2. Основні етапи економічних реформ у добу “перебудови”

 

Хронологічні межі	Зміст реформ

 

3.     Політичні реформи доби “перебудови”

 

Заходи	Зміст

 

4.     Хроніка національно-визвольного руху 1987–1991 рр.

 

Дата	Подія

 

Питання для самостійного вивчення

 

1.   Політика “перебудови” М. Горбачова: декларована мета і реальні результати.

2.   Зростання політичної активності суспільства, робітничий та студентський рух 80-х – початку 90-х рр.

3.     Суперечливий розвиток української культури доби “перебудови”.

4.     Становище в національній економіці та соціальній сфері у 1985–1991 рр.

 

Проблемні питання

 

1.     У чому полягали особливості українського дисидентського руху в 80-ті pp.? Яку роль відіграв цей рух у боротьбі за незалежність України?

2.     Як розуміло радянське керівництво “перебудову” на першому етапі, чим були зумовлені зміни в концепції “перебудови”?

3.     Який зв'язок між гласністю і зростанням політичної активності суспільства? Які відмінності гласності від свободи слова?

4.     Наведіть факти, які б підтверджували чи спростовували думку про наявність в Україні умов для самостійного економічного розвитку.

5.      Чому комуністичний режим зазнав краху та чому розпався СРСР?

6.   Час, що минув після утворення СНД, спричинив кілька точок зору:

а) Україна повинна залишитись у складі СНД;

б) Україна повинна вийти з СНД;

в) Україна повинна обмежитись двосторонніми угодами.

Яку точку зору Ви поділяєте і чому?

7.  Розкрийте сутність поняття “державне будівництво” і прокоментуйте його складові в Україні.

Термінологічний словник

Гласність – один з найважливіших принципів демократизму, який полягає у невід’ємному праві кожного громадянина на отримання повної та об’єктивної інформації з будь-якого питання громадського життя, що не становить державної чи військової таємниці; контроль за діяльністю організацій та окремих осіб.

Демократизація – втілення демократичних принципів у організації суспільства.

Державотворчий процес – процес становлення державності, формування державних органів влади, визначення їхніх функцій.

Інавгурація – урочиста церемонія вступу на посаду глави держави. Процедура інавгурації передбачає публічне виголошення новим главою держави клятви та програмної промови.

Консенсус (згода, одностайність) – прийняття рішень або домовленостей на міжнародних конференціях або нарадах на основі спільної згоди учасників без проведення формального голосування за відсутністю формально оголошених заперечень.

Перебудова – теоретично-політична програма реформування командно-адміністративної, бюрократичної соціальної системи СРСР. Метою перебудови був перехід до демократичного соціалізму й ринкової економіки.

Парламентаризм – система влади, при якій чітко розподілені й визначені функції законодавчих і виконавчих органів за умови верховенства парламенту. В умовах ускладнення структури суспільних зв'язків відбувається процес посилення повноважень виконавчої влади (президента, уряду).

Парламентська фракція – група депутатів парламенту – членів однієї або кількох, близьких за поглядами політичних партій, яка проводить у парламенті власну лінію.

Плюралізм – наявність різних позицій, думок, які відображають різноманітні інтереси соціальних груп і політичних рухів суспільства.

Популізм – прагнення політиків отримати визнання громадської діяльності шляхом проголошення зрозумілих і очікуваних населенням аргументів і вимог, уникаючи при цьому непопулярних, жорстких, але необхідних для вирішення суспільних проблем заходів.

Правова держава – тип держави, в основі якої лежать верховенство закону, поділ влади (законодавча, виконавча, судова), правовий захист особи, юридична рівність громадянина і держави.

Приватизація – процес перетворення будь-якої форми власності на приватну, передача частини державної власності в будь-яку іншу недержавну власність, перетворення державних підприємств та організацій на акціонерні, корпоративні, приватні тощо.

Референдум – спосіб прийняття законів та інших рішень з найважливіших питань суспільного життя прямим волевиявленням громадян через усенародне голосування.

Ринкова економіка – форма організації економіки, за якої продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється з метою продажу на ринку.

Соціально орієнтовані ринкові реформи — реформи, мета яких полягає, насамперед, у створенні ринкової економіки, захисті тих верств населення, становище яких погіршилось унаслідок реформ, а також пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей, малозабезпечених громадян.

Стагнація – депресія в економіці, застій у виробництві, торгівлі тощо. Характерною ознакою стагнації є незначні темпи зростання виробництва (або їх повна відсутність), неприйняття економікою нововведень, науково-технічної революції тощо.

Тіньова економіка – кримінальна економіка, грошовий обіг у якій відбувається за межами державної фінансової системи.

Унітарна держава – форма державного устрою, яка ґрунтується на зверхності верховної влади єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями, на які вона поділена.