67. Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.

Закон України про стандартизацію. Скороченню підлягають різні частини мови. Скороченню підлягає одне й те саме слово не залежно від відмінку, часу, числа. Недопустиме одне скорочення для двох різних слів. Для скорочення використовують відсікання, стягування та поєднання цих прийомів. Під час скорочення повинно лишитися не менше 2 літер (крім загальноприйнятих скорочень). При відсіканні крапка ставиться. При стягуванні – ні. Іменники та інші частини мови (окрім прикметників та дієпр.) скорочуються за наявності їх у списку особливих скорочень. При скороченні іменників враховується відмінкове закінчення однини та множини. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують. Після апострофа при скороченні лишають 2 літери. При подвоєнні лишають одну літеру. Відсікають по максимуму, але так щоб не затемнювалось значення слова. У словосполученнях скорочується кожне слово. У географічних назвах через дефіс відсікають другу частину на –ський. У складних прикметниках відсікають другу частину. Одно корінні слова, що мають різні префікси скорочуються однаково. Ініціальна абревіація записується начальними літерами без крапок. Якщо слово є єдиним членом речення – воно не відсікається. В основній та паралельній назві скорочення не вживаються.

Коректура С. 145 ДСТУ 3582-97.

Бібілографічний опис – множина записаних за певними правилами бібліографічних даних, що характеризують документ. (Див. стандарти).

68. Робота редактора над таблицями у різних видах літ-ри.

Таблиця – текстовий і цифровий матеріал, згрупований у певному порядку в горизонтальні і вертикальні графи (стовпчики). Таблиця складається з нумераційного заголовка та тематичного, у якому сформульовано зміст таблиці, головки – верхньої частини, де розміщено заголовки граф, і хвоста – нижньої частини. Шрифт тексту таблиць відрізняється від шрифту основного тексту. Таблиці можна подавати із заголовками і без. На таблицю обов’язково має бути посилання. Таблиці повинні бути максимально простими. Стовпці та рядки обв’язково повинні мати назви. Текст повідомлення і дані таблиці не можуть дублювати одне одного. Рядки нумерують лише у випадку, коли в тексті є на них посилання.

Існують такі види таблиць: книжкові / канцелярські; цифрові / текстові / ілюстрацій ні / змішані; внутрісторінкові / посторінкові / багато сторінкові; вертикальні / горизонтальні.

Переваги таблиць:

- уникнення повторів найменувань, основних характеристик та інших якостей, а також службових слів;

- наочність і можливість зіставляти дані;

- компактність.

Редагування таблиць:

1. Визначити чи вмотивоване використання табличної форми подачі матеріалу;

2. Основне - редагування заголовка.

Він має відповідати змісту таблиці й містити суттєві характеристики. Якщо в тексті 1 таблиця, то вона може не мати заголовка.

3. Досягти лаконізму.

4. Уніфікація скорочень і позначень.

5. Узгодження назв із даними.