1..Організація та методологія бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

Організація бухгалтерського обліку в бюджетних_установах здійснюється у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Цей Закон встановлює, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ встановлюється Державним казначейством.

Бюджетний кодекс теж встановлює, що розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України.

Організація бухгалтерського обліку в бюджетних_установах регулюється такими основними документами: Бюджетний кодекс України, «Закон про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інструкції та накази Держказначейства України, Міністерства фінансів та іншими нормативними актами.

Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює правові засади організації, ведення та складання звітності в Україні і його дія поширюється на бюджетні установи. Держказначейством України розроблено ряд документів щодо методології ведення обліку: План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція з його застосування, Інструкція з типової кореспонденції рахунків, затверджені форми меморіальних ордерів та карток і книг аналітичного обліку, інструкція з обліку запасів, необоротних активів, грошових коштів та розрахунків та ряд інших інструкцій.

Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюється Рахунковою палатою, ГоловКРУ.

Основою бухгалтерського обліку в бюджетних_установах є використання загальноприйнятих елементів методу бухгалтерського обліку:

• документування операцій та інвентаризація;

• -оцінка та калькуляція;

• -рахунки та подвійний запис;

• -баланс та звітність.

Предметом обліку в бюджетних_установах є господарські засоби за їх складом та розміщенням, за джерелами їх формування і призначенням у процесі невиробничого споживання.

Бюджетні_установи наділяються господарськими засобами у вигляді необоротних та оборотних активів.

Необоротні активи – це засоби, придбані або створені для довгострокового (понад один рік) використання в процесі діяльності: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи.

До оборотних засобів належать засоби, призначені для невиробничого споживання або використання в процесі господарської діяльності протягом е більш як одного року: виробничі запаси, грошові кошти, дебітори.

Джерелами формування господарських засобів є власні кошти (капітал), доходи і зобов’язання.

До власного капіталу належить фонд у необоротних активах і фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах, які становлять частку державного (комунального) майна, переданого в постійне безпосереднє розпорядження бюджетних_установ.

Установи, не маючи власних оборотних коштів покривають витрати за рахунок бюджетних коштів (доходів загального і спеціального фонду). Отже, доходами бюджетних установ є фінансування з бюджету та власні кошти.

Зобов'язання установи, як джерело формування засобів підприємства має той же економічний зміст, що і в комерційних підприємствах.

Об’єктами обліку є доходи і витрати бюджетних установ; фонди і резерви, що створюються в них в процесі виконання кошторису; витрати на утримання бюджетних установ і організацій; грошові кошти в касі та на рахунках в банку та інші активи і зобов’язання.

Процес невиробничого споживання є головним і найскладнішим видом діяльності бюджетних установ. Як і процес виробництва, процес невиробничого споживання потребує різноманітних витрат (видатків) матеріальних і фінансових ресурсів. Надання нематеріальних послуг супроводжується нарахуванням заробітної плати, стипендій, матеріалів, медикаментів, продуктів харчування тощо. В результаті цього виникають і нагромаджуються видатки, порівняння яких з доходами визначає результат фінансово-господарської діяльності установи за рік.

Метою ведення бухгалтерського обліку бюджетних організацій є формування повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів організації.

Функції, що їх виконує облік в бюджетних_установах: управлінська, контрольна та інформаційна.

Особливістю організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах є функціонування централізованих бухгалтерій, які ведуть облік по всіх підвідомчих установах, складають кошториси, здійснюють контроль за використанням коштів.

2. Особливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

Господарська діяльність направлена в першу чергу на виконання тих функцій, що визначені їх статутними документами та Конституцією України. На ці цілі установи отримують кошти з бюджету. Крім того, бюджетні установи мають право отримувати власні кошти: доходи від господарської діяльності,: від надання платних послуг, реалізації продукції виготовленої в учбових майстернях, дослідних ділянках чи господарствах, надання в оренду приміщень та обладнання, виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами, а також кошти отримані як гуманітарна допомога, суми, отримані від підприємств для виконання окремих доручень та інше. Ці кошти називають власні кошти або позабюджетні кошти.

