорозькій Січі були

раді. Обиралися також полковники і сотники, хоча інколи кандидатів

притаманні ознаки республіки: власна територія, система виборних

визначали зверху. Держава Богдана Хмельницького вперше у

органів влади, правові звичаї, військо. Вищим законодавчим,

міжнародно-правових відносинах визнана урядом Речі Посполитої

адміністративним та судовим органом Січі була Січова Рада. Її

Зборівським договором 1649 р. як автономія у складі трьох

рішення вважалися думкою всього війська і були обов'язковими для

воєводств. A 1654 p. на Переяславській раді - царем Московської

виконання. Рада розглядала найважливіші питання внутрішньої

держави. Сукупність документів, за якими практично втілено рішення

політики: проводила розподіл земель, угідь та рибних ловищ, судила

Переяславської ради про протекторат над Україною Москви, відомі

за тяжкі злочини. Загальна (військова) рада проходила на Січі 2— З

під назвою Березневі статті. Це - низка кількаразових звернень

рази на рік (1 січня, після Великодня, 1 жовтня). На Радах обирали

гетьмана - "Статей Богдана Хмельницького", а також указів і

козацький уряд Широка демократія Запорозької Січі дає історикам

жалуваних грамот царя. Березневими вони названі тому, що 14

підстави вважати її демократичною козацькою республікою. Хоча в

березня 1654 р. їх остаточно схвалено й підписано царем. Відповідно

руках козацької старшини були зосереджені влада й багатство, у

до Березневих статей московський уряд визнавав політичну

Запорозькій Січі не було кріпацтва. Існувала формальна рівність між

автономію України як окремого державного утворення у союзі з

козаками, які могли користуватися землею, угіддями, брати участь у

Москвою зі збереженням самоуправління, яке на той час склалося.

загальновійськових радах, обирати старшину. В адміністративно-

Збройні сили України (реєстр) включали 60 тис. козаків. Україна

територіальному відношенні Запорозька Січ поділялася на паланки

обирала гетьмана на козацькій чи народній раді з наступним

(округи) на чолі з полковниками. Умови прийому до Січі передбачали

схваленням царем. Українці обирали собі старшину, місцеву

вірність православ'ю, уміння володіти зброєю, дотримання традицій

адміністрацію, збирали кошти на платню старшині та на утримання

товариства, відсутність родини. Жінок у Січ не допускали. Одружені

війська. Всі привілеї і права старшини, козаків, української шляхти

козаки жили в прикордонних із Січчю районах — зимівниках.

залишалися непорушними, у володіння гетьмана передавалося

Символом влади військової старшини були прапор, булава, печатка,

Чигиринське староство. Цілком зберігалися права київського

бунчук, литаври, пірнач. Усі разом вони складали клейноди, тобто

митрополита і української автокефальної православної церкви. За

військові відзнаки та символи влади. До прапора козаки ставилися як

гетьманом зберігалися державні права мати зносини з усіма

до святині. Козацький стяг був червоного (малинового) кольору, на

іноземними державами. Про стосунки з Польщею і Туреччиною треба

одному боці якого було зображено Святого Архангела Михаїла (білим

було доповідати цареві. Податки мали збиратися на місцеву

кольором), на іншому — хрест. Символом влади була військова

адміністрацію і на місцеві потреби. Отже, у 50-ті pp. XVII ст. в

печатка з гербом Січі — козак з рушницею на плечі, із шаблею та

Центральній Україні формувалася повноцінна державність з усіма

списом, устромленим у землю. Запорозька Січ посіла гідне місце в

відповідними ознаками, функціями, механізмом, на чолі з гетьманом.

історії України XVII—XVIII ст. «Славне Запорожжя» стало місцем, де

20. Проаналізуйте зміст "Березневий статей" Б.Хмельницького,

селяни та бідні городяни знаходили притулок від феодального та

розкрийте процес обмеження автономії Гетьманщини у другій

національного гніту. Січ залишалася оплотом волелюбності українців,

половині XVII ст. Березневі статті 1654 року (інші назви — «Статті

звідси розходилися хвилі народних повстань проти панування

Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана

шляхетської Польщі, проти ненависного кріпацтва. Запорозька Січ

Хмельницького», «Статті війська Запорозького», «Переяславські

була політичним центром українського народу. її місце в суспільно-

статті») — угода між російським царським урядом і українською

політичному житті України було ключовим, що давало підставу

козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували

називати українців «нацією козаків», а Січ — за демократичні порядки

політичне, правове, фінансове і військове становище України після

— козацькою республікою. Запорізька Січ із самого початку свого

Переяславської ради. Згідно з цими статтями Україна зберігала свої

існування вела самостійну зовнішню політику. Чим більше козацька

військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним

вольниця заявляла про себе у всіляких бойових справах, тим

гетьманом. На Гетьманщині без обмежень мало далі діяти місцеве

більший інтерес вона викликала у близьких і далеких сусідів. Із

право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших

Запоріжжям намагалися встановити дипломатичні стосунки й

урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні

Польща, і Московія, і Крим, і Туреччина, і папа Римський, і німецький

сили — 60-тисячне козацьке військо. Гетьманський уряд мав право

імператор. Січ поступово, але впевнено стала суб'єктом і об'єктом

на ведення стосунків з іноземними державами, правда з дозволу

міжнародних відносин. Про широку дипломатичну діяльність

царського уряду і не мав права на зносини з Польщею та

Запорізької Січі свідчать і функціональні обов'язки козацької

Туреччиною. Гетьман обирався на козацькій раді пожиттєво, а царя

старшини. Починаючи з 60-70-х років XVI століття козаччина, маючи

лише повідомляли про результат виборів. Влада Гетьмана

свій осередок — Запорізьку Січ, поводиться як незалежна,

поширювалась на всю територію України. Всі податки і доходи

самостійна держава. Номінально визнаючи й величаючи себе

збирались українськими фінансовими органами. Представники

«королівським» військом, козаки насправді тримаються досить

Москви лише мали приймати від них належну їй данину.При виборах

незалежно, здійснюють походи, втручаються до справ сусідніх

наступних гетьманів приймалися договірні статті, в яких ряд пунктів

держав, підтримують дипломатичні зносини з чужими урядами,

Березневих статей скорочувався, вводилися нові статті Після

беруть субсидії від чужих монархів, тобто ведуть себе як суб'єкти

Переяславської ради 8 січня 1654р. і підписання ―Березневих статей‖

міжнародного права. 19. Висвітліть процес створення української

Московія поступово взяла українську геополітику під свій контроль і

держави Війська Запорозького у ході національно-визвольної війни

суттєво її обмежила. Зокрема, Українському гетьману заборонялося

1648-1657 рр. У ході Національно-визвольної війни під проводом Б.

