- •1. Поняття «культура», її сутність, структура, функції
- •2. Культура первісного суспільства на теріторії України
- •3. Трипільська культура
- •4. Культура населення ранньої залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •5. Культура античних держав Північного Причорномор'я
- •6.Дохристиянська культура східних слов’ян
- •7.Давньоруська мова та її особливості
- •8.Виникнення слов’янської писемності. Просвытительство на Русі
- •10. Архітектура та містобудівництво Київської Русі
- •11. Науково-технічні досягнення Київської Русі та ГалицькоВолинського
- •12. Літературні жанри Київської Русі
- •13. Особливості культури Галицько -Волинської Русі
- •14. Книгодрукування в Україні та його вплив на розвиток культури
- •15. Образотворче мистецтво і архітектура України у XVI – першій
- •16. Народні думи й пісні XV – початку xviIст. Та їх особливості.
- •17. Науково-технічні знання в Україні у XIV – першій половині XVII ст.
- •18.Діяльність братства та їх роль у розвитку культури
- •19. Полемічна література в Україні
- •20. Роль козацтва у розвитку української культури 17-18 ст.
- •21. Розвиток освіти на Лівобережній та Правобережній Україні в 2 пол. XVII
- •22. Діяльність Києво-Могилянської колегії
- •23. Меценатська діяльність гетьмаана Івана Мазепи
- •24. Прикладне мистецтво та традиційна культура України у XVIII ст.
- •25. Історичний епос та козацькі літописи другої половини XVII століття
- •26. Україно-російські культурні відносини після приєднання українських земель до Росії
- •27. Розвиток музики в другій половині XVII століття
- •28.Українське образотворче мистецтво у 2й пол. XVII ст
- •29. Розвиток культури на західноукраїнських землях у 17-18 ст.
- •30. Українське бароко в архітектурі 18 ст.
- •31. Просвітництво та розвиток суспільно-політичної та філософської думки в Україні у 17-18ст.
- •32. Жанри українського живопису у 18ст.
- •33. Українське музичне мистецтво у хviii ст.
- •34. Український театр у другій половині XV-XVIII ст.
- •35.Напрямки образотворчого мистецтва першої половини XIX ст.
- •36.Українська література першої половини XIX ст.
- •37.Музична культура України в I половині XIX століття.
- •38.Драматургія і розвиток аматорського й професійного театру в Україні XIX століття.
- •39. Українська культура в умовах національного Відродження XIX століття.
- •40. Політика царського уряду щодо укр мови
- •41. Розвиток музичної культури в другій половині 19 ст.
- •42.Розвиток літератури і театру в другій половині 19 ст.
- •43. Система освіти в Україні хіх ст.
- •44. Розвиток наукових і науково-технічних товариств в Україні хіх ст.
- •45. Книгодрукування в Україні хіх ст.
- •46. Фольклор та професійне мистецтво у хіх ст.
- •48. Архітектура та образотворче мистецтво України в кінці хіХст. – на початку хх ст.
- •49. Нові стилі в архітектурі України у кінці хіх ст.. – на початку хх ст.
- •50. Літературне життя в Україні в кінці хіх -на початку хх ст.
- •51. Розвиток українського живопису в другій половині хіх -на початку хх ст.
- •52. Національно культурне відродження кінця хіх -початку хх ст.
- •53. Розвиток історичної науки в другій половині хіх -на початку хх ст.
- •55.Вплив революційних подій(1917-1920) на розвиток укр.Літ-ри та видав.Справи
- •56.Політика українізації,її суть та значення для розвитку культурного процесу в Україні
- •57. Мистецькі об’єднання в Україні у 20 – 30 рокахXx ст.
- •59. Становлення української радянської літератури.
- •60. «Розстріляне відродження», його наслідки для подальшого розвитку української культури.
- •61.Культура західноукраїнських земель у 20-х р. Хх століття
- •62.Культурне життя західноукраїнських земель після включення її до Радянської
- •63.Українська культура під час другої світової війни та її значення
- •64. Розвиток освіти й науки України в повоєнний час.
- •65. Розвиток освіти в Україні в умовах адміністративно-командної системи управління.
- •66. Літературно-мистецькі процеси в Україні середини 40-60 років 20 ст.
- •67. Шістдесятники та їх плив на національні культурні здобутки.
- •68.Відновлення репресій у 60-70-х рр. Хх ст. Їх наслідки для розвитку культури.
- •69.Розвиток науки в Україні у 60-70-з рр. Хх ст. Особливості розвитку гуманітарних наук.
- •70.Театр 60-80-х рр. Хх ст.
- •71.Культурне життя України в умовах соціально – економічних трансформацій 90-х років хх ст.
- •72. Закони про державність української мови та їх впровадження у життя наприкінці xXстоліття.
- •73.Діяльність культурно-просвітницьких та мистецьких об’єднань у сучасній Україні.
