77. Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри

Фактичний мат. є основою інф. тексту.

Порушення автором:

- свідоме;

- несвідоме;

Перевірка ф/м:

- власне факти – увага до власних назв, статистики, посилання на джерела (перевірка істинності джерел + посилання на останнє видання )

- цитати (ретельна перевірка джерела цитування)

+ доцільність цитування т.к. автор може:

- намагатися штучно збільшити обсяг;

- політична і наукова кон’юнктура;

- коли боїться висловити власну думку;

Слідкувати за:

Урізанням цитат та за «довільним» перекладом автора.

Природа ф/м:

- факти деталізуючі (ілюстративні «скажімо; зокрема…» та аргументивні «якщо то…»);

- посилкові (бібл. база – питома вага залежить від чит. адреси, функц. призначення).

82. Різновиди редакторських виправлень.

Правка-вичитка – зіставлення тексту з найбільш бездоганним, який заслуговує на довіру, і виправлення лише технічних огріхів, якщо вони вкралися в текст. До ПВ вдаються при перевиданні книг усіх видів, якщо вони видаються без переробки.

Правка-скорочення – найпоширеніше в літературному редагуванні рукопису – має на меті досягти можливої стислості, лаконічності викладу, звичайно без шкоди для тексту.

Правка-опрацювання – головне зробити все, щоб твір був доведений до найвищого рівня досконалості, але разом з тим не змінити хід думок автора, вагомість його аргументації, манеру викладу матеріалу, тощо.

Правка-переробка – застосовується під час підготовки до друку рукописів, які належать авторам, що погано володіють літературною мовою.

• не починати правку не ознайомившись із текстом в цілому;

• правити, після того як точно визначено «хворобу» тексту;

• не виходити за межі доцільного редакторського втручання в текст;

• мінімум правок, зберігати авторський текст;

• брати під сумнів свої власні правки;

• погоджувати всі правки з автором.

83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.

Київ відіграв важливу роль у поширенні книгодрукарства, розвитку мистецтва оформлення книг, поліграфічної техніки. В 1615 р. в Києво-Печерській лаврі було засновано типографію, перша друкована книги якої — “Часослов” побачила світ у 1616 році. Протягом короткого часу навколо друкарні утворився гурток вчених, просвітителів, письменників. Активну роль у ньому відігравали Захарія Копистенський, Памва Беринда, Лаврентій Зизаній, Тарасій Земка, Єлисей Плетенецький, Петро Могила, Йосип Кирилович, Іов Борецький, Лаврін Тустановський та багато інших.

Книжкову продукцію друкарні Києво-Печерської лаври можна поділити на кілька тематичних напрямків:

1. Церковно-служебна література.

2. Богословська.

3. Навчальна.

4. Світсько-полемічна література та віршовані твори.

84. Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.

Ілюстрація – інформація зафіксована у двомірному просторі у вигляді крапок одного чи кількох кольорів на носії інформації. 3 компоненти (посилання в тексті, власне ілюстрація, заголовок ілюстрації). Ілюстрації – художньо-образні та науково-пізнавальні. За жанрами: фотографії, малюнки, рисунки, креслення, схеми, карти, графіки та діаграми. За ступенем абстрагування: реально-предметні, умовнопредметні, абстрактні. Бувають текстові та ілюстровані видання. Ілюстрації потрібні тоді, коли вони описують нові для реципієнтів предмети чи є документальним підтвердженням описуваних фактів. Підписи до ілюстрацій: назва різновиду (рис., мал.), порядковий номер, тематична назва, експлікація, додаткові відомості.

Чим вища кваліфікація реципієнтів, тим складніші можуть бути ілюстрації. Креслення і схеми повинні бути виконані згідно з вимогами стандартів. У тексті повідомленні не слід повторювати підпис до ілюстрації. Позначення деталей краще робити арабськими цифрами за годинниковою стрілкою, а позначення деталей мають бути розшифровані у експлікації.