встановлювати стосунки з Річчю Посполитою та Туреччиною без

Хмельницького на-звільненій території формувалися підвалини

дозволу царя, а про дипломатію з іншими державами треба було

самостійної української національної держави у вигляді козацької

обов’язково повідомляти центральну владу. Така ситуація не

республіки, започаткованої традиціями Запорозької Січі. Визволену

задовольняла Б.Хмельницького, адже в союзі з Москвою він вбачав

лише тимчасову підтримку, щоб незабаром здобути для своєї

політики Української держави гетьмана П.Скоропадського. Очоливши

держави цілковиту самостійність. Московія ж від укладеної угоди

Українську державу, генерал П. Скоропадський поставив завдання

отримувала для своєї геополітики значний виграш: вона не тільки

відновити в країні порядок, зміцнити її міжнародні позиції, подолати

послабила свого суперника – Річ Посполиту і фактично приєднала до

хаос в економіці. Для цього йому було надано широкі повноваження –

себе багаті українські землі, але й створила сприятливі умови для

право видавати закони, призначати уряд, керувати зовнішньою

реалізації подальшої експансії у південному напрямі, до Чорного

політикою та військовими справами, бути верховним суддею. До

моря, а далі на Балкани та у Центральну Європу. Можемо

скликання Українського Сейму в країні мали діяти «Закони про

однозначно констатувати, що Москва розробляла і здійснювала свою

тимчасовий державний устрій України». У них було визначено головні

геополітичну стратегію без належного урахування національних

напрями діяльності Гетьманату в політиці, організації державного

інтересів молодої, ослабленої довготривалою війною Української

управління, надано Гарантії громадських прав населення, оголошено

держави, а іноді й на шкоду українцям. 21. Висвітліть процес

про встановлення Української Держави замість УНР. Нова держава

скасування автономії Лівобережної України у складі Російської імперії

ґрунтувалася як на республіканських, так і на монархічних засадах, її

у XVIII ст. Зруйнування Запорозької Січі стало символом занепаду

устрій, більшість пізніше прийнятих законів багато в чому копіювали

державницьких традицій в Україні. У таємній інструкції П. Румянцеву

дореволюційну систему. За кілька місяців в Україні було створено

Катерина II зобов'язувала його навести в Гетьманщині належний

новий адміністративний апарат. 24. Розкрийте політику Директорії по

"порядок", розділити військову й адміністративну владу,

відновленню УНР. . До скликання Українського Сейму в країні мали

контролювати надходження податків до російської казни, вносити

діяти «Закони про тимчасовий державний устрій України». У них було

розкол у стосунки старшини і народу, неухильно проводити

визначено головні напрями діяльності Гетьманату в політиці,

"обрусіння краю", маючи на увазі уподібнення українського суспільно-

організації державного управління, надано Гарантії громадських прав

політичного ладу, політико-адміністративних механізмів до

населення, оголошено про встановлення Української Держави

загальноімперських вимог. У жовтні 1781 р. старшині було надано

замість УНР. Нова держава ґрунтувалася як на республіканських, так

дворянський стан, а через 4 роки в "Жалуваній грамоті дворянству"

і на монархічних засадах, її устрій, більшість пізніше прийнятих

цей статус було узаконено — як нагороду за зраду національних

законів багато в чому копіювали дореволюційну систему. За кілька

інтересів. Із запровадженням у 1783 р. кріпосного права, знищенням

місяців в Україні було створено новий адміністративний апарат. Крім

Запорозької Січі, до 30-х років XIX ст. елементом автономії

досягнень, за гетьманування П. Скоропадського мали місце чимало

залишалися тільки станові суди. Унаслідок цього наприкінці XVIII ст.

прорахунків, які виявилися фатальними. Чи не найбільше

українців було перетворено на селянську націю з партикулярною

компрометувала його залежність від Німеччини, окупаційні війська

(політично розколотою) атмосферою соціального буття, духом

якої безсоромно грабували Україну. Небезпідставними були

малоросійського провінціалізму. Царський уряд неухильно руйнував

звинувачення П. Скоропадського та його уряду в проросійській

колишній політико-адміністративний устрій України, порядки

політиці. Гетьман був тісно пов’язаний із заможними верствами

козацького самоуправління, не дозволяючи хоча б мінімальних прав

українства, які спонукали його до ліквідації соціальних завоювань

самостійності. Утвердження великоросійського законодавства і

трударів 25. Назвіть причини проголошення ЗУНР та її об'єднання з

державної практики (посилення кріпацтва) погіршило становище

УНР. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) -

українського народу, зміцнило позиції української старшини, за якою

самопроголошена незалежна держава в період з кінця 1918 до

було визнано дворянські права і земельні наділи. Старшина в

початку 1919 року в східній Галичині зі столицею спочатку у Львові,

основному була задоволена своїми правами. Змирившись із втратою

потім у Станіславове (нинішній Івано-Франківськ). Історичні умови

автономії, вона стала підтримувати політику царського уряду.

напередодні утворення ЗУНР. Напередодні поразки Австро-

Безумовно, "продажність" української еліти та "підступність"

Угорщини в Першій світовій війні активізувався національно-

російської влади зіграли помітну роль у перетворенні України на

визвольний рух у західноукраїнських землях.Переговори делегації

звичайну російську провінцію. Та більш суттєвим було те, що

Української Центральної Ради з представниками країн Четверного

Українська держава з її демократичною формою правління ніяк не

союзу в Бресті завершилися зобов'язанням Австро-Угорщини і

вписувалась у рамки абсолютистської монархічної Росії. її

Німеччини передати велику частину Холмщини і Підляшшя УНР, а

демократичні державні інституції рано чи пізно повинні були зникнути

решті західноукраїнських земель надати автономію, перетворивши їх

під натиском загальноімперських органів управління. Цьому сприяла і

в окремий край. Протягом тривалого часу австро-угорська влада

міжнародна ситуація, бо жодна з сусідніх держав не бажала мати

відмовлялася виконувати це зобов'язання, і тільки 16 жовтня 1918 р.,

справу з сильною і незалежною Україною. Ліквідації української

коли імперія була вже приречена, з'явився маніфест імператора «До

державності також сприяли: — відірваність українських суспільних

моїх вірних австрійських народів», який передбачав федеративну

верств від військового устрою держави; — відсутність природних

перебудову держави. Відповідно до положень цього документа, 18

кордонів української території, її відкритість з усіх боків; — незначний

жовтня 1918 р. українські парламентарії зі Східної Галичини і

розвиток урбанізації, а через це — слабкість міщанства, інтелігенції;

Північної Буковини, керівники політичних партій і церковних ієрархів

— психічна двоїстість українців (хитання між лояльністю до

створили у Львові орган представницької влади - Українську

московського царя та українським патріотизмом). 22.

