7.4. Культурне будівництво 30-х років в Україні

У 30-ті роки помітні зрушення відбулись у культурному житті України. В усіх сферах культури відбувалися складні та досить суперечливі процеси, їх суперечливість полягала в тому, що, з одного боку, прагнучи створити передову сучасну економіку, зміцнити військову могутність країни, сталінське керівництво розвивало і культуру, а з іншого - усі прояви культурно-духовного життя суворо контролювалися, наповнювались комуністичним ідеологічним змістом.

У галузі освіти в 30-х роках було досягнуто безсумнівних успіхів. Йдеться насамперед про поліпшення елементарної грамотності народу. Школа охопила навчанням усіх без винятку дітей. Впровадження "всеобучу" почалось з осені 1930 року. Одночасно розв'язувались проблеми створення підручників, будівництва шкільних приміщень, підготовки вчительських кадрів. У 30-х роках було завершено перехід до обов'язкової початкової, а в містах - до обов'язкової семирічної освіти. За переписом населення 1939 року в Україні було вже 85,3% письменних віком 9-50 років (за переписом 1897 року писати і читати в Україні могли лише 27,9% населення). Більше як 2 млн. осіб на початку 30-х років навчались у школах лікбезу, спеціальних курсах і гуртках ліквідації неписьменності. У роки другої п'ятирічки (1933-1937) збільшилась кількість шкіл. Середньою школою було охоплено вже близько третини учнів. Понад 80,7% дітей навчались у школах з українською мовою навчання.

Недовіра до старих спеціалістів та бажання створити нове покоління "пролетарських спеціалістів" змусила владу розширювати мережу вищих навчальних закладів. У 1933 році в Україні діяло 190 вищих навчальних закладів. Відновили роботу українські університети. Розширювалась мережа робітфаків. Слухачі на робітфаки зараховувалися за рекомендацією партійної та комсомольської організації, профспілкових зборів і зборів червоноармійців. Такий підхід до набору до вищої школи повинен був вирішити проблему "пролетаризації" науки. Для підготовки вищих наукових кадрів утворювались інститути "червоної професури". За першу та другу п'ятирічки українські навчальні заклади підготували майже стільки ж спеціалістів з вищою освітою, скільки їх було за часів Російської імперії. На 1 січня 1941 року в Україні діяли 173 вищі навчальні заклади, в яких навчалося 197 тис. студентів і 693 технікуми з 196 тис. учнів. З 1934 року було скасовано плату за навчання у вищих навчальних закладах і технікумах, введено індивідуальну оцінку знань, відновлено обов'язкове складання заліків та іспитів. Кількість випускників вищих навчальних закладів і технікумів зростала з кожним роком, але їх професійний та культурний рівень був досить невисоким. Радянським спеціалістам не вистачало загальної культури, освіченості, достатньої теоретичної підготовки і практичного досвіду.

Основним центром наукової думки залишалась Всеукраїнська Академія наук. В її інститутах і лабораторіях у 30-ті роки працювали І. Курчатов, Л. Ландау, Є. Патон, М. Боголюбов, М. Грушевський, М. Слабченко та інші вчені. Світової слави набули фундаментальні праці математиків М. Кравчука, М. Крейна. В Українському фізико-технічному інституті в Харкові було введено в дію прискорювач елементарних часток, на якому одержали ядерну реакцію шляхом розщеплення ядра літію. Праці Л. Ландау, Є. Лівшиця та інших вчених свідчили про народження в Україні центру теоретичної фізики міжнародного класу. Важливі напрями в галузі хімічних наук проводились під керівництвом О. Бродського та Л. Писарського.

У 1932 році електрозварювальна лабораторія Є. О. Патона була реорганізована в Інститут електрозварювання. Всесвітню славу здобув офтальмолог В. П. Філатов.

У 1936 році в складі Української Академії наук відкрилось ряд суспільствознавчих інститутів, у тому числі й Інститут історії України. Напередодні війни в УРСР функціонувало понад 220 науково-дослідних установ, а загальна кількість науковців становила майже 20 тис. чоловік.

