39. Облік розрахунків зі стипендіатами.

Стипендія - це грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються на денних відділеннях навчальних закладів: ПТУ, училищ фізичної культури, вищих навчальних закладів та інших закладів на бюджетній основі, а також аспірантам, докторантам незалежно від інших виплат. Нарахування та виплата стипендій здійснюється відповідно до Порядку № 882.

Стипендії існують академічні та соціальні.

Академічна стипендія призначається студентам, курсантам, учням ПТУ та іншим особам за результатами навчання. Шевченка та інших визначних діячів України. ЇЇ розмір встановлюється окремими постановами КМУ.

Соціальна стипендія призначається студентам, які потребують соціального захисту та за підсумками навчання не одержують академічну стипендію.

Розмір академічної стипендії для учнів, студентів. курсантів встановлюється окремими постановами Кабінету Міністрів України.

Для призначення стипендій чи її позбавлення у навчальних закладах створюють стипендіальні комісії, до складу яких включають деканів, представників профспілки, бухгалтерії.

Для обліку розрахунків по стипендіях призначено пасивний рахунок 662 «Розрахунки зі стипендіатами». Нарахована стипендія є видатками і відображаються по коду КЕКВ 1342 «Стипендія». Нарахування стипендії здійснюють на підставі наказів керівника установи. Аналітичний облік ведеться по кожному стипендіату в розрахунково-платіжних відомостях. А синтетичний - в меморіальному ордері № 5.

1.Нарахована стипендія академічна та соціальна	Дт 801,802,	Кт 662
2.Утримання із стипендії:	Дт 662	,364
Податок з доходів фізичних осіб	Дт 662	Кт 641
Профспілкові внески	Дт 662	Кт 666
За виконавчими листами	Дт 662	Кт 668
Плата за гуртожиток	Дт 662	Кт 364
3.Виплачена стипендія з каси,	Дт 662	Кт 301
4. Перераховано стипендія на картрахунок	Дт 662	Кт 311,321
5.Депонована стипендія	Дт 662	Кт 671
6.Нарахована додаткова соціальна стипендія студентам, що є постраждалими від чорнобильської катастрофи	Дт 674	КТ 662

40. Класифікація та оцінка запасів

В основу класифікації запасів покладено функціональну належність і виділено наступні групи, що покладені в основу їх обліку та відповідають відповідним синтетичним рахункам:

1 Виробничі запаси – рахунок 20

2 Тварини на вирощуванні та відгодівлі – рахунок 21

3 Малоцінні та швидкозношувані предмети – рахунок 22

4 Матеріали та продукти харчування – рахунок 23

5 Готова продукція – рахунок 24

6 Продукція сільськогосподарського виробництва – рахунок 25.

Кожна з вказаних класифікаційних груп запасів поділяється на економічно однорідні групи матеріальних цінностей, для обліку яких призначені субрахунки (перелічені в Плані рахунків).

У бухгалтерському обліку запаси (в тому числі одержані безоплатно) оцінюються по балансовій вартості. В свою чергу балансова вартість буває: первісна, відновлювальна, справедлива.

Балансова вартість – це вартість запасів, за якою вони відображаються в балансі.

Первісна вартість – це вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.

Відновлювальна вартість – це змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки.

Справедлива вартість – це вартість запасів, що визначається на рівні діючих ринкових цін. Використовується для оцінки запасів, отриманих безоплатно, як надлишки запасів, виявлених при інвентаризації тощо.

Запаси, що отримані в результаті ліквідації необоротних активів оцінюються за цінами можливого використання, що і є їх справедливою вартістю.

Первісна вартість визначається на рівні фактичної собівартості придбання чи виготовлення. Не збільшують вартість запасів такі витрати, як транспортні витрати та сума ПДВ.

Транспортні витрати списуються за тим кодом витрат, за яким вони передбачені в кошторисі.

Сума сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість списується на витрати за кодом придбання запасів або включається до складу податкового кредиту, якщо установа є платником ПДВ та надає послуги, що оподатковуються цим податком (в частині придбання запасів за рахунок спеціальних коштів).

Продукція виробничих (навчальних) майстерень обліковується за фактичною собівартістю.

Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств обліковується протягом року за плановою собівартістю. На підставі річних калькуляцій планова собівартість продукції коректується в кінці року до фактичної собівартості.

Тара обліковується за цінами, що вказані в рахунках постачальника. При поверненні або реалізації тари різниця між ціною придбання й ціною реалізації відноситься на фактичні видатки.

Запаси можуть бути переоцінені на виконання нормативних актів (якщо такі будуть введені), або ж за рішенням керівника установи, у випадках якщо запаси морально застаріли та у зв’язку з тривалим часом їх перебування на збереженні в установі, їх первісна вартість значно відрізняється від аналогічних запасів, що придбані пізніше.

Переоцінка запасів установи проводиться комісією з переоцінки, яка призначається наказом керівника установи і до складу якої входять: заступник керівника установи (голова комісії) та головний бухгалтер чи його заступник, бухгалтер що веде облік запасів, матеріально-відповідальні особи на яких покладено відповідальність за збереження запасів та інші відповідальні особи (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нові ціни не потрібні. При встановленні цін на однотипні предмети, вони встановлюються однаковими в межах однієї установи.

За результатами переоцінки складається акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об’єктивність визначення реальної вартості запасів – на керівника установи і голову комісії.

Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів. Результати переоцінки відображаються на рахунку 441 «Переоцінка матеріальних активів».

Оцінка запасів при вибутті на різні цілі: використання на потреби установи, на виробництво, продаж, інше вибуття, здійснюється за двома методами:

1-по балансовій вартості