- •Навчальний посібник: історія україни
- •1. Первісні люди та спосіб їх життя. Неолітична революція.
- •3. Становлення I розвиток державотворчої традицiї на територiї України: кiммерiйцi, скiфи, сармати, античнi мiста-держави Пiвнiчного Причорномор’я.
- •5. Український народ – автохтон на своїй землі?
- •Додатковий матеріал. Походження українців
- •Розділ і. Україна на початку хх ст.
- •Тема 2. Українські землі на межі століть (кінець хіх - початок XX ст.)
- •1.1. Соціально-економічний розвиток України
- •1.2 Утворення політичних партій і рухів
- •1.3 Україна в роки першої російської революції 1905-1907 років
- •1.4 Посилення політичної реакції в Україні після поразки революції
- •1.5 Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні
- •Хронологія основних подій
- •Тема 3 Україна в роки першої світової війни
- •Тема 4. Українська державність 1917-1920 pp.
- •2.1. Лютнева революція в Росії і розвиток політичних подій в Україні
- •2.2. Українська Центральна Рада: боротьба за автономію
- •2.3. Утворення унр. Українсько-більшовицька війна
- •2.4. Окупація України австро-німецькими військами. Падіння Центральної Ради.
- •2.5. Гетьманат Павла Скоропадського
- •Питання для самостійного вивчення
- •Завдання для самостійної роботи Тести для самоконтролю
- •Теми доповідей і повідомлень
- •Політичні режими і військово –політичні сили в Україні 1917-1921 років
- •Відозва Української Центральної Ради до українського народу (9 березня 1917 р.)
- •З Четвертого універсалу Української Центральної Ради (січень 1918 р.)
- •3 Політичного есе видатного українського письменника-емігранта Уласа Самчука «Крути»
- •Хронологія основних подій
- •Тема 5 культура і духовне життя в україні в 1917—1921рр
- •Тема 6. Україна в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.).
- •6.1 Політичне становище України після закінчення громадянської війни
- •6.2. Україна і утворення Союзу рср
- •6.3 Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
- •6.4. Суспільно-політичне та культурне життя в Україні. Національно-культурне відродження
- •Історичні джерела
- •Термінологічний словник
- •Хронологічна таблиця
- •Тема 7. Закріплення радянської влади в україні (1929-1938 рр.)
- •7.1. Індустріалізація в Україні: завдання, труднощі, особливості,наслідки
- •7.2. Колективізація сільського господарства. Голод 1932-1933 років
- •7.3. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Масові репресії
- •7.4. Культурне будівництво 30-х років в Україні
- •Закон про незалежність Карпатської України 15 березня 1939р.
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологічна таблиця
- •Тема 8. Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр.
- •Західноукраїнські землі в складі Польщі;
- •Українські землі в складі Румунії;
- •Українські землі в складі Чехослваччини
- •8.1. Західноукраїнські землі в складі Польщі
- •8.2 Українські землі в складі Румунії
- •8.4 Українські землі в складі Чехослваччин
- •Тема 9 українське питання напередодні другої світової війни
- •9.2. Пакт Ріббентропа-Молотова. Входження Західної України до складу срср
- •9.3 Початок другої світової війни.
- •9.4 «Договір про дружбу та кордони» між Німеччиною та срср
- •Хронологічна таблиця
- •Тема 10. Україна в роки другої світової та великої вітчизняної воєн (1939-1945)
- •10.1 Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок радянських військ на початку війни
- •10. 2. Окупаційний режим в Україні (1941-1944)
- •10. 3 Організація всенародного опору ворогові на українських землях.
- •10. 4 Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •9. "Новий порядок" нацистів:
- •11. У ході якої стратегічної операції почалося широкомасштабне визволення України?
- •Історичні джерела
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Розділ 3. Україна в другій половині XX ст. Національно-державне. Відродження українського народу
- •Тема 11 . Україна в повоєнне десятиріччя та в умовах десталінізації (1945-1964)
- •11.1. Урср у системі міжнародних відносин після Другої світової війни
- •11.2. Повоєнна відбудова народного господарства України
- •11.3. Голод 1946-1947 років
- •11.4. Суспільно-політичне та культурне життя республіки
- •11.5. Політичні та економічні перетворення в західноукраїнських землях
- •Питання для самостійного вивчення
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Тема 12 україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1064 рр.) План
- •12.1 Соціально-політичні процеси 50-х - початку 60-х років. Хрущовська «відлига»
- •11.2 Економічний розвиток України в 50-х - на початку 60-х років
- •Питання для самостійного вивчення
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •1. Політика „десталінізації" призвела:
- •Проблемні питання
- •Історичні джерела
- •Про культ особи та його наслідки. 3 доповіді першого секретаря цк кпрс м. С. Хрущева XX з’їздові кпрс 25 лютого 1956 р.
