Задача № 1

1.

а)

б)

в)

г)

Аглютинація тромбоцитів

Коагуляція фібриногена

Аглютинація форменних елементів крові

Преципітація білка

2.

а)

б)

в)

г)

Реакція пошкодженої стінки судини

Адгезія тромбоцитів

Агрегація тромбоцитів

Активація коагуляційного каскаду

3.

а)

б)

в)

г)

Білий (сірий) тромб

Червоний тромб

Змішаний тромб

Гіаліновий тромб

4.

а)

б)

в)

Порушення цілісності стінки судин

Зміна току крові

Підвищення коагуляційних властивостей крові

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Організація тромба

Петрифікація тромба

Каналізація (васкуляризація) тромба

Розчинення тромба

Тромбоемболія

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Жирова

Повітряна

Тканинна

Газова

Чужорідними тілами

Тромбоемболія

7.

а)

б)

в)

Білий інфаркт

Червоний інфаркт

Змішаний (геморагічний з ішемічним вінчиком) інфаркт

1.

а)

б)

в)

Ортоградна емболія

Ретроградна емболія

Парадоксальна емболія

2.

а)

б)

в)

г)

Марантичний тромб

Пухлинний тромб

Септичний тромб

“Лейкемічні” тромби

3.

а)

б)

в)

Тромбоз

Тромбоемболія

Інфаркт або гангрена

4.

а)

б)

в)

Фактори коагуляції

Фактори адгезії та агрегації тромбоцитів

Інгібітори фібриноліза

5.

а)

б)

в)

Адгезія тромбоцитів

Секреція тромбоцитами гранул

Агрегація тромбоцитів

6.

а)

б)

в)

г)

д)

Інфаркт міокарда

Ревматизм

Кардіоміопатії

Септичний ендокардит

Вада серця (відкрите f. ovale, дефект міжшлуночкової перегородки)

7.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Інфекційні захворювання, в т.ч. сепсис

Шок

Трансфузія не сумісної крові

Злоякісні пухлини

Розповсюджена травма

Трансплантація органів

Акушерська патологія

“Сині” вади серця

1.

а)

б)

в)

З превалюванням прокоагулянтного гомеостазу

З превалюванням судинно-тромбоцитарної ланки гомеостазу

Змішаного характеру (однакова активність вище згаданих ланок)

2.

а)

б)

Пристінковий

Обтуруючий

3.

а)

б)

в)

Головка тромба

Тіло тромба

Хвост тромба

4.

а)

б)

в)

Білий

Червоний

Змішаний

5.

а)

б)

в)

г)

Аглютинація тромбоцитів

Утворення фібрину

Аглютинація форменних елементів крові

Преципітація білка

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Жирова

Повітряна

Газова

Тромбоемболія

Емболія чужорідними тілами

Тканинна емболія

7.

а)

б)

в)

Фактори – інгібітори тромбіну

Фактори – інгібітори агрегації тромбоцитів

Фібриноліз

8.

а)

б)

в)

г)

Тромби вен стегна

Тромби вен гомілки

Тромби вен малого тазу

Тромби гемороїдальних вен

1.

а)

б)

в)

г)

Гіперкоагуляція та внутрішньосудинна агрегація клітин

Коагулопатія споживання

Активація фібриноліза

Стадія відновлення

2.

а)

б)

в)

Білий інфаркт

Червоний інфаркт

Білий інфаркт з геморагічним вінчиком (змішаний інфарнкт)

3.

а)

б)

в)

г)

Аглютинація тромбоцитів

Утворення фібрина

Аглютинація форменних елементів крові

Преципітація білка

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Тромбоемболія

Повітряна емболія

Газова емболія

Жирова емболія

Емболія чужерідними тілами

Тканинна емболія

5.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Організація тромба

Каналізація (васкуляризація) тромба

Петрифікація тромба

Розчинення тромба

Гіаліноз тромба

Тромбоемболія

6.

а)

б)

в)

г)

Гіповолемічний шок

Кардіогенний шок

Септичний (токсико-інфекційний) шок

Судинний шок

7.

а)

б)

Закупорка основного стовбура артерії

Закупорка гілки легеневої артерії

8.

а)

Циркуляторний колапс, що характеризується гіпоперфузією тканин та зниженням їх оксігенації

1.

а)

б)

в)

г)

Гіповолемічний шок

Кардіогенний шок

Септичний (токсико-інфекційний) шок

Судинний шок

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Дистрофія та некроз

Розвиток ДВЗ-синдрому

Мобілізація глікогену з депо

Ознаки геморагічного діатезу

Рідка кров в судинах

3.

а)

б)

в)

Глибокі вени гомілок

Судини параметрію

Венозне сплетіння малого тазу (простатектомія)

4.

а)

б)

в)

г)

Реакція пошкодженої стінки судин

Адгезія тромбоцитів

Агрегація тромбоцитів

Активація коагуляційного каскаду

5.

а)

б)

в)

Механічна

Динамічна

Резорбційна

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Застій лімфи

Розширення лімфатичних судин

Розвиток колатерального лімфотоку

Перебудова лімфатичних судин

Виникнення лімфангіектацій

Лімфорея

Хільозний асцит

Хілоторакс

7.

а)

б)

Анафілактичний шок

Нейрогенний (травматичний) шок

8.

а)

б)

в)

Порушення цілісності судинної стінки

Зміну току крові

Підвищення коагуляційних властивостей крові

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Організація тромба

Каналізація (васкуляризація) тромба

Петрифікація тромба

Гіаліноз

Розчинення тромба

Тромбоемболія

2.

а)

б)

в)

Вогнище неправильної форми

Квола консистенція

Сіруватий колір

3.

а)

б)

Легені

Кишечник

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Тромбоемболія

Повітряна емболія

Газова емболія

Жирова емболія

Тканинна емболія

Емболія чужорідними тілами

5.

а)

б)

в)

Ортоградна емболія

Ретроградна емболія

Парадоксальна емболія

6.

а)

б)

в)

Білий інфаркт

Червоний інфаркт

Білий інфаркт з геморагічним вінчиком (змішаний інфарнкт)

7.

а)

б)

в)

Головка

Тіло

Хвіст

8.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Інфаркт міокарда (60-65%)

Ревмокардит (5-10%)

Кардіоміопатії (5%)

Арітмії (фібріляція лівого передсердя)

Септичний ендокардит

Протези клапанів

Парадоксальні емболії (не закрите f. ovale)

1.

а)

б)

в)

г)

При серцево-судинних захворюваннях

При пухлинних захворюваннях

При інфекційних (сепсис) захворюваннях

В післяопераційному періоді

2.

а)

б)

в)

г)

Аглютинація тромбоцитів

Утворення фібрину

Аглютинація формених елементів крові

Преципітація білка

3.

а)

б)

в)

г)

Марантичний

Пухлинний

Септичний

При гемобластозах (“лейкемічний” тромб)

4.

а)

б)

в)

Сірий

Аглютинаційний

Конглютинаційний

5.

а)

б)

в)

г)

Червоний колір

Легко фіксований до судинної стінки

Гофрирована поверхня

Щільна консистенція

6.

а)

б)

в)

Фібрин

Білки плазми крові

Еритроцити

7.

а)

б)

в)

г)

д)

Шоку

ДВЗ-синдрому

Опікової хвороби

Електротравмі

Розповсюджених травмах тканин

1.

а)

Основою гіалінового тромбу є дезінтегровані та некротизовані еритроцити

2.

а)

б)

Первинна реакція – це реакції судинної стінки та тромбоцитів у відповідь на пошкодження (первинний гемостаз)

Вторинна реакція – коагуляція крові (вторинний гемостаз)

3.

а)

б)

в)

г)

Трикутна форма

Темно-червоний колір

Щільна консистенція

Основа розташована на вісцеральній плеврі

4.

а)

б)

в)

Дегідротація організму у похилому віці

Поверхневі вени кінцівок

Синуси мозкової оболонки

5.

а)

б)

в)

Адгезія тромбоцитів

Секреція тромбоцитами гранул

Агрегація тромбоцитів

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Адгезія тромбоцитів в зоні пошкодження судинної стінки

Секреція тромбоцитами гранул

Активація системи коагуляції крові та запуск внутрішньої системи гемостазу

Виділення тканинного тромбопластину, який запускає зовнішню систему гемостазу

Формування первинної та вторинної гемостатичної бляшки

Відкладання в бляшку фібрину – остаточне формування тромбу

7.

а)

б)

Закупорка основного стовбура легеневої артерії

Закупорка гілки легеневої артерії

8.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Організація тромба

Каналізація тромба

Петрифікація тромба

Розчинення тромба

Тромбоемболія

Гіаліноз

9.

а)

б)

в)

г)

Аглютинація тромбоцитів

Утворення фібрину

Аглютинація формених елементів крові

Преципітація білка

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Застій лімфи

Розширення лімфатичних судин

Розвиток колатерального лімфотоку

Перебудова лімфатичних судин

Виникнення лімфангіоектазій

Лімфорея

Хільозний асцит

Хілоторакс

2.