У 30-ті роки сталінський режим проводив контроль за діяльністю діячів культури та мистецтва. Характерною рисою розвитку культури того періоду була її всеохоплююча ідеологізація. Усі досягнення культури партійне керівництво розглядало в контексті "культурної революції", метою якої було утвердження "марксистського світогляду". Для більш дієвого контролю за процесами, які відбувалися у сфері культури, було прийнято рішення "колективізувати" художню творчість. У відповідності до Постанови ЦК ВКП(б) "Про перебудову літературних організацій" замість численних студій та груп, які важко було контролювати, утворювалась єдина централізована організація. На І з'їзді письменників України в 1934 році було утворено Спілку письменників України. Єдиним прийнятним методом художньої творчості оголошувався принцип "соціалістичного реалізму". Ті ж письменники, художники, хто не бажав дотримуватись у своїй творчості цього принципу, ставали жертвами масових репресій.

У 30-ті роки в Україні продовжували працювати талановиті поети та письменники - П. Тичина, В.Сосюра, М.Рильський, М.Бажан, Ю.Яновський. Але в їх творах не було місця жорстоким реаліям життя - голодомору, колективізації, масовим репресіям. Ці теми були заборонені. Усіма можливими засобами ідеалізувалось революційне минуле та "соціалістична сучасність". Важливим завданням літератури стало уславлення "мудрої політики" партії і особисто Сталіна.

Аналогічні процеси відбувались і в образотворчому мистецтві. У великій кількості створювались портрети "вождя народів" Сталіна, його скульптурні зображення. Композитори писали пісні в його честь. Таким чином, трагедія української творчої інтелігенції полягала в тому, що талановиті митці за можливість жити і працювати змушені були зраджувати собі і своєму таланту, перетворюючи свої твори у хвалебні гімни партійним лідерам.

Схожі процеси відбувались і з українським театром та кіно. Творче життя митців було настільки регламентоване, що часто втрачало ознаки творчості. Але і в цих надзвичайно складних соціально-політичних умовах творча інтелігенція зуміла зберегти українське художнє слово, а, головне, можливість для відродження української культури в майбутньому.

Методичному переслідуванню піддавалось релігійне життя. До церкви у влади було особливе ставлення. Релігія не вписувалась в офіційну комуністичну ідеологію і в той же час залишалась легальною організацією, чужою більшовицькому режиму. У 20-30-ті роки уряд посилив тиск на православну церкву. З храмів, монастирів, культових споруд вилучались цінності, які потім вивозили за кордон для закупівлі обладнання для промисловості. Конфісковувались культові предмети (ікони, вироби з золота і срібла), які мали велику художню та історичну цінність. Така політика викликала протест з боку духовенства і віруючих. Конфлікти часто закінчувались арештами і розстрілами священиків та активістів церкви.

У 30-ті роки взагалі велика кількість храмів і більшість монастирів були закриті, священики репресовані. Друга п'ятирічка була оголошена "п'ятирічкою знищення релігії". Повсюди стали виникати "Об'єднання войовничих безбожників". В результаті такої політики до середини 30-х років в Україні залишилось лише 9% храмів від тієї кількості, яка була в 1913 році.

Оспівували досягнення соціалізму, і в той же час культивували нігілістичне ставлення до минулого, до пам'яток культури. У 30-ті роки були знищені поховання багатьох гетьманів України, руйнувались архітектурні ансамблі храмів і монастирів. За безцінь за кордон продавались історико- культурні цінності.

30-ті роки характеризувались поверненням політики русифікації. У 1933 році в Україну прибув П. Постишев, а разом з ним прибули і тисячі партійних функціонерів. Вони зайняли усі керівні посади в республіці. їх уже не змушували вивчати українську мову і спілкуватись нею в офіційних установах. Бажання місцевих керівників зберегти завойоване в 20-ті роки оголошувалось "місцевим націоналізмом". Скорочувалась мережа українських шкіл. Вносилися зміни в українську абетку, граматику і словники, наближаючи їх до російських. Скоротилась кількість українських вчителів, обмежувалась їх підготовка у вищих навчальних закладах України.

Контрольні питання і завдання для самостійної роботи

 1. Назвіть причини відмови радянського уряду від політики „воєнного комунізму” і переходу до непу.

2. Зробіть порівняльну характеристику головних принципів політики „воєнного комунізму” та нової економічної політики (неп).

3. Чому було згорнуто нову економічну політику?

4. В чому полягає сутність політики українізації?

5. Виявіть причини встановлення тоталітарного режиму в СРСР.

6. Охарактеризуйте позитивні та негативні результати індустріалізації в Україні.

7. Проаналізуйте причини та наслідки „ліквідації куркульства як класу”.

