18. Проаналізувати екологічну ситуацію в індустріально розвинутих регіонах України.

Україна належить до країн з високим рівнем негативних екологічних наслідків виробничої діяльності, у зв'язку з чим проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів набуває першочергового значення.

Проблема охорони навколишнього середовища зумовлена історичними та екологічними факторами розвитку економіки. Так, займаючи 2,7 % території колишнього СРСР, Україна мала понад 18 % усього населення, виробляла близько 20 % промислової та 25 % сільськогосподарської продукції. Така висока концентрація населення та промислового виробництва значно впливала на навколишнє середовище, а, враховуючи нерівномірність розселення та промислового виробництва на території України, в окремих регіонах такий вплив створював дуже напружену екологічну ситуацію.

Територію України за рівнем забруднення поділяють на:

1. Надзвичайно забруднені території (61 тис. км2). Тут забруднення повітря в 20—250 разів перевищує нормативи, води — у 5— 25 разів, ґрунтів — у 1,5—8,5 рази. До цієї зони належать Придніпров'я, Донбас, східна частина Причорномор'я, Чорнобильська АЕС і Чернівецька область, а також 78 міст, в яких забруднення повітря перевищує допустимі норми у 60 разів, а також 21 місто, де забруднення води перевищує норми у 12 разів.

2. Дуже забруднені (116,7 тис. км2) та забруднені (121,2 тис. км2) — це території, зосереджені в районах, прилеглих до Чорнобильської АЕС, південної частини України, Полісся.

3. Помірно забруднені території (144,8 тис. км2) є найбільш сприятливими для життя, трудової діяльності і відпочинку (до них належать центральна частина України, а також західні області (крім Полісся), Харківська, Полтавська, Сумська, південна частина Чернігівської області).

4. В Карпатах та Кримських горах розташовані умовно чисті території.

В Україні виділяють 9 економічних районів, у 6 з яких переважає промисловість, що дозволяє стверджувати їх провідний індустріальний розвиток: Донецький (Донецька та Луганська області), Придніпровський (Дніпропетровська та Запорізька області), Північно-Східний (Харківська, Полтавська та Сумська області), Столичний (Київська, Чернігівська та Житомирська області), Центральний (Черкаська та Кіровоградська області) та Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області) економічні райони.

Серед проблем Донецького економічного району: надзвичайно гостра проблема водопостачання, забруднення повітря, ґрунтів, вод у річках та Азовському морі. Проблеми Придніпровського району багато в чому подібні до проблем Донецького, що пов’язано із спеціалізацією. Дуже гостро постають екологічні проблеми, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу ТЕС в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача, розміщеного поряд з АЕС, утворився найпотужніший у Європі «генератор» кислотних дощів. Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної та марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових вод.

Проблемами Північно-Східного району є територіальна нерівномірність розвитку, недостатньо електрифікованих залізниць, доріг з твердим покриттям у сільській місцевості.

Для Столичного – характерний неоднаковий рівень економічного розвитку його областей. Досить гостро постає і демографічна проблема, адже смертність перевищує народжуваність. Потребують вирішення екологічні проблеми, пов’язані передусім з Чорнобильською трагедією.

Однією з проблем Центрального району є низький рівень його промислового розвитку. Окремі його частини, зокрема Черкаська область, виявились радіаційно забрудненими внаслідок аварії на ЧАЕС. Проблемою району є ерозія грунтів.

Карпатський район: складна екологічна ситуація, зумовлена несприятливими фізико-географічними явищами та антропогенною діяльністю, обмежує можливості розвитку рекреаційного господарства.