Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен ОУБУ.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
309.39 Кб
Скачать

8. Кошторис доходів і видатків та методика його складання.

Кошторис бюджетних установ - це основний документ, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних_повноважень.

По структурі кошторис складається з двох частин:

1.-доходи;

2-видатки.

В свою чергу доходи і видатки плануються за рахунок:

1-загального_фонду,

2-спеціального_фонду,

В кошторисі видатки плануються за повною економічною класифікацією видатків на бюджетний рік. Видатки плануються в сумі, що не перевищує запланованих доходів.

В процесі бюджетного планування крім складання кошторису доходів та видатків складаються також такі документи:

1.План асигнувань загального фонду бюджету

2.План надання кредитів із загального_фонду бюджету

3.План спеціального_фонду бюджету

4.План використання бюджетних коштів

5.Помісячний план використання бюджетних коштів.

Перелічені Плани конкретизують надходження коштів по місяцях, але за скороченою класифікацією видатків, зокрема::

1110 – оплата праці працівників бюджетних установ

1120 – нарахування на зарплату

1132 – медикаменти та перев’язувальні матеріали

1133 – продукти харчування

1160 – оплата комунальних послуг та енергоносіїв

  1. трансферти населенню

1171 – дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм

5000 – інші видатки.

Всі ці документи є невід’ємною частиною кошторису і затверджуються разом з ним.

Форма кошторису та вказаних вище документів (планів) затверджуються Міністерством фінансів.

Кожна бюджетна_установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією для забезпечення своє діяльності складає індивідуальний кошторис, план асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального_фонду бюджету, плани спеціального фонду за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією), а вищі навчальні заклади та наукові установи також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.

Головні_розпорядники на їх основі складають зведені кошториси та зведені плани асигнувань загального_фонду бюджету, зведені плани надання кредитів із загального фонду бюджету, зведені плани спеціального_фонду для подання їх в Мінфін, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та органам Держказначейства.

Кошти установам виділяються тільки при наявності затвердженого кошторису та вказаних планів.

Для одержувачів бюджетних коштів кошти виділяються через розпорядників бюджетних коштів та витрачають їх на основі плану використання бюджетних коштів.

Методика складання кошторисів. В частині доходів по загальному_фонду зазначають суму коштів, що доведена вищим розпорядником (спочатку як проект, а потім вона уточнюється на основі лімітної_довідки). В обсязі доведених бюджетних_асигнувань (доходів), що зазначені в лімітній довідці плануються видатки установи за напрямками їх використання.

Суми видатків в кошторисі відображаються за повною економічною класифікацією видатків та повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками.

Плануючи видатки по загальному фонду беруть до уваги основні виробничі показники та контингенти (чисельність хворих, дітей, учнів, студентів), матеріально-технічну базу, обсяги обслуговування населення тощо, які доводяться вищим розпорядником.

Розраховують чисельність штатних працівників (складається штатний_розпис) відповідно до нормативів та розраховується фонд оплати праці, відрахування на соціальні заходи, розраховуються матеріальні видатки, капітальні видатки та інші, що необхідні для виконання поставлених завдань. При цьому використовують інструкції та вказівки Держказначейства, Мінфіну, вищого розпорядника щодо розрахунків кожного виду видатків.

Для обґрунтування фонду оплати праці складають Штатний_розпис - документ в якому приводяться перелік штатних працівників бюджетної установи, приводяться їх посадові оклади, доплати та надбавки та їх запланований фонд оплати праці на місяць та на рік. Він є невід’ємним додатком до кошторису.

За даними про видатки на оплату праці визначають суму нарахувань на заробітну плату до фондів соціального страхування та Пенсійного фонду за встановленими фондами соціального страхування ставками нарахувань.

При розрахунку потреби в стипендіальному фонді беруть до уваги плановий контингент студенів, їх успішність та розмір стипендії.

Для розрахунку потреби в певних видах видатків використовують матеріальні та грошові норми.

Матеріальні_норми витрат - це норми, що відображають витрати матеріальних цінностей в розрахунку на одиницю виміру. Наприклад, склад і кількість продуктів харчування на одного хворого, склад і кількість учбових матеріалів на 1 студента, норми витрат ПММ та інше.

