- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
Покажчики – пошуковий компонент апарату видання, це путівники, потрібні для пошуку необхідного матеріалу, який не виявлено у рубрикації. Їх складають, коли обсяг більше 15 авторських аркушів. Типи: іменні, предметні, спеціальні, дат назв, формул, таблиць, ілюстрацій, змішані. За способом групування матеріалу: алфавітні, систематичні, хронологічні, комбіновані. За структурою рубрик: прості, аналітичні, анотовані. Обсяг (2-3%).
Покажчик треба укладати для офіційної, наукової, інформаційної, виробничої, навчальної та довідкової літератури. Кількість номерів сторінок біля вокабули не повинен перевищувати 20. Кількість рівнів у записі не повинна перевищувати 3. Оптимальною граматичною формою для вокабул є називний відмінок однини.
Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
Редактор має допомагати автору, що не виключає моменту критики. Звичайно всі виправлення редактор повинен узгоджувати з автором. При цьому між автором та редактором часто виникають конфліктні ситуації. Вони виникають тому, що автори не враховують об’єктивні відмінності між ними та реципієнтами, не знають особливостей впливу повідомлень на реципієнтів чи специфіку функціювання ЗМІ. Існує низка методів усунення конфліктних ситуацій:
продемонструвати авторові можливість подвійного розуміння фрагменту (експериментально);
запропонувати авторові вдалий варіант виправлення;
сказати, що на першому місці інтереси реципієнта;
помилки, помічені реципієнтами підірвуть авторитет автора;
показати, що відхилення від точності в редакційному варіанті виправлення є незначними;
пояснити, що зрозумілість часто важливіша точності;
76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
СТП 1.02-2002 – стандарт
Загальні ВИМОГИ
Бібліографічний опис - ц е сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні для загальної характеристики й ідентифікації документу.
Бібліографічний опис складається з елементів, що об’єднані в ділянки, та заголовку.
У бібліографічному описі використовують такі умовні розділові знаки:
.- крапка і тире
. крапка
, кома
: двокрапка
; крапка з комою
/ коса риска
// дві косі риски
( ) круглі дужки
[ ] квадратні дужки
+ плюс
= знак рівності
Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
Основне завдання редагування полягає в тому щоб:
повідомити реципієнтам лише нову інформацію;
привести кількість інформації, поданої автором, у відповідність із можливістю реципієнтів її сприйняти;
повідомити реципієнтам лише цінну інформацію;
скомпресувати інформацію повідомлення.
Окрім семантичної є естетична та емоційна інформація.
Номінативна (семантична інформація): кількість деталей у фрагменті світу, ймовірність правильного розпізнання, зв'язок із кількістю слів.
Сентенційна інформація: чим більше слів у сентенції, тим вона складніша.
Сюжетна інформація: Чим довші сентенції тим вища інформативність.