Національну Раду. її очолив Євген Петрушевич. 19 жовтня

Охарактеризуйте діяльність Української Центральної ради на шляху

Українська Національна Рада оголосила про намір об'єднати всі

від створення автономії до проголошення самостійності УНР. УЦР,

західноукраїнські землі (Східну Галичину, Північну Буковину і

після її офіційного проголошення 17 березня 1917 р., стала

Закарпаття) у єдину українську державу, і зробити це мирним

фундатором відродження української нації, політичного і духовного

шляхом. Рішучими супротивниками цих планів виступили польські

визволення власного народу, яке ще називали ―українізацією‖ та

державні кола, що спиралися на численне польське населення,

реалізації його права на самовизначення. Саме вона, в період

сконцентроване здебільшого в містах Східної Галичини. 2. Утворення

перебування України в епіцентрі Першої світової війни, політичної

ЗУНР. Уночі проти 1 листопада 1918 р. українські військові частини

кризи у Російській імперії (припинення діяльності Держдуми,

взяли під свій контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею був

формування Тимчасового уряду, виникнення двовладдя) та у зв’язку

піднятий синьо-жовтий національний прапор. 1 листопада Українська

з цими подіями значного погіршення економічного стану українського

Національна Рада взяла владу в свої руки в Станіславі, Раві-Руській,

люду «очолила український національно-визвольний рух, надала

Коломиї та інших містах Східної Галичини. Того ж дня австрійська

українській революційній стихії організованих форм, об’єднала під

влада у Львові погодилися на передачу влади Українській

своїм прапором провідні українські політичні партії, змусила російську

Національній Раді. Подальшому піднесенню її авторитету сприяли

революційну демократію рахуватись і вести діалог з українськими

обіцянки демократичних прав і свобод, аграрної реформи в інтересах

національними силами, проголосила Українську Народну Республіку і

селян, введення 8-годинного робочого дня. Але події 1 листопада

виступила її будівничим» Найбільш вдало подію створення

1918 р. значно загострили українсько-польські відносини, вони стали

Центральної Ради охарактеризував В. Винниченко: «…це був вислов

початком українсько-польського збройного протистояння, що

усієї нації. Це було не тільки координоване, сполучене

переросло у масштабну війну. 11 листопада 1918 p. у Львові

співробітництво всіх українських партій і впливових організацій, а

Українською Національною Радою був створений виконавчий орган

виразний, необхідний прояв існування української нації. Центральна

влади (уряд) - Державний секретаріат. Його головою став К.

Рада явилась найкращим доказом цього. Коли б вона не виникла в

Левицький, членами - В. Панейко, Л. Цегельський, Д. Виговський, С.

Києві, то утворилася би в Харкові, в Полтаві, Одесі. Вона мусила

Голубович та ін. 13 листопада Українською Національною Радою був

бути, бо нація мусила, як така, як уснація, як певний організм, мати

затверджений тимчасовий Основний Закон, відповідно до якого за

єдиний вираз, єдиний орган свого проява. Це був центр, до якого я

створеною Українською державою закріплювалася назва

радіусами стікались усі хилитання пробудженої, національної енергії;

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), визначалися її

з усіх куточків, з усіх великих і малих пунктів животворіння

кордони, герб і прапор. Президентом ЗУНР було обрано Є.

національного організму простяглись до центру нерви нації». Так, В.

Петрушевича, главою уряду - Державного секретаріату - залишився

Верстюк зазначив: «шлях до об’єктивного пізнання історії

К. Левицький. ЗУНР займала територію 70 тис. км кв., її населення (6

Центральної Ради лежить не тільки у вивченні конкретного перебігу

млн) на 71% було українським. Проголошення об'єднання УНР І

та нюансів її діяльності, а й у широкому узагальненню досвіду, в такій

ЗУНР. 22 січня 1919 p. у Києві був проголошений «Акт об'єднання

постановці проблеми, яка б допомогла наочно переконатися

(Злуки)» Української Народної Республіки і Західноукраїнської

наскільки ідеї і принципи, покладені в основу політики ЦР,

Народної Республіки в єдину соборну Україну. ЗУНР здобула назву

відповідали суспільним ідеям і цінностям модерної доби». Це дає

Західної області Української Народної Республіки (ЗО УНР) і повну

можливість оцінити і визначити, що із застосованої нею суспільної,

автономію. Остаточне рішення про об'єднання західних і східних

ідейної спадщини сьогодні повторно реалізується в державному

земель повинні були затвердити Українські Установчі збори, які так і

будівництві. 23. Дайте характеристику внутрішньої та зовнішньої

не були скликані. Значення об'єднання УНР і ЗУІІР: - Сам факт

проголошення об'єднання ЗУНР і УНР мав величезне морально-

березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну

політичне значення, підтвердивши прагнення українського народу

державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом

жити в незалежній і соборній Українській державі. - Ця подія, за

конституція Карпатської України (Конституційний закон ч.1),

словами канадського історика українського походження О.

визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій

Субтельного, свідчила про те, що «уперше західно- і східноукраїнські

(президентська республіка),державну мову (українська). Державним

націоналісти, які протягом поколінь проголошували існування між

прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і

ними братерських зв'язків, ввійшли в контакт між собою в масових

український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Герб —

масштабах». - Велике значення для наступних подій мала взаємодія

червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три

Української Галицької армії й армії Директорії. - Позитивний вплив на

золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому

адміністративний апарат Директорії УНР справили галицькі державні

зубі. Президентом Карпатської України було обрано Августина

службовці. Ці та інші приклади свідчили про можливість і необхідність

Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду

об'єднання. Фактичного державного об'єднання УНР і ЗУНР не

суверенної держави Юліана Ревая. Головою Сойму обрано

відбулося, але історичний досвід державотворення як на сході, так і

Августина Штефана, заступниками Степана Росоху та Федіра Ревая.