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки Хронологія основних подій
- •Тема 13. Криза радянської системи (сер. 60-
- •13.1 Соціально-економічні процеси в Україні в 60-х - першій половині 80-х років. Спроби реформування економіки
- •13.2 Згортання демократії. Посилення бюрократизму
- •13.3. Національна політика в Україні. Посилення русифікації
- •13.4. Дисидентський рух в Україні
- •Політична обстановка на початок війни
- •Релігійний фанатизм
- •Початок війни
- •Політичне врегулювання
- •Участь українців
- •Історичні джерела Із книги п. Шелеста „Україно наша Радянська” про досягнення України за радянські часи (1970 р.)
- •Конституція урср 1978 р.
- •Глава 6
- •Біографічні довідки
- •Тема 14 україна в роки перебудови. Розпад радянського союзу та відновлення незалежності україни (1985 – 1991 рр.)
- •14. 1 Україна в роки перебудови.
- •14. 2 Піднесення демократичного суспільно-політичного життя в Україні та його наслідки для держави
- •14. 3 Утворення багатопартійної системи
- •14. 4 Проголошення незалежності України
- •14.5. Наука і культура України в 60 -80-х роках
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте тестове завдання
- •2. Основні етапи економічних реформ у добу “перебудови”
- •Питання для самостійного вивчення
- •Проблемні питання
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Історичні джерела
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Тема 15. Україна в умовах незалежності
- •15.1. Формування законодавчих, виконавчих та судових інститутів влади незалежної України
- •15. 2 Політичний розвиток України
- •15. 3. Соціально-економічний розвиток незалежної української держави
- •15. 4 Наука і культура першого етапу незалежності в Україні
- •Хронологія основних подій
- •Тема 16 етносоціальні та культурні процеси в україні наприкінці хх-початку. Ххі ст
- •1960—1980-І роки
- •Живопис
- •Кінематограф
- •Культура незалежної України
- •Культура національних меншин України
- •Тема17 україна в сучасному світі
- •«Помаранчева революція»
- •3 Роль та місце України в сучасному світі
- •17.1 Формування передумов «Помаранчевої революції»
- •17.2 «Помаранчева революція»
- •17.3 Роль та місце України в сучасному світі
- •Хронологія основних подій
- •Тема 18 наш край у другій половині хх-початку ххі ст. Головні дійові особи української історії хх ст.
- •Керівники органів державної влади Радянської України (12.1917 – 08.1991)*
14. 3 Утворення багатопартійної системи
У період перебудови відбулась лібералізація суспільно-політичного життя. Політична реформа, розпочата М.Горбачовим, передбачала поступовий перехід влади від партійного апарату до органів державної влади, які формувалися б шляхом демократичних виборів.
У цьому напрямі, передбачались такі конкретні дії:
• спроби оновлення партійного апарату, очищення його від корумпованих та консервативних елементів;
• звільнення політичних в'язнів;
• розширення свободи слова ("гласність");
• проведення виборів до Рад усіх рівнів на альтернативній основі тощо.
На фоні демократизації суспільного життя різко зросла політична активність населення. Результатом політичної активізації суспільства стала поява неформальних груп та об'єднань. Однією з перших неформальних організацій в Україні став утворений у Києві в серпні 1987 року Український культурологічний клуб (УКК), до складу якого увійшло немало дисидентів і звільнених політичних в'язнів. Члени клубу проводили дискусії про закриті сторінки радянської історії, обговорювали питання про стан української мови та літератури. Незабаром опозиційний УКК під тиском влади саморозпустився.
Восени 1987 року у Львові виникло "Братство Лева" - молодіжна організація, яка займалась переважно питаннями культури, політології і об'єднувала людей різних політичних переконань. У 1989 році в УРСР виник Народний рух на підтримку перебудови. Влітку того ж року у Львові було створено політичну організацію республіканського масштабу, яка отримала назву "Українська Гельсінська спілка". її очолив колишній правозахисник і політичний в'язень Л.Лук'яненко. У 1988 році процес утворення неформальних громадських об'єднань набув масового характеру. Один за одним почали виникати студентські організації: "Громада" (Київський університет), "Товариство української мови імені Т.Шевченка " (у Львові), '"Спадщина", "Спілка незалежної української мови", "Демократична спілка студентів", "Студентське братство" та ін. До осені 1988 року в Україні утворилась ціла мережа громадсько-політичних об'єднань, головною метою діяльності яких була протидія комуністичній диктатурі.
Навесні 1989 року за ініціативою представників київської інтелігенції було утворено громадське об'єднання "Меморіал". Члени об'єднання вимагали увічнити пам'ять про жертви сталінських репресій, відкрити архіви та довести до народу правду про страшні часи сталінської тиранії. Філії "Меморіалу" діяли в багатьох містах України.