8. Які наслідки мали масові репресії в радянській армії?

9. На підставі таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа дайте оцінку зовнішньої політиці СРСР наприкінці 30-х рр.

10. До яких результатів призвів революційно-визвольний рух 20-30-х рр. на Західній Україні?

11. У чому сутність, методи впровадження і головні прорахунки політики радянізації Західної України?

 Тематичне оцінювання. 1. Охарактеризуй умови, в яких здійснювалася підготовка XV з'їзду ВКП(б). 2. Наведи факти, які б свідчили про згортання непу в 1928-1929 рр. 3. Поясни значення історичних термінів: «правий ухил», «Спілка визволення України», «група М. Бухаріна». 4. У чому різниця у поглядах Сталіна, Троцького і Бухаріна? 5. Які економічні завдання планувалося вирішити в першій п'ятирічці і якими методами? 6. Яку роль у виконанні завдань п'ятирічки відводилося виробничому змаганню? 7. Під впливом яких факторів і коли відбувався перехід до форсованої індустріалізації? У чому проявлявся цей перехід? 8. У чому проявлялася централізація управління промисловістю і які наслідки мала вона для України? 9. Що таке «штурмівщина»? 10. Що було зроблено в роки першої п'ятирічки і яких завдань не вдалося вирішити? 11. Як сталінське керівництво фальсифікувало результати першої п'ятирічки? 12. Як змінився в роки п'ятирічки життєвий рівень народу? У чому проявлялися ці зміни? 13. Як радянське керівництво досягало «виконання» і «перевиконання» планів перших п'ятирічок? 14. З'ясуй, які економічні суперечності сформувалися в ході перших п'ятирічок? 15. У чому полягав авантюристичний характер сталінських директив щодо економічного розвитку? 16. Чим ти можеш пояснити виникнення і поширення стахановського руху в роки другої п'ятирічки? Розкажи про нього. 17. Яку роль відіграла друга п'ятирічка в індустріалізації України? 18. Які нові риси характеризують завдання й методи їхнього впровадження в третьому п'ятирічному плані? 19. Дай узагальнюючу характеристику економіки України напередодні Другої світової війни. 20. Поясни, чому кооперування і колективізація в тому вигляді, в якому здійснювалися в Україні, суперечили одне одному? 21. Що спонукало сталінське керівництво перейти до суцільної колективізації? Як вона впроваджувалася в Україні? 22. У чому суть «перегинів» у колективізації? Які наслідки вони мали? 23. З якою метою утворювалися МТС? 24. Проаналізуй політику держави щодо селян у ході колективізації. Дай їй оцінку. 25. Охарактеризуй форми опору селянства колективізації. 26. Яку мету мала публікація статті Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів»? 27. Що значить «розкуркулення» селянства? 28. Коли радянська влада перейшла до політики «ліквідації куркульства як класу»? Що вона означала? 29. Якою була доля розкуркулених селян? 30. Як ти розумієш термін «розселянювання України»? 31. Чи згоден ти з визначенням: «Колгоспна система - форма закріпачення селянства»? 32. Що спричинило голодомор 1932-1933 рр. в Україні? 33. Порівняй голод 1921-1923 рр. і 1932-1933 рр. Що в них спільне, а що - відмінне? 34. У чому суть «закону про п'ять колосків»? Які наслідки він мав? 35. Охарактеризуй державну політику в селі за голодомору. 36. Яку роль відіграли В. Молотов, Л. Каганович і П. Постишев в організації голодомору? 37. З якою метою в 1933 р. проводилася чистка партії в Україні? 38. Якими були масштаби демографічних втрат за голодомору? 39. Охарактеризуй наслідки голодомору. 40. З якою метою створювалися політвідділи МТС? 41. Яке місце в роботі політвідділів МТС займали репресивні методи? 42. Що було зроблено для організаційного зміцнення колгоспів? 43. Коли була завершена колективізація? 44. Яке місце займали колгоспи в радянській системі? Дай узагальнюючу характеристику розвитку сільського господарства України напередодні Другої світової війни. 45. Під впливом яких чинників відбувалися зміни соціальної структури в 20-30-х роках і як цей процес позначався на становищі різних верств населення України? 46. Як ти вважаєш, чи міг бути справжнім демократизм державно-політичного устрою України, декларований Конституцією УРСР 1937 р.? Обґрунтуй відповідь. 