на заході України був дуже цінний для українських політиків, для

Міжнародне становище Карпатської України з кожним днем

державотворення сучасної незалежної України. Починаючи з 2000 р.

ускладнювалось. Угорщина, територіальні претензії котрої рішенням

день 22 січня відзначається в Україні як національне свято. Історичне

Віденського арбітражу були задоволені не повністю, безперервно

значення утворення ЗУНР. Західноукраїнська Народна Республіка

здійснювала антиукраїнські дипломатичні демарші, направляла в

проіснувала 257 днів. Безсумнівно, поразку ЗУНР зумовив цілий ряд

Карпатську Україну провокаційні терористичні групи. Уряд Польщі

факторів. Проте жоден із них не здатний перекреслити роль цього

також неодноразово порушував перед Берліном питання про

державного утворення в історичному просуванні українського народу

передачу, крім анексованої поляками Тєшинської області ЧСР, ще й

шляхом національної свободи і державної незалежності. Реальне

північних районів Закарпаття. 6 березня 1939 року Гітлер вирішив

існування протягом восьми з половиною місяців національної

остаточно ліквідувати Чехословаччину, окупувавши Богемію і

галицької державності поставило на практичний ґрунт в українському

Моравію та давши дозвіл на окупацію Угорщиною Карпатської

русі гасло Соборної Української держави. Досвід ЗУНР підтвердив,

України. В ніч з 13 на 14 березня 1939 р. (гортіська) хортистська

що здобути і відстояти незалежну національну державу можливо

Угорщина, за підтримкою гітлерівської Німеччини розпочала війну

тільки завдяки напрузі сил усіх соціальних верств і політичних сил

проти Карпатської України. Прем'єр А. Волошин віддав наказ видати

нації. ЗУНР увійшла в історію як героїчна сторінка у боротьбі

резервну зброю Карпатській Січі. Після зіткнень із чеськими військами

українського народу за незалежність, вільний демократичний

під командуванням генерала Прхали, що намагалися роззброїти

розвиток. 26. Дайте характеристику державного устрою УРСР у

карпатоукраїнські війська, Карпатська Січ взяла під контроль

складі СРСР (1920-1990-ті рр.). Падіння Директорії на початку 1919 р.

територію країни, хоча в цей час угорські війська вже захопили перші

і створення українського радянського уряду ознаменувало початок

українські села. 16 березня Угорські війська захопили Хуст, а 18

нового етапу в розвитку конституційного процесу в Україні. Радянська

березня окуповано всю територію Карпатської України. У кінці

Конституція України, прийнята ВУЦВК у березні 1919р., здебільшого

березня 1939 р. президент республіки Августин Волошин і частина

лише повторювала Конституцію Російської Федерації 1918 р., а також

уряду на чолі з прем'єром Ю. Реваєм виїхала через Румунію в

положення про основи державного устрою, проголошені в Маніфесті

еміграцію. Повноважні карпатоукраїнські представники залишили

Тимчасового робітничо-селянського уряду України на початку січня

край через півтора місяці після початку прямої агресії Угорщини. До

1919 р. Створення в 1922 р. Союзу радянських республік і прийняття

30 квітня 1939 року в Хусті офіційно діяла Українська евакуаційна

в 1924 р. Конституції СРСР зумовило необхідність внести в

комісія на чолі з Володимиром Бірчаком. При захисті Карпатської

Конституцію УСРР 1919 р. відповідні зміни. Такі зміни було внесено

України, за різними даними, загинуло від 2 до 6,5 тис. осіб. Недовгий

УРСР в 1929 р. і вони були пов'язані головним чином із розподілом

період існування Карпатської України став однією з найяскравіших

компетенції між союзною і республіканською владою. У грудні 1936

сторінок багатовікової боротьби карпатських українців за

р., тобто в самий розпал сталінських репресій, була прийнята нова

встановлення української державності. Лише в жовтні 1944р.

Конституція СРСР, проголошена найдемократичнішою у світі.

Закарпаття було звільнено, а в 1945р. увійшло до складу УРСР. 28.

Конституція Української РСР, прийнята в 1937 р. на основі

Проаналізуйте процес розбудови незалежної України, формування

"сталінської Конституції", повністю повторювала її основні положення.

гілок влади, прийняття Конституції. Конституційний процес

В Конституції закріплювалися демократичні, політичні, соціальні,

Конституційний процес в сучасній Україні умовно можна поділити на

культурні та особисті права громадян. Ліквідація культу особистості

три основних періоди: перший період (1990–1996 роки)

Сталіна, певне розширення повноважень союзних республік

ознаменувався здобуттям незалежності України, процесом підготовки

наприкінці 50-х років, декларування того, що Радянський Союз із

проекту Конституції і прийняттям Конституції України; другий період

держави диктатури пролетаріату перетворився на загальнонародну

(1996–2004 роки) став періодом реалізації Конституції України; третій

державу, деякі кроки в бік поширення демократичних інститутів,

період (2005 — донині) позначився процесом внесення змін та

виникнення в країні відкрито опозиційних рухів, усе це вимагало

доповнень до Конституції України (конституційною реформою),

принаймні косметичних конституційних змін. За таких умов почався

масштабною конституційною кризою 2007–2009 років і пошуком

новий етап розвитку конституційного процесу в Україні. Його повністю

легітимних шляхів системного оновлення Основного Закону. Кожному

було зорієнтовано на норми та положення Конституції СРСР 1977

із зазначених періодів конституційного процесу властиві свої

року. Загалом Конституція України 1978 р. не внесла принципових

особливості, специфіка. Перший період конституційного процесу був

змін у державне й громадське життя України. В ній були закріплені: а)

започаткований розпадом колишнього СРСР та становленням

політичні права: обирати і бути обраним, здійснювати управління

України як незалежної самостійної суверенної держави. Цей період

державою, критикувати державних службовців та ін.; б) економічні

історії Конституції України є найбільш складним і суперечливим. Як

права: на працю, на відпочинок та ін.; в) соціальні права: на

наслідок, уже 1 липня 1992 р. Верховна Рада України винесла на

матеріальне забезпечення, на житло, на охорону здоров'я та ін.; г)

