- •Диференціальне числення функції однієї змінної. Похідна функції, її геометричний і фізичний зміст.
- •Однобічні похідні функції в точці.
- •Похідна показниково-степеневої функції.
- •Похідна оберненої функцій.
- •Диференціал функції.
- •Формула Тейлора.
- •Формула Маклорена.
- •Подання деяких елементарних функцій за формулою Тейлора.
- •Застосування диференціала до наближених обчислень.
- •Теореми про середнє. Теорема Ролля.
- •Теорема Лагранжа.
- •Теорема Коші.
- •Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •Точки екстремуму.
- •Дослідження функції на екстремум за допомогою похідних вищих порядків.
- •Опуклість і увігнутість кривої. Точки перегину.
- •Асимптоти.
- •Вертикальні асимптоти.
- •Похилі асимптоти.
- •Векторна функція скалярного аргументу.
- •Властивості похідної векторної функції скалярного аргументу.
- •Параметричне задання функції.
- •Рівняння деяких типів кривих у параметричній формі. Коло.
- •Циклоїда.
- •Астроїда.
- •Похідна функції, заданої параметрично.
- •Кривизна плоскої кривої.
- •Властивості еволюти.
- •Кривизна просторової кривої.
- •Про формули Френе.
- •Інтегральне числення. Первісна функція.
- •Невизначений інтеграл.
- •Методи інтегрування.
- •Безпосереднє інтегрування.
- •Спосіб підстановки (заміни змінних).
- •Інтегрування частинами.
- •Інтегрування елементарних дробів.
- •Інтегрування раціональних функцій. Інтегрування раціональних дробів.
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій.
- •Інтеграл виду .
- •Інтеграл виду , якщо функція r є непарною відносно cos X.
- •Інтегрування деяких ірраціональних функцій.
- •Інтеграл виду де n – натуральне число.
- •Інтегрування біноміальних диференціалів.
- •Інтеграли виду .
- •1 Спосіб. Тригонометрична підстановка.
- •2 Спосіб. Підстановки Ейлера. (1707–1783)
- •3 Спосіб. Метод невизначених коефіцієнтів.
- •Кілька прикладів інтегралів, що не виражаються через елементарні функції.
- •Визначений інтеграл.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Обчислення визначеного інтеграла.
- •Заміна змінних.
- •Інтегрування частинами.
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла.
- •Формула прямокутників.
- •Формула трапецій.
- •Формула парабол
- •Невласні інтеграли.
- •Інтеграл від розривної функції.
- •Геометричні застосування визначеного інтеграла. Обчислення площ плоских фігур.
- •Знаходження площі криволінійного сектора.
- •Обчислення довжини дуги кривої.
- •Обчислення об'ємів тіл. Обчислення об'єму тіла за відомими площами його паралельних перетинів.
- •Об'єм тіл обертання.
- •Площа поверхні тіла обертання.
- •Функції декількох змінних
- •Похідні й диференціали функцій декількох змінних.
- •Повний приріст і повний диференціал.
- •Геометричний зміст повного диференціала. Дотична площина й нормаль до поверхні.
- •Наближені обчислення за допомогою повного диференціала.
- •Частинні похідні вищих порядків.
- •Екстремум функції декількох змінних.
- •Умовний екстремум.
- •Похідна за напрямком.
- •Градієнт.
- •Зв'язок градієнта з похідною за напрямком.
- •Кратні інтеграли.
- •Подвійні інтеграли.
- •Умови існування подвійного інтеграла.
- •Властивості подвійного інтеграла.
- •Обчислення подвійного інтеграла.
- •Заміна змінних у подвійному інтегралі.
- •Подвійний інтеграл у полярних координатах.
- •Потрійний інтеграл.
- •Заміна змінних у потрійному інтегралі.
- •Циліндрична система координат.
- •Сферична система координат.
- •Геометричні й фізичні застосування кратних інтегралів.
Похідні й диференціали функцій декількох змінних.
Визначення. Нехай у деякій області задана функція z = f (x, y). Візьмемо довільну точку М(х, у) і задамо приріст х до змінної х. Тоді величина xz = f (x + x, y) – f(x, y) називається частинним приростом функції по х.
Можна записати
.
Тоді називається частинною похідною функції z = f(x, y) по х.
Позначення:
Аналогічно визначається частинна похідна функції по y.
Геометричним змістом частинної похідної (наприклад ) є тангенс кута нахилу дотичної, проведеної в точці N0(x0, y0, z0) до перетину поверхні площиною y = y0.
Повний приріст і повний диференціал.
Визначення. Для функції f(x, y) вираз z = f( x + x, y + y) – f(x, y) називається повним приростом.
Якщо функція f(x, y) має неперервні частинні похідні, то
Застосуємо теорему Лагранжа (див. Теорема Лагранжа.) до виразів, що стоять у квадратних дужках.
тут
Тоді одержуємо
Оскільки частинні похідні неперервні, то можна записати рівності:
Визначення. Вираз називається повним приростом функції f(x, y) у деякій точці (х, у), де 1 і 2 – нескінченно малі функції при х 0 і y 0 відповідно.
Визначення: Повним диференціалом функції z = f(x, y) називається головна лінійна відносно х і у частина приросту функції z у точці (х, у).
Для функції довільного числа змінних:
Приклад. Знайти повний диференціал функції .
Приклад. Знайти повний диференціал функції
Геометричний зміст повного диференціала. Дотична площина й нормаль до поверхні.
нормаль
N
N0
дотична площина
Нехай N і N0 – точки даної поверхні. Проведемо пряму NN0. Площина, що проходить через точку N0, називається дотичною площиною до поверхні, якщо кут між січної NN0 і цією площиною прямує до нуля, коли прямує до нуля відстань NN0.
Визначення. Нормаллю до поверхні в точці N0 називається пряма, що проходить через точку N0 перпендикулярно дотичній площини до цієї поверхні.
У будь-якій точці поверхня має або тільки одну дотичну площину, або не має її зовсім.
Якщо поверхня задана рівнянням z = f(x, y), де f(x, y) – функція, диференційована в точці М0(х0, y0), дотична площина в точці N0(x0,y0) існує й має рівняння:
.
Рівняння нормалі до поверхні в цій точці:
Геометричним змістом повного диференціала функції двох змінних f(x, y) у точці (х0, y0) є приріст аплікати (координати z) дотичної площини до поверхні при переході від точки (х0, y0) до точки (х0+х, y0+у).
Як видно, геометричний зміст повного диференціала функції двох змінних є просторовим аналогом геометричного змісту диференціала функції однієї змінної.
Приклад. Знайти рівняння дотичної площини й нормалі до поверхні
у точці М(1, 1, 1).
Рівняння дотичної площини:
Рівняння нормалі: