- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
До видань галузевої літератури належать такі видання, які висвітлюють комплекс питань або конткретне питання певної галузі, зокрема технічні видання, науково-практичні та видавничо-практичні. Організація випуску галузевих видань, окрім стандартної схеми редакційно-видавничого процесу, має певну специфіку, зокрема:
1. притягнення спеціаліста з певної галузі видання, що готується.
2. врахування читацької аудиторії – готових фахівців з вищою освітою, досвічених робітників без належної освіти, студентів та викладачів, аматорів.
3. виконання всіх належних стандартів з певної галузі, врахування точної термінології та терміносистеми, розробленої стандартами та стандартів оформленння та подання скорочень, формул, дат, чисел, фізичних одиниць та величин тощо.
47. Синтаксична синонімія
Синтаксична синонімія – це здатність різних слово сполучуваних конструкцій мати однакове чи близьке значення: він прийшов додому і сів вечеряти, прийшовши додому сів вечеряти, коли прийшов....
Основою для синонімії має слугувати інваріантний зміст, абстрактне позначення певної сутності, яка має різне формальне вираження. СС може утворюватися шляхом використання як лексичних синонімів так і синонімізацій синтаксичних конструкцій. Синоніми мають розмовну забарвленість, виконують функцію стилістичного урізноманітнення. Власне СС полягає в тому, що однаковий чи близький зміст виражається різними конструкціями. Такими можуть бути синонімічні сполучення: твори Шевченка – Шевченкові твори, двері від кімнати – кімнатні двері.
48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
Ілюстраційна частина видання умовно охоплює всі елементи видання, відтворення яких вимагає залучення репродукційних процесів.
Елементи внутрішньої конструкції:
Заставки;
Кінцівки;
Заголовки;
Колонтитули;
Ініціали;
Елементи зовнішньої конструкції:
Обкладинка;
Оправа (палітурка);
Титулка (авантитули, фронтитули, шмуцтитули).
49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
1. Підготовчий етап.
- участь у тематичному плануванні;
- попередня робота ред-ра з автором;
- аналіз і оцінка автор. оригіналу;
- написання редвисновку;
- рецензування.
2. Редакційний етап – безпосереднє редагування автор. оригіналу ред-ом або залучення ін. особи.
- робота над композицією, заголовками, структурування твору;
- перевірка і аналіз фактичного матеріалу;
- виявлення і усунення логічних помилок;
3. Виробничий етап.
- перевірка готового оригінал-макету;
- підписання оригінал-макету до друку;
- підписання на випуск у світ.
4. Маркетинговий етап.
- реклама;
- презентації;
50. Стандартизація оформлення коментарів.
Коментарі (К.) – частина апарату видання, в якій подається широке тлумачення тексту твору в цілому або окремих його фрагментів зі сторони історико-літературної, історико-текстологічної, видавничої, коли необхідно допомогти читачеві зрозуміти текст у всьому його обсязі і глибині, яка потребує додаткових знань епохи, історичних і літературних подій, літератури того часу.
Ті К., що стосуються фрагменту тексту, розміщуються безпосередньо за ним і оформлюються так само, як і примітки, не відділяються від них, а йдуть в одному рядку. У цьому випадку над К. треба поставити заголовок Коментарі і примітки, який набирають із виділенням – курсивом чи розрядкою, з абзацного відступу. Заголовок може бути набраний упідбір до тексту К. чи окремим рядком.
К., винесені окремими абзацами, відрізняються від набору основного тексту меншим розміром шрифту або відступом від лівого краю полоси сторінки складання.