всенародне обговорення проект Конституції України. Влітку 1995 р. в

культурні права: на освіту, на літературну, художню та наукову

Україні склалася напружена політична ситуація. Причиною якої стала

творчість та ін.; д) особисті права: на недоторканість особи, житла,

відсутність нового Основного закону, що робило неможливим

особистого життя та ін.1 Отже, за період знаходження України в

здійснення рішучих економічних, політичних і державно-правових

складі СРСР формою правління в Україні була радянська республіка,

реформ. 18 травня 1995 р. Верховна Рада схвалила Конституційний

формою державного устрою - унітарна республіка як суб'єкт

договір між Верховною Радою України та Президентом України про

федерації СРСР, а за формою державного режиму - соціалістична

основні засади організації та функціонування державної влади і

демократія. Правова система України була соціалістичною і

місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової

продовження соціалістичної правової системи СРСР, Джерелом

Конституції України. Цей договір мав забезпечити розвиток

права був нормативно-правовий акт. 27. Проаналізуйте причини

конституційного процесу в Україні; реформувати державну владу на

проголошення Карпатської України та її подальшу долю. Після

засадах чіткого розподілу функцій між її законодавчою і виконавчою

Мюнхенського договору чотирьох держав (30 вересня 1938 року)

гілками. Вирішальним кроком у проведення конституційної реформи в

складне міжнародне становище Чехо-Словаччини і всезростаюча

Україні стало прийняття 28 червня 1996 р. Верховною Радою України

боротьба українського населення за політичні права примусили

Конституції України. Частина представників українського політикуму

чехословацький уряд погодитися надати Карпатській Україні статус

стверджувала, що Конституція вкрай недемократична, недосконала,

автономної республіки. 8 жовтня 1938 р. було утворено перший

санкціонує антинародний, буржуазний режим, а тому її необхідно

автономний уряд на чолі з А.Бродієм (затверджений центральною

кардинально змінити. Інші вважали, що Конституція України – одна з

владою 11 жовтня 1938 р.). 26 жовтня 1938 року А.Бродія, який

найбільш демократичних у Європі, але в її тексті є окремі

намагався проводити проугорську політику, було усунуто з посади

недосконалості і суперечності, усунути які можна шляхом внесення

голови уряду і прем'єр-міністром Карпатської України обрано

до неї певних змін. Соціальна політика Розпад фінансової системи і

Августина Волошина. Рішенням Першого Віденського арбітражу 2

гіперінфляція в першій половині 90-х pp. XX ст., відродження

листопада 1938 р. значна частина Карпатської України

"тіньової" економіки породили такі украй негативні наслідки у

(Ужгородський, Мукачевський і Севлюський повіти) з містами

соціальній сфері: • зниження рівня життя значної частини населення;

Ужгород, Мукачево і Берегово були приєднані до Угорщини. За цих

• значну частку прихованого безробіття; • різку поляризацію

умов столицю Карпатської України 10 листопада було перенесено до

населення за рівнем доходу; • майже повну ліквідацію відповідності

Хуста. 12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сойму Карпатської

між результатами й оплатою праці між секторами економіки і

України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4

сферами економічної діяльності; • посилення неформальних

%) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. 15

суспільне нерегульованих методів вирішення економічних і

соціальних питань, розвиток корупції; • формування маргінальних

Румунія – Молдова. Проблема українсько-російських відносин є

груп населення, готових до сус¬пільне деструктивних дій. 29.

однією з найбільш важливих в українських геополітичних концепціях.

Охарактеризуйте геополітичні пріоритети перших українських

Адже майже кожне вагоме питання в українському сьогоденні має

держав: Київської Русі, Галицько-Волинського князівства.

історичний вимір, пов’язаний з Росією. Але з багатьох міркувань це

Зародження і розвиток Київської держави, виходячи з її географічного

радикальний відхід від минулого. Найбільш очевидним є факт, що

розташування, проходив у кількох напрямках, які природно

обидві країни мають сьогодні стосунки на міждержавному рівні.

визначалися тогочасними умовами євразійського континенту і

Північно-східний напрямок української зовнішньої політики

формували відповідну геополітику. У княжу добу одночасно

закономірно залишається одним з пріоритетних. Підтвердженням

складаються декілька векторів української геополітики. Південний,

цього є той факт, що у вересні 2003р. президенти України, Росії,

який починаючи з ІХст. став традиційним торговим ―шляхом з варяг у

Білорусі і Казахстану на Ялтинському самміті СНД підписали Договір

греки‖, що простягнувся через Київ від Балтики до Візантійських

про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП), яким

земель. Він збігався із загальним поширенням етносу у процесі його

передбачено об’єднання митних територій країн-учасниць з єдиними

розвитку і колонізації вільних територій вздовж північно-південної осі

механізмами регулювання економік, вільним рухом товарів, послуг,

українських річок, мав велике значення для піднесення загального

капіталу і робочої сили, з єдиною зовнішньоторговою і узгодженою

рівня і культурно-господарських здобутків українського суспільства.

внутрішньою економічною політикою. Співробітництво України з

Русь прилучилася до високорозвиненої грецької культури, до

країнами сучасного Сходу належить також до пріоритетних напрямків

передової християнської релігії у її візантійському варіанті, ввібрала

зовнішньої політики нашої держави. (Співробітництво з країнами

деякі елементи соціально-політичного життя тощо. Активна

Близького, Середнього та Далекого Сходу, а також держав

завойовницька політика Святослава була яскравим прикладом

Центральної та Південно-Східної Азії формує загальний східний

геополітичної експансії того часу. Його зусиллями були продовжені

напрям зовнішньої політики України). В останні роки також стала

два геополітичні вектори, дві українські торгівельні магістралі. По-

більш вагомою активізація чорноморського або південного вектора

перше, розгромивши Хозарський каганат, він розчищає руським

української геополітики, якому, на жаль, зовнішня політика України до

купцям дорогу до Дону і Кавказу. По-друге, здійснює кілька походів на

середини 1996р. відводила другорядну роль порівняно із західним та

Дунай і Балкани і, розуміючи важливе значення цього європейського

північним. У чорноморському регіоні переплітаються інтереси різних

регіону того часу, мав намір заснувати тут нову столицю української

держав. Певною мірою вони пов’язані з нафтою та її

держави – Переяславець. Південний напрямок був головним

транспортуванням в інші регіони. Україна як активний член ООН,

орієнтиром геополітики і Ярослава Мудрого. Підписана 1046 р.

