- •Диференціальне числення функції однієї змінної. Похідна функції, її геометричний і фізичний зміст.
- •Однобічні похідні функції в точці.
- •Похідна показниково-степеневої функції.
- •Похідна оберненої функцій.
- •Диференціал функції.
- •Формула Тейлора.
- •Формула Маклорена.
- •Подання деяких елементарних функцій за формулою Тейлора.
- •Застосування диференціала до наближених обчислень.
- •Теореми про середнє. Теорема Ролля.
- •Теорема Лагранжа.
- •Теорема Коші.
- •Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •Точки екстремуму.
- •Дослідження функції на екстремум за допомогою похідних вищих порядків.
- •Опуклість і увігнутість кривої. Точки перегину.
- •Асимптоти.
- •Вертикальні асимптоти.
- •Похилі асимптоти.
- •Векторна функція скалярного аргументу.
- •Властивості похідної векторної функції скалярного аргументу.
- •Параметричне задання функції.
- •Рівняння деяких типів кривих у параметричній формі. Коло.
- •Циклоїда.
- •Астроїда.
- •Похідна функції, заданої параметрично.
- •Кривизна плоскої кривої.
- •Властивості еволюти.
- •Кривизна просторової кривої.
- •Про формули Френе.
- •Інтегральне числення. Первісна функція.
- •Невизначений інтеграл.
- •Методи інтегрування.
- •Безпосереднє інтегрування.
- •Спосіб підстановки (заміни змінних).
- •Інтегрування частинами.
- •Інтегрування елементарних дробів.
- •Інтегрування раціональних функцій. Інтегрування раціональних дробів.
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій.
- •Інтеграл виду .
- •Інтеграл виду , якщо функція r є непарною відносно cos X.
- •Інтегрування деяких ірраціональних функцій.
- •Інтеграл виду де n – натуральне число.
- •Інтегрування біноміальних диференціалів.
- •Інтеграли виду .
- •1 Спосіб. Тригонометрична підстановка.
- •2 Спосіб. Підстановки Ейлера. (1707–1783)
- •3 Спосіб. Метод невизначених коефіцієнтів.
- •Кілька прикладів інтегралів, що не виражаються через елементарні функції.
- •Визначений інтеграл.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Обчислення визначеного інтеграла.
- •Заміна змінних.
- •Інтегрування частинами.
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла.
- •Формула прямокутників.
- •Формула трапецій.
- •Формула парабол
- •Невласні інтеграли.
- •Інтеграл від розривної функції.
- •Геометричні застосування визначеного інтеграла. Обчислення площ плоских фігур.
- •Знаходження площі криволінійного сектора.
- •Обчислення довжини дуги кривої.
- •Обчислення об'ємів тіл. Обчислення об'єму тіла за відомими площами його паралельних перетинів.
- •Об'єм тіл обертання.
- •Площа поверхні тіла обертання.
- •Функції декількох змінних
- •Похідні й диференціали функцій декількох змінних.
- •Повний приріст і повний диференціал.
- •Геометричний зміст повного диференціала. Дотична площина й нормаль до поверхні.
- •Наближені обчислення за допомогою повного диференціала.
- •Частинні похідні вищих порядків.
- •Екстремум функції декількох змінних.
- •Умовний екстремум.
- •Похідна за напрямком.
- •Градієнт.
- •Зв'язок градієнта з похідною за напрямком.
- •Кратні інтеграли.
- •Подвійні інтеграли.
- •Умови існування подвійного інтеграла.
- •Властивості подвійного інтеграла.
- •Обчислення подвійного інтеграла.
- •Заміна змінних у подвійному інтегралі.
- •Подвійний інтеграл у полярних координатах.
- •Потрійний інтеграл.
- •Заміна змінних у потрійному інтегралі.
- •Циліндрична система координат.
- •Сферична система координат.
- •Геометричні й фізичні застосування кратних інтегралів.
Обчислення довжини дуги кривої.
Y y = f(x)
Si yi
xi
a b x
Довжина ламаної лінії, що відповідає дузі, може бути знайдена як .
Тоді довжина дуги дорівнює .
З геометричних міркувань:
У той же час
Тоді можна показати (див. Інтегрована функція.), що
Тобто
Якщо рівняння кривої задане параметрично, то з урахуванням правил обчислення похідної параметрично заданої функції (див. Похідна функції, заданої параметрично.), одержуємо
,
де х = (t) і у = (t).
Якщо задано просторову криву, і х = (t), y = (t) і z = Z(t), то
Якщо крива задана в полярних координатах, то
, = f ().
Приклад: Знайти довжину кола, заданого рівнянням x2 + y2 = r2.
1 спосіб. Виразимо з рівняння змінну y.
Знайдемо похідну
Тоді
Тоді S = 2r. Одержали загальновідому формулу довжини кола.
2 спосіб. Якщо представити задане рівняння в полярній системі координат, то одержимо: r2cos2 + r2sin2 = r2, тобто функція = f () = r, тоді
Обчислення об'ємів тіл. Обчислення об'єму тіла за відомими площами його паралельних перетинів.
Q(xi–1)
Q(xi)
a xi–1 xi b x
Нехай є тіло об'єму V. Площа будь-якого поперечного переріза тіла Q, відома як неперервна функція Q = Q(x). Розіб'ємо тіло на “шари” поперечними перерізами, що проходять через точки хi розбивки відрізка [a, b]. Оскільки на будь-якому проміжному відрізку розбивки [xi–1, xi] функція Q(x) неперервна, то приймає на ньому найбільше й найменше значення. Позначимо їх відповідно Mi і mi.
Якщо на цих найбільшому й найменшому перетинах побудувати циліндри з твірними, паралельними осі х, то об'єми цих циліндрів будуть відповідно рівні Mixi і mixi тут xi = xi – xi–1.
Зробивши такі побудови для всіх відрізків розбивки, одержимо циліндри, об'єми яких рівні відповідно й .
При прямуванні до нуля кроку розбивки , ці суми мають спільну границю:
Таким чином, об'єм тіла може бути знайдений за формулою:
Недоліком цієї формули є те, що для знаходження об'єму необхідно знати функцію Q(x), що досить проблематично для складних тіл.
Приклад: Знайти об'єм кулі радіуса R.
y
R y
– R O x R x
У поперечних перерізах кулі виходять кола змінного радіуса y. Залежно від поточної координати х цей радіус виражається за формулою .
Тоді функція площ перетинів має вигляд: Q(x) = .
Одержуємо об'єм кулі:
.
Приклад: Знайти об'єм довільної піраміди з висотою Н і площею основи S.
Q S
x H x
При перетині піраміди площинами, перпендикулярними висоті, у перетині одержуємо фігури, подібні до основи. Коефіцієнт подібності цих фігур дорівнює відношенню x/H, де х – відстань від площини перетину до вершини піраміди.
З геометрії відомо, що відношення площ подібних фігур дорівнює коефіцієнту подоби у квадраті, тобто
Звідси одержуємо функцію площ перетинів:
Знаходимо об'єм піраміди: