36. Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.

Бурхливий розвиток засобів масової комунікації, зумовлений демократичними змінами в нашій країні, лібералізацією суспільних процесів, відсутністю політичної цензури, висуває нагальну потребу більш глибокого теоретичного осмислення місця, ролі, фахового рівня, тематичної спрямованості та багатьох інших чинників як газетної, так і журнальної періодики. На стан від 2005 року зареєстровано 2006 назв журналів та видань журнального типу, серед них наукових видань – 1109.

Типи наукових журналів, що мають найбільше значення для перспектив розвитку галузі, рівня її науково-технічного поступу: академічні, вузівські, галузеві.

Наукові журнали – це періодичні видання статей і матеріалів теоретичних досліджень, призначених фахівцям певної галузі.

37. Завдання і методика оцінки рукопису редактором, рецензентами і редакційною радою.

Головне завдання рецензування – оцінити ідейний, науковий, літературний рівень твору, усунути допущенні автором помилки. Для всіх видань крім навчальної літератури рецензентів замовляє редакція. Запрошуються фахівці. Якщо в листі міністерства, яке замовляє видання не призначені рецензенти, то редакція сама визначає їх. У рецензії має бути аналіз недоліків і переваг твору, відповіді на питання поставленні видавництвом. Якщо рецензія не повна, редакція має право відмовитись від неї і не оплачувати.

Редактор оцінює рукопис з точки зору всебічного розгляду поданого матеріалу, композиція, структура, архітектоніка, мовностилістичні недоліки.

У результаті оцінки твору у редактора має скластися уявлення про твір в цілому і всі елементи. Результати – у редвисновку. Редвисновок – основний документ для прийняття чи відхилення авторського рукопису.

38. Особливості редагування дитячої літератури.

Робота редактора:

1. Ознайомлення з ретроспективним масивом дитячих видань.

2. Ознайомлення з пресою (критика, відгуки).

3. Вивчення думки бібліотекарів, вчителів і батьків.

4. Іноземний досвід.

38. Аналітичні жанри в газеті.

1) К о р е с п о н д е н ц і я – розгорнуте повідомлення про конкретні ситуації та події з їх наступним аналізуванням. Мета – пояснити громаді, яке значення має для всіх окрема ситуація чи подія. Кореспонденція передбачає обов’язкове пропонування способів розв’язати аналізовану проблему.

2) С т а т т я – розгорнута кореспонденція. Стильовою основою є аналітичний та описовий, або ж репродуктивний протостилі.

3) К о м е н т а р – це різновид статті, який оцінює подію чи ситуацію, тлумачить оцінене. Коментар є чітко визначеною авторською позицією з якогось важливого питання.

4) Огляд подій.

5) Ж у р н а л і с т с ь к е р о з с л і д у в а н н я поєднує елементи інтерв’ю, нарису, репортажу, аналітичної статті, хроніки, огляду.

38. Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.

Чіткість і ефективність керування видавничою діяльністю, захист інтересів споживачів, оперативність, якість редакційно-видавничих процесів, своєчасність, влучність і повнота інформування про видання, сумісність характеристик української продукції з міжнародними критеріями залежить від дотримання стандартів. Відповідно до ДСТУ 1.1-2001, стандарт – це створений на консесусу та ухвалений визнаним органом нормативний документ, що встановлює, для загального та багаторазового користування, правила, настановчі вказівки або характеристики різного виду діяльності чи її результатів...