виходячи зі свого важливого геостратегічного положення, безумовно

русько-візантійська мирна угода незабаром була скріплена шлюбом

несе відповідальність за підтримання регіональної та

сина Ярослава Всеволода з дочкою Візантійського імператора.

загальносвітової безпеки. З 1992р. наша держава бере участь у

Другим важливим напрямком геополітики Київської Русі був східний.

миротворчих операціях під егідою ООН. В умовах суверенної

Слід відзначити, що у часи княжої доби він не був провідним,

держави, і в князівську добу, і зараз, українська геополітика була

самостійним, а відігравав лише другорядне значення, бо основна

завжди багатовекторною, що давало можливість утворювати і

мета здійснюваних у східному напрямку походів київських князів

зберігати певний баланс геополітичних сил, забезпечуючи державну

полягала у тому, щоб захистити державу від постійних набігів кочових

незалежність. 31. Розкрийте соціальну структуру та соціальні

племен і народів. Культурно-господарчі запозичення тут навряд чи

відносини ранньофеодальних українських держав – Київської Русі та

були суттєвими, оскільки Київська держава знаходилась на порівняно

Галицько-Волинського князівства. Соціальна стурутура населення

більш високому рівні розвитку. Важливим напрямком східного

Київської Русі Князі Великий князь Очолював державу, приймав

вектора києво-руської геополітики були походи проти хозарів з метою

закони, вершив суд, вів міжнародну політику, організовував збір

визволення слов’янських племен, що відбулося за князювання Олега

данини, піклувався про оборону держави, вважався власником усієї

у 883-885рр. Важливим напрямком української геополітики є західний

землі Удільний князь Родичі великого князя; очолювали окремі

вектор, який вів до встановлення різнобічних зв’язків та

князівства Мали право володіти землею, із земельних прибутків були

співробітництва з країнами Західної Європи. Почав він формуватися

зобов’язані забезпечувати себе воєнними обладунками і разом зi

дещо пізніше, ніж південний та східний, поясненням чого були

своїми дорослими синами і слугами брати участь у військових

серйозні, як політичні, так і природногеографічні причини. В міру

походах; із них формувалася державна адміністрація Бояри Знатні

того, як слабшали зносини чорноморські – з Балканськими країнами,

феодали, нащадки родоплемінної знаті й верхівки князівських

Візантією, Малою Азією, в ХІІ і ХІІІ віці., зносини з німецькими

дружинників Духовенство «Чорне» Присвячували себе служінню

землями набирали все більшого значення. Найважливішою формою

Богу, відмовившись від свого майна й мирського життя, також

здійснення західноєвропейського вектора української геополітики,

займалися господарською діяльністю при монастирях «Біле»

поширення та зміцнення міждержавні зв’язків княжої доби були

Справляли Божу службу в церквах, їхньою професійною діяльністю

міждержавний династичні шлюби, які зміцнювали довіру між

була релігійна, але на відміну від представників «чорного»

державами, сприяли збагаченню та взаємовпливу і засвоєнню

духовенства їм дозволялося мати родину Урядники Посадники Були

досягнень європейської культури. У житті Галицько-Волинського

намісниками князя, відповідали за порядок у підлеглих землях, за

князівства західний напрямок української геополітики стає

збори данини Волостелі Управляли волостю або маєтком князя Тіуни

визначальним. Державна геополітика князівства мала щонайменше

(огнищани) Князівські й боярські слуги; брали участь в управлінні

два основних напрямки: 1) західний, який галицькі князі намагалися

волостю, містом, відповідали за збереження майна свого пана

якомога більше розширити і використати, насамперед для

Палацові чини Керували окремими галузями князівського управління

збереження і зміцнення своєї держави; 2) східний, основне завдання

(тогочасні чиновники) Дружинники Воєводи й тисяцькі Очолювали

якого полягало у протистоянні завойовницьким зовнішнім силам,

давньоруське ополчення (тогочасні воєначальники, як правило, із

татаро-монгольській орді і мали суто оборонний характер. Метою

числа бояр) Рядові дружинники Професійні воїни, складали військо

цього своєрідного геополітичного дуалізму стало досягнення певного

князя, яке він утримував, забезпечував зброєю, кіньми, одягом, міг за

геополітичного балансу, рівноваги політичних сил у регіоні, що було

вірну службу жалувати грошові нагороди й земл Купці Займалися

необхідною умовою для збереження й існування Галицько-

торгівлею, найзаможніші з них володіли просторими садибами із

Волинської держави. Порівнюючи роль і місце Галицько-Волинської

житловими хоромами, господарськими приміщеннями, входили до

держави у європейському геополітичному просторі із Київською

органів управління містом Ремісники Займалися різними ремеслами,

Руссю у період її апогейного розвитку, слід відзначити, що

заможні жили у посадах, збіднілі, як правило, залежали від багатих

найзахідніша частина колишньої Києво-Руської імперії закономірно

покровителів, жили в їхніх садибах Селяни Смерди Вільні селяни, які

зберегла і продовжила основні вектори її геополітики. Однак,

об’єднувалися в сільські громади (верв, мир, село). Громада

необхідно врахувати ту обставину, що це була все ж таки інша

охоплювала один або декілька сусідніх населених пунктів, володіла

держава і за складом свого населення, і за розмірами, і за

лісами, випасами, водоймами, орні землі знаходилися в

географічним розташуванням. Вона територіально була значно

індивідуальному володінні членів громади Рядовичі Селяни, змушені

ближче до Західної Європи, ніж Київ, західна складова набула в ній

працювати у феодала за угодою — «рядом» Закупи Колишні смерди,

більш широкого і змістовного наповнення, стала домінуючою. 30.

