- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
Термін – слово чи словосполучення природної мови, яке позначає поняття окремої ділянки знань чи діяльності людини (галузі). Терміни мають понятійне значення. У множині термінів кожної галузі виділяють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія – підмножина термінів, яка відображає поняття, що утворилися і функціонують у кожній галузі стихійно. Терміносистема – опрацьована спеціалістами певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі. Значення термінів фіксуються у термінологічних тлумачних словниках (у вигляді стандартів, галузева енциклопедія, галузевий словник, універсальна енциклопедія). Для контролю термінів слід вибирати словники останніх років видання. Запропонований автором новий термін повинен задовольняти такі умови: мати означення, відтворювати суттєві ознаки поняття. Бути однозначним, не мати синонімів, мати семантичні зв’язки з іншими термінами, мат мінімальну довжину, бути придатними для утворення похідних термінів, відповідати правилам орфографії, мати найвищу частоту вживання.
Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
Існує дуже багато видів видань. Проте існує лише 5 основних мовних стилів. Стиль – сукупність взаємопов’язаних засобів, що обслуговують певну сферу інформаційної діяльності людини.
Науковий (наук.-техн., наук.-гуман.) – терміни відповідних наук, іменний характер висловлювань, абстрактна лексика, невластиві емоційність та експресивність, синтаксис – ускладненні конструкції).
Офіційно-діловий (законодавчий, дипломатичний, канцелярський) – немає індивідуально-авторських рис, емоційно-експресивних складників, вживаються кліше, речення не дуже ускладненні.
Публіцистичний – поєднання логізації викладу з емоційно-експресивним складником, формує громадську думку, впливає на свідомість споживачів, синтаксичний план: звертання-відповідь).
Розмовний (усний і писемна форми) – виконує функцію спі-кування, будь-яка лексика, будова речень, розмаїття ритміко-інтонаційних варіацій.
Художній – немає чіткої регламентованості мовних і стилістичних засобів, поєднує елементи усіх стилів.
Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
Редакційний висновок (внутрішня рецензія), який на основі особистого контролю і двох зовнішніх рецензій укладає редактор, повинен включати оцінку:
актуальності повідомлення, його теми та ідеї;
вибраної форми, композиції та рубрикації;
якості поданого автором фактичного матеріалу;
рівня мовної майстерності автора;
апарату видання;
доречності обраного автором реципієнтського призначення;
істинності зовнішніх рецензій на повідомлення;
прогнозованого накладу видання;
доцільності публікування повідомлення;
а також рішення щодо подальшої роботи над повідомленням (відхилити від опублікування, повернути на повторне рецензування, повернути авторові на доопрацювання, прийняти для редагування й опублікування).
Своє рішення щодо публікування редактор попередньо повинен узгодити з працівниками комерційних підрозділів ЗМІ.