- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
Видавнича справа спрямована на:
Задоволення потреб особистості і держави у виданні продукції та отримання прибутку.
Створення можливостей для самовиявлення громадян як авторів.
Сприяння нац-культ розвитку шляхом збільшення загальної кількості тиражів і розширення тематичного спрямування укр. книговидання.
Забезпечення доступу суспільства до загальнолюдських цінностей (переклад, співпраця з іноземними видавництвами.
Здійснення книговидання мовами національних меншин.
Збільшення видань, які б поширювали у світі знання про Україну.
2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
АРВП передбачає наявність технічних засобів, програмного забезпечення, лінгвістичного забезпечення. (Лінгвістичне забезпечення досі на низькому технічному рівні, і тому потребує подальшого розвитку).
АРВП включає в себе:
Автоматизоване виправлення орфографічних помилок: (Метод поліграмного контролю, Частотний метод, Метод словникового контролю (найновіший, використовується зараз).
Автоматизоване виправлення помилок, пов’язаних з абревіатурами,
Автоматизоване визначення морфологічної інформації (визначає частини мови і її категоріально-морфологічні характеристики): Метод квазіфлексій, Власне морфологічний, Словниковий метод (основний і найлегший, недолік – не враховує омонімію форм)
Автоматизоване визначення синтаксичної структури речення: (Метод безпосередніх словників (недолік – не враховує омонімію форм), Метод трансформаційного аналізу (в реченні виділяються ядерні і похідні конструкції), Ланцюговий метод (речення розбивається на ланки).
3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
Визначає придатність твору до видання і не допускає виходу неякісної літератури. Вміє детально розібрати поданий рукопис, допомагаючи автору коли треба виправити недоліки змістового, композиційного, мовностилістичного характеру. Несе відповідальність за видання книги, координуючи дії інших учасників видавничого процесу. Готує необхідний допоміжний науково-довідковий апарат. Організовує збір всієї необхідної інформації для наукового обґрунтування певного кола книг як розвідник і відкривач авторів, як ініціатор.
Редактор – працівник ЗМІ, який здійснює редагування повідомлень.
Ред. (як посада):
головний редактор (функції керування, займ. видавн. діяльністю, контролює роботу ін. редакторів);
завідувач редакції;
старший редактор(займ. видавничою діяльн., творчим редагуванням + керування редакторами, молодшими ред., коректорами);
редактор(займ. видавничою діяльн., творчим редагуванням);
молодший редактор(найчастіше виконує функції технічного працівника).
Коректор, його місце у видавничому процесі.
Коректура – процес виправлення помилок і технічних недоліків у матеріалі підготовленому до видання.
Коректор – важлива постать у редакційно-видавничому процесі. Обов’язки: перевірка відповідності набору оригінала технічним вимогам, усунення орфографічних і пунктуаційних помилок непомічених в оригіналі.
Коректура – це процес, який полягає у приведенні копії повідомлення у відповідність із його оригіналом.
Здійснювати коректуру означає:
- провести познакове порівняння копії та оригіналу повідомлення, і в разі нетотожності знаків в одній і тій самій позиції (тобто наявності спотворень) виправити в копії спотворений знак на той, що є в цій позиції в оригіналі.
Наявність процесу коректури у видавничому процесі прямо залежить від її технології. Класичний видавничий процес вимагає обов’язкового копіювання авт. оригіналу, тобто його повторного набирання(передрук після виправлення редактором, набирання видавничого оригіналу в друкарні, часткове перенабирання зверстаних сторінок внаслідок наявності помилок). Сучасний же (комп’ютеризований) вид. процес, навпаки, такого копіювання зовсім не потребує, оскільки будь – яке повідомлення, записане автором на диск, може бути скопійоване без повторного набирання.