- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
1. Метод безпосередніх складників (за основу береться твердження, що слова розташовані контактно мають зв’язок, слова у реченні поєднуються так, щоб утворити два великих блоки іменниковий і дієслівний та об’єднують почергово по 2 компоненти, зв’язок фіксується, але тип не визначається).
2. метод трансформаційного аналізу (базується на виділенні ядерних і похідних конструкцій, перехід ядерних конструкцій у похідній відбувається щляхом трансформації; слово розглядається як частина мови, перевіркою має бути зворотна трансформація, похідна структура має перетворюватись в ядерну).
3. метод ланцюгового аналізу (слово розглядається у його синтаксичній ролі та зв’язки між словами; зв’язки: 1)прогресивний, до кінця речення, та регресивний, до початку; 2)направлений, двонаправлений, ненаправлений; 3)контактний, дистантний).
Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
Проблема автоматизованого аналізу тексту –це проблема можливості усунення з повідомлення абсолютно всіх помилок. Чи можна на 100% автоматизувати редакційний етап? Відповідь на поставлене питання така: коли навіть людина-редактор не може усунути з повідомлення ні практично, ні теоретично всіх помилок, то цього тим паче не зможуть здійснити машини.
В наш час ступінь редагованості, який забезпечують системи редагування, є значно нижчим, ніж у людей-редакторів. Проте це не повинно вести до припинення досліджень і конструювання таких програм. Враховуючи сказане, спробуємо визначити, що ж стримує розвиток систем редагування (СР).
Почнемо з операцій контролю. Конструктори СР могли б висловити працівникам ЗМІ таку пропозицію: дайте нам повний перелік норм редагування, формалізуйте їх – і ми сконструюємо на основі цих норм СР. Проте, як виявляється, формалізація норм редагування - вкрай складна задача. Так, можуть бути формалізовані лише ті норми, які можна подати у вигляді параметрів, списків, шаблонів і моделей. На жаль, поки що не можуть бути формалізовані норми, які мають форму положень, які, як правило, стосуються семантичного аспекту редагування повідомлень.
Основні тенденції в діяльності змі.
Головна мета ЗМІ - впливати на свідомість і підсвідомість людей, надавати їй бажаних якостей і напрямків, наближаючи масові реакції до ідеалу, який відповідає політичним, ідеологічним та культурним нормам, що утвердилися в суспільстві під впливом його рушійних сил.
Функції преси розрізняються за результатами її впливу на найважливіші сфери людської діяльності: це:
Політична пропаганда
Суспільне виховання
Поширення культурних цінностей
Регулювання господарських відносин
Громадський контроль
Розважальна діяльність
Преса впливає на: розвиток соціальних процесів, формування й відображення громадської думки, згуртування суспільності довкола вирішення певних проблем та задач. Натомість відбувається зворотній зв’язок: через окремих реципієнтів впливають на соціальні, економічні інститути, політичні розклади, органи управління суспільством.
Цю гуртуючу все загальність феномена сучасних ЗМІ швейцарський професор Роджер Блюм звів до п’ятьох основних тенденцій розвитку масового інформування:
Монополізація (“Хто лідер на ринку товарів, той володіє і ринком новин”)
Інтернаціоналізація (глобалізація) як вияв міжнародної інформаційної взаємозалежності всіх від усіх (“комунікативне село”)
Уніфікація (зміст і позиція газет усе подібніші, верстка і дизайн усе характерніші: кожній газеті – свій сегмент інформаційного ринку, тобто увагу певної аудиторії)
Комерціалізація (“Зароби на себе і свою свободу САМ – чи продавайся”; але це призвело до потурання низькому смакові в т.зв. рептильних, “других”, парфумерних і т. ін. неінтелігентних виданнях)
Цифровізація (себто “мережопреса”, “комунікаційний комп’ютерний безмір” з наслідками повного відчуження читача від своїх дій і собі подібних індивідів).