а)

б)

Закупорка основного стовбура легеневої артерії

Закупорка гілки легеневої артерії

3.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Каріопікноз

Каріорексіс

Каріолізіс

Плазмокоагуляція

Плазморексіс

Плазмолізіс

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Білий тромб

Червоний тромб

Білий тромб з геморагічним вінчиком

Обтуруючий тромб

Пристінковий тромб

5.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Організація тромба

Каналізація (васкуляризація) тромба

Петрифікація тромба

Розчинення (гнійне та асептичне) тромба

Тромбоемболія

Гіаліноз

6.

а)

б)

в)

З превалюванням прокоагулянтної ланки гемостазу

З превалюванням судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу

З однаковою активністю прокоагулянтної та судинно-тромбоцитарної ланок гемостазу (змішаний варіант)

7.

а)

б)

в)

г)

Реакція пошкодженої стінки судин

Адгезія тромбоцитів в зоні пошкодження

Агрегація тромбоцитів в зоні пошкодження

Коагуляція крові

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Білий або сірий колір

Міцно фіксований біля стінки судини

Поверхня нерівна, ребриста

Консистенція щільна

Складається переважно з тромбоцитів у вигляді розгалужених балок або коралів

2.

а)

б)

в)

Рання (не прогресуюча) стадія

Прогресуюча стадія

Незворотня стадія

3.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Тромбоемболія

Повітряна емболія

Газова емболія

Жирова емболія

Тканинна емболія

Емболія чужородними тілами

4.

а)

б)

в)

Тромбоз

Тромбоемболія

Інфаркт (або гангрена)

5.

а)

б)

в)

г)

Тромбоз вен стегна

Тромбоз вен гомлок

Тромбоз вен малого тазу

Тромбоз гемороїдальних вен

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Тромбоемболія

Жирова емболія

Повітряна емболія

Газова емболія

Тканинна емболія

Емболія чужородними тілами

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Дистрофія та некроз внутрішніх органів

Мобілізація глікогену з тканинних депо

ДВЗ-синдром

Геморагічний діатез

Рідка кров у судинах

Мікротромбоз

2.

а)

б)

в)

Білий інфаркт

Червоний інфаркт

Білий інфаркт з геморагічним вінчиком (змішаний інфаркт)

3.

а)

б)

в)

Головка

Тіло

Хвіст

4.

а)

б)

в)

Адгезія та зміна форми

Дегрануляція

Агрегація

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Нагромадження в крові похідних арахідонової кислоти та цитокінів

Синтез оксида азота (NO) з розвитком вазоділатації та гіпотензії

Активація системи комплемента

Пошкодження ендотелію і підвищення проникності капілярів

Активація фактора ХІІ з розвитком ДВЗ-синдрому

6.

а)

б)

в)

“Секвестрація крові”

Підвищення проникності мікросудин

Розвиток сладж-феномену

7.

а)

б)

в)

г)

Аглютинація тромбоцитів

Утворення фібрину

Аглютинація формених елементів крові

Преципітація білків

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Адгезія тромбоцитів в зоні пошкодження стінки судин

Дегрануляція тромбоцитів

Активація факторів згортання крові та стимуляція внутрішньої системи гемостазу

Виділення тканинного тромбопластину і стимуляція зовнішньої системи гемостазу

Формування первинної та вторинної гемостатичної бляшки

Відкладення в бляшку фібрину – остаточне формування тромбу

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Організація

Васкуляризація (каналізація) тромбу

Петрифікація

Тромбоемболія

Розчинення тромбу (септичне та асептичне)

Гіаліноз

3.

а)

б)

в)

г)

Марантичний

Пухлинний

Септичний

При лейкозах (“лейкемічний” тромб)

4.

а)

б)

в)

Ортоградна емболія

Ретроградна емболія

Парадоксальна емболія

5.

а)

б)

в)

г)

Тромб фіксований біля стінки судини, посмертний згорток – ні

Тромб має щільну консистенцію, згорток – м’яко-еластичної консистенції

Поверхня тромба нерівна, ребриста, поверхня згортка – гладка, блискуча

В складі тромбів багато тромбоцитів, фібрину та формених елементів крові, згорток складається з еритроцитів, фібрину, білків плазми

6.

а)

б)

в)

г)

Гіповолемічний шок

Кардіогенний шок

Септичний (токсико-інфекційний) шок

Судинний шок

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Фактори-інгібітори тромбіну

Фактори-інгібітори агрегації тромбоцитів

Фактори фібринолізу

Фактори коагуляції

Фактори адгезії і агрегації тромбоцитів

Фактори-інгібітори фібринолізу

2.

а)

б)

в)

г)

Аглютинація тромбоцитів

Утворення фібрину

Аглютинація формених елементів крові

Преципітація білків крові

3.

а)

б)

в)

г)

Тромб фіксований біля стінки судини, посмертний згорток – ні

Тромб має щільну консистенцію, згорток – м’яко-еластичної консистенції

Поверхня тромба нерівна, ребриста, поверхня згортка – гладка, блискуча

В складі тромбів багато тромбоцитів, фібрину та формених елементів крові, згорток складається з еритроцитів, фібрину, білків плазми

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

і)

к)

Інфекційно-септичний стан

Всі типи шоку

Трансфузія несумісної крові

Злоякісні новоутворення

Травма

Розширені оперативні втручання

Акушерська патологія (передчасне відшарування плаценти, атонічна маткова кровотеча, пухирний занос та інш.)

Трансплантація органів та тканин

Природжені “сині” вади серця

Аутоімунні захворювання

5.

а)

б)

в)

Велика втрата крові

Масивна втрата плазми пошкодженою шкірою (алергія, опікова хвороба, травма)

Втрата рідини при діареї, блювоті

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Тромбоемболія

Жирова емболія

Газова емболія

Тканинна емболія

Повітряна емболія

Емболія чужорідними тілами

1.

а)

б)

в)

г)

Гіперкоагуляція та внутрішньосудинна агрегація клітин

Коагулопатія споживання

Активація фібриноліза

Стадія відновлення

2.

а)

б)

в)

Асцит

Гідроторакс

Гідроперикард

3.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Каріопікноз

Каріорексіс

Каріолізіс

Плазмокоагуляція

Плазморексіс

Плазмолізіс

4.

а)

б)

в)

г)

Тромб фіксований біля стінки судини, посмертний згорток – ні

Тромб має щільну консистенцію, згорток – м’яко-еластичної консистенції

Поверхня тромба нерівна, ребриста, поверхня згортка – гладка, блискуча

В складі тромбів багато тромбоцитів, фібрину та формених елементів крові, згорток складається з еритроцитів, фібрину, білків плазми

5.

а)

б)

в)

Мікротромбоз

Некроз

Крововиливи

6.

а)

б)

в)

г)

д)

Організація

Петрифікація

Каналізація (васкуляризація)

Розчинення (асептичне та септичне)

Тромбоемболія

7.

а)

б)

в)

г)

Гіповолемічний шок

Кардіогенний шок

Септичний (токсико-інфекційний) шок

Судинний шок

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Застій лімфи

Розширення лімфатичних судин

Розвиток колатерального лімфотоку

Перебудова лімфатичних судин

Виникнення лімфангіектацій

Лімфорея

Хільозний асцит

Хілоторакс

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

і)

к)

Застійний

Серцевий

Нирковий

Дистрофічний

Марантичний (кахектичний)

Запальний

Алергічний

Токсичний

Невротичний

Травматичний

3.

а)

б)

в)

г)

Реакція пошкодженої стінки судин

Адгезія тромбоцитів в зоні пошкодження

Агрегація тромбоцитів в зоні пошкодження

Активація коагуляційного каскаду

4.

а)

б)

в)

г)

Аглютинація тромбоцитів

Утворення фібрину

Аглютинація формених елементів крові

Преципітація білків

5.

а)

б)

в)

г)

Серцево-судинні захворювання

Онкологічні захворювання

Інфекційні захворювання (сепсис)

В післяопераційному періоді

6.

а)

б)

в)

г)

Гіперкоагуляція та внутрішньосудинна агрегація клітин

Коагуляція споживання

Активація фібриноліза

Стадія відновлення

7.

а)

б)

в)

г)

Гіповолемічний шок

Кардіогенний шок

Септичний (токсико-інфекційний) шок

Судинний шок

1.

а)

б)

в)

г)

Переферійну

Гель-зону

Зона органел

Мембранна зона

2.

а)

б)

в)

Порушення цілісності стінки судин (ендотелія)

Уповільнення току крові

Підвищення коагуляційних властивостей крові

3.

а)

б)

в)

Білий тромб

Червоний тромб

Білий тромб з геморагічним вінчиком (змішаний тромб)

4.

а)

б)

в)

г)

Серце

Селезінка

Легені

Нирки

5.

а)

б)

в)

З переважанням прокоагулянтної ланки гемостазу

З переважанням судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу

З однаковою активністю прокоагулянтної та судинно-тромбоцитарної ланок

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Жирова емболія

Газова емболія

Повітряна емболія

Тромбоемболія

Емболія чужорідними тілами

Тканинна емболія

7.

а)

б)

в)

Рання (не прогресуюча) стадія

Прогресуюча стадія

Незворотня стадія

1.

а)

б)

в)

г)

Аглютинація тромбоцитів

Утворення фібрину

Аглютинація формених елементів крові

Преципітація білка

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Організація

Каналізація (васкуляризація)

Петрифікація

Тромбоемболія

Розчинення (асептичне та септичне)

3.

а)

б)

Закупорка основного стовбура легеневої артерії

Закупорка гілки легеневої артерії

4.

