13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.

Редактор перетворюється з коректора і цензора на організатора книги. Починаючи від участі у творчому задумі і закінчуючи пропагандою і реалізацією.

Процес демократизації почався з 1985р (від планової до ринкової економіки) і відкрив шлях для вільного розвитку вид. справи. Вид-ва почали самостійно складати тем плани, виникають монополії, координується тема (одного автора друкує одна країна), можливість звернутися до забороненої тематики (репре-сованих авторів), відміна цензури і контролю збоку держави. Все стає приватизованим. Держава більше не забезпечує папером. Конкуренція. Криза через систему оподаткування, відсутність держ-замовлень, коштів. У кожного свої інтереси.

14 Видавнича діяльність в умовах ринку.

Ринок – це організоване економічне місце обміну, на якому зустрічаються пропозиція і попит. Видавництво виходить на ринок із тією самою метою, що й усі інші підприємства; воно прагне здобути зиск. Одначе продукція видивництва – книжки – конкурує на ринку з багатьм аналогічними видавництвами, з-поміж яких покупець має змогу вибирати. Книжковий ринок відрізняється від інших галузей індустрії споживчих товарів тим, що він має ще й далекосяжнішу мету. Зміст книжок, ідеї, філософські концепції, що їх прагне поширювати своєю програмою видавництво, безперечнно – у відповідності з етикою книжкової торгівлі – важать не менше, ніж економічні цілі. Вони можуть бути здійснені, коли видавці оптимальним чином аналізуватимуть ринкові процеси й діятимуть та реагуватимуть на них відповідно. Літератор може досягти успіху на ринку тільки коштом значних зусиль у маркетингу.

Шанси книжки на успіх зростають тоді, коли ціна, рекламні заходи, самий виріб специфічним чином припасовані до потреб, цілей, вимог, сподівань, звичок споживачів. Через це на практиці споживачів ділять на 3 групи:

1. “широка публіка”

2. “специфічні контингенти”

3. клієнтура вузькоспеціалі-зованих видавництв.

15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.

Елементи композиції: заголовки, підзаголовки, назви рубрик, ілюстрації, матеріали,”повітря”, девізи, колонтитули, підписи, вихідні відомості, колонки, вірзи, підвали, горища.

В результате организации материалов номера путем их объединения возникают различные формы их подачи на газетных страницах. Редакционная практика знает множество таких форм. В зависимости от основы формирования их можно разделить на несколько групп. Первым таким основанием являются масштаб и размер объединения материалов. Они дают количественную характеристику формам их подачи. Наименьшим масштабом объединения обладает подборка. В подборку входят минимум две публикации. На одной полосе могут находиться несколько подборок различного масштаба и размера. Разделы и рубрики номера компонуются чаще всего в форме подборок.

Если масштаб и размер подборки в газете оказываются недостаточными для достижения цели, стоящей перед редакцией, их увеличивают до целой полосы. Дальнейшее увеличение размера объединения приводит к возникновению разворота – соединению воедино двух внутренних смежных полос. Второе основание объединения материалов и образования форм их подачи предполагает их качественную характеристику. Чаще всего таким основанием оказывается общая тема (или тематическое направление) - рубрики. Нередко общим признаком, на основании которого происходит объединение материалов, становится время, к которому относятся описываемые события. «Новости», «Пульс недели», «В последний час» или цель (новый год, саммит большой 8 и т.д.). Объединение материалов в газете очень часто производят на региональной основе. В качестве основы объединения материалов иногда выступает источник информации. Нередко в газетах можно встретить подборки, материалы которых объединяются по жанру публикаций – заметок или, реже, репортажей, небольших интервью.