- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
Редагування виробничих ви-дань.
Виробнича література – становить собою сукупність видань, які носять прикладний характер і які видаються з метою вдосконалення виробничої кваліфікації або засвоєння нової професії. Виробниче видання характеризується широким читацьким призначенням для робітників, які мають різні освіти. Виробнича література базується на відомих технологічних фактах. Зазвичай наводяться конкретні цифри, детальні креслення, схеми, відомості з питань експлуатації та обслуговування конкретної машини. Поширеніша помилка – багатозначність терміна в межах однієї книги. Редактору треба активно боротись з неслушними неологізмами, які часто надходять з професійно-розмовної мови. А також зі словами іншомовного походження, які мають українські еквіваленти У текст часто проникають просторіччя, жаргони замість відповідних термінів. З цим теж потрібно боротись.
Перевірка фактичного матеріалу
Коли мова йде про методику перевірки фактичного матеріалу, то при цьому маються на увазі порівняння фактів з авторитетними джерелами, внутрішню перевірку, офіційне підтвердження. У будь-якому випадку треба намагатися використовувати найбільш свіжі, останні дані, добирати найбільш авторитетні джерела; там, де це необхідно, слід вказувати, звідки взятий матеріал.
52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
3 момента, которые должны учитываться при оценке рукописи: - общественная значимость; - познавательная ценность; - литературное качество авторского труда.
стороны рукописи которые наиболее важными с точки зрения редактора: - тема; - разработка темы; - литературная или стилистическая обработка текста
Основные аспекты редакторского анализа
Произведение художественной литературы можно рассматривать с точки зрения его смысла (как эстетический объект) и с точки зрения его формы (как внешнее произведение).
Один из основных аспектов редакторского анализа произведения — анализ его смысла (оценка: актуальности, оригинальности, новизны, полноты воплощения, мастерства реализации авторского замысла).
Редактор при анализе произведения должен рассматривать прежде всего замысел. Следует помнить, что замысел не укладывается в определенную форму, не излагается автором в тексте. Вся художественная структура произведения, все средства, отобранные автором, направлены на реализацию замысла. Оценив замысел, редактор определяет, насколько использованный автором материал соответствует замыслу (масштабный замысел - реализован в жанре романа, замысел раскрывающий интимные стороны судьбы человека, — в жанре рассказа, новеллы). Рассматривая жанр произведения, редактор отвечает на самый главный вопрос, связанный с оценкой качества произведения, — вопрос о полноте раскрытия замысла + органическая включенность личности автора (проявляется в том, что читатель чувствует или понимает отношение автора к данному персонажу, событию, как будто сам присутствует в описываемом месте).
Критерии редакторской оценки литературно-художественного произведения
Художественный текст воздействует на эмоциональную сферу, редактор должен уметь сочетать свое субъективное восприятие произведения (как первый его читатель) с логически обоснованными подходами к анализу материала (как профессионал в данной области).
Рассказ
Редактор анализирует рассказ в двух аспектах:
1.может ли данный жанр вместить замысел автора. 2.сумел ли автор свойственными рассказу средствами полностью реализовать свой замысел. Так, прежде всего редактор оценивает актуальность авторского замысла. Далие: 1. психологическая мотивировка поступков героев, что придает повествованию жизненную достоверность. 2. использование автором художественной детали.
Т.к. рассказ — малообъемное произведение, умелое включение художественной детали обеспечивает наиболее адекватное проникновение читателя в замысел автора, придает повествованию необходимую эмоциональность.
Очерк
Очерк отличают:
- публицистичность (с т.з. современной общественной значимости и актуальности),
- документальность,
- художественность.
Анализируя публицистический аспект содержания очерка, редактор должен сосредоточиться на собственно публицистических элементах (повествование от первого лица, риторические вопросы, авторские размышления о поставленных вопросах) и определить их функции. Связь проблемы, идеи очерка с фактической его основой — второй аспект редакторского анализа, который определяется спецификой данного жанра. Могут быть два метода обеспечения этой связи: автор истолковывает факты либо факты подтверждают его мысли.