97. Розглянути моделювання ризику у різних сферах діяльності.

У процесі своєї життєдіяльності людина піддається впливу різних природних факторів середовища перебування. До них ставляться землетруси, урагани, повені, зсуви, сніжні лавини, сильні морози, сильна жара й ін. Цей ризик складніше підрахувати, тому оцінюють діапазон його значень від 1∙10^-7 до 2∙10^-6 рік^-1.

Причинами несприятливих подій при техногенних ризиках є транспортні й хімічні аварії, що приводять до забруднення навколишнього середовища, і т.д., включаючи також і паління. Ризик виникнення онкологічних захворювань від куріння 20 сигарет у день дорівнює 5∙10^-3 рік^-1. Ризик від 100 електростанцій, що працюють на вугіллі й мазуті (потужністю по 1000 МВТ кожна) у США, 3∙10^-5 рік^-1, а ризик від АЕС, що виробляють стільки ж електроенергії, дорівнює 6∙10^-7 рік^-1,тобто в 50 разів нижче, ніж для ТЕС.

У результаті можна оцінити ризик додаткової смертності або шкідливого впливу речовин на різні групи населення. Для цього вводиться поняття експозиції - вплив шкідливого для здоров'я хімічного або фізичного агента. Розглянемо деякі моделі формування експозиційної дози впливу агента.

Інгаляційна модель. основне експозиційне рівняння в інтегральній формі:

де LAІ(ED) - щоденна експозиція при подиху, усереднений по масі тіла й тривалості життя; СС- концентрація шкідливої речовини у вдихуваному повітрі; ІR- швидкість циркуляції повітря через легені; BW- вага тіла; LT - середня тривалість життя; до - безрозмірний коефіцієнт, що визначає тривалість експозиції за одиницю часу, 0 < до < 1; t - час. .

Пероральна модель (при споживанні їжі). Інтегрально експозиційне рівняння для цієї моделі має вид:

де LAFІ(ED) - щоденна експозиція при споживанні їжі, усереднена по масі тіла й тривалості життя; СС- концентрація агента у використовуваних продуктах харчування. При конкретному раціоні харчування це рівняння можна перетворити в наступне:

де LAFІ(ED) - щоденна експозиція при споживанні їжі, усереднена по масі тіла й тривалості життя, СС, мг/кг;, ІCR - середньодобовий раціон харчування по встановленому сумарному наборі продуктів, г/день; ED - тривалість впливу, дні;BW - маса тіла, кг; LT - середня тривалість життя, років * 365 днів у році.

Модель для питної води. У цьому випадку інтегральне експозиційне рівняння має вигляд: де LADWE(ED)- щоденна експозиція при споживанні питної води, усереднена по масі тіла й тривалості життя; СС - концентрація агента в питній воді; WCR- добове споживання питної води; до - безрозмірний коефіцієнт, що визначає частку забрудненої води в обсязі добового споживання, 0 < до < 1.

97. Розглянути моделювання радіаційних ризиків. (Трофимець)

Вплив радіації може проявлятися соматично (раки проявляються в певних особинах) та генетично (може проявлятися у нащадків).

Сучасні спеціалісти використовують дві моделі для прогнозування можливих канцерогенних ефектів та довічного ризику радіаційного ефекту:

• Модель абсолютного адитивного ризику;

• Модель відносного мультиплікативного ризику.

Модель абсолютного ризику базується на тому припущенні, що ризик додаткових (викликаних опроміненням) випадків раку не залежить від природної частоти його виникнення.

В цій моделі поява додаткового ризику в опроміненій популяції людей починається через деякий період після опромінення та в подальшому не змінюється. По цій моделі абсолютний ризик виражається як число додаткових «до природних» випадків раку на млн. чоловік з урахуванням їх опромінення (чол∙Зв), тобто на колективну ефективну дозу. В цьому випадку вік не є лімітуючим фактором, якщо етап утворення пухлин вже пройшов. Проте довічний абсолютний ризик залежить, крім дози, й від віку людини на момент опромінення.

Мультиплікативна модель постулює: ризик після початкового (мінімального латентного періоду), буде характеризуватися пропорційною залежністю між «природною» смертністю від раку та надлишком, викликаним опроміненням для конкретної популяції. Дана модель ризику обов’язково співвідносить радіогенний ризик зі спонтанним рівнем ризику раку ц віковому аспекті. Наприклад, відносний ризик, оцінений по даній моделі величиною 1,5, означає, що необхідно прогнозувати 50-% ріст ризику зверх спонтанної частоти виникнення пухлин.

Для зв’язку ймовірності стохастичних ефектів з дозиметричними величинами використовують коефіцієнт ризику. Наприклад, коефіцієнт ризику смертельного результату – це відношення ймовірності того, що збільшення дози може викликати смерть, до числа збільшення цієї дози (еквівалентної чи ефективної). Крім того, для оцінки ризику важливо пов’язати ризики для представницьких груп з умовами опромінення. Тому оцінена ймовірність смертельних випадків раку на одиницю ефективної дози визначають я к номінальний коефіцієнт ймовірності смерті К_н.

Для випадків злоякісних пухлин (соматичних ефектів опромінення) К_н виражає ймовірність захворювання виліковним або фатальним раком протягом життя, а К_н для наслідуючих ефектів відображає відкалібровані по тяжкості очікувані мутагенні наслідуємі ефекти в декількох поколіннях опромінених людей.