а)

б)

в)

Ортоградна емболія

Ретроградна емболія

Парадоксальна емболія

5.

а)

б)

в)

г)

Тромб фіксований біля стінки судини, посмертний згорток – ні

Тромб має щільну консистенцію, згорток – м’яко-еластичної консистенції

Поверхня тромба нерівна, ребриста, поверхня згортка – гладка, блискуча

В складі тромбів багато тромбоцитів, фібрину та формених елементів крові, згорток складається з еритроцитів, фібрину, білків плазми

6.

а)

б)

в)

Геморагічний синдром

Гіпотонія

Множинна недостатність внутрішніх органів (легені –68%, нирки – 66%, печінка – 50%, селезінка – 52%)

7.

а)

б)

Анафілактичний шок

Нейрогенний (травматичний) шок

8.

а)

б)

в)

Тромбоз

Тромбоемболія

Інфаркт (гангрена)

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Застій лімфи

Розширення лімфатичних судин

Розвиток колатерального лімфотоку

Перебудова лімфатичних судин

Виникнення лімфангіоектазій

Лімфорея

Хільозний асцит

Хілоторакс

2.

а)

б)

в)

г)

Гіперкоагуляція та внутрішньосудинна агрегація клітин

Коагуляція споживання

Активація фібриноліза

Стадія відновлення

3.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Каріопікноз

Каріорексіс

Каріолізіс

Плазмокоагуляція

Плазморексіс

Плазмолізіс

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Білий тромб

Червоний тромб

Змішаний тромб

Пристінковий тромб

Обтуруючий троб

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Організація

Васкуляризація (каналізація) тромбу

Петрифікація

Тромбоемболія

Розчинення тромба (асептичне та септичне)

6.

а)

б)

в)

г)

Гіповолемічний шок

Кардіогенний шок

Септичний (токсико-інфекційний) шок

Судинний шок

7.

а)

Пошкодження цілістності стінки судин

8.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Жирова емболія

Газова емболія

Повітряна емболія

Мікробна емболія

Тканинна емболія

Тромбоемболія

1.

а)

б)

в)

г)

Гіперкоагуляція та внутрішньосудинна агрегація клітин

Коагуляція споживання

Активація фібриноліза

Стадія відновлення

2.

а)

б)

в)

Пошкодження стінки судин

Уповільнення току крові

Зміни реологічних властивостей крові

3.

а)

б)

в)

Мікротромбоз

Некроз

Крововиливи

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Організація

Каналізація (васкуляризація) тромба

Петрифікація

Тромбоемболія

Розчинення тромба (асептичне та септичне)

5.

а)

б)

в)

Ортоградна

Ретроградна

Пародоксальна

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Фібринозні тромби

Гіалінові тромби

Глобулярні тромби

Тромбоцитарні (пластичні) тромби

Лейкоцитарні тромби

Еритроцитарні тромби

7.

а)

б)

в)

Не прогресуюча (рання) стадія

Прогресуюча стадія

Незворотня стадія

1.

а)

б)

Анафілактичний шок

Нейрогенний (травматичний) шок

2.

а)

б)

в)

г)

Жирова дистрофія

Контрактури міофібрил

Некробіоз кардіоміоцитів

Виникнення мікронекрозів

3.

а)

б)

в)

г)

Аглютинація тромбоцитів

Коагуляція фібриногену

Аглютинація формених елементів крові

Приципітація білків

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Тромбоемболія

Жирова емболія

Газова емболія

Повітряна емболія

Тканинна емболія

Мікробна емболія

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Організація

Каналізація (васкуляризація) тромба

Петрифікація

Тромбоемболія

Розчинення тромба (асептичне та септичне)

6.

а)

б)

в)

Тромбоз

Тромбоемболія

Інфаркт (або гангрена)

7.

а)

б)

в)

г)

Реакція пошкодженої стінки судин

Адгезія тромбоцитів

Агрегація тромбоцитів в зоні пошкодження

Активація коагуляційного каскаду

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Реакція комплексна

Стромально-судинна

Складна

Компенсаторно-пристосувальна

Первинно місцевого характера

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Dolor

Calor

Rubor

Tumor

Functio laesa

3.

а)

б)

в)

Макрофаг

В-лімфоцит

Лімфоцит

4.

а)

б)

в)

Альтерація

Ексудація

Проліферація

5.

а)

б)

в)

Калікреїн-кінінова система

Система комплемента

Система згортання крові

6.

а)

б)

в)

г)

д)

К. Рокитанський

Р. Вірхов

Ю.Конгейм

А.С.Шкляревський

І. Мечніков

7.

а)

б)

в)

Біологічні (віруси, бактерії, імунні комплекси)

Фізичні (температура, променева та електрична енергія)

Хімічні (лікарські препарати, токсини, яди)

1.

а)

б)

в)

г)

Давидовський І.В.

Струков А.І.

Серов В.В.

Саркісов Д.С.

2.

а)

б)

Ексудативне

Продуктивне (проліферативне)

3.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Серозне

Фібринозне

Гнійне

Катаральне

Геморагічне

Іхоронозне

Змішане

4.

а)

б)

в)

г)

Некрозний

З вмістом білка

В складі виявляються лейкоцити

Має достатню питому вагу

5.

а)

б)

в)

Короткочасний ангіоспазм

Вазоділятація

Уповільнення кровотоку

6.

а)

б)

в)

г)

д)

Вазоактивні аміни (гістамін, серотонін)

Лізосомальні продукти

Фактор активації тромбоцитів

Цитокіни

Оксид азота

1.

а)

б)

в)

Калікреїн-кінінова система

Система комплемента

Система згортання крові та фібринолізу

2.

а)

б)

в)

г)

Організація ексудату

Петрифікація

Гнійне розплавлення

Розсмоктування ексудату

3.

а)

б)

в)

г)

Інфекційні захворювання

Фізичні фактори (температура)

Хімічні фактори (кислоти, луги)

Аутоінтоксикація (тіреотоксикоз, уремія)

4.

а)

б)

Абсцесс

Флегмона

5.

а)

б)

в)

Катаральне запалення

Геморагічне запалення

Іхоронозне запалення

6.

а)

б)

в)

г)

Зв’язує між собою системи комплемента, калікреїн-кінінову систему та систему згортання крові-фібрінолізу

Активатор кінінової системи

“Запускає” внутрішню систему згортання крові

“Запускає” систему фібриноліза

7.

а)

б)

Гістамін (лаброцити, тромбоцити)

Серотонін (тромбоцити)

8.

а)

б)

в)

Реакція мікроциркуляторного русла

Підвищення проникності мікросудин

Вихід рідини та плазмених білків

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Вазоділатація

Підвищення проникності мікросудин

Хемотаксис

Гарячка (підйом температури)

Біль

Пошкодження тканини

2.

а)

б)

в)

Дистрофія

Некробіоз

Некроз

3.

а)

б)

в)

Відмежування зони пошкодження

Знищення патогенного агента

Відновлення пошкодженої тканини

4.

а)

б)

в)

Біологічні фактори (віруси, бактерії, грибки)

Фізичні фактори (температура, електричний струм, опромінення)

Хімічні фактори (токсини, отрута)

5.

а)

б)

в)

г)

Маргінація лейкоцитів

Адгезія до ендотелію

Еміграція

Скупчення в зоні альтерації

6.

а)

б)

в)

г)

Природа патогенного фактора

Ступінь пошкодження тканини

Ступінь порушення проникності мікросудин

Інтенсивність дії патогенного агента

7.

а)

б)

в)

Гостре запалення

Підгостре запалення

Хронічне запалення

1.

а)

б)

Крупозне запалення

Дифтеритичне запалення

2.

а)

б)

в)

Поліморфноядерні лейкоцити (перші 6-24 год.)

Моноцити-макрофаги (24-28 год.)

Еозинофіли (при реакції гіперчутливості негайного типу)

3.

а)

б)

в)

г)

Колагеназа

Еластаза

Катепсін

Кислі гідролази

4.

а)

б)

в)

В ексудаті багато еритроцитів

Значно підвищується проникність мікросудин

Зустрічається при важких інфекційних захворюваннях (чума, віспа, сибірська виразка)

5.

а)

б)

в)

г)

Плевра

Перикард

Очеревина

Трахея та бронхи

6.

а)

б)

в)

г)

д)

Тромбоцитарний фактор росту

Епідермальний фактор росту

Фактор роста фібробластів

Трансформуючий фактор росту

Інтерлейкін

7.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Серозне

Фібринозне

Гнійне

Геморагічне

Катаральне

Іхоронозне

Змішане

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Calor

Rubor

Dolor

Tumor

Functio laesa

2.

а)

б)

в)

Калікреїн-кінінова система

Система комплемента

Система згортання крові та фібринолізу

3.

а)

б)

Гострий

Хронічний

4.

а)

б)

в)

Підшкірна клітковина

Фасції

По ходу судинно-нервових пучків

5.

а)

б)

в)

г)

Уремія

Ревматизм

Трансмуральний інфаркт міокарду

Крупозна пневмонія

6.

а)

б)

в)

Альтерація

Ексудація

Проліферація

7.

а)

б)

в)

г)

Виникає на слизових оболонках

Ексудат стікає з поверхні

В складі ексудату є завжди слиз

Буває серозним, гнійним

8.