47. Чим можна пояснити посилення ролі Компартії в політичному житті та одночасне згортання або скорочення діяльності громадських організацій? 48. Як змінився в 20-30-ті роки національний склад міст? 49. Які процеси відбувалися у правлячій більшовицькій партії в 20-30-ті роки? 50. Який зміст ти вкладаєш у поняття «сталінізм»? 51. Кого з провідників сталінізму в Україні ти знаєш? 52. Чому з кінця 20-х років посилюється репресивний тиск влади на суспільство? 53. Що таке «трійка» і якими були її повноваження? 54. Назви основні судові процеси в Україні в 30-ті роки. 55. Серед яких соціальних груп було найбільше жертв репресій? 56. Що являли собою ідеологія й політика сталінізму? Чому він знайшов своїх прихильників в Україні? До яких наслідків призвели сталінські репресії у 30-х роках? 57. Чому й за яких обставин було згорнуто процес українізації? Яка доля активних його провідників? 58. Які завдання прагнула вирішити більшовицька партія, проголошуючи культурну революцію? 59. Зверни увагу на наведені в підручнику статистичні дані про ліквідацію неписьменності та розвиток освіти в Україні. Про що свідчать ці дані? Відповідь обґрунтуй. 60. Як впливав сталінський режим на процес виховання підростаючого покоління в Україні? Чи справді це було виховання «нової людини»? Якщо так, то у якому розумінні «нової»? 61. Охарактеризуй досягнення і труднощі в сфері шкільної освіти в 30-ті роки. 62. Якими способами правляча більшовицька партія прагнула зміцнити свій вплив на учнівську молодь? 63. Охарактеризуй процес формування кадрів спеціалістів у 30-ті роки. 64. Про які видатні досягнення вчених України в 30-ті роки ти знаєш? 65. Що було метою культосвітньої роботи в Україні в 30-ті роки? 66. Поясни термін «розстріляне відродження». 67. Яку роль відіграла Спілка письменників України в історії української літератури? 68. Які процеси відбувалися в 30-ті роки в образотворчому мистецтві? 69. Чим пояснюється особлива жорстокість державної влади щодо українських кобзарів і лірників? 70. Користуючись матеріалами підручника та іншими джерелами, спробуй довести, що в трагічних умовах 30-х років українські вчені, письменники, митці зберегли і розвинули українську національну культуру. 71. Яку позицію займало керівництво УСРР стосовно релігії та церкви? Дай оцінку моральному аспекту державної політики щодо віруючих громадян України. 72. Визнач основні заходи, які свідчать про згортання непу наприкінці 20-х - у 30-х роках. Галузі господарства | Основні заходи 73. Як і на якому підґрунті формувався новий господарський механізм? Доведи свою думку. 74. Підготуй коротеньке повідомлення про інспірований судовий процес 20-х років над «шкідницькою організацією» в середовищі технічної інтелігенції. Яка це була справа? 75. Якої шкоди було завдано сільському господарству в процесі впровадження суцільної колективізації? Якою була подальша доля колгоспів і колгоспників України в системі командної економіки? 76. Підготуй доповідь на тему: «Голод 1932-1933 рр. -злочин проти людства». 77. У чому суть політики українізації? Які її наслідки в Україні? 78. Нова Конституція УРСР декларувала права й свободи громадян. Чи було забезпечено практичне втілення їх у життя? Обґрунтуй відповідь. 79. Підготуй доповідь про порушення законності й масові репресії в Україні в 30-х роках. 80. У чому, на твою думку, полягали труднощі та суперечності культурного розвитку України в 20-30-ті роки? 81. Використовуючи знання з інших предметів, поясни термін «розстріляне відродження». Підготуй повідомлення про одного з представників українського мистецтва, його життя та творчість у 30-х роках. 82. Характеризуючи результати розвитку культури в 20-30-ті роки, сучасний український історик Ю. Шаповал зазначає: «Можна сказати, що за радянських часів інтелект і освіченість підвищилися в ширину за рахунок глибини». Чи згоден ти з такою оцінкою? Відповідь обгрунтуй. 83. Які перспективи для України відкривала модернізація?

Проблемні питання

1. Чи можливо було запобігти встановленню „культу особи” Сталіна? Дайте аргументовану відповідь.

2. Чи можна стверджувати, що політика українізації зазнала абсолютної поразки? Відповідь аргументуйте.