які потрапили в залежність до феодала, узявши в борг гроші —

Розкрийте причини багатовекторності геополітики незалежної

«купу», могли втратити господарство, якщо не повертали борг

України. Становлення України (як активного геополітичного суб’єкта)

Холопи Селяни, повністю залежні від хазяїна, який міг їх убити,

на міжнародній арені полягає тепер у поєднанні та гармонізації

продати, покарати Челядь Жителі господарського двору: слуги,

взаємовідносин і з Росією, і з Заходом. Необхідність вибору шляху

стайничі, кухарі, пралі та ін.; хазяї могли їх продавати, дарувати,

лише в одному напрямку не тільки підривала б національні інтереси,

залишати у спадщину Чернь Збіднілі люди без майна, які наймалися

а й взагалі, суперечила б нашому геостратегічному розвиткові

на «чорну» роботу Як і в Київській Русі, у Галицько-Волинській

України. Геополітичне розташування нашої держави дозволяє

державі існувала чітка структура суспільства, де кожній групі

виконувати об’єднувальну роль між центральносхідноєвропейським,

визначалося певне і чітке місце. Населення поділялося на вільних,

чорноморським та балтійським регіонами й активно діяти у згаданих

напіввільних та невільних людей. До категорії вільних належали

напрямках. Паралельно з європейським вектором розвивається і

бояри, духовенство, частина сільського та міського населення.

регіональний напрям зовнішньої політики. Важливим кроком по

Провідну роль в державному житті князівства відігравала

розширенню регіонального партнерства стало приєднання України до

аристократія(Рюриковичі) та знать - боярство, яке поділялося на

Центральноєвропейської ініціативи (1.06.1996), до Організації

велике, середнє та дрібне. Великі (знатні) бояри були крупними

Чорноморського Економічного Співробітництва (4-5.06.1998). До

землевласниками, володіли спадковими маєтностями - вотчинами,

функціональних геометричних конструкцій відноситься ГУУАМ,

займали найвищі посади в державі. Дрібні та середні служили князю

геополітичні ―трикутники‖ Україна – Польща – Литва, Україна –

або великому боярину, тримали землю до кінця служби, до кінця

життя, довічно (з правом передачі у спадщину). Духовенство

польсько-магнатської верхівки, а за економічною спроможністю

поділялося на біле та чорне, воно володіло спадковими землями

небагато чим відрізнялися від заможного козацтва. Така старшина не

(якщо син священика переймав посаду батька) та залежними

мала кріпаків, а тому й не належала до феодалів. Її господарство

селянами (монастирі), не платило податків, звільнялось від обов'язків

було натуральним за своїм характером або ж не виходило за межі

перед князем. Селяни традиційно іменувалися смердами, які жили

дрібнотоварного виробництва. Іншу групу старшини складали вихідці

общинами. Особисто вони були вільні, але економічно (поземельно)

з народних низів, яких хвиля повстання винесла на командні посади в

залежали від власника землі - князя (держави), боярина, монастиря і

повстанському війську. Посилення ролі православного духовенства.

платили їм "татарщину" (гроші державі), "серебщину" (грошовий

Послідовну підтримку гетьманської адміністрації мало п р а в о с л а в

оброк), "дякло" (натуральний оброк) та відбували повинності

н е д у х о в е н с т в о. Селяни масово відмовлялися виконувати

(громадські роботи). Жителі міст - міщани, граждани - поділялися на

повинності на користь духовних ієрархів, тим самим підриваючи

заможну купецько-лихварську верхівку (мужі градські, містичі), яка

економічну спроможність їхніх господарств. Православ’я стало

захопила міське управління і підтримувала владу князя. Середній

універсальним ідеологічним вченням, яке об’єднало національні сили

прошарок Становили ремісники, майстри, дрібні торговці, які

України в боротьбі проти іноземного панування. Боротьба за

об'єднувалися в корпорації - цехи, вулиці, братчини, сотні, ряди зі

національне визволення України набувала релігійного забарвлення,

своєю казною та на чолі зі старостою. До міських низів належали

прийнятого для найрізноманітніших патріотично настроєних сил

"робітні люди", "люди менші" тощо, тобто вся біднота та робоча сила,

українського народу. Під гаслом "за віру християнську" билися з

яка цілком Залежала від перших двох груп. Категорію напіввільних

ворогом і селяни, і козаки, і міщани, і частина шляхти, старшини та

становили закупи - селяни-боржники, які збіднівши, втрачали

духовенства. Соціальні завоювання селян. У роки визвольної війни

економічну самостійність і потрапляли в кабалу до бояр, беручи в

відбулися кардинальні зміни і в соціально-економічному становищі

борг зерно, худобу, інвентар, землю, гроші. На нижньому суспільному

основної продуктивної сили суспільства – с е л я н с т в а. Відводячи

щаблі були невільники, яких, як і в часи Київської Русі, називали

йому одну з провідних ролей у воєнних діях, Хмельницький

холопами (хлопами). Проте їхняексплуатація в умовах Галичини та

намагався заручитися підтримкою наймасовішої і найбільш

Волині не була вигідною і їх поступово перетворювали на кріпаків,

експлуатованої частини населення. Під час облоги Замостя в 1648 р.

надаючи землю і можливість вести власне господарство. Холопи в

він писав шляхті, що вона раніше добивалася перемоги над

правовому сенсі цілком залежали від власника, були частиною його

повсталими тільки завдяки відділенню старшини від "черні" й що він

майна і приватної власності! 32. Проаналізуйте зміни у соціальній

не повторить помилки своїх попередників. У запеклій боротьбі

структурі українського суспільства у складі Речі Посполитої. У ХІV-ХVI

селянство завоювало особисту свободу й право земельної власності.

ст. соціальна структура населення українських земель зазнала

Селянське право вільно розпоряджатися землею було визнано й

певних змін. На вершині соціальної ієрархії перебував військово-

гетьмансько-старшинською адміністрацією. Розширення прав і

службовий стан (шляхта). Трохи нижче стояли пани, які входили до

привілеїв міщанств та купецтва. У ході війни в становищі м і щ а н с т

складу великокнязівської ради, мали право суду над підданими. Ще

в а відбулися зміни, які сприяли створенню передумов для

нижче перебувала військово-служива знать, або земляни. Вони

зародження нових соціальних груп населення. Абсолютна більшість

користувалися землями за умов несення військової служби. Іншим

ремісників і торгівців взяла активну участь у боротьбі українського

привілейованим класом було духовенство. Воно не підлягало

народу проти польсько-шляхетського панування. У результаті

світським судам, володіло маєтками. Православне духовенство

визначних перемог селянсько-козацького війська міщани

обкладалось податком та не брало участі в управління державою.