а)

б)

Завершений

Незавершений (ендоцитобіоз)

1.

а)

б)

в)

г)

Адгезія субстрата на плазмалемі

Проникнення в цитоплазму

Внутрішньоклітинне “перетравлення”

Елімінація залишків об’єкта

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Серозне запалення

Фібринозне запалення

Гнійне запалення

Катаральне запалення

Геморагічне запалення

Іхоронозне запалення

Змішане запалення

3.

а)

б)

в)

г)

Маргінація лейкоцитів

Адгезія до поверхні ендотелія

Еміграція

Скупчення в зоні альтерації

4.

а)

б)

в)

М’які мозкові оболонки потовщені

Мозкові оболонки тьмяні

На поверхні їх зеленувато-жовтого кольору маси гною

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Вогнищеве скупчення лейкоцитів (ПЯЛ)

Некроз тканини в центрі

Повнокрів’я судин

Набряк

Дистрофія паренхіми по периферії

6.

а)

б)

в)

Трофічний

Судинний

Фагоцитарний

1.

а)

б)

в)

Формування спайок, між листками перикарда (“cor villusum”)

Облітерація перикарда

Петрифікація / осифікація (“панцирне серце”)

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Підвищення проникності мікросудин

Розвиток фагоцитозу

Бактерицидна дія

Викликають вторинну альтерацію (гістоліз)

“Запускають” імунні механізми

Регулюють проліферацію та диференційовку клітин в зоні запалення

3.

а)

б)

в)

Фібринозна плівка досить товста, сірого кольору

Тісно зв’язана з підлеглою тканиною

При знятті її з’являються глибокі виразки

4.

а)

б)

в)

Розмноження клітин

Диференційовка клітин

Трансформація клітин

5.

а)

б)

в)

Виникає в ранах при значних пошкодженнях, тканин

Виникає часто анаеробною (клостридіальною) інфекцією сумісно з гноєрідними мікроорганізмами

Характерні ділянки некрозів

6.

а)

б)

в)

Реакція мікроциркуляторного русла

Підвищення проникності мікросудин

Вихід рідини та білків за межі судини

7.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Серозне запалення

Фібринозне запалення

Гнійне запалення

Катаральне запалення

Геморагічне запалення

Іхоронозне запалення

Змішане запалення

1.

а)

б)

в)

Реакція мікроциркуляторного русла

Підвищення проникності мікросудин

Вихід рідини з білками за межі судини

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Вазоділятація

Підвищення проникності мікросудин

Хемотаксис

Гарячка (підйом температури)

Біль

Пошкодження тканини

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Зняття антитромбогенної функції ендотелія

Посилення адгезії лейкоцитів

Стимуляція синтезу простогландинів

Стимуляція проліферації фібробластів, гладком’язевих клітин та ендотелію

Стимуляція процесу колагеноутворення

4.

а)

б)

в)

Фібринозна плавка тонка

Легко знімається з поверхні тканини

Пошкодження тканини під плівкою не спостерігається

5.

а)

б)

в)

Катаральне запалення

Геморагічне запалення

Іхоронозне (гнилісне) запалення

6.

а)

б)

в)

Трофічний

Судинний

Фагоцитарний

1.

а)

б)

в)

Відсутність болю

Відсутність гарячки (температури)

Відсутність гіперемії

2.

а)

б)

в)

г)

Непрозорий

Містить до 2% білка

В склад входять окремі ПЯЛ, десквамований епітелій

Виникають в серозних порожнинах, на слизових оболонках та у внутрішніх органах

3.

а)

б)

Лаброцити (гістамін)

Тромбоцити (гістамін, серотонін)

4.

а)

б)

в)

г)

Тромбоксан

Простациклін

Простагландіни

Лейкотрієни

5.

а)

б)

в)

Анафілотоксини (викликають дегрануляцію лаброцитів)

Оксоніни (стимулюють фагоцитоз)

Мембраноатакаючий комплекс (викликає лізис бактерій та інших клітин)

6.

а)

б)

в)

г)

д)

Підвищення судинної проникності

Стимуляція хемотаксису

Стимуляція фагоцитозу

Виникнення імунної відповіді (для елімінації патогенного агента)

Процеси регенерації

7.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Серозне запалення

Фібринозне запалення

Гнійне запалення

Катаральне запалення

Геморагічне запалення

Іхоронозне запалення

Змішане запалення

1.

а)

б)

в)

Реакція мікроциркуляторного русла

Підвищення проникності мікросудин

Вихід плазми з білками

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Реакція компенсаторно-пристосувальна

Складна

Комплексна

Стромально-судинна

Переважно місцева

3.

а)

б)

Медичний

Біологічний

4.

а)

б)

в)

Калікреїн-кінінова система (кініни, калікреїни)

Система згортання крові та фібринолізу (фактор Хагемана: ХІІ фактор, плазмін)

Система комплемента

5.

а)

б)

в)

г)

Маргінація лейкоцитів (ПЯЛ)

Адгезія до поверхні ендотелія

Еміграція

Скупчення в зоні альтерації

6.

а)

б)

в)

Нагромадження в ексудаті лейкоцитів (ПЯЛ)

Поява в складі ексудату гноерідних мікроорганізмів (стафілококи, стрептококи, синєгнійна паличка)

Розвиток гістолізу

7.

а)

б)

в)

Емпіема плеври

Емпіема жовчного міхура

Емпіема червоподібного відростка

8.

а)

б)

в)

г)

Моноцит  макрофаг

Макрофаг  епітеліоїдна клітина

В-лімфоцит  плазмоцит

Камбіальна мезенхімальна клітина  фібробласт

1.

а)

б)

в)

Калікреїн-кінінова система (кініни, калікреїни)

Система згортання крові та фібринолізу (фактор Хагемана: ХІІ фактор, плазмін)

Система комплемента

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Вазодилятація

Підвищення проникності мікросудин

Хемотаксис

Гарячка (підйом температури)

Біль

Пошкодження тканини

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Макрофаги

Камбіальні мезенхімальні клітини

Гладком’язеві клітини

Епітелій

Ендотелій

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Вазодилятація

Інтенсивність кровотоку

Підвищення проникності мікросудин

Набряк

Еміграція лейкоцитів

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Підшкірна клітковина

Фасції

По ходу судинно-нервових пучків

Внутрішні органи (рідко)

М’які оболонки мозку

6.

а)

б)

в)

Поліморфноядерні лейкоцити (6-24 год.)

Моноцити-макрофаги (24-48 год.)

Еозинофіли (при реакції гіперчутливості негайного типу)

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Вазоактивні аміни

Продукти метаболізму арахідонової кислоти

Лізосомальні медіатори (лейкоцити,макрофаги)

Фактор активації тромбоцитів

Цитокіни

Оксид азота

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Лімфоцити

Макрофаги

Фібробласти

Лейкоцити (ПЯЛ)

Лаброцити

3.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Серозне запалення

Фібринозне запалення

Гнійне запалення

Катаральне запалення

Геморагічне запалення

Іхоронозне запалення

Змішане запалення

4.

а)

б)

Вида епітелію

Глибини некрозу

5.

а)

б)

в)

Некробіотичний шар

Грануляційна тканина

Фіброзна тканина

6.

а)

б)

в)

г)

Розчинення фібрину

Організація (“cor villosum”, concretia cordis”, спайкова хвороба)

Петрифікація (“панцирне серце”)

Гнійне розплавлення фібрину

1.

а)

б)

в)

Трофічний

Судинний

Фагоцитарний

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Густа консистенція

Жовто-зеленого кольору

Характерний запах

Багато білка (глобуліни)

Превалюють нейтрофіли, менше – лімфоцити, макрофаги

Колонії мікроорганізмів

Некротизована тканина

Багато ферментів – нейтральних протеїназ (еластаза, колагеназа, катепсін)

3.

а)

б)

в)

Дистрофія

Некробіоз

Некроз

4.

а)

б)

в)

г)

Реакція мікроциркуляторного русла

Підвищення проникності мікросудин

Вихід з судин плазми з білками

Еміграція клітин

5.

а)

б)

в)

г)

Виникає на слизових оболонках

Нагромадження ексудату, який стікає з повернхні

В ексудаті багато слизу

Ексудат буває серозним, гнійним, геморагічним

6.

а)

б)

в)

Розмноженням клітин

Диференційовкою клітин

Трансформацією клітин

1.

а)

б)

в)

Біологічні (екзо- та ендогенні)

Фізичні (радіація, електричний струм)

Хімічні (лікарські препарати, токсини)

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Серозне запалення

Фібринозне запалення

Гнійне запалення

Катаральне запалення

Геморагічне запалення

Іхоронозне запалення

Змішане запалення

3.

а)

б)

в)

Підвищення проникності мікросудин

Активація хемотаксису

Активація системи згортання крові

4.

а)

б)

в)

г)

В ексудаті знаходиться значна кількість фібрину

Виникає найчастіше на слизових та серозних оболонках

Має вигляд плівки з фібрина, пронизаної лейкоцитами

Розрізняють крупозне (поверхневе) і дифтеритичне (глибоке) запалення

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Слизова оболонка повнокровна

З ознаками набряку

Ексудат з домішкою лейкоцитів

В епітелії ознаки гіперсекреції

Поверхня оболонка покрита великою кількістю слизу

6.