3. Чи можна встановити причинно-наслідковий зв’язок між радянською політикою колективізації та голодомором 1932-1933 рр. в Україні?

 ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

1. Дані про становище робітників металургійної промисловості - вчорашніх колгоспників а) З листа редактору заводської газети Сталінського металургійного заводу «Металіст» від завербованих колгоспників Мы обращаемся ко всем организациям завода с просьбой улуч-шить наши бытовые условия... Много наших товарищей-колхоз-ников дезертировали назад. Почти каждый день берут 10-15 человек расчет. б) 3 листа законтрактованих для будівництва «Запоріжсталі» (1931) Дожились до нищенского образа, нет ни обуви, ни одежды. Центральний держархів громадських організацій України.-Ф. 539. - Оп. 9. - 6. Спр. 1433. - Арк. 37. в) Письменник Ф. Гладков, який працював на будівництві Дніпрогесу і підприємств Запорізького металургійного комплексу, про харчування робітників Я бываю на фабрике-кухне и меня тошнит от одного вида гнусно-го ядева. Я бываю на участках работ, куда пища привозится в термосах. Это синяя болтушка смердит трупом и выгребной ямой. Рабочие предпочитают только хлеб с водой. Цит. за: Платонов О. А. Русский труд. - М., 1991. - С. 241-242. 2. Забезпеченість житловою площею металургів України в порівнянні з Уралом (на 1 душу: в % до підсумку, 1930 р.)

Регіон	до 2 кв.м	2-3 кв.м	3-4 кв.м	4-6 кв.м	6-8 кв.м	8-12 кв.м	понад 12 кв.м	Середній розмір на 1 робітн.
Україна Урал	39.10 21.10	16.40 11.80	12.70 12.00	16.00 21.10	7.00 13.10	5.80 12.30	3.00 7.60	3.80 5.30

Російський філософ М. Бердяєв про соціально-економічну суть п'ятирічок Пятилетний план есть очень елементарная и прозаическая вещь. Россия - страна индустриально отсталая. Необходимо во что бы то ни стало ее индустриализовать. На Западе это происходило под законом капитализма и так должно быть по Марксу. Но в России индустриализация должна проходить под знаком коммунизма. При коммунистическом режиме это можно сделать, лишь создав энтузиазм индустиализации, превратив ее из прозы в поэзию, из трезвой реальности в мистику, создав миф о пятилетке. Но все это происходит не только при помощи энтузиазма, поэзии, мистики и мифотворчества, но и путем террора ГПУ Народ поставлен в кре-постную зависимость по отношению к государству. Бердяев Н. Историки и смысл русского коммунизма. - М., 1990. - С. 119.

1. Із заяви селянина Й. Безпалька до ВУЦВКу проти рішення Оріхівської селищної ради на Дніпропетровщині про його виселення на Соловки як сина куркуля від 14 лютого 1930 р. Я, відповідно до постанови Оріхівської селищної ради, підлягаю виселенню на Соловки, як син колишнього куркуля-бать-ка. До революції мені було 16 років, я ще не мав розуміння дорослої людини про право власності та експлуатацію людини людиною. З 1922 р. по 1929 р. обкладався нормальним сільськогосподарським податком, жив самостійно й не позбавлявся виборчих прав. І лише в 1929 р. до мого сільськогосподарського податку було добавлено 50 %, а всього заплатив 97 крб. Таким чином, ця цифра й обставини справи свідчать про те, що у мене не куркульське господарство і що я старої куркульської ідеології по своїй молодості ще не міг засвоїти, а засвоїв зовсім нову течію трудового народу, якої я і дотримувався протягом 12 років.

... Якщо батько мій вважається експлуататором, то я за це не повинен нести кару, бо я особисто не був експлуататором і нічого спільного з ним не маю. Атому прошу ВУЦВК звернути особливу увагу на неправильне моє виселення на Соловки.

Український історичний журнал. - 1992. - №4. - С. 84.

