69. Розрахувати максимальну концентрацію викидів в атмосферу із пересувних джерел.

М = Qзаг. * Vсер. * L * K₁ *K₂

Qзаг. – загальний масовий викид.

Qзаг. = N₁*Q₁ + … + Nn*Qn

N – кількість автомобілів різних класифікаційних груп у транспортному потоці на 1 км;

Q – масовий викид автомобілів різних класифікаційних груп у транспортному потоці на 1 км;

L – довжина ділянки шляху, км;

K₁ – коефіцієнт, який враховує рівень технічного стану транспортних засобів потоку по токсичності, визначається по формулі:

K₁ = (∑ Кі * Nі) / ∑ Nі;

де Кі – аналогічний коефіцієнт в кожній групі автомобілів, який визначається як відношення mі/mгдк

Nі – кількість автомобілів даної групи в транспортному потоці;

К₂ – коефіцієнт, який враховує різницю середньотехнічної швидкості транспортного потоку в місті.

69. Розглянути вплив галузей промисловості на атмосферне повітря.

На сьогодні основними забруднювачами атмосферного повітря є різні галузі промисловості, а саме: теплоенергетика, підприємства металургійного комплексу, нафтовидобувна промисловість, нафтохімічна промисловість, автотранспорт, виробництво будівельних матеріалів.

Теплоенергетика включає теплові й атомні електростанції, промислові та міські котельні. У процесі спалювання вугілля, нафти, природного азу, торфу в атмосферу виділяється дим, що містить продукти повного (діоксид вуглецю і пари води) і неповного (оксиди вуглецю, сірки, азоту, вуглеводні тощо) згорання. Атомні електростанції є джерелом забруднення повітря радіоактивним йодом, радіоактивними інертними газами та аерозолями. Котельні утворюють мало оксидів азоту, проте викидають багато продуктів неповного згорання.

Переважно викиди від підприємства металургійного комплексу складають з оксидів вуглецю, твердих речовин, діоксиду сірки, оксидів азоту, сірководню, хлору, фтору, аміаку, сполук фосфору, частинок й сполук ртуті й миш'яку. Підприємства кольорової й чорної металургії, а також ТЕС щорічно викидають в атмосферу десятки мільйонів тонн сірчаного ангідриду, який утворюється при окислюванні сірчистого ангідриду. Кінцевим продуктом реакції є аерозоль, що загострює захворювання дихальних шляхів людини.

Нафтовидобувна і нафтохімічна промисловість утворює за обсягами відносно небагато викидів. Проте вони характеризуються високою токсичністю, значною різноманітністю і сконцентрованістю, тому становлять загрозу для всіх живих організмів. На різноманітних виробництвах атмосферне повітря забруднюється оксидами сульфуру, сполуками фтору, аміаком, сумішами окису нітрогену, хлористими сполуками, сірководнем, неорганічним пилом, тощо. Викиди сірководню і сірковуглецю в атмосфері при взаємодії з іншими забруднювачами піддаються повільному окислюванню до сірчаного ангідриду, що взаємодіє з парами води й утворює рапельки сірчаної кислоти.

Видики автотранспорту. Викидні гази двигунів внутрішнього згорання містять велику кількість токсичних сполук - бенз(а)пірен, альдегіди, оксиди азоту, і особливо небезпечні сполуки свинцю. Неменшу небезпеку становить оксид вуглецю, що виходить при неповному згорянні вуглецевих речовин. Він є сполукою, що активно реагує зі складовими частинами атмосфери й сприяє підвищенню температури на планеті, і створенню парникового ефекту.

Джерелами забруднення сполуками фтору є підприємства з виробництва алюмінію, емалей, скла, кераміки, сталі, фосфорних добрив. Фторовмісні речовини надходять в атмосферу у вигляді газоподібних сполук - фтороводню або пилу фторида натрію й кальцію. Сполуки характеризуються токсичним ефектом. Похідні фтору є сильними інсектицидами.

Інтенсивне забруднення атмосферного повітря відбувається при видобутку і переробці мінеральної сировини, при викидах пилу і газів із підземних гірських виробіток тощо.