Лівобережжя, Київщини, Поділля й частково Волині звільнилися з-під

Сформувалась нова верства населення – міщани, які поділялися на

влади магнатів і шляхти. Вони позбулися свавілля колишніх

три великі групи: патриціат ( цехова та купецько-лихварська

власників, яке обмежувало їхню ремісничо-торговельну діяльність і

верхівка), бюргерство (дрібні купці, торговці), та плебс (позацехові

політичні права. Заохочувальна політика гетьмансько-старшинської

майстри, або партачі, біднота, підмайстри). Найнижчим прошарком

адміністрації стосовно міщанства, його права й привілеї стали

соціальної піраміди було селянство, яке, так само як шляхта і

важливим спонукальним мотивом переходу селянства до стану

міщанство, було неоднорідним. Залежно від форм феодальної

міщан. Під час присяги українського населення російському царю в

експлуатації, характеру повинностей його поділяють на три групи:1.

1654 р. всі жителі України були поділені на дві основні соціальні групи

Чиншові селяни, або данники, які сплачували феодалам натуральну

– козаків і міщан. До тих 62,5 тис. міщан, що присягли на вірність

й грошову ренту (чинш). 2. Тяглі селяни, які вели господарство на

цареві, віднесено значну кількість селянства. У ході війни сталися

земельних ділянках, що належали феодалам. Основними формами

значні зміни в структурі, соціально-економічній та політичній

експлуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента

вагомості найбагатшої частини міщанства – к у п е ц т в а. З

(панщина), державні податки (серебщина), державні повинності

вигнанням або знищенням польських і єврейських купців купецтво

(будування мостів, прокладання доріг, ремонт замків тощо).3.

України стало національно одноріднішим. Хоч торговельний капітал

Службові селяни — ремісники, рибалки, конюхи, бортники, які

не має національності, але його вплив на національну економіку й

обслуговували двір феодала. Вони об’єднувалися в сотні, керовані

соціальну структуру суспільства безперечний. Відчутних людських

сотниками і, крім виконання основної спеціальної служби, залучалися

втрат зазнало у війні й українське купецтво, а його капітал

до відбування панщини та сплачували данину. У процесі зростання

розпорошився по кишенях різних власників. 34. Проаналізуйте

феодального землеволодіння, утвердження фільваркової системи

модернізацію українського суспільства у складі Російської та

господарювання (виробництво та переробка сільськогосподарської

Австрійської імперій наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. У другій

продукції, засновані на щотижневій панщині та чітко орієнтовані на

половині XVIII ст. володіння козацької старшини розширювалися за

ринок) відбувалося зближення між різними категоріями селянства, а

рахунок захоплення нею земель у селян, рядового козацтва і

його феодальна залежність поступово переросла та юридично

царських дарувань. Найбільшим землевласником був гетьман. Різко

оформилася в залежність кріпосну. Литовські статути обмежили

посилюється феодальне пригноблення селянсько-козацьких мас.

право власності селян на землю. «Устава на волоки» встановила

Селяни й козаки, окрім панщини, змушені були брати участь у

дводенну панщину в Литві, значно обмежила права селян щодо зміни

будівництві фортець, каналів, платити нові види грошових податків.

місця проживання, тобто юридично закріплювала належність селян

Збільшувалась чисельність міського населення. Змінився

феодалові. Останню крапку в законодавчому оформленні кріпосного

адміністративний поділ: замість полків з’явились намісництва, а

права було поставлено «артикулами» польського короля Генріха

згодом – губернії. У 1785 імператорський уряд включає українську

Валуа та третім Литовським статутом. Відповідно до цих документів

знать до російського дворянства. Старшинська верхівка остаточно

тривалість панщини визначалася волею пана; селян позбавляли

зрівнюється в правах з дворянством. 1775р. Катерина II надала

права розпоряджатися своїм майном, заповідати або ж відчужувати

наказ зруйнувати Запорозьку Січ. Правобережна Україна до кінця

його без дозволу феодала; шляхтич отримав право карати на смерть

XVIII ст. залишалась у складі Польщі. Основними землевласниками

своїх кріпаків; селян-утікачів розшукували протягом 20 років. Селяни

були польські пани. Протягом 70-90-х років на Правобережжі сталися

реагували на процес закріпачення як пасивною непокорою так і

значні політичні зрушення, пов’язані з виникненням мануфактур.

активною протидією. 33. Розкрийте зміни соціальної структури у ході

Виникає небувалий розмах антифеодальних антифеодальних

національно-визвольної війни 1648-1657 рр. під проводом

виступів у зв’язку зі збільшенням панщини. Гайдамацький рух, що

Б.Хмельницького. Перетворення козацтва на привілейований стан

розпочався XVIII ст. переріс у величезне народно-визвольне

суспільства. Кардинальні зміни сталися в становищі к о з а ц т в а,

повстання. 1768р – польський сейм ухвалив постанову про

яке з невеликої соціальної групи почало перетворюватися в роки

формальне зрівняння в правах католиків і православних. Перша

війни в окремий стан суспільства. Процес цей розпочався з масового

половина XIX ст. – це період визрівання глибокої суспільно-

покозачення селянства й міщанства, котрі таким чином намагалися

політичної кризи у Російській імперії, складовою частиною якої були

позбутися феодальної залежності, завоювати особисту свободу і

українські землі. Ця криза зумовила виникнення суспільних рухів, які

навіть соціально-економічні та політичні привілеї. Місце козацької

намагалися знайти вихід із скрутного положення. Посилення

старшини в соціальній структурі країни. У ході війни відбулися

експлуатації селянства в умовах занепаду феодально-кріпосницької

важливі зміни в становищі соціальної групи козацтва – с т а р ш и н и.

системи викликало протидію у пригнічених народних мас. Селяни

Розширилися соціальні джерела її формування й соціально-

писали скарги на поміщиків в урядові установи; відмовлялися

політичний статус. Якщо раніше вона походила переважно із

відбувати панщину, платити оброк; виявляли непокору місцевим та

заможних кіл козацтва і дрібної шляхти, то в роки війни ситуація дещо

центральним офіційним властям; самовільно створювати

змінилася. Певна річ, серед старшини продовжувала залишатися

самоврядування тощо. Всі ці вияви народної непокори та протесту

частина землевласників, котрі до війни дістали невеликі хутори,

складали зміст селянського руху. Під час Кримської війни виникає

земельні угіддя, ставки, пасіки. Хоча вони мали й вважалися

нова форма селянського руху, яка дістала назву ―Київська козаччина‖

привілейованим станом, але насправді цілком залежали від

Своєрідним феноменом у межах селянського руху були народні