58. Екологічна безпека атмосфери.

З екстенсивним розвитком промисловості, енергетики, транспорту, сільського господарства та інших форм людської діяльності зростають об’єми антропогенних викидів в атмосферу різних газів і аерозолів.До основних антропогенних забруднень, що викликають регіональні або глобальні зміни атмосфери, відносяться чадний газ СО, оксид сірки SO2, оксиди азоту NOx, галоген-органічні вуглеводневі сполуки, важкі метали, аерозолі.Найбільші викиди СО дають автотранспорт, спалювання вугілля, лісові пожежі, різні промислові технології, авіатранспорт в районі аеропорту тощо. Автотранспорт є також джерелом забруднення атмосфери більшості великих міст свинцем і бензпіреном (канцерогенна речовина). Основне джерело SO2 – спалювання вугілля, мазуту. Авто- та авіатранспорт – джерела оксидів азоту, при взаємодії яких з водяною парою утворюється азотна кислота, яка теж випадає на землю у вигляді кислотних дощів, руйнуючи житлові будинки, існуючі пам’ятники тощо.

Ефективним методом захисту повітря міст та пунктів мешкання населення, як свідчать і зарубіжні учені, є аналіз балансової схеми матеріальних потоків кожного технологічного процесу та усього промислового підприємства.Для захисту населення від шкідливого впливу промислового підприємства дуже важливі планувальні заходи, до яких входять устрій санітарно-захисної зони та зонування території жилих масивів та міст.Санітарно-захисна зона – це територія, яка розташована між промисловим підприємством та житловою забудовою і тому на її зовнішніх межах концентрація шкідливих речовин не повинна бути вищою, ніж ГДК. Розміри санітарно-захисних зон залежать від класу небезпечності підприємства і можуть бути від 50 до 1000 м. Дуже важливо, щоб територія санітарної зони була засаджена деревами, кущами, що захищають місця проживання населення від пилу, шуму, попелу та засвоюють шкідливі хімічні сполуки, які є у повітрі.

Найбільш перспективні способи захисту атмосферного повітря від забруднень - це впровадження технологічних процесів, що забезпечують більш повне згорання палива, облаштування підприємств спорудами, обладнанням та апаратурою для очищення атмосферних викидів і засобами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин, що викидаються із джерел забруднення.

Відповідно до “Національного плану дій з гігієни навколишнього середовища” визначені пріоритети в охороні атмосфери:- обмеження діяльності об’єктів, які забруднюють повітря;- вдосконалення системи вентиляції, очистки та кондиціювання повітря закритих приміщень;- вдосконалення нормативної бази.

Для реалізації “Плану...” запропоновані такі заходи:зміцнення технологічної дисципліни на промислових підприємствах; 2) обмеження в користуванні автотранспортом з незадовільними робочими характеристиками; 3) контроль якості роботи пило газоочисних споруд; 4) вдосконалення системи контролю викидів у атмосферне повітря; 5) інвентаризація джерел викидів; 6) введення в систему існуючого нормування викидів в атмосферу технологічних стандартів, які стосуються утворення забруднюючих речовин протягом технологічного процесу; 7) проведення роз’яснювальної роботи щодо важливості забезпечення якості повітря приміщень; 8) підвищення якості повітря в дитячих та лікувальних установах за рахунок вдосконалення вентиляції; 9) організація епідеміологічних досліджень для оцінки ризику; 10) економічна оцінка ефективності заходів охорони повітря.

59. перелічити звичайні гідрохімічні показники входять до переліку різних програм моніторингу якості поверхневих вод України, визначити призначення гідрохімічної мережі спостережень на території України.

Кількість та склад аналізів, час відбору проб природних вод визначають завданнями досліджень, типами водотоків, водоймищ. Вибір програми залежить від категорії пункту спостережень. Програми спостережень за гідрохімічними показниками поділяються на обов'язкову, скорочену 1, скорочену 2, скорочену 3.

При здійсненні обов'язкової програми проводять такі гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура (С), колірність (градуси), прозорість (см), запах (бали), концентрацію розчинених у воді газів - кисню, діоксиду вуглецю (мг/дм³, мг/л); концентрацію завислих речовин (мг/дм, мг/л), водневий показник рН; окисно-відновний показник Eh (мВ); концентрація головних іонів -хлоридних, сульфатних, гідрокарбонатних, кальцію, магнію, натрію, калію, суми іонів (мг/дм' , мг/л), хімічне споживання кисню (мг/дм³, мг/л); біохімічне споживання кисню за 5 діб (мг/дм , мг/л); концентрація біогенних елементів - амонійних, нітритних, нітратних іонів, фосфатів, загального заліза, кремнію (мг/дм, мг/л); концентрація широко розповсюджених забруднюючих речовин - нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-активних речовин, летючих фенолів, пестицидів і з'єднань металів (мг/дм³, мг/л).

За програмою скорочена 1 виконують такі гідрохімічні спостереження : візуальні спостереження, температура ("С), концентрація розчиненого кисню (мг/дм³, мг/л), питому електропровідність (См/см).

За програмою скорочена 2 проводять такі гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура (°С), водневий показник рН, питома електропровідність (См/см), концентрація завислих речовин (мг/дм³, мг/л), біохімічне споживання кисню за 5 діб (мг/дм'\ мг/л); концентрація двох-трьох забруднюючих речовин, основних для води в даному пункті (мг/дм , мг/л).

При здійснені програми скорочена 3 проводяться такі гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура (°С), концентрація завислих речовин (мг/дм³, мг/л), водневий показник рН, концентрація розчиненою кисню (мг/дм', мг/л); хімічне споживання кисню (мг/дм', мг/л);біохімічне споживання кисню за 5 діб (мг/дм³, мг/л); концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень (мг/дм³, мг/л).

Програми спостережень були розроблені для визначення якісного стану поверхневих вод на основі вимірювання певних параметрів якості води у контрольних створах і проведення її фізико- хімічного аналізу. Якість води оцінюють через порівняння гідрохімічних показників, визначених у пункті спостережень, зі встановленими нормами якості води. На основі отриманих даних можна визначити рівень забрудненості водного об’єкта і придатність води для використання.

Гідрохімічна мережа на території України призначена для: збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан вод на основі гідрохімічних показників. Ці дані використовуються для прогнозування змін, які зявилися у водоймах, та розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галузі охорони і використання вод та відтворення водних ресурсів. На основі даних гідрохімічної мережі проводиться моніторинг якості поверхневих вод України.