- •Диференціальне числення функції однієї змінної. Похідна функції, її геометричний і фізичний зміст.
- •Однобічні похідні функції в точці.
- •Похідна показниково-степеневої функції.
- •Похідна оберненої функцій.
- •Диференціал функції.
- •Формула Тейлора.
- •Формула Маклорена.
- •Подання деяких елементарних функцій за формулою Тейлора.
- •Застосування диференціала до наближених обчислень.
- •Теореми про середнє. Теорема Ролля.
- •Теорема Лагранжа.
- •Теорема Коші.
- •Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •Точки екстремуму.
- •Дослідження функції на екстремум за допомогою похідних вищих порядків.
- •Опуклість і увігнутість кривої. Точки перегину.
- •Асимптоти.
- •Вертикальні асимптоти.
- •Похилі асимптоти.
- •Векторна функція скалярного аргументу.
- •Властивості похідної векторної функції скалярного аргументу.
- •Параметричне задання функції.
- •Рівняння деяких типів кривих у параметричній формі. Коло.
- •Циклоїда.
- •Астроїда.
- •Похідна функції, заданої параметрично.
- •Кривизна плоскої кривої.
- •Властивості еволюти.
- •Кривизна просторової кривої.
- •Про формули Френе.
- •Інтегральне числення. Первісна функція.
- •Невизначений інтеграл.
- •Методи інтегрування.
- •Безпосереднє інтегрування.
- •Спосіб підстановки (заміни змінних).
- •Інтегрування частинами.
- •Інтегрування елементарних дробів.
- •Інтегрування раціональних функцій. Інтегрування раціональних дробів.
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій.
- •Інтеграл виду .
- •Інтеграл виду , якщо функція r є непарною відносно cos X.
- •Інтегрування деяких ірраціональних функцій.
- •Інтеграл виду де n – натуральне число.
- •Інтегрування біноміальних диференціалів.
- •Інтеграли виду .
- •1 Спосіб. Тригонометрична підстановка.
- •2 Спосіб. Підстановки Ейлера. (1707–1783)
- •3 Спосіб. Метод невизначених коефіцієнтів.
- •Кілька прикладів інтегралів, що не виражаються через елементарні функції.
- •Визначений інтеграл.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Обчислення визначеного інтеграла.
- •Заміна змінних.
- •Інтегрування частинами.
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла.
- •Формула прямокутників.
- •Формула трапецій.
- •Формула парабол
- •Невласні інтеграли.
- •Інтеграл від розривної функції.
- •Геометричні застосування визначеного інтеграла. Обчислення площ плоских фігур.
- •Знаходження площі криволінійного сектора.
- •Обчислення довжини дуги кривої.
- •Обчислення об'ємів тіл. Обчислення об'єму тіла за відомими площами його паралельних перетинів.
- •Об'єм тіл обертання.
- •Площа поверхні тіла обертання.
- •Функції декількох змінних
- •Похідні й диференціали функцій декількох змінних.
- •Повний приріст і повний диференціал.
- •Геометричний зміст повного диференціала. Дотична площина й нормаль до поверхні.
- •Наближені обчислення за допомогою повного диференціала.
- •Частинні похідні вищих порядків.
- •Екстремум функції декількох змінних.
- •Умовний екстремум.
- •Похідна за напрямком.
- •Градієнт.
- •Зв'язок градієнта з похідною за напрямком.
- •Кратні інтеграли.
- •Подвійні інтеграли.
- •Умови існування подвійного інтеграла.
- •Властивості подвійного інтеграла.
- •Обчислення подвійного інтеграла.
- •Заміна змінних у подвійному інтегралі.
- •Подвійний інтеграл у полярних координатах.
- •Потрійний інтеграл.
- •Заміна змінних у потрійному інтегралі.
- •Циліндрична система координат.
- •Сферична система координат.
- •Геометричні й фізичні застосування кратних інтегралів.
Кратні інтеграли.
Як відомо, інтегрування є процесом підсумовування. Однак підсумовування може проводитися неодноразово, що приводить нас до поняття кратних інтегралів. Розгляд цього питання почнемо з розгляду подвійних інтегралів.
Подвійні інтеграли.
Розглянемо на площині деяку замкнуту криву, рівняння якої f (x, y) = 0.
y
0 x
Сукупність всіх точок, що лежать усередині кривої і на самій кривій назвемо замкнутою областю . Якщо вибрати точки області без врахування точок, що лежать на кривій, область буде називається незамкнутою областю .
З геометричної точки зору – площа фігури, обмеженої контуром.
Розіб'ємо область на n часткових областей сіткою прямих, що відстоять одна від одної по осі х на відстані хi, а по осі y – на уi. Загалом кажучи, такий порядок розбивки необов'язковий, можлива розбивка області на часткові ділянки довільної форми й розміру.
Одержуємо, що площа S ділиться на елементарні прямокутники, площі яких рівні Si = xi yi.
У кожній частковій області візьмемо довільну точку Р(хi, yi) і складемо інтегральну суму
де f – функція неперервна й однозначна для всіх точок області .
Якщо нескінченно збільшувати кількість часткових областей i, тоді, очевидно, площа кожної часткової ділянки Si прямує до нуля.
Визначення: Якщо при прямуванні до нуля кроку розбивки області інтегральні суми мають скінченну границю, то ця границя називається подвійним інтегралом від функції f(x, y) по області .
З врахуванням того, що Si = xi yi одержуємо:
У наведенім вище записі є два знаки , тому що підсумовування виробляється по двох змінним х і y.
Оскільки ділення області інтегрування довільне, також довільний і вибір точок Рi, то, вважаючи всі площі Si однаковими, одержуємо формулу:
Умови існування подвійного інтеграла.
Сформулюємо достатні умови існування подвійного інтеграла.
Теорема. Якщо функція f(x, y) неперервна в замкнутій області , то подвійний інтеграл існує.
Теорема. Якщо функція f(x, y) обмежена в замкнутій області і неперервна в ній усюди, крім кінцевого числа кусково-гладких ліній, то подвійний інтеграл існує.
Властивості подвійного інтеграла.
1)
2)
3) Якщо = 1 + 2, то
4) Теорема про середнє. Подвійний інтеграл від функції f (x, y) дорівнює добутку значення цієї функції в деякій точці області інтегрування на площу області інтегрування.
5) Якщо в області , то .
6) Якщо , то .
7) .
Обчислення подвійного інтеграла.
Теорема. Якщо функція f(x, y) неперервна в замкнутій області , обмеженої лініями х = a, x = b, (a < b), y = (x), y = (x), де і – неперервні функції і , тоді
y y = (x)
y = (x)
a b x
Приклад. Обчислити інтеграл , якщо область обмежена лініями: y = 0, y = x2, x = 2.
y
4
0 2 x
=
=
Теорема. Якщо функція f(x, y) неперервна в замкнутій області , обмеженої лініями y = c, y = d (c < d), x = (y), x = (y) (), то
Приклад. Обчислити інтеграл , якщо область обмежена лініями y = x, x = 0, y = 1, y = 2.
y
y = x
2
1
0 x
Приклад. Обчислити інтеграл , якщо область інтегрування обмежена лініями х = 0, х = y2, y = 2.
=
Приклад. Обчислити подвійний інтеграл , якщо область інтегрування обмежена лініями ху=1, y = , х = 2.
2.
3.