а)

б)

в)

Альтерація

Ексудація

Проліферація

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Вазоактивні аміни (гістамін, серотонін)

Продукти обміну арахідонової кислоти (тромбоксан, простациклін, простагландіни)

Лізосомальні продукти

Фактор активації тромбоцитів

Цитокіни (інтерлейкіни)

Оксид азота

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Тромбоцитарний фактор роста

Епідермальний фактор роста

Фактор роста фібробластів

Трансформуючий фактор

Інтерлейкін

3.

а)

б)

в)

г)

В ексудаті переважають ПЯЛ

Запалення носить вогнищевий характер

Викликається гноєрідними мікроорганізмами

Характерним є гістоліз

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Стафілококи

Стрептококи

Гонококи

Менінгококи

Синє-гнійна паличка

5.

а)

б)

в)

Реакція мікроциркуляторного русла

Підвищення проникності мікросудин

Вихід за межі судин плазми та білків крові

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Вазоділятація

Підвищення проникності мікросудин

Хемотаксис

Гарячка

Біль

Пошкодження тканини

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Cаlor

Dolor

Tumor

Rubor

f. laesa

2.

а)

б)

в)

Біологічні фактори (екзо- та ендогенні)

Фізичні фактори (температура, опромінення)

Хімічні фактори (токсини, отрута)

3.

а)

б)

Гострий абсцес

Хронічний абсцес

4.

а)

б)

в)

Організація фібрину (виникнення спайок, карніфікація легень)

Розчинення фібрину (асептичне та гнійне)

Петрифікація

5.

а)

б)

в)

г)

Гнилісна (гангренозна) ангіна

Гнилісний пульпіт

Гнилісний бронхіт

Гнилісний ендометрит

6.

а)

б)

в)

Альтерація

Ексудація

Проліферація

7.

а)

б)

в)

ПЯЛ (6-24 год.)

Моноцити-макрофаги (24-48 год.)

Еозинофіли (імунне запалення)

8.

а)

б)

в)

г)

Організація (спайкова хвороба)

Петрифікація (“панцирне” серце)

Розчинення асептичне

Гнійне розплавлення

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Вільний та фіксований макрофаг

Ендотеліальна клітина

Перицит

Мезенхімальна клітина-попередник

Епітеліальна клітина-попередник

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Серозне запалення

Фібринозне запалення

Гнійне запалення

Катаральне запалення

Геморагічне запалення

Іхоронозне запалення

Змішане запалення

3.

а)

б)

в)

Анатомічні особливості тканин (умови для легкого розповсюдження гною – фасції, апоневрози та інш.)

Патогенність збудника

Стан реактивності макроорганізму

4.

а)

б)

в)

Виникнення набряку головного мозку (порушення відтоку ліквора)

Серцева недостатність (нагромадження ексудату в перикарді)

Гостра дихальна недостатність (серозна пневмонія)

5.

а)

б)

в)

Абсцесс

Флегмона

Емпієма

6.

а)

б)

Специфічна

Неспецифічна

7.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Фагоцитоз

Система комплемента

Інтерферон

Лізоцим

Пропердін

Бактерицидні субстанції тканин

1.

а)

б)

Крупозне

Дифтеритичне

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Вазоактивні аміни (гістамін, серотонін)

Продукти обміну арахідонової кислоти (тромбоксан, простациклін, простагландіни)

Фактор активації тромбоцитів

Цитокіни

Оксид азота (NO)

3.

а)

б)

в)

Маргінація

Адгезія

Еміграція

4.

а)

б)

в)

Наявність в ексудаті еритроцитів

Різко підвищена проникність мікросудин

Зустрічається при важких інфекційних захворюваннях (сифіліс, сибірська виразка, оспа, грип)

5.

а)

б)

в)

Розмноження клітин

Диференційовка клітин

Трансформація клітин

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Серозне запалення

Фібринозне запалення

Гнійне запалення

Катаральне запалення

Геморагічне запалення

Іхоронозне запалення

Змішане запалення

7.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Вазодилятація

Підвищення проникності мікросудин

Хемотаксис

Гарячка (підйом температури)

Біль

Пошкодження тканини

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Реакція мікроциркуляторного русла

Підвищення проникності мікросудин

Вихід плазми з білками

Еміграція клітини

Фагоцитоз

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Cаlor

Dolor

Tumor

Rubor

F. laesa

3.

а)

б)

в)

Альтерація

Ексудація

Проліферація

4.

а)

б)

в)

Біологічні фактори (екзо- та ендогенні)

Фізичні фактори

Хімічні фактори

5.

а)

б)

в)

Катаральне запалення

Геморагічне запалення

Гнилісне запалення

6.

а)

б)

в)

Калікреїн-кінінова система

Система комплемента

Системи згортання крові та фібринолізу

7.

а)

б)

в)

Серозне запалення

Фібринозне запалення

Гнійне запалення

1.

а)

б)

в)

Проліферація

Диференційовка

Трансформація

2.

а)

б)

в)

г)

Макрофаги

Камбіальні мезенхімальні клітини

Гладком’язеві клітини

Епітелій

3.

а)

б)

в)

Інфекційні

Неінфекційні

Невстановленої етіології (саркоїдоз, захворювання Крона)

4.

а)

б)

в)

г)

Нагромадження юних моноцитарних фагоцитів

Трансформація їх в макрофаги

Трансформація моноцитів та макрофагів в епітеліоїдні клітини

Злиття між собою епітеліоїдних клітин (або макрофагів)

5.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Казеозний некроз

Продуктивний ендоваскуліт

Гігантські клітини типа Пирогова-Лангханса

Лімфоцити

Плазмоцити

Фібробласти

6.

а)

б)

Гіперчутливість негайного типу (ГНТ)

Гіперчутливість уповільненого типу (ГУТ)

7.

а)

б)

в)

Інтерстиціальне запалення

Гранульоматозне запалення

Запалення з утворенням поліпів та кондилом.

1.

а)

б)

Специфічна

Неспецифічна

2.

а)

б)

в)

Велика кількість ядер по периферії

Мало лізосом та мітохондрій

Скупчення жиру в канальцях ендоплазматичної сітки

3.

а)

б)

в)

г)

При туберкульозі

При сифілісі

При проказі

При риносклеромі

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Макрофаги

Епітеліоїдні клітини

Плазмоцити

Лімфоцити

Клітини Вірхова

5.

а)

б)

в)

Носить діфузний характер

Казеозний некроз відсутній

Виникає у судинах великого калібру

6.

а)

б)

в)

г)

д)

Шкіра

Кісткова тканина

Головний мозок

Печінка

Нирки

7.

а)

б)

в)

г)

д)

■

Інфекційні

Неінфекційні

Невстановленої етіології

■

Імунні

Неімунні

1.

а)

б)

в)

г)

При туберкульозі

При сифілісі

При проказі

При риносклеромі

2.

а)

б)

в)

Інтерстиціальне

Гранульоматозне

З утворенням поліпів та кондилом

3.

а)

б)

в)

г)

Лімфоцити

Плазмоцити

Клітини Мікуліча

Гіалінові шари

4.

а)

б)

в)

г)

Казеозний некроз

Лімфоцити

Епітеліоїдні клітини

Клітини Пирогова-Лангханса

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Наявність даного збудника

Зміна тканинних реакцій впродовж запалення

Хронічний хвилеподібний перебіг

Формування гранульоми

Розвиток первинного або вторинного некрозу

6.

а)

б)

в)

Альтеративна

Ексудативна

Проліферативна

7.

а)

б)

в)

Первинний сифіліс

Вторинний сифіліс

Третичний сифіліс

1.

а)

б)

в)

Утворення сенсибілізованих (імунних) лімфоцитів

Проліферація та бласттрансформація Т-лімфоцитів

Взаємодія сенсибілізованого Т-лімфоцита (кілера) з антигеном клітинного (тканинного) походження

2.

а)

б)

в)

Реакції гіперчутливості негайного типу (ГНТ)

Реакції гіперчутливості уповільненого типу (ГУТ)

Прояви трансплантаційного імунітету

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Струма (зоб) Хосімото

Енцефаломіеліт

Поліневріт

Множинний склероз

Ідіопатична

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Казеозний некроз

Епітеліоїдні клітини

Лімфоїдні клітини

Велетенські клітини Пирогова-Лангханса

аргірофільні волокна

Мікобактерія туберкульозу

5.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Висипний тиф

Черевний тиф

Туберкульоз

Риносклерома

Сифіліс

Проказа

Бруцельоз

6.

а)

б)

в)

Макрофагальна гранульома (проста гранульома, або фагоцитома)

Епітеліоїдноклітинна гранульома (епітеліоїдоцитома)

Велетенськоклітинна гранульома

1.

а)

б)

в)

г)

Вогнищеве скупчення моноцитів

Утворення макрофагальної гранульоми

Утворення епітеліоїдноклітинної гранульоми

Утворення велетенськоклітинної гранульоми

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Силікоз

Талькоз

Азбестоз

Медикаментозний гепатіт

Олеогранульоматозна хвороба

Гранульома чужорідного тіла

3.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Некроз

Лімфоцити

Плазмоцити

Епітеліоїдні клітини

Фібробласти

Ендоваскуліти

Сполучнотканинні волокна (склероз)

4.

а)

б)

в)

г)

Саркоїдоз Бека

Хвороба Крона

Хвороба Хортона

Гранульоматоз Вегенера

5.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Макрофаги

Епітеліоїдні клітини

Плазмоцити

Лімфоцити

Велетенські клітини Вірхова

Мікобактерії лепри

1.

а)

б)

в)

г)

Туберкульоз

Сифіліс

Риносклерома

Проказа

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Плазмоцити

Епітеліоїдні клітини

Лімфоцити

Гіалінові шари

Клітини Мікуліча

Палочка Фріш-Волковича

Сполучнотканинні волокна (склероз та гіаліноз)

3.

а)

б)

в)

Діфузний характер

Відсутній казеозний некроз

Локалізується у судинах великого калібру (сифілітичний мезаортит

4.

а)

б)

в)

Гіперчутливість негайного типу

Гіперчутливість уповільненого типу

Прояви трансплантаційного імунітету

5.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Ревматизм

Ревматоїдний артрит

Системна склеродермія

Бронхіальна астма

Гломерулонефрит

Системний червоний вовчак

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Лімфоцити

Плазмоцити

Епітеліоїдні клітини

Фібробласти

З’являється в м’язевому шарі аорти

Еластоліз

1.

а)

б)

в)

Аферентна

Центральна

Еферентна

2.

а)

б)

в)

Інтерстиціальне запалення

Гранульоматозне запалення

Запалення з утворенням поліпів та кондилом

3.

а)

б)

в)

г)

Строма міокарда

Строма печінки

Строма нирок

Строма легень

4.

а)

б)

в)

Етіологічний

Патогенетичний

Морфологічний

5.

а)

б)

в)

Інфекційні

Неінфекційні

Невстановленої етіології

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Персистенція патогенного агента

Поява вогнищевих та дифузних клітинних інфільтратів

Виділення медіаторів

Клітинні проліферації

Клітинні трансформації

Розвиток сполучної тканини (склероз)

7.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

■

Інфекційні гранульоми

Неінфекційні гранульоми

Невстановленої етіології

■

імунні гранульоми

неімунні гранульоми

■

специфічні гранульоми

неспецифічні гранульоми

1.

а)

б)

в)

г)

При туберкульозі

При проказі

При сифілісі

При риносклеромі

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Персистенція антигенного подразника

Презентація макрофагом антигена-подразника лімфоциту –хеллеру

Виділення медіаторів (цитокінів)

Трансформація моноцитів і макрофагів в епітеліоїдні клітини та велетенські клітини (чужорідного тіла, Пирогова-Лангханса)

Хемотаксичний ефект (результат підвищення секреторної активності макрофагів)

3.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

■

Інфекційні гранульоми

Неінфекційні гранульоми

Невстановленої етіології

■

імунні гранульоми

неімунні гранульоми

■

специфічні гранульоми

неспецифічні гранульоми

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Гранульома при туберкульозі

Гранульома при сифілісі

Гранульома при риносклеромі

Гранульома при проказі

Гранульома при актиномікозі

5.

а)

б)

в)

г)

Лімфоцити

Плазмоцити

Клітини Мікуліча

Гіалінові шари

6.

а)

б)

в)

Аферентна ланка

Центральна ланка

Еферентна ланка

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Ревматизм

Ревматоїдний артрит

Системний червоний вовчак

Системна склеродермія

Хвороба Бехтерева

Хвороба Шегрена

Дерматоміозит

Зоб Хасімото

2.

а)

б)

в)

Поява сенсібілізованих (імунних) лімфоцитів

Проліферація та бласттрансформація Т-лімфоцитів

Реакція Т-лімфоцита (кілера) з антигеном

3.

а)

б)

Негайного типу

Уповільненого типу

4.

а)

б)

Екзогенного походження

Ендогенного походження

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Макрофаги

Епітеліоїдні клітини

Плазмоцити

Лімфоцити

Клітини Вірхова

6.

а)

б)

в)

г)

д)

Казеозний некроз

Епітеліоїдні клітини

Лімфоїдні клітини

Велетенські клітини Пирогова-Лангханса

Мікобактерії Коха

7.

а)

б)

в)

Інтерстиціальне запалення

Гранульоматозне запалення

З утворенням поліпів та кондилом

1.

а)

б)

в)

г)

Нагромадження моноцитарних фагоцитів

Утворення макрофагальної гранульоми

Утворення епітеліоїдноклітинної гранульоми

Утворення велетенськоклітинної гранульоми

2.

а)

б)

Органічного типу

Неорганічного типу

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Казеозний некроз

Епітеліоїдні клітини

Лімфоїдні клітини

Велетенські клітини Пирогова-Лангханса

Мікобактерії Коха

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Казеозний некроз

Лімфоцити

Плазмоцити

Епітеліоїдні клітини

Фібробласти

Велетенські клітини типа Пирогова-Лангханса

Продуктивний ендоваскуліт

Сполучна тканина (склероз)

5.

а)

б)

в)

г)

Лімфоцити

Плазмоцити

Клітини Мікуліча

Гіалінові шари

6.

а)

б)

Специфічна

Неспецифічна

1.

а)

б)

в)

г)

Міокарді

Легенях

Нирках

Печінці

2.

а)

б)

в)

г)

Нагромадження моноцитарних фагоцитів

Утворення макрофагальної гранульоми

Утворення епітеліоїдноклітинної гранульоми

Утворення велетенськоклітинної гранульоми

3.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

■

специфічні гранульоми

неспецифічні гранульоми

■

Інфекційні гранульоми

Неінфекційні гранульоми

Невстановленої етіології

■

імунні гранульоми

неімунні гранульоми

4.

а)

б)

в)

г)

Гранульома при риносклеромі

Гранульома при проказі

Гранульома при лепрі

Гранульома при сифілісі

5.

а)

б)

в)

Реакція гіперчутливості негайного типу

Реакція гіперчутливості уповільненого типу

Реакція як прояв трансплантаційного імунітету

6.

а)

б)

в)

г)

Біологічні фактори (мікроби, віруси)

Фізичні фактори (опромінення)

Хімічні фактори (медикаменти)

Імунні фактори

1.

а)

б)

в)

Інтерстиціальне запалення

Гранульоматозне запалення

З утворенням поліпів та кондилом

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

■

Інфекційні гранульоми

Неінфекційні гранульоми

Невстановленої етіології

■

імунні гранульоми

неімунні гранульоми

■

специфічні гранульоми

неспецифічні гранульоми

3.

а)

б)

в)

г)

Гранульома чужорідного тіла

Пилова гранульома

Олеогранульома

Гранульома навколо тваринних паразитів

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Казеозний некроз

Лімфоцити

Плазмоцити

Епітеліоїдні клітини

Фібробласти

Велетенські клітини типа Пирогова-Лангханса

Продуктивний ендоваскуліт

Сполучна тканина (склероз)

5.

а)

б)

в)

Склероз

Атрофія паренхіми

Цироз

6.

а)

б)

в)

г)

Гранульома при туберкульозі

Гранульома при проказі

Гранульома при сифілісі

Гранульома при риносклеромі

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Персистенція антигенного подразника

Презентація макрофагом антигена-подразника лімфоциту –хелеру

Виділення медіаторів (цитокінів)

Трансформація моноцитів і макрофагів в епітеліоїдні клітини та велетенські клітини (чужорідного тіла, Пирогова-Лангханса)

Хемотаксичний ефект (результат підвищення секреторної активності макрофагів)

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Лімфоцити

Плазмоцити

Епітеліоїдні клітини

Фібробласти

Вростання v.vasorum у м’язевий шар

Еластоліз

Розростання сполучної тканини

3.

а)

б)

Специфічна

Неспецифічна

4.

а)

б)

в)

г)

Лімфоцити

Плазмоцити

Клітини Мікуліча

Гіалінові шари

5.

а)

б)

в)

Інтерстиціальне запалення

Гранульоматозне запалення

У вигляді поліпів та кондилом

6.

а)

б)

в)

Реакція гіперчутливості негайного типу

Реакція гіперчутливості уповільненого типу

Реакція як прояв трансплантаційного імунітету

7.

а)

б)

в)

г)

Клітина Вірхова-Лангханса

Клітина Мікуліча

Клітина чужорідного тіла

Клітина Вірхова

1.

а)

б)

в)

г)

Біологічний фактор (бактерії, віруси)

Фізичний фактор (опромінення)

Хімічний фактор (медикаменти)

Імунний фактор (антигенна стимуляція)

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Ревматизм

Ревматоїдний артрит

Гломерулонефрит

Зоб Хасимото

Системна склеродермія

Вузликовий періартеріїт

Хвороба Бехтерева

Хвороба Шегрена

3.

а)

б)

Специфічна

Неспецифічна

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Казеозний некроз

Лімфоцити

Плазмоцити

Фібробласти

Епітеліоїдні клітини

Велетенські клітини типа чужорідного тіла

Продуктивний ендоваскуліт

Розростання сполучної тканини (склероз)

5.

а)

б)

в)

Розмноження (проліферація) клітинних елементів

Диференційовка клітинних елементів

Трансформація клітинних елементів

1.

а)

б)

в)

Поява сенсібілізованих (імунних) лімфоцитів

Проліферація та бласттрансформація Т-лімфоцитів

Реакція Т-лімфоцита (кілера) з антигеном

2.

