4. Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.

1. Метод безпосередніх складників (за основу береться твердження, що слова розташовані контактно мають зв’язок, слова у реченні поєднуються так, щоб утворити два великих блоки іменниковий і дієслівний та об’єднують почергово по 2 компоненти, зв’язок фіксується, але тип не визначається).

2. метод трансформаційного аналізу (базується на виділенні ядерних і похідних конструкцій, перехід ядерних конструкцій у похідній відбувається щляхом трансформації; слово розглядається як частина мови, перевіркою має бути зворотна трансформація, похідна структура має перетворюватись в ядерну).

3. метод ланцюгового аналізу (слово розглядається у його синтаксичній ролі та зв’язки між словами; зв’язки: 1)прогресивний, до кінця речення, та регресивний, до початку; 2)направлений, двонаправлений, ненаправлений; 3)контактний, дистантний).

4. Проблеми автоматизованого аналізу тексту.

Проблема автоматизованого аналізу тексту –це проблема можливості усунення з повідомлення абсолютно всіх помилок. Чи можна на 100% автоматизувати редакційний етап? Відповідь на поставлене питання така: коли навіть людина-редактор не може усунути з повідомлення ні практично, ні теоретично всіх помилок, то цього тим паче не зможуть здійснити машини.

В наш час ступінь редагованості, який забезпечують системи редагування, є значно нижчим, ніж у людей-редакторів. Проте це не повинно вести до припинення досліджень і конструювання таких програм. Враховуючи сказане, спробуємо визначити, що ж стримує розвиток систем редагування (СР).

Почнемо з операцій контролю. Конструктори СР могли б висловити працівникам ЗМІ таку пропозицію: дайте нам повний перелік норм редагування, формалізуйте їх – і ми сконструюємо на основі цих норм СР. Проте, як виявляється, формалізація норм редагування - вкрай складна задача. Так, можуть бути формалізовані лише ті норми, які можна подати у вигляді параметрів, списків, шаблонів і моделей. На жаль, поки що не можуть бути формалізовані норми, які мають форму положень, які, як правило, стосуються семантичного аспекту редагування повідомлень.

4. Основні тенденції в діяльності змі.

Головна мета ЗМІ - впливати на свідомість і підсвідомість людей, надавати їй бажаних якостей і напрямків, наближаючи масові реакції до ідеалу, який відповідає політичним, ідеологічним та культурним нормам, що утвердилися в суспільстві під впливом його рушійних сил.

Функції преси розрізняються за результатами її впливу на найважливіші сфери людської діяльності: це:

• Політична пропаганда

• Суспільне виховання

• Поширення культурних цінностей

• Регулювання господарських відносин

• Громадський контроль

• Розважальна діяльність

Преса впливає на: розвиток соціальних процесів, формування й відображення громадської думки, згуртування суспільності довкола вирішення певних проблем та задач. Натомість відбувається зворотній зв’язок: через окремих реципієнтів впливають на соціальні, економічні інститути, політичні розклади, органи управління суспільством.

Цю гуртуючу все загальність феномена сучасних ЗМІ швейцарський професор Роджер Блюм звів до п’ятьох основних тенденцій розвитку масового інформування:

1. Монополізація (“Хто лідер на ринку товарів, той володіє і ринком новин”)

2. Інтернаціоналізація (глобалізація) як вияв міжнародної інформаційної взаємозалежності всіх від усіх (“комунікативне село”)

3. Уніфікація (зміст і позиція газет усе подібніші, верстка і дизайн усе характерніші: кожній газеті – свій сегмент інформаційного ринку, тобто увагу певної аудиторії)

4. Комерціалізація (“Зароби на себе і свою свободу САМ – чи продавайся”; але це призвело до потурання низькому смакові в т.зв. рептильних, “других”, парфумерних і т. ін. неінтелігентних виданнях)

5. Цифровізація (себто “мережопреса”, “комунікаційний комп’ютерний безмір” з наслідками повного відчуження читача від своїх дій і собі подібних індивідів).