74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.

Покажчики – пошуковий компонент апарату видання, це путівники, потрібні для пошуку необхідного матеріалу, який не виявлено у рубрикації. Їх складають, коли обсяг більше 15 авторських аркушів. Типи: іменні, предметні, спеціальні, дат назв, формул, таблиць, ілюстрацій, змішані. За способом групування матеріалу: алфавітні, систематичні, хронологічні, комбіновані. За структурою рубрик: прості, аналітичні, анотовані. Обсяг (2-3%).

Покажчик треба укладати для офіційної, наукової, інформаційної, виробничої, навчальної та довідкової літератури. Кількість номерів сторінок біля вокабули не повинен перевищувати 20. Кількість рівнів у записі не повинна перевищувати 3. Оптимальною граматичною формою для вокабул є називний відмінок однини.

75. Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.

Редактор має допомагати автору, що не виключає моменту критики. Звичайно всі виправлення редактор повинен узгоджувати з автором. При цьому між автором та редактором часто виникають конфліктні ситуації. Вони виникають тому, що автори не враховують об’єктивні відмінності між ними та реципієнтами, не знають особливостей впливу повідомлень на реципієнтів чи специфіку функціювання ЗМІ. Існує низка методів усунення конфліктних ситуацій:

• продемонструвати авторові можливість подвійного розуміння фрагменту (експериментально);

• запропонувати авторові вдалий варіант виправлення;

• сказати, що на першому місці інтереси реципієнта;

• помилки, помічені реципієнтами підірвуть авторитет автора;

• показати, що відхилення від точності в редакційному варіанті виправлення є незначними;

• пояснити, що зрозумілість часто важливіша точності;

76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа

СТП 1.02-2002 – стандарт

Загальні ВИМОГИ

Бібліографічний опис - ц е сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні для за­гальної характеристики й ідентифікації документу.

Бібліографічний опис складається з елементів, що об’єднані в ділянки, та заголовку.

У бібліографічному описі використовують такі умовні розділові знаки:

.- крапка і тире

. крапка

, кома

: двокрапка

; крапка з комою

/ коса риска

// дві косі риски

( ) круглі дужки

[ ] квадратні дужки

+ плюс

= знак рівності

77. Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.

Основне завдання редагування полягає в тому щоб:

• повідомити реципієнтам лише нову інформацію;

• привести кількість інформації, поданої автором, у відповідність із можливістю реципієнтів її сприйняти;

• повідомити реципієнтам лише цінну інформацію;

• скомпресувати інформацію повідомлення.

Окрім семантичної є естетична та емоційна інформація.

Номінативна (семантична інформація): кількість деталей у фрагменті світу, ймовірність правильного розпізнання, зв'язок із кількістю слів.

Сентенційна інформація: чим більше слів у сентенції, тим вона складніша.

Сюжетна інформація: Чим довші сентенції тим вища інформативність.