- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
25. Виклад. Способи викладу.
Опис – (систематичний виклад властивостей) Функціональний різновид тексту, що характеризується послідовністю відтворення логічних зв’язків між явищами, поняттями. Систематизована характеристика ознак: cкладається з 3 частин: початкова, основна, заключна.
Оповідь – функціональний тип мовлення, для якого характерний послідовний виклад подій з погляду оповідача. О. відображає динаміку подій без вказівки на причинно-наслідкові зв’язки між ними, в центрі оповіді вузлові значущі частини.
Роздум – тип мовлення, для якого характерна лексика на позначення сфери розумової діяльності людини. Синтаксична організація Р.
26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
Коректурними знаками називають спеціально утворену для видавничої справи і прийняту на державному рівні множину знаків, які використовують для фіксації місця розташування помилок у повідомленні та задання методу їх виправлення.
Для текстової частини:
Заміни, вставлення, видалення, переставлення, виправлення пробільних елементів, виправлення шрифтових виділень, виправлення технічних дефектів набору, відміни зробленого виправлення.
Для ілюстраційної частини:
27. Поняття про літературне редагування.
Літературне редагування – аспект редагування, який полягає у контролі композиційних, інформаційних, лінгвістичних, психо-лінгвістичних та логічних норм й виправленні виявлених помилок.
Літературне редагування. Головною метою такого редагування є аналіз, оцінка й виправлення головним чином лише літературної частини твору, вдосконалення мови й стилю оригіналу, уникнення граматичних, синтаксичних, стилістичних помилок. Критерії, якими має керуватися редактор, обираючи мовностилістичні засоби удосконалення твору: доступність мови конкретному адресату, відповідність лексичного ряду думкам героя чи автора, виразність, ясність викладу, відповідність стилістики викладу жанрові конкретного твору.
Термін „редагування” (походить від латинського redactus – упорядкований) використовується на позначення форми суспільної діяльності, галузі культурної праці та літературної практики.
28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
Редакційно-видавничий процес – комплекс пов’язаних стадій (етапів) роботи, спрямованих на підготовку видання творів. (широке визначення)
РВП (вузьке) – сукупність операцій суто технічного характеру, спрямованих на розмноження (тиражування) готового рукопису.
Складається з 4-х етапів:
Підготовчий (авторський/зовнішній) – вивчення інформативних запитів потреб читача і автури; - збирання і вивчення пропозицій авторів і замовників; - тематичне планування; - попередня робота з автором (визначення жанру, обсягу); - робота над планом-проспектом.
Редакційний (внутрішній) - отримання й оцінка якості рукопису (оформлення); - перевірка відповідності частин рукопису і його загального обсягу; - оцінка рукопису (змісту, структури) і складання редвисновка
Виробничий (внутрішній) - підготовка і вичитування оригіналу (олригіналмакета); - технічне редагування; - розробка проекту технічного оформлення; - складання специфікації (паспорту рукопису);
Заключний (зовнішній) – книжкова промоуція й реклама книг видавництва; - книгорозповсюдження; - процес тиражування; - вивчення читацьких редагувань на книги видавництва;