49. Економічний зміст, склад і класифікація необоротних активів.

Необоротні_активи - це сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечують її функціонування і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.

Термін корисної експлуатації встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо нормативні документи відсутні) самостійно бюджетною установою при придбанні об’єкта. При встановленні терміну корисної експлуатації необхідно враховувати очікуване використання активу, очікуваний фізичний знос, а також інформацію приведену в паспорті чи довідкових даних.

У складі необоротних_активів обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання,транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна. Постільні речі, одяг та взуття, тимчасові не титульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання з науковою метою, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об’єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

З метою обліку сукупність необоротних активів класифікується на такі групи:

-основні засоби

-інші необоротні матеріальні активи,

-нематеріальні активи.

Також необоротні активи згідно з наявною практикою класифікують за такими ознаками:

-галузевою приналежністю: Тобто групуються за відповідними галузями або видами діяльності: заклади охорони здоров’я, освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту;

-функціональним призначенням: основні, допоміжні;

До основних належать ті, що беруть безпосередню участь в виконанні основних функцій: навчальні, лікарняні, лабораторні корпуси, навчальне, медичне, лабораторне, наукове обладнання, книгосховища, та інші.

Допоміжні необоротні активи використовуються з метою забезпечення виконання основних функцій. До них належать: адміністративні корпуси, транспортні засоби адміністративного призначення, канцелярське і господарське обладнання управлінських структурних підрозділів.

-матеріально-речовою формою: матеріальні , нематеріальні;

-ступенем використання: діючі та недіючі. Діючі – це такі, що використовують за призначенням. Недіючі - ті, що перебувають в запасі, в капітальному ремонті, на реставрації тощо.

-належністю: власні та орендовані.

Власні необоротні_активи та придбані за угодою фінансової оренди обліковуються в балансі на відповідних рахунках, а отримані в операційну оренду - поза балансом.

Основними завданнями обліку необоротних активів є:

1-своєчасне і повне документальне оформлення і відображення в облікових регістрах надходження, переміщення і вибуття основних засобів

2-контроль за збереженням та ефективним використанням кожного об’єкта

3-нарахування зносу відповідно до чинних норм і правил

4-повне відображення витрат на ремонт і модернізацію

5-достовірна оцінка їх в звітності

6- точне визначення результатів ліквідації необоротних активів

7-отримання інформації та забезпечення нею користувачів для визначення розрахунково-аналітичних показників установи.

Витрати по придбанню необоротних активів відноситься до капітальних_видатків та відображаються за кодами:

2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування»;

2120 «Капітальне будівництво»;

2130 «Капітальний ремонт»;

2140 «Реконструкція та реставрація».