1. Зі спогадів свідків голодомору 1932-1933 рр. Неліпа Онисія Андріївна - Городищенський район на Черкащині: - У тридцять третьому було стільки горя, що й на воловій шкурі не спишеш... У Серафима Горідька було троє хлопців. Малий збігав до Литвинки, по сусідству. Вона йому вряди-годи молочка давала. Та ось раз пішов, а додому нема! Кинулись до неї. Питають - вона зам'ялась, язик заплітається. Почали шукати - в казані тільки нігтики плавають... Старостенко Григорій Іларіонович - Красноармійський район Донецької області: - Що ми їли? Лободу-кропиву, ловили ящірок, ховрашків, їжаків. Весною 33 року було чогось багато ящірок, їх важко було впіймати, але ми старалися, пекли на вогнищі, ділили між собою і їли. Ми, діти, були страшні: на висохлих ніжках, величезні животи. Один з братів спух, а тоді помер. А як же ми решта вижили? За 5 кілометрів від нас була шахта № 19, там тоді вугілля до стволу возили кіньми. Коли котрусь коняку вбивало обвалом чи калічило, її вивозили на кар'єр і обливали карболкою. Як же воно тяжко пахло. На шахті люди знали, що гине коняка, і один знайомий давав знати нашому батькові. От ми йшли до кар'єру всі - батько, мама і ми - і чекали, поки привезуть коняку. Коли фельдшер з міліціонером зроблять своє діло і від'їдуть, ми й інші люди виходили із засідки. Що ж там робилося, страшно згадать. Хто що урве, відрубає, то його щастя. Батько біля тієї здохлятини нам подає шматки, ми в мішок і додому. Вдома їх довго вимочували, а потім солили в діжечці. І так вижили. Хоч усе й пахло карболкою. 33-й: Голод. Народна книга-меморіал. - К., 1991. - С. 216, 260.

2. Реакція секретаря Вінницького обкому КП(б)У І. Лівензона на заяву місцевих парткерівників про голод у Теофіпіль- ському районі. 24 березня 1933 р. Прежде всего, чрезвычайно страшно для меня то, что такой воп-рос вообще всплыл. Я готов выслушать о Теофипильском районе что угодно, но только не заявление о голодании колхозников и просьбу о продовольственной помощи. ...Заявление о голодании колхозников нужно отвергнуть потому что: 1. Что это за квалификация такая? «Голодают колхозники, у которых большие семьи». Голодают лодыри, тунеядцы, приложившие немало энергии для разложения колхозов - вырабатывавших по 30-40 трудодней за год. Причем, среди них есть даже такие, у которых маленькие семьи.

2. Со всей решительностью заявляю, что голодающих таких «колхозников» очень мало и мало таких потому лишь только, что сотни центнеров (пожалуй, больше чем сотни) разбазарено колхозами для выдачи таким лодырям, рвачам, ворам. 3. Писать обкому, просить помощи и брать как базу для этого пусть даже голодные отдельные семьи, лодырей, разложителей колхозов, не понимая, не видя губительности этого пути. Это по меньшей мере очень странно и непонятно. 4. Только желанием замазать перед обкомом истинное положе-ние вещей можно объяснить заявление ... о том, что голодание колхозников насчитывается в 20 колхозах. 33-й: Голод. Народна книга-меморіал. - С. 40-41.

3. Постанова ЦК ВКП(б) від 8 листопада 1932 р. Секретно Сегодня приостанавливается отгрузка товаров для села всех областей Украины до времени, когда колхозы и индивидуальные крестьяне не начнут честно и добросовестно выполнять свой долг перед рабочим классом и Красной Армией в деле хлебозаготовок. Пред. Совнаркома СССР Молотов Секретарь ЦК ВКГІ(б) Сталин Запорізький облдержархів. - Ф. 213. - Оп. 13. - Спр. 14. -Арк. 1.

4. Австрійський дослідник А. Вонарбург про географію голодомору 1932-1933 р. Сотні українських очевидців не мовчали про свої трагічні переживання у тридцяті роки. Декому з цих людей вдалося в часи голодомору в Україні виїхати до Москви, чи то в інші райони Росії, оскільки вони були техніками за професією, або ж мали якісь привілеї. Вони розповідали, що як тільки вони покидали області заселені українцями (Українська РСР, Кубанська область і Північний Кавказ), вони не виявляли якихось зовнішніх ознак голоду, за винятком Білорусії. Вонарбург А. Голодомор в Україні 1932-1933 рр. //Австрійсько-український огляд. - 1999.- № 8. - С. 52.

 Конституція СРСР 1936 р. – Головний закон Радянського Союзу, розроблений і прийнятий за ініціативою Й.Сталіна. Отримала неголосну назву „сталінська Конституція”. Декларувала широкі демократичні права та свободи громадян, зокрема, національних меншин, які в умовах тоталітарного режиму так й не були втілені на практиці.