Кошти які установа отримує з бюджету називаються коштами загального_фонду, а кошти отримані від господарської діяльності – власними коштами або коштами спеціального-фонду.

Види платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади: МВС, МЗС, МОН, МОЗ, Мінагрополітики, Мінкультури та інші, ті що є провідними у відповідній галузі.

У зв’язку з поділом джерел доходів на загальний та спеціальний_фонди, в організації обліку передбачається вести окремо по загальному та окремо по спеціальному_фондах: облік доходів та видатків, облік результатів виконання кошторисів, облік матеріальних цінностей, облік дебіторів та кредиторів тощо. Такий роздільний облік досягається шляхом виділення в Плані рахунків окремих субрахунків, а також за рахунок деталізації аналітичного обліку. В цьому проявляється одна з особливостей бухгалтерського обліку бюджетних установ.

3. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Ведення обліку бюджетних установ здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку відповідно до Плану рахунків, що затверджений наказом Головного управління Державного казначейства № 114 від 10.12.99 року і діє з 1 січня 2000року. Він побудований на основі міжнародних стандартів, Плану рахунків для підприємств народного господарства та з врахуванням специфіки бюджетних організацій.

В основу групування рахунків покладено їх класифікацію за економічним змістом та особливості господарських операцій бюджетних установ.

Структура Плану рахунків дає можливість отримувати вичерпну інформацію, необхідну для ведення обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів.

Всі рахунки умовно об’єднані в дві групи: балансові та позабалансові. В свою чергу вони об’єднані в класи.

Балансові рахунки об’єднані у 8 класів:

Клас 1 Необоротні активи

Рахунки цього класу призначені для обліку матеріальних і нематеріальних активів, які призначені для довгострокового використання і не призначені для реалізації чи витрачання на протязі 1 року.

Клас 2 Запаси

На цих рахунках обліковують оборотні матеріальні активи, що належать установі, реалізацію і витрачання яких планують здійснити на протязі року.

Клас 3. Кошти, розрахунки і інші активи.

Обліковуються кошти, які використовуються для відображення поточних фінансових активів: кошти в касі, на рахунках в установах банків чи в органах Державного казначейства України, в розрахунках з дебіторами.

Клас 4 Власний капітал.

Рахунки цього класу призначені для обліку фондів і визначення результатів виконання кошторисів установи.

Клас 5 Довгострокові зобов’язання.

Призначений для обліку зобов’язань установи, які не виникають в процесі звичайної діяльності, не являються характерними для установи і погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року.

Клас 6 Поточні зобов’язання.

Обліковуються зобов’язання установи, що виникають в процесі її звичайної діяльності, тобто при виконанні кошторису доходів і видатків, і погашення яких очікується на протязі поточного бюджетного року.

Клас 7. Доходи

Обліковуються доходи установи, що отримуються із загального фонду (бюджетні кошти) та спеціального фонду (власні кошти).

Клас 8. Витрати.

Використовується для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ і касових витрат сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів.

Клас 0.Позабалансові рахунки.

На за балансових рахунках обліковуються матеріальні цінності, інші активи і зобов’язання, які не належать установі або знаходяться в тимчасовому користуванні.

Кожний клас представлений синтетичними рахунками (рахунки 1 порядку), що мають двозначний код, побудований порядковим способом, при цьому деякі коди не використані і є резервними.

Для відображення господарських операцій бюджетні установи використовують субрахунки, виходячи із загальнодержавних і галузевих потреб управління, контролю, аналізу і звітності. При необхідності можуть використовуватися додаткові субрахунки (3 та 4 порядку) із збереженням номерів Плану рахунків.

Більшість рахунків, що приведені в Плані рахунків бюджетних установ - уніфіковані, тобто характерні і для госпрозрахункових підприємств інших галузей. В той же час є рахунки, що є специфічними і використовуються тільки в бюджетних установах, наприклад, рахунки: 111 «Бібліотечні фонди».

203 «Спецобладнання для науково-дослідних робіт по господарських договорах», 231 «Матеріали для учбових, наукових та інших цілей»

40»Фонд у необоротних активах», 41 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних активах» та інші.