89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
У повідомленнях числа можуть бути вказані словами або цифрами. Кількісні числівники (0-9), біля яких немає одиниць вимірювання, слід подавати у словесній формі. Кількісні числівники (від 10) у художній, публіцистичній і дитячій літературі слід записувати словами, а в інших видах – цифрами. Коли абзаци чи речення починаються з кількісного числівника, то його слід подавати у словесній формі. Між цілою та десятковою частинами числа слід ставити кому. У текстах програм слід ставити крапку. Числа одне від одного слід відділяти крапкою з комою. Порядкові числівники (0-9) у тексті слід писати словами. Більше 9 наводять у формі цифр з нарощенням. Нарощення повинно складатися з однієї літери (коли закінчення має два голосних, приголосний чи -й) або двох літер (коли закінчення має приголосний і голосний): 6-й поверх, з 9-ї ранку, на початку 80-х років, 2-га редакція. Вживати арабські чи римські цифри слід згідно з традицією. До римських цифр літери не дописуються: I квартал, на V етапі, з XVI ст. Складні прикметники, першою частиною яких є числівник, а другою – одиниці вимірювання слід писати словами: 2-мільйонний, 10-тисячний, 70-річний, 9-секційний, 25-поверховий, 17-тонний, 35-метровий, 3-денний. Числа, що входять в один ряд, повинні мати одну й ту ж розмірність. Дати: 1.02.2006 р. (наукова, інформаційна, довідкова література); 1 лютого 2006 р. (офіційна, навчальна, публіцистична); словами (у худ. літ.).
Формульный текст по составу и построению относится к наиболее сложным для набора видам текстов. В состав формул входят условные обозначения математических величин, геометрических объектов, химических элементов, для которых применяются буквы различных алфавитов и начертаний; в формулах используются математические сокращения, знаки действий, скобки и линейки различных размеров.
2.9.1 Общие правила
Чтобы гарантировать правильный набор формул, их следует тщательно разметить:
обозначить корректурными знаками – черточками под и над буквами – прописные и строчные буквы, не различающиеся по начертанию;
обозначить под символами, индексами и математическими обозначениями, шрифтом какого начертания они должны быть набраны (прямой, курсив, полужирный);
обвести красным карандашом буквы греческого алфавита, синим – готического;
во всех сомнительных случаях пояснить на поле, какую букву или знак следует набрать (в т.ч. специальные математические знаки);
пояснить или прорисовать все смешиваемые в наборе знаки, цифры, буквы, такие как 0 (ноль) и О (буква),
(знак
умножения)
и х
(икс),
единица арабская и римская, штрих ' и
показатель степени, равный единице 1
и т. д.;разметить корректурными знаками положение верхних, нижних, одинарных и двойных индексов.
90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
Отримавши авторський оригінал, редактор знайомиться із композицією рукопису - конкретною будовою, внутрішньою структурою твору. Редактор повинен проаналізувати підбір і групування, послідовність зображальних засобів, що організують ідейно-художнє ціле. Композиція розглядається як з’єднання, зв’язок, об’єднання частин цілого:
Послідовний розвиток теми.
Зовнішнє членування твору (на частини, розділи, підрозділи, параграфи).
З’єднання частин, де другорядне підпорядковується головному, а детальне - загальному.
До композиції слід віднести власне текст, передтекстові і затекстові елементи видання. Передтекстові елементи створюють обличчя книги (передмова, вступне слово, до читачів, від автора - можне називатися по-різному). Затекстові елементи: коментарі, покажчики, зміст тощо, особливий вид затекстового елементу - реклама - не має прямого відношення до тексту. Редактор має розбиратися у видах композиційних елементів, разом з автором до кінця визначати доцільність наявності того чи іншого елементу в структурі різних видів рукописів.