а)

б)

в)

Інтерстиціальне запалення

Гранульоматозне запалення

З утворенням поліпів та кондилом

3.

а)

б)

в)

Склероз органу (нирки)

Атрофія

Цироз (печінка)

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Персистенція антигенного подразника

Презентація макрофагом антигена-подразника лімфоциту –хеллеру

Виділення медіаторів (цитокінів)

Трансформація моноцитів і макрофагів в епітеліоїдні клітини та велетенські клітини (чужорідного тіла, Пирогова-Лангханса)

Хемотаксичний ефект (результат підвищення секреторної активності макрофагів)

5.

а)

б)

в)

г)

При туберкульозі

При сифілісі

При риносклеромі

При проказі

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

■

Інфекційні гранульоми

Неінфекційні гранульоми

Невстановленої етіології

■

імунні гранульоми

неімунні гранульоми

■

специфічні гранульоми

неспецифічні гранульоми

7.

а)

б)

в)

г)

д)

Казеозний некроз

Епітеліоїдні клітини

Лімфоїдні клітини

Велетенські клітини Пирогова-Лангханса

Мікобактерії туберкульозу

1.

а)

б)

в)

Поява сенсібілізованих (імунних) лімфоцитів

Проліферація та бласттрансформація Т-лімфоцитів

Реакція Т-лімфоцита (кілера) з антигеном

2.

а)

б)

Специфічна

Неспецифічна

3.

а)

б)

в)

г)

Гранульома при туберкульозі

Гранульома при проказі

Гранульома при риносклеромі

Гранульома при сифілісі

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Казеозний некроз

Епітеліоїдні клітини

Лімфоїдні клітини

Велетенські клітини Пирогова-Лангханса

Мікобактерії туберкульоза

5.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

■

Інфекційні гранульоми

Неінфекційні гранульоми

Невстановленої етіології

■

Імунні гранульоми

Неімунні гранульоми

■

Специфічні гранульоми

Неспецифічні гранульоми

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Макрофаги

Епітеліоїдні клітини

Плазмоцити

Лімфоцити

Клітини Вірхова

Мікобактерії лепри

1.

а)

б)

в)

г)

Альтерація

Ексудація

Проліферація

Регенерація (заживлення)

2.

а)

б)

в)

г)

Лімфоїдна гранульома

Епітеліоїдна гранульома

Велетенськоклітинна гранульома

Змішана гранульома

3.

а)

б)

в)

Первинний сифіліс

Вторинний сифіліс

Третинний сифіліс

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Епітеліоїдні клітини

Велетенські клітини типа Пирогова-Лангханса

Лімфоцити

Мікобактерії лепри (мало)

Невріти (дрібні нерви шкіри)

5.

а)

б)

Остеофіти (при периостітах)

Гіперостози (при остеоміелітах)

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

■

Інфекційні гранульоми

Неінфекційні гранульоми

Невстановленої етіології

■

Імунні гранульоми

Неімунні гранульоми

■

Специфічні гранульоми

Неспецифічні гранульоми

1.

а)

б)

в)

Інтерстиціальне запалення

Гранульоматозне запалення

У вигляді поліпів та кондилом

2.

а)

б)

в)

Первинний афект

Лімфангіт

Лімфаденіт

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Розвиток ексудативної тканинної реакції

Генералізація процесу (пошкодження шкіри та слизових оболонок)

Утворення сифілідів

Розвиток продуктивних васкулітів

Наявність значної кількості трепонем

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Інфільтрація лімфоцитами

Інфільтрація гістіоцитами

Дисциркуляторні зміни

Набряк трансплантата

Поява нейтрофілів

Поява макрофагів

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Лімфоцити

Плазмоцити

Клітини Мікуліча

Палочки Фріша-Волковича

Гіалінові шари

6.

а)

б)

в)

Гетерологічний антиген (бактерії, токсини)

Гомологічний антиген (трансплантація)

Аутологічний антиген (аутоімунізація)

1.

а)

б)

в)

Аферентна ланка

Центральна ланка

Еферентна ланка

2.

а)

б)

в)

Первинний афект

Лімфаденіт

Лімфангіт

3.

а)

б)

в)

г)

Лімфоїдна гранульома

Епітеліоїдна гранульома

Велетенськоклітинна гранульома

Змішана гранульома

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

з)

Казеозний некроз

Лімфоцити

Плазмоцити

Епітеліоїдні клітини

Фібробласти

Клітини типу Пирогова-Лангханса

Продуктивний ендоваскуліт

Сполучна тканина (склероз)

5.

а)

б)

в)

Інтерстиціальне запалення

Гранульоматозне запалення

У вигляді поліпів та кондилом

6.

а)

б)

в)

Реакція гіперчутливості негайного типу

Реакція гіперчутливості уповільненого типу

Реакція як прояв трансплантаційного імунітету

7.

а)

б)

Гуморальна реакція

Клітинна реакція

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Лімфоцити

Плазмоцити

Епітеліоїдні клітини

Фібробласти

Еластоліз

Склероз

2.

а)

б)

в)

Інтерстиціальне запалення

Гранульоматозне запалення

У вигляді поліпів та кондилом

3.

а)

б)

в)

г)

Гранульома при туберкульозі

Гранульома при проказі

Гранульома при риносклеромі

Гранульома при сифілісі

4.

а)

б)

в)

г)

Альтерація

Ексудація

Проліферація

Регенерація (заживлення)

5.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Гранульома при риносклеромі

Гранульома при проказі

Гранульома при склеромі

Гранульома при туберкульозі

Гранульома при сапі

Гранульома при черевному тифі

Гранульома при висипному тифі

6.

а)

б)

Негайного типу

Уповільненого типу

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Атрофія

Гіпертрофія (гіперплазія)

Організація

Перебудова тканин

Метаплазія

Дисплазія

2.

а)

б)

в)

г)

Видові реакції

Гомеостатичні реакції

Індивідуальні реакції

Ситуаційні реакції

3.

а)

б)

в)

Аварійна стадія

Стадія стабілізації

Стадія декомпенсації

4.

а)

б)

в)

г)

Робоча компенсаторна гіпертрофія

Вікарна (замісна) гіпертрофія

Нейрогуморальна (гормональна) гіпертрофія

Гіпертрофічні розростання

5.

а)

б)

в)

Нирки

Легені

Наднирники

6.

а)

б)

в)

Заживлення ран

Розростання в зоні змертвіння сполучної тканини (заміщення некротизованої тканини)

Інкапсуляція

7.

а)

б)

в)

г)

Закриття дефекта епітеліальним пластом

Заживлення рани під струпом

Заживлення рани первинним натягом (per primam intentionem)

Заживлення рани вторинним натягом (заживлення через нагноєння)

1.

а)

б)

в)

Фаза становлення

Фаза закріплення

Фаза виснаження

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Гіперплазія ультраструктур

Гіпертрофія ультраструктур

Гіперплазія міофібріл

Поява велетенських мітохондрій

Структура більшості органел збережена

3.

а)

б)

в)

Фізіологічна регенерація

Репаративна регенерація

Патологічна регенерація

4.

а)

б)

в)

г)

Аліментарне виснаження

Ракова кахексія

Гіпофізарна кахексія

Церебральна кахексія

5.

а)

б)

в)

г)

Стадія очищення

Проліферація та трансформація фібробластів

Ангіогенез

Дозрівання грануляційної тканини

6.

а)

б)

в)

Печінка

Серце

Соматичні м’язи

7.

а)

б)

в)

Попередня сполучнотканинна мозоль

Попередня кісткова мозоль

Дефінітивна кісткова мозоль

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Дисфункціональна атрофія

Дисциркуляторна атрофія

Атрофія від тиску

Нейротична атрофія

Від дії хімічних та фізичних факторів

2.

а)

б)

в)

Становлення

Закріплення (стабілізація)

Виснаження (декомпенсації)

3.

а)

б)

Робоча (компенсаторна) гіпертрофія

Вікарна (замісна) гіпертрофія

4.

а)

б)

Формування кістково-хрящевої мозолі

Формування зрілої кістки

5.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Атрофія

Гіпертрофія (гіперплазія)

Організація

Перебудова тканин

Метаплазія

Дисплазія

6.

а)

б)

в)

г)

д)

Різке схуднення

Відсутність підшкірної жирової клітковини

Западання очей

Суха, тонка шкіра

Живіт втягнутий

7.

а)

б)

в)

г)

д)

Як наслідок продуктивного запалення

Як наслідок системної дезорганізації сполучної тканини

Як наслідок некроза та атрофії (замісний склероз)

Формування рубця

Організація тромбів, гематом, формування спайок

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Тромбоцитарний фактор росту

Епідермальний фактор росту

Фактор росту фібробластів

Трансформуючий фактор росту

Макрофагальний фактор росту

2.

а)

б)

в)

Фізіологічна регенерація

Репаративна регенерація

Патологічна регенерація

3.

а)

б)

в)

Стимуляція хемотаксису фібробластів та ендотелія

Посилює ангіогенез

Забеспечує контакти клітин з екстрацелюлярним матриксом

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Епідерміс

Слизова оболонка шлунково-кишкового тракту

Слизова оболонка дихальних шляхів

Слизова оболонка сечового тракту

Кровотворна та лімфоїдна тканина

Сполучна тканина

5.

