Розглянути моделювання хімічних ризиків. (Трофимець)
Методологія оцінки ризику хімічного впливу включає наступні етапи:
1)
Ідентифікація
небезпеки
– процес встановлення причинного
зв’язку між експозицією хімічної
речовини та частотою або тяжкістю
негативних ефектів на здоров’я людини,
що характеризується у їх загибелі,
виникнення злоякісних пухлин тощо.
С=С(t) – концентрація хімічної речовини,
що змінюється з часом:
Оцінка експозиції – вимір кількості агенту в конкретному середовищі, що знаходиться в контакті з органами людини протягом часу, що супроводжується оцінкою частоти, тривалості та шляхом дії.
Стандартне рівняння для розрахунку середньодобової дози або середньодобового надходження має такий вигляд: ADD(I)=(C∙CR∙ED∙EF)/(BW∙AТ 365),
де ADD - середньодобова доза ( I- середньодобове надходження); C - концентрація речовини в середовищі перебування; CR -швидкість надходження (обсяг щодня вдихуваного повітря, м3/день, або кількість споживаної питної води, л/доб. ін.); ED- тривалість впливу, років; EF- частота впливу, днів/рік; BW- маса тіла людини; AT- період усереднення експозиції, років; 365 - число днів у році.
Встановлення залежності «доза-ефект» - відображає кількісний зв’язок між рівнем впливу (канцерогенний та неконцерогенний) та негативними змінами у стані здоров’я, що виникають в результаті цього. Використовують наступні моделі:
1. Лінійна або лінійно-експонентна модель: Risk=UR∙C∙t; Risk= 1- exp(-R∙C∙t),
де Rіsk - ризик виникнення несприятливого ефекту, обумовлений як імовірність виникнення цього ефекту при заданих умовах; С- реальна концентрація (або доза) речовини, що робить вплив за час t, UR - одиниця ризику, обумовлена як фактор пропорції росту ризику залежно від величини діючої концентрації (дози); визначається експертними методами при статистичному аналізі експериментального або медико-статистичного матеріалу, отриманого різними авторами в порівнянних ситуаціях.
2. Гранична модель припускає наявність порога, нижче якого досліджуваний фактор практично не діє: Risk=H(C-Ct), де Н-функція Хевісайда ( Н(х)=0 при х≤0 та Н(х)=1 при х > 0); С - концентрація впливу; Сt - гранична концентрація.
3. Модель індивідуальних порогів дії (нормально-імовірнісний розподіл частоти ефектів) вперше використана і з успіхом застосовується для визначення гострої токсичності хімічних речовин. Однак вона може бути використана й у ряді інших випадків.
де С - концентрація, що впливає; а й b - емпіричні коефіцієнти.
Вибір моделі залежить від тієї концептуальної системи, що прийнята для оцінки ризику (нормативи, система ГДК тощо).
Заключний етап оцінки ризику - етап характеристики ризику включає крім кількісних величин ризику аналіз і характеристику невизначеностей, пов'язаних з оцінкою, і узагальнення інформації з оцінки ризику.
Розглянути моделювання ризиків гмо. (Трофимець)
Методологія оцінки ризику інтродукції ГМО для довкілля в цілому. В основу цієї методології покладені наступні основні принципи:
1) варто визначити, які саме об'єкти, екологічні й гігієнічні фактори й показники можуть бути піддані шкідливому впливу того або іншого ГМО;
2) варто визначити конкретний характер кожного з можливих небезпечних впливів ГМО на кожний об’єкт природи, який захищають;
3) скласти сценарій виникнення й поширення кожної небезпеки - простежити послідовність етапів реалізації небезпеки;
4) варто визначити, до якому саме із чотирьох погоджених рівнів ризику ставиться даний ГМО стосовно кожного із всіх об'єктів природного середовища, що захищають.
Охарактеризуємо рівні ризику інтродукції ГМО.
Ризик першого рівня. На цьому рівні ризику шкідливих наслідків від інтродукції ГМО не спостерігається.
Ризик другого рівня. На цьому рівні можливий шкідливий вплив, але дуже малоймовірно, що він становить серйозну небезпеку відносно об'єктів навколишнього середовища.
Ризик третього рівня. На цьому рівні ймовірні локальні серйозні шкідливі впливи на об’єкти, які захищають.
Ризик четвертого рівня. Очікуються серйозні шкідливі впливи на природні об’єкти, які захищають, що можуть відбуватися як у місці інтродукції, так і за його межами. Заходу щодо запобігання шкідливих впливів ГМО або по їхньому видаленню неможливі.
Оцінка можливого впливу інтродукції ГМО на організми повинна бути включена в повну оцінку ризику. При цьому характеристиками кожного негативного сценарію є вага негативного ефекту й імовірність його виникнення, математичний вигляд цього такий:
R = f(S,P)
де R - функція двох аргументів; S - вага негативних наслідків; Р - імовірність їхнього виникнення. У найпростішому випадку конкретний вид цього рівняння наступний:R = SP.
Розглянемо сучасні моделі оцінки інтродукції ГМО в навколишнє середовище (в цих випадках для оцінки ризику необхідно також виходити з чотирьох принципів оцінки ризику):
Модель оцінки ризику по ступені подібності з існуючими ГМО - використання вже існуючої інформації про організми, для яких інтродукція в навколишнє середовище безпечна);
Оцінка ризику в модельних експериментах – повинна проводитись спочатку в експериментальних умовах, далі (при позитивному результаті) – у мало масштабному польовому досліді.
Ризик повинен тоді оцінюватися на основі наступних вимірюваних параметрів: здатності інтродуцируваних ГМО конкурувати з аборигенними мікробними популяціями; здатності до горизонтальної передачі трансгенів; можливості реалізації екологічного моніторингу ГМО; керування результатами інтродукції.
При оцінці ризику варто розглянути співвідношення "доцільність інтродукції -рівень її ризику". Якщо по відношенню хоча б до одного об'єкту, що захищається, ГМО ставляться до другого рівня ризику, то необхідний спеціальний аналіз у рамках оцінки співвідношення "ризик - користь", що виправдовує доцільність саме процесу інтродукції ГМО. Якщо можливі негативні наслідки будуть ставитися до такого об’єкту, як здоров'я людини, то навіть при другому рівні ризику виправдати доцільність такої інтродукції важко незалежно від ступеня її потенційної корисності. Якщо ГМО відповідає третьому рівню ризику, то такий трансгенний організм не може бути перспективним кандидатом для інтродукції в те або інше середовище. Якщо ГМО попадає в четвертий рівень ризику, він не повинен інтродуцироватися ні за яких умов.