Хромосома 4

У медицині вкорінилося визначення генів як причини захворювання, як збудників хвороби. Це невірне визначення, тому що гени дані людині не для хвороби, як і серце не для інфаркту, а мозок – не для інсульту. Тільки у М.Рідлі вистачало сміливості зруйнувати цю безглузду ідею – давати генам назву хвороби. І в цьому сенсі хромосома 4 зіграла значну роль. Так, втрату маленької частини короткого плеча хромосоми 4 (del4p або 4p-) назвали синдромом Вольфа-Хіршхорна. Але ген хвороби Вольфа-Хіршхорна є у всіх людей, окрім тих, у яких він загубився через делецію короткого плеча 4-ї хромосоми - хворих з синдромом Вольфа-Хіршхорна.

На цьому прикладі М.Рідлі вибудував доказ невірності існуючих визначень: «відкрито ген психічного захворювання», «виділено ген рака нирок», «знайдено ген хвороби Альцгеймера». Причиною захворювань є декілька мутацій в генах, а не гени. Мутація в гені, який відсутній при синдромі Вольфа-Хіршхорна, асоційована і з хореєю Гентингтона. Таким чином мутація цього гену викликає таку тяжку хворобу, яка виникає, якщо цей ген повторюється 39 раз.

Карта хромосоми 4 несе на собі множинність генів, мутації в яких можуть привести до сотень спадкових хвороб, багато з яких супроводжуються порушенням остео- і хондрогенеза, обміну сполучної тканини.

Але не всі мутації призводять до хвороб. Позитивні мутації забезпечують адаптивні можливості людини в природі, нейтральні – її різноманіття, а патологічні мутації і є причинами спадкових хвороб.

Синдром часткової трисомії короткого плеча хромосоми 4

Популяційна частота невідома. Описано близько 60 випадків синдрому часткової трисомії короткого плеча хромосоми 4. Уперше описали M.G.Wilson и M.O.Rethore в 1974 р.

Характеристика фенотипу

Череп: маленький, круглий, часто асиметричний.

Очі: очні щілини горизонтальні або спрямовані донизу. Може бути гіпер-телоризм; часто — косоокість.

Лице: одутле, місяцеподібне.

Ніс: кінчик носа маленький, сферичний. Аплазія кісток носа — "ніс бок­сера". Надперенісся з'єднується з орбітальними краями, що нависають, і на­висає над носом.

Фільтр: погано намічений.

Рот: широкий, верхня губа довга, дещо видається вперед; зуби неправиль­ної форми й неправильного розташування.

Піднебіння: високе, аркоподібне.

Рис. 9. Хромосома 4 (за В.П. Пузирьовим, 2001)

Підборіддя: масивне, контрастує зі згладженими кутами щелепи.

Вушні раковини: низько посаджені, антизавиток зігнутий у своїй горизонтальній частині.

Шия: коротка, лінія росту волосся низька.

Грудна клітка: гіпертелоризм сосків.

Кінцівки: утруднене згинання пальців; подвоєний І палець кисті, додаткові пальці; булавоподібні нижні кінцівки, стопи-гойдалки

Скелет: сколіоз, гіпоплазія кісток, аномалії хребта, клубової кістки, крижів, значно сповільнене скостеніння.

Геніталії: гіпоплазія статевого члена, крипторхізм, гіпоспадія.

Вади розвитку внутрішніх органів: нехарактерні. Відзначалися кардіопатії, аномалії нирок, травної системи, атрезії гортані.

Психіка: IQ нижчий за 30. Часто відзначаються аутичні пози, судомні напади.

Прогноз: несприятливий; третина пацієнтів помирає в дитинстві, пере­важно від пневмонії.

Цитогенетична характеристика

Переважна більшість випадків — наслідок сегрегації перебудов батьківських хромосом. У половині випадків має місце транслокація короткого плеча хромо­соми 4 на один з акроцентриків. Дані випадки можна розглядати як чисту трисомію 4р. В інших випадках батьківські перебудови давали в результаті сегре­гації трисомію, асоційовану з моносомією (С.Г. Ворсанова із співавт., 1998).