50. Оцінка та переоцінка необоротних активів.

Необоротні активи у бухгалтерському обліку та звітності відображаються за такою вартістю:

- первісна

- балансова (залишкова)

- відновлювальна

Первісна вартість необоротних активів – це вартість, що історично склалась, тобто, собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Балансова (залишкова) вартість необоротних активів – це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу. Балансова вартість визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу за весь період експлуатації.

Відновлювальна вартість являє собою первісну вартість, що змінена в результаті переоцінки, тобто індексації.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних_активів проводиться в разі індексації необоротних активів, а також при добудівлі, дообладнання, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Не змінюють вартість основних засобів такі витрати.

1.Витрати на транспортування необоротних активів. Вони включаються на видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків, як вони передбачені в кошторисі( 1134,1110,1120).

2.Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) необоротних активів, не враховуються до вартості необоротних активів і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів.

3.Податки та збори, інші послуги та інші видатки, які сплачуються при придбанні, не збільшують вартість необоротних активів, а відносяться на фактичні видатки бюджетної установи.

4. Роботи щодо встановлення структурованої кабельної системи, настройки локальної обчислювальної мережі тощо, а також витратні матеріали (кабельні лотки, монтажні панелі, розетки, коректори тощо), що використані при проведенні таких робіт, не відносяться до вартості необоротних активів, а списуються на видатки на підставі виправдних документів.

5.Витрати на поточний і капітальний ремонт не відносяться на збільшення вартості необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними КЕКВ.

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання з науковою метою та таких, що мають обмежене використання) ведеться в цілих гривнях без копійок. Сума копійок, сплачених при придбанні необоротних активів, відноситься на видатки установи.

Необоротні активи, отримані безоплатно отримані від інших установ, зараховуються на баланс установи за первісною (відновлювальною) вартістю установи, що їх передала, з наведенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації.

Необоротні активи, що отримані безоплатно у вигляді подарунка, безповоротної допомоги оцінюються за ринковими вільними цінами на аналогічні види. При отриманні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу.

Індексація – це спосіб уточнення оцінки необоротних активів згідно з встановленою методикою.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою п. 8.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Коефіцієнт індексації визначається за формулою:

Кі= [І _(а-1) - 10] : 100

Де: І _(а-1) - індекс інфляції року за результатами якого проводиться індексація. Для індексації всіх необоротних активів, крім землі та житлового фонду використовують індекс споживчих цін (індекс інфляції) за рік, що визначається Держкомстатом. Закон «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що якщо значення коефіцієнта індексації не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Листом Держказначейства № 07/04/950-4121 від 17,05,2005 року роз’яснюється, що для проведення індексації створюється комісія, яка вирішує доцільність проведення індексації, а за рішенням комісії керівник установи вирішує, проводити індексацію чи ні. Тобто, індексація первісної вартості необоротних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи, при цьому він може прийняти рішення про її не проведення, якщо коефіцієнт індексації менше одиниці.

При проведенні індексації одночасно проводиться індексація суми зносу, що склалася на момент проведення індексації.

Нова (переоцінена) первісна вартість визначається шляхом множення її на визначений коефіцієнт індексації. Одночасно в такому ж порядку індексується сума зносу.

З використанням визначеного коефіцієнта індексації комісія переоцінює кожну окрему одиницю необоротних активів і встановлює нові ціни. При цьому одночасно проводиться індексація зносу.

Після індексації переоцінена вартість розглядається як їх первісна вартість.

Комісія проводить індексацію всіх без винятку необоротних активів.

Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних активів необхідно привести у відповідність до вартості аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення індексації на ці види активів. Для цього здійснюють переоцінку необоротних активів.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться постійно діючою комісією, що призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі:

- Керівника або заступника (голова комісії);

- головного бухгалтера або його заступника;

- керівників груп обліку, або інших осіб, що здійснюють облік необоротних активів;

-матеріально-відповідальної особи;

- інших посадових осіб. Керівник може також залучити до роботи в комісії суб’єктів оціночної діяльності.

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. Ціни на однотипні предмети у межах одного головного_розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об’єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної вартості без зміни суми зносу об’єкта

За результатами переоцінки комісією складається Акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

Відомості про зміну первісної вартості та суми зносу заносяться в регістри аналітичного обліку.

Кореспонденції рахунків по зміні вартості необоротних активів:

Зміст запису	Дт	Кт
Після проведення дооцінки збільшена залишкова вартість необоротних активів	101-122	401
на суму дооцінки зносу	101-122	13

Результати переоцінки та індексації записують в Меморіальному ордері № 17 та до регістрів аналітичного обліку (Інвентарні картки обліку основних засобів в бюджетних установах (форма ОЗ-6 (бюджет).

Загальне правило: в бухгалтерському обліку вартість необоротних_активів ведеться в повних гривнях без копійок, які (копійки) при придбання списуються на видатки установи. За виключенням таких активів: 112 «Бібліотечні фонди», 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» , 114 «Білизна та постільні речі, одяг, взуття», 118 «Матеріали довгострокового користування» за якими облік ведеться в гривнях та копійках.