- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
16 Комп’ютерна вертка
Верстання – це оптимальне розкладання елементів (кегельних площин знаків, ілюстрацій, таблиць, формул тощо) на прямокутній площині друкарської форми чи аркуша паперу з дотриманням оригіналу і поліграфічних норм.
У видавничій справі розрізняють два види верстання: макетне і безмакетне. Таке розмежування виникло через те, що існує дві групи видань, які суттєво відрізняються методами верстання: газетно-журнальні та книжкові.
Газету верстають на основі заздалегідь створеного макету сторінки (макет може бути лише в уяві конструктора видання - верстальника). Так само на основі макету верстають і деякі журнали (переважно журнали великого формату з багатостовпцевим набором, великою кількістю рубрик та ілюстрацій). Для цих видань важливо, щоби визначені повідомлення були на конкретних сторінках.
Для верстання книг заздалегідь підготовлені макети не потрібні, оскільки немає значення, на яких сторінках будуть розташовані повідомлення чи їхні частини. Безмакетне верстання використовують, як правило, журнали з одностовпцевим набором, малою кількістю ілюстрацій; наприклад, наукові журнали.
Роль редактора у книговидавничому процесі.
Функції:
- оцінка рукопису
- доведення рукопису в літературному та науковому значенні
- робота над апаратом книги
- робота з художнім оформленням
- технічна розмітка рукопису
- коректорська робота
- звірка і вичитка
- рішення про випуск книги у світ
18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
Інформаційно-пошуковий апарат (довідково-допоміжний):
Цитати – це дослівне відтворення в тексті уривку з твору іншого автора (внутрішньотекстові і самостійні)
Перерахування – це тексти, розбиті на пункти і підпункти, що мають цифрове чи буквене позначення.
Післямова і заключна стаття – це частини тексту, що завершують виклад автором матеріалу і розміщують в кінці видання.
Додатки - це таблиці, графіки, фото, нормативні документи, розміщуються у кінці.
Бібліографічні списки - це переліки як використаної, так і рекомендованої для поглибленого вивчення предмету літератури зі стислими даними про кожне згадуване видання.
Покажчики – виконує допоміжну функцію, допомагаючи читачеві швидко знайти потрібне місце в тексті. Є іменні, предметні, термінологічні, географічні, хронологічні, заготовочні. Можуть бути комбінованими.
Зміст - це система заголовків усіх значимих частин книги із вказівками сторінок, де вони розміщені.
Виноски набирають на формат основного тексту змен кг шр, відбиваючи кожну від наступної невеликим пробілом (до 4-6 пн). При оформленні виносок необхідно виділяти текстові елементи, за якими читач міг би легко знайти потрібну йому примітку.
Зміст підручника (апарат видання)
19. Депонування рукописів.
Депонирование (передача и хранение) рукописных работ по естественным, техническим, медицинским, гуманитарным и другим наукам осуществляется в целях ознакомления научных, научно-исследовательских и проектно-конструкторских орга-низаций, высших и средних специальных учебных заведений и предприятий, ученых и специалистов с рукописями монографий, обзоров, статей, сборников научных трудов, материалов конференций, симпозиумов и т. п. работ узкоспециального характера, которые нецелесообразно или нерентабельно издавать обычным способом.
Депонированные рукописи при-равниваются к опубликованным печатным изданиям. Авторы депонированных рукописей сохраняют права, вытекающие из законодательства об авторском праве, но не могут претендовать на выплату гонорара.Рукописи представляются на депонирование в одном (первом) экземпляре. Вместе с рукописью должны быть представлены: карта депонирования, три экземпляра реферата.