88. Проаналізувати еколого-економічний збиток від викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Економічний збиток від забруднення ат­мосфери - лише одна із складових інтегрального збитку від забруд­нення навколишнього середовища, земельних і водних ресурсів як у промисловому, так і в комунальному господарстві міста. Все це пот­ребує проведення додаткових досліджень, організації моніторингу природного середовища.

Сучасна політика держав в галузі охорони навколишнього середовища від забруднення будується на принципі «забруднювач платить». В цьому принципі відображена політика покладення на забруднювачів відповідальності за всі дії, що спричиняють шкоду навколишньому середовищу.

Платежі за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фон­ди промисловості і транспорту.

Складовими розміру платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення є:

плата в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів забруднювальних речовин;

плата за перевищення лімітів викидів забруднювальних речовин.

Розрахунок величини нанесеного збитку наведений згідно затвердженого "Порядку встановлених нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища й вилучення цього збору" і згідно постанови Кабінету Міністрів України №303 від 1.03.99 року. Величина платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в визначаються по формулам.

Платежі за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збит­ки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі діючих базових нормативів плати за ці викиди та кількос­ті використаного палива.

89. Назвати види державних кадастрів природних ресурсів і державних реєстрів України.

Природні ресурси — це національне багатство України, основа забезпечення життєдіяльності населення.

Кадастри природних ресурсів — систематизовані зведені дані, які якісно і кількісно характеризують визначені види природних ресурсів, містять фізико-географічні характеристики, класифікації, відомості про динаміку, ступінь вивченості, еколого-економічної значимості тих чи інших об'єктів і ресурсів. Додатково кадастри налічують картографічні і статистичні матеріали, подають рекомендації з використання природних ресурсів, заходи щодо їхньої охорони та іншу інформацію.

Державні кадастри провадять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Їх види:

• державний земельний кадастр

• державний водний кадастр

• державний лісовий кадастр

• державний кадастр родовищ та проявів корисних копалин

• державний кадастр рослинного світу

• державний кадастр тваринного світу

• державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду

• державний кадастр природних територій курортів

• державний кадастр природних лікувальних ресурсів

• державний кадастр сховищ радіоактивних відходів

• містобудівний кадастр населених пунктів

• регіональні кадастри природних ресурсів

• Червона книга рослинного світу та Червона книга тваринного світу (Червона книга України) хоча формально не є кадастрами, але фактично можуть бути віднесені до системи цих державних документів, оскільки також є систематизованими зводами облікової інформації про рідкісні та такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тварин, рослин та мікроорганізмів.

У сфері обліку природокористування та забезпечення екологічної безпеки в Україні, зокрема, ведуться такі реєстри:

• реєстр об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів

• реєстр місць видалення відходів

• державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки

• реєстр сортів рослин

• реєстр та зведений реєстр зелених насаджень

• реєстр землеволодінь та землекористувань

• реєстр тварин та інші.