Весною 1989 року відбулися перші в умовах "перебудови" вибори до Верховної Ради СРСР, а в 1990 році - до Верховних Рад союзних республік і місцевих рад усіх рівнів. Вибори проходили в нових, незвичних для населення умовах, коли висувалось кілька кандидатів на одне місце (на 450 мандатів Верховної Ради претендувало близько 3 тис. кандидатів - у середньому 6-7 осіб на одне місце), відкрито обговорювались виборчі програми, здійснювався контроль з боку громадськості за ходом виборчої кампанії та підрахунком голосів. Таким чином, після довгих років заборон люди отримали право та можливість висловлювати свої думки та прагнення і відчули, що влада з ними почала рахуватися. У країні склалась принципово нова політична ситуація: реформи віднині здійснювалися не лише владою, "згори", а й широкими масами, "знизу". Суспільство швидко поляризувалося, почали виникати нові політичні партії, загострилося національне питання.
Наприкінці 80-х років в Україні фактично склалася багатопартійна система. Найважливішими передумовами, які сприяли їх утворенню були, насамперед, демократизація суспільства в умовах "перебудови", розвиток політичного плюралізму та "гласності", ліквідація монополії КПРС на інформацію, зростання національної самосвідомості. В роки перебудови відбувалось розшарування суспільства за рівнем доходів і життя, диференціація економічних і політичних інтересів, що також стимулювало і прискорювало процес утворення нових партій.
Першим етапом формування багатопартійної системи став 1988 рік, коли почали виникати опозиційні до КПРС рухи. На другому етапі (1989- 1990) утворилось багато політичних партій правого, лівого і центристського спрямування. До правих партій належать партії націонал-демократичного спрямування, які відстоюють ідею демократичного націоналізму. Центристськими вважаються партії соціал-демократичної орієнтації, в основі ідеології яких лежить лібералізм. До лівих партій належать комуністичні та соціалістичні партії, які сповідують марксистсько-ленінську ідеологію.
У вересні 1989 року з ініціативи Спілки письменників України, за підтримки українського "Меморіалу" і Товариства української мови імені Т.Шевченка, виникла найбільш масова на той час політична організація - Рух (Народний Рух України за перебудову). На момент установчого з'їзду (8-10 вересня 1989) кількість громадян, які підтримували Рух, становила близько 280 тис. осіб. Керівництво Руху активно і відкрито виступало за вихід України зі складу СРСР, за проголошення самостійної і незалежної України.
За 1990-1991 роки Міністерство юстиції України зареєструвало 8 нових політичних партій, зокрема Українську республіканську, демократичну, ліберальну, селянсько-демократичну партію, Партію зелених. Найчисельнішою залишилась Комуністична партія України, але її керівництво в той час було розгублене і не могло упоратися з проблемами, що охопили країну, і тому ця партія швидко втрачала авторитет і підтримку мас.
На той час в Україні діяло більше ніж 100 партій. Це партії різних спрямувань - від релігійних до екологічних, від авторитарних до демократичних, від крайніх лівих до крайніх правих.
Уже в 1990 році стало зрозумілим, що серед громадян України, як і громадян інших республік, існують досить різні думки щодо темпів і характеру політичних реформ. На численних мітингах і в Радах нового скликання все частіше лунали вимоги переходу до демократичної багатопартійної системи. Під тиском цих вимог, хоч і не відразу, комуністичне керівництво змушене було відмовитися від зафіксованого в шостій статті Конституції СРСР положення про керівну і спрямовуючу роль КПРС у житті суспільства.
Активізація політичного життя сприяла зростанню національної самосвідомості народів СРСР, в тому числі й українського, які вимагали кардинального вирішення національного питання, нового підходу до удосконалення національних відносин і реалізації на практиці права націй на самовизначення. Посилились відцентрові тенденції, які стали початком кінця унітарної держави. 11 березня 1990 року про свій вихід зі складу Радянського Союзу і відновлення незалежної Литовської держави оголосив парламент Литви. В Україні розгорнувся рух на підтримку вимог Литви. Влітку 1990 року М.Горбачов, під тиском парламентів союзних республік, запропонував новий підхід до реформування Радянського Союзу, який мав стати Союзом незалежних держав, при збереженні влади Московського керівництва. 16 липня 1990 року Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет України, зробивши тим самим перший крок до здобуття повної державної незалежності. Прийняття Декларації стало черговим каталізатором та поштовхом у розвитку національної самосвідомості. Активізував свою діяльність Народний Рух, який вимагав повернути українцям їх справжню історію, надати українській мові статусу державної, демократизувати виборчу систему.
Народний Рух, який раніше виступав за союзний договір на умовах утворення союзу суверенних держав, змінив стратегічну мету: віднині він став відстоювати вимогу побудови ненасильницьким шляхом незалежної демократичної української держави.