Грошова_норма витрат це матеріальна норма витрат переведена в грошове вираження виходячи з діючих цін і тарифів. Наприклад, кількість продуктів на харчування одного хворого оцінені за діючими цінами складе грошову норму витрат на харчування. А кількість ліжко-місць в лікарні помножене на норму витрат на харчування на одне ліжко-місце становитиме суму витрат на харчування по лікарні.

Норми витрат поділяють на обов’язкові та розрахункові.

Обовязкові_норми_витрат - це норми витрат, що встановлюються нормативними документами і їх використання є обов’язковим для бюджетний установ. Це такі: ставки заробітної плати, розміри стипендії, командировочні витрати, витрати палива та інші.

Розрахункові_норми_витрат - це середні витрати на розрахункову одиницю з врахуванням конкретних умов роботи установи.

До спеціальних коштів відносять кошти отримані в результаті дозволеної законодавством господарської діяльності бюджетних установ (платні послуги, виробнича діяльність, науково-дослідні роботи).

Планування доходної частини спеціального_фонду проводиться на підставі розрахункових даних про доходи, які очікується отримати в наступному році.

Розрахунки по формуванню цих доходів необхідно робити по кожному джерелу надходжень, що планується на наступний рік. При цьому планування власних надходжень здійснюється за групами та підгрупами власних коштів.

Власні надходження за кодом 25000000 поділяються на дві групи:

Перша група - «Плата за послуги, що надаються бюджетними установами», код 25010000. Такі надходження мають постійний характер і обов’язково плануються в бюджеті.

Друга група - «Інші джерела власних коштів», код 25020000. Такі кошти не мають постійного характеру і плануються лише за наявності відповідної підстави, наприклад, угода про надання благодійної допомоги, рішення КМУ тощо.

Обсяги надходжень до спецфонду визначаються на базі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів, що передбачаються на плановий рік з врахуванням конкретних умов роботи закладу.

За основу цих розрахунків по находженнях беруть наступні показники:

- обсяг надання тих чи інших платних послуг,

- рівень їх фактичного виконання за останній звітний період (минулий рік);

- очікуване виконання на поточний рік;

- інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо);

- розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватись відповідно до законодавства;

На підставі вказаних показників визначається сума доходів на наступний рік по кожному джерелу з врахуванням конкретних умов роботи установи та фактичних надходжень минулого року.

При плануванні доходів від надання платних послуг важливо правильно визначити вартість наданих послуг.

Для бюджетних установ вартість платних послуг формується відповідно до нормативних актів. Так, наприклад, порядок формування вартості освітніх платних послуг встановлений «Порядком надання платних послуг державними навчальними закладами», що затверджений наказом Міносвіти, Мінфін, Мінекономіки України № 383/239/131 від 27.10.1997 року.

Якщо ж законодавчих актів для певних видів послуг не затверджено, то слід керуватися «Законом про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 року № 507-Х11.

Згідно з цим законом ціни та тарифи бувають державні фіксовані, регульовані та вільні. Вільні ціни встановлюються установою самостійно на всі види послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

При формуванні ціни на надані послуги основними складовими витрат є наступні:

-витрати на оплату праці працівників, що будуть зайняті при наданні платних послуг;

-внески на соціальні заходи;

-матеріальні витрати пов’язані з наданням платних послуг (придбання матеріалів, палива, енергії, інструментів, пристроїв, спецодягу тощо);

-витрати на утримання та експлуатацію приміщень, обладнання, що буде використано при наданні послуг;

-інші витрати, в тому числі послуги сторонніх організації.

Якщо установа є платником податку на додану вартість і платні послуги, що плануються не звільнені від оподаткування ПДВ, то до ціни необхідно включити суму цього податку за встановленою ставкою (20%).

При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального_фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів, із застосуванням законодавчих норм, що використовуються установами аналогічного профілю.

Показники по надходженню коштів та розподілу видатків узагальнюються за всіма джерелами власних коштів і в цілому по установі.

Розподіл видатків по спеціальному_фонду (власні кошти) проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень запланованих на цю мету в спеціальному фонді. Залишки коштів за цим фондом не плануються.

Видатки спеціального фонду (в частині власних коштів) плануються і спрямовуються в такій послідовності:

- за встановленими напрямками використання (на заплановані заходи з надання платних послуг, господарська діяльність та інші видатки за видами спец коштів, тобто видатки на здійснення таких послуг);

- на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондом кошторису;

- на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (чи частково забезпечені) видатками загального фонду.