45. Розглянути методику вибору екологічних полігонів і мережі об'єктів спостережень

Моніторинг довкілля в межах території країни, регіонів, областей, районів, міст здійснюють з дотриманням вимог щодо масштабів проведення робіт і картографування їх результатів. Відповідно до масштабів екологічних досліджень створюють єдину мережу репрезентативних пунктів (об'єктів) спостереження дов­кілля в межах країни, яка може надати повну інформа­цію про екологічний стан об'єктів моніторингу, ділянок ландшафтів у межах адміністративних, ландшафтних районів, кордонів адміністративних областей, природ­них регіонів, території держави загалом.

Вибір екологічного полігону залежить від обраного територіального рівня: локальногоу, регіонального, глобального, які відрізняються площею охоплення, мережею, програмами спостережень, об'єк­тами і предметами дослідження.

Як об'єкти спостереження вибирають окремі місця і зони, розміри яких не перевищу­ють десятки кілометрів (локальний моніторинг); локальні джерела підвищеної небезпеки: терито­рії поблизу місць поховання радіоактивних відходів, зо­ни впливу АЕС, хімічні заводи (імпактний моніторинг); території площею до тисяч квадратних кілометрів (регіональний моніторинг); загальносвітові процеси і явища в біосфері та в екосфері Землі (глобальний моніторинг).

Основна задача мережі спостережень для моніторингу за станом довкілля полягає в екологічному районуванні території, яке дозволяє виявити і оцінити фактори, що впливають на первісне розповсюдження забруднюючих речовин і наступну їх міграцію і накопичення, що необхідно для обґрунтування вибору об’єктів спостережень на площі полігону з урахуванням мінімізації обсягів вимірів і забезпечення представництва і рівноточності даних по всій території зони спостережень. Відповідно до районування території і відбувається формування мережі пунктів спостережень, після чого проводиться рекогносцирувальний контроль, результати якого дозволять дати первісну оцінку екологічної обстановки в зоні спостережень, а саме: виявити пріоритетні для даної території забруднювачі, визначити бар’єри на шляхах міграції забруднюючих речовин, оцінити рівень забруднення території.

46. Визначити джерела енергетичних забруднень в авіатранспортних процесах.

До енергетичних забруднень в авіатранспортних процесах відносяться:

• вібраційне та акустичне забруднення,

• електромагнітні поля і випромінювання.

Джерелами вібраційного та шумового забруднення в авіації є:

- механічний шум деталей літака,

- шум від електрообладнання,

- аеродинамічний шум літака,

- шум від транспортних засобів в районі аеропорту.

Основним джерелом шуму є механічний шум деталей літака, зумовлений вібрацією частин обладнання, неврівноваженістю деталей, що рухаються, дефектами установок, тертям між деталями, що рухаються.

Сучасний авіаційний двигун – це комплексне джерело шуму, яке включає шум вентилятора, реактивного струменя й турбіни (у літаків з турбореактивними двигунами), а в літаків з турбогвинтовими двигунами окрім цих джерел додається ще й шум гвинта. Шум цих джерел різний на різних етапах польоту: злітний режим, політ, захід на посадку, реверс (гальмування).

Основні джерела шуму реактивних двигунів - вентилятор і реактивний струмінь. Шум вентилятора поширюється уперед через вхідний пристрій і назад - через систему вихлопу вентилятора. Шум реактивного струменя - основне акустичне джерело для турбореактивних двигунів (ТРД) і ТРДД із низьким ступенем двоконтурності ( 2), а також надзвукових транспортних літаків (НТЛ) першого покоління.

Реактивний струмінь є переважаючим джерелом шуму при зльоті. Шум реактивного струменя – це приклад аеродинамічного шуму (шум аеродинамічних потоків). Через різниці швидкостей в реактивному струмені генерується широкосмуговий низькочастотний шум.

При посадці літака визначальним джерелом шуму є вентилятор, шум якого широкосмуговий з дискретними складовими.

Шум турбіни – також широкосмуговий з дискретними складовими.

Гвинт, що обертається в літаків з турбогвинтовими двигунами, створює періодичні пульсації.

Джерела шуму електрообладнання:

• генератори,

• двигуни,

• перетворювачі,

• трансформатори.

Джерелом аеродинамічного шуму є потік повітря, що взаємодіє з лопатками й соплом та генерує шум.

Джерелами електромагнітного забруднення в авіатранспортних процесах є:

- радіолокатори та радіолокаційні станції;

- електрообладнання повітряних суден (генератори, двигуни, перетворювачі, трансформатори).