- •74.Політика держави щодо релігії та церкви у роки незалежності.
- •75.Наука в незалежній Україні.
- •76. Сучасна література та театральне мистецтво України.
- •77. Сучасне образотворче мистецтво України.
- •78. Державна політика в освіті та культурі Незалежної України
- •79. Видатні діячі української діаспори та їх внесок
- •80. Культура української діаспори
42.Розвиток літератури і театру в другій половині 19 ст.
Друга половина XIX ст. подарувала Україні плеяду видатних письменників. Перлинами першої
величини сяють у цей час таланти І. Франка, П. Куліша, Л. Глібова, Лесі Українки, Панаса
Мирного, М. Коцюбинського, І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, П. Грабовського та ін.
Характерними ознаками розвитку української літератури в другій половині XIX ст. були:
1. Різноманітність художніх напрямів. У 70—90-ті роки водночас існували і взаємно збагачувалися
романтизм (Я. Щоголів), натуралізм (Г. Барвінок, М. Кононенко), просвітницький реалізм (І.
Нечуй-Левицький). Твори цього періоду мали синтезний характер, органічно поєднували елементи
реалізму і романтизму.
2. Наявність індивідуальних стилів письменства. На цій базі сформувалися оригінальні підходи та
способи творчого самовираження, своєрідні стилі: етнографічно-побутовий, аналітичнопсихологічний,
соціально-філософський.).
3. Поява нових тем і проблематики. У фокусі уваги українських письменників другої половини
XIX ст. опиняються реалії пореформеного періоду: болюче класове розшарування селянства,
революційна боротьба народних мас проти соціального та національного гніту новітньої
буржуазної доби. 4. Демократизація і гуманізація літератури. Відкриттям та здобутком
української літератури пореформеної доби стало зображення центральною фігурою художніх
творів людини з народу. Реалістичне мистецтво другої половини XIX ст. сприймає людину як
найвищу цінність.
5. Політизація літературної творчості. Література завжди перебувала в тісному зв.язку з
політикою, проте в другій половині XIX ст. цей зв.язок стає особливо відчутним. Свою роль у
цьому відіграли суперечності пореформених суспільних змін та зрушень; процес завершення
формування української нації; спрямовані проти української мови та народу Валуєвський (1863) та
Емський (1876) укази тощо.
У другій половині XIX ст. значних успіхів досягає українське професійне театральне мистецтво.
Значною мірою це пов.язано з появою високохудожніх драматичних творів. Йдеться насамперед
про п.єси, створені відомими реформаторами та фундаторами українського театру — М.
Кропивницьким (понад 40 п.єс — «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі
виїсть», «Глитай, або ж Павук» та ін.), М. Старицький (25 п.єс — «Ой не ходи, Грицю, та й на
вечорниці», «У темряві», «Талан» та ін.), І. Карпенком-Карим (понад 20 п.єс — «Мартин Боруля»,
«Сто тисяч», «Хазяїн» та ін.). У цих творах реалістично зображені становище пореформеного села,
майнова диференціація, деспотизм та самодурство панівних верств, суспільні антагонізми та
соціальні протистояння. Водночас для драматургії 70—90-х років були Характерними вузькість
тематики (головна дійова особа — як правило, селянство), певна повторюваність мотивів;
побутовізм, етнографізм тощо. По-друге, після Емського указу 1876 р. та циркуляра 1881 р.
категорично заборонялися українські вистави історичного та соціального змісту. Під тиском
громадськості цензура дозволяла лише драматичні твори, щ0 висвітлювали сільське життя.
Пореформений період — це час розквіту любительського театру. Аматорські театральні вистави ставили у Києві, Харкові, Одесі, Ніжині, Полтаві та інших містах і навіть селах України. У 1882 р. у Єлисаветграді М. Кропивницький з акторів-любителів та акторів-професіоналів створив першу українську професійну трупу, до складу якої увійшли талановиті актори М. Заньковецька, М. Садовський, І. Бурлака, О. Маркова та ін.
Після гастролей у Києві 1883 р. до трупи М. Кропивницького приєдналася аматорська група М.
Старицького. Внаслідок цього утворився потужний осередок театрального мистецтва, який сприяв
формуванню шкіл режисури та акторської гри, стимулював розвиток драматургії. У 80—90-ті роки на теренах України активно функціонували поряд з провідними театральними колективами М.
Кропивницького, М. Старицького, М. Садовського майже 30 невеликих «російсько-малоросійських» груп. У 1891 р. в Києві М. Соловцов заснував перший постійний російський театр. У західноукраїнських землях перший український театр виник 1864 р. у Львові при культурно-освітньому товаристві «Руська бесіда».
Його засновником став режисер та актор О. Бачинський. Невдовзі 1869 р. при чернівецькій «руській бесіді» утворюються любительські драматичні гуртки на Буковині.