- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
Монографія, огляд, стаття, тези, короткі повідомлення, рецензія, наукова біографія. Предметом наукової літератури є сукупність наукових аспектів, які в системі масової комунікації обслуговують основні форми наукових знань, а саме: гіпотези, теорії. Наук видання класифікуються: за методикою видання (журнальні, книжкові), за видом інформації (текстові, картографічні, образотворчі), за періодичністю. Існує три виклади наукової літератури: теоретичний, джерелознавчий, експериментальний. Жанри наукової літератури явище рухоме. Оцінка змісту потребує від редактора наукових знань, важливими є постійні консультації редактора з науковими рецензентами, вченими.
Види наукової літератури:
1) монографія
2) наукова стаття
3) дисертація;
4) автореферат дисертації;
5) доповідь (науковий твір, який відображає зміст і форму публічного повідомлення з якоїсь теми; результат дослідження);
6) тези доповіді (основні положення доповіді у стислому вигляді);
7) авторське свідоцтво, патент, технічний аркуш (технічні і природничі науки).
Довідкова література, організація її випуску.
Довідкова література розрахована не стільки для читання, скільки для швидкого наведення довідки з якогось питання, отримання консультації. ДЛ: енциклопедичні видання, словники, довідники різного характеру, реферативні журнали, різна довідково-інформаційна література. Щоб досягти основної мети, треба подати читачеві необхідні відомості в найкоротший термін у згорнутому вигляді. Повнота фактичного матеріалу. Критерієм включення інформації у довідник – є її наукова, політична і практична значущість. Розподіл матеріалу має бути таким, щоб було зручно його відшукати алфавітний принцип).Особливий критерій ДЛ – зручний формат випуску, вибір гарнітури, шрифту, якість паперу, характер ілюстрацій і таблиць.
ДВ– видання, у яких різноманітна інформація наукового або прикладного характеру розміщена у зручному для швидкого пошуку порядку і не призначена для суцільного читання.
35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
Стандарти на терміни становлять окрему групу. Категорії термінів: 1) базисні (значення пояснюється на прикладах); 2) похідні (визначаються за допомогою базисних). Основні недоліки термінів: 1) термінологічна полісемія (виникає, коли нові поняття називають існуючим терміном); 2) неправильне вживання точних за своєю природою термінів; 3) порушення існуючих відносин між аналізованими у творі термінами; 4) термінологічна полісемія в межах одного твору; 5) використання власномовного і запозиченого термінів; 6) індивідуальна (авторська) термінологія.
Термін – слово чи словосполучення, що є найменуванням поняття і потребує означення. Розмаїття термінів потребує уніфікації, яку забезпечують спеціальні організації. В Україні – Комітет української термінології. У світі – Міжнародний інформаційний центр з термінології (з 1971 р.).
У різних галузях наук своя термінологія, яка міститься у термінологічних словниках. також є універсальні слова-терміни.