- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
Із кінця 80-х років у ЗМІ за допомогою комп’ютерів почали здійснювати автоматичний контроль орфографічної правильності тексту. У наш час вже ні в кого не викликає сумніву, що за допомогою комп’ютерів можна автоматизувати низку операцій редагування та видавничої діяльності. Підтвердженням цього є широко використовувані текстові процесори, які свого часу замінили друкарські машинки. У наш час такі програми дають змогу набирати, виправляти й зберігати текст, а також виділяти й формувати компоненти його видавничої структури. До основних функцій додають ще й функції поліграфічних систем. Порівнюючи традиційний видавничий процес із комп’ютеризованим, слід зазначити, що в комп’ютеризованому здебільшого зникає як його складова частина коректура, тобто коректурний обмін між ЗМІ, друкарнею та автором. Це викликано тим, що авторський оригінал більшість авторів уже зараз готують відразу на комп’ютерних носіях інформації, які дають змогу виправляти помилки безпосередньо в електронному оригіналі повідомлення і копіювати його потрібну кількість разів без спотворень. Отже, процес коректури або суттєво скорочується, або стає зовсім зайвим.
30. , Етика у стосунках редактора. Межі втручання редактора в авторський текст. + 3,15
Редактор має допомагати автору, що не виключає моменту критики. Звичайно всі виправлення редактор повинен узгоджувати з автором. При цьому між автором та редактором часто виникають конфліктні ситуації. Вони виникають тому, що автори не враховують об’єктивні відмінності між ними та реципієнтами, не знають особливостей впливу повідомлень на реципієнтів чи специфіку функціонування ЗМІ. Існує низка методів усунення конфліктних ситуацій:
продемонструвати авторові можливість подвійного розуміння фрагменту (експериментально);
запропонувати авторові вдалий варіант виправлення;
сказати, що на першому місці інтереси реципієнта;
помилки, помічені реципієнтами підірвуть авторитет автора;
показати, що відхилення від точності в редакційному варіанті виправлення є незначними;
пояснити, що зрозумілість часто важливіша точності;
Коли редактор відчуває, що його компетентності недостатньо для ефективного опрацювання повідомлення, він повинен консультуватися або з колегамиредакторами, або зі спеціалістами конкретної галузі знань. В останньому випадку він повинен залучати до редагування наукових редакторів – найкомпетентніших фахівців у відповідній галузі знань, які кваліфіковано проконтролюють дотримання в повідомленні наукових норм.
31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
Ганжуров з цього приводу казав:
Політична л-ра (поллітра)
Поллітра залежить від державного ладу:
Тоталітарні держави (ідеологічний вплив на маси).
Демократичні держави (багатопартійність, свобода слова гиииииииииии)
Поллітра не може закликати до повалення конст. ладу.
Не може сіяти ворожнечу за нац., реліг. чи будь-якою існуючою ознакою.
Не повинна пропагувати збройні конфлікти та насилля.
Слід розрізняти:
Пропаганда – апеляція до розуму.
Агітація – до почуттів. Принцип коментування фактів, в основі – конфліктні інтерпритації. Присутня вербальна, невербальна інформація, ілюстративний матеріал.