а)

б)

Гіпеплазія ультраструктур

Гіпертрофія ультраструктур

6.

а)

б)

в)

Гідронефроз

Гідроцефалія

Узура хребта в області аневризм аорти

7.

а)

б)

в)

г)

д)

Розростання колагенових волокон

Зменшення кількості судин

Утворення рубця

Скорочення рубця (міофібробласти)

Осефікація або петрифікація рубця

1.

а)

б)

в)

Лабільні клітини (епідерміс та інш.)

Стабільні клітини (нефроцити та інш.)

Постійні клітини (нейроцити та інш.)

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Нирка збільшена у розмірах

Паренхіма її потовщена

Межа між корою та пірамідами нечітка

Миски та чашечки розтягнуті

В порожнині знаходяться камені

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Тромбоцитарний фактор

Епідермальний фактор

Фактор роста фібробластів

Трансформуючі фактори росту

Макрофагальни фактори росту

4.

а)

б)

Повна регенерація (реституція)

Неповна регенерація (субституція)

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Дисфункціональна атрофія

Дисциркуляторна атрофія

Від тиску

Нейротрофічна атрофія

При дії фізичних та хімічних факторів

6.

а)

б)

Концентрична форма

Ексцентрична форма

7.

а)

б)

в)

Фаза становлення

Фаза закріплення (стабілізації)

Фаза виснаження (декомпенсації)

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Серце

Сечовий міхур

Жовчний міхур

Шлунок

Кишечник

2.

а)

б)

в)

г)

Робоча (компенсаторна) гіпертрофія

Вікарна (замісна) гіпертрофія

Нейрогуморальна (гормональна) гіпертрофія

Гіпертрофічні розростання

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Розростання колагенових волокон

Зменшення кількості судин

Утворення рубця

Скорочення рубця

Петрифікація та осефікація рубця

4.

а)

б)

в)

Фізіологічна регенерація

Репаративна регенерація

Патологічна регенерація

5.

а)

б)

Повна (реституція)

Неповна (субституція)

6.

а)

б)

в)

Вакуолізація, деструкція крист мітохондрій

Нагромадження ліпосом

Фрагментація канальців саркоплазматичної сітки

7.

а)

б)

в)

Серце

Головний мозок

Соматичні м’язи

1.

а)

б)

в)

Становлення

Закріплення (стабілізації)

Виснаження (декомпенсації)

2.

а)

б)

в)

г)

Аліментарна атрофія

При раковій кахексії

При гіпофізарній кахексії

При церебральній кахексії

3.

а)

б)

в)

Лабільні клітини (епідерміс, слизові оболонки)

Стабільні клітини (нирки, печінка)

Постійні клітини (головний мозок, міокард)

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

ж)

Епідерміс

Слизова оболонка шлунково-кишкового тракту

Слизова оболонка дихальних шляхів

Слизова оболонка порожнини рота

Слизова оболонка сечевивідних шляхів

Пухка сполучна тканина

Кровотворна тканина

5.

а)

б)

в)

г)

Стадія очищення

Підвищення активності фібробластів

Стадія ангіогенезу

Дозрівання грануляційної тканини

6.

а)

б)

Внутрішньоклітинна стадія

Позаклітинна стадія

7.

а)

б)

в)

г)

д)

Дисфункціональна атрофія (від бездіяльності)

Дисциркуляторна атрофія

Від тиску

Нейротрофічна

В результаті дії фізичних та хімічних факторів

1.

а)

б)

в)

Фізіологічна

Репаративна

Патологічна

2.

а)

б)

в)

Головний мозок

Серце

Соматичні м’язи

3.

а)

б)

в)

г)

Робоча (компенсаторна) гіпертрофія

Вікарна (замісна) гіпертрофія

Нейрогуморальна гіпертрофія

Гіпертрофічні розростання

4.

а)

б)

в)

г)

Нирка збільшена за розмірами

Кірковий та мозковий шар тонкі

Границя між ними нечітко виражена

Миска та чашечки різко розширені

5.

а)

б)

в)

Стадія первинної сполучнотканної мозолі

Стадія попередньої кісткової мозолі

Стадія остаточної (дефінітивної) мозолі

6.

а)

б)

в)

г)

д)

Тромбоцитарний фактор

Епідермальний фактор

Фактор росту фібробластів

Трансформуючий фактор

Макрофагальний фактор

7.

а)

б)

в)

Становлення

Закріплення (стабілізації)

Виснаження (декомпенсації)

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Ендометрій потовщений

Кількість залоз збільшена

Залози мають звивистий хід, місцями кістозно розширені

Епітелій залоз з ознаками проліферації

Гіперплазія клітинних елементів строми

2.

а)

б)

в)

Фаза становлення

Фаза закріплення (стабілізації)

Фаза виснаження (декомпенсації)

3.

а)

б)

Клітинна форма

Внутрішньоклітинна форма

4.

а)

б)

в)

Серце

Печінка

Соматичні м’язи

5.

а)

б)

в)

г)

Печінка зменшена за розмірами

На розрізі бурого кольору

Гепатоцити зменшені за розмірами

В цитоплазмі їх зерна ліпофусцину золотисто-коричневого кольору

6.

а)

б)

в)

Фізіологічна регенерація

Репаративна регенерація

Патологічна регенерація

7.

а)

б)

в)

Стадія первинної сполучнотканної мозолі

Стадія попередньої кісткової мозолі

Стадія остаточної (дефінітивної) мозолі

8.

а)

б)

Робоча гіпертрофія

Вікарна гіпертрофія

1.

а)

б)

в)

г)

д)

Розростання колагенових волокон

Зменшення кількості судин

Утворення рубця

Скорочення рубця

Петрифікація та осефікація рубця

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Атрофія

Гіпертрофія (гіперплазія)

Організація

Перебудова тканин

Метаплазія

Дисплазія

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Дисфункціональна атрофія

Дисциркуляторна атрофія

Від тиску

Нейротична атрофія

Від дії фізичних та хімічних факторів

4.

а)

б)

в)

Легка стадія

Помірно виражена

Важка стадія

5.

а)

б)

в)

г)

Робоча (компенсаторна) гіпертрофія

Вікарна (замісна) гіпертрофія

Нейрогуморальна гіпертрофія

Гіпертрофічні розростання

6.

а)

б)

Концентрична форма

Ексцентрична форма

1.

а)

б)

в)

Кишечна метаплазія епітелію шлунку

Шлункова метаплазія епітелію кишок

Метаплазія епітелію бронхів

2.

а)

б)

в)

г)

Глікопротеїн

Забеспечує хемотаксис фібробластів та ендотелія

Посилює ангіогенез

Забеспечує контакт клітини з основною речовиною інтерстиція

3.

а)

б)

в)

Слизова оболонка покрита плоским епітелієм

Стінка пронизана лімфоїдногістіоцитарним інфільтратом

Склероз стінки

4.

а)

б)

в)

Легка стадія

Помірно виражена

Важка стадія

5.

а)

б)

Робоча гіпертрофія

Вікарна (замісна) гіпертрофія

6.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Розміри серця збільшені

Маса серця збільшена

Стінка лівого шлуночка потовщена

Об’єм трабекулярних та папілярних м’язів збільшений

Порожнина серця в стадії компенсації звужена (концентрична гіпертрофія)

Порожнина серця в стадії декомпенсації розширена (ексцентрична гіпертрофія)

7.

а)

б)

в)

г)

д)

Дисфункціональна атрофія

Дисциркуляторна атрофія

Від тиску

Нейротрофічна атрофія

Від дії фізичних та хімічних факторів

1.

а)

б)

Внутрішньоклітинна стадія

Позаклітинна стадія

2.

а)

б)

Робоча гіпертрофія

Вікарна гіпертрофія

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Тромбоцитарний фактор

Епідермальний фактор

Фактор роста фібробластів

Трансформуючий фактор

Макрофагальний фактор

4.

а)

б)

в)

Гідроцефалія

Гідронефроз

Узура хребта при аневризмі аорти

5.

а)

б)

в)

Серце

Головний мозок

Соматичні м’язи

6.

а)

б)

в)

Кишечна метаплазія епітелію шлунку

Шлункова метаплазія епітелію кишок

Метаплазія епітелію бронхів

7.

а)

б)

в)

г)

Безпосередє закриття дефекта епітелієм

Заживлення під струпом

Заживлення первинним натягом

Заживлення вторинним натягом, або через нагноєння рани

8.

а)

б)

в)

Фізіологічна регенерація

Репаративна регенерація

Патологічна регенерація

1.

а)

б)

в)

Заживлення ран

Заміщення зони некроза сполучною тканиною

Інкапсуляція

2.

а)

б)

в)

г)

Закриття дефекта пластом епітелія

Заживлення під струпом

Заживлення первинним натягом

Заживлення вторинним натягом, або через нагноєння

3.

а)

б)

в)

г)

Молекулярний

Внутрішньоорганоїдний

Органоїдний

Клітинний

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Дисфункціональна атрофія

Дисциркуляторна атрофія

Від тиску

Нейротрофічна атрофія

Від дії фізичних та хімічних факторів

5.

а)

б)

в)

Легка стадія

Помірно виражена

Важка стадія

6.

а)

б)

Робоча гіпертрофія

Вікарна гіпертрофія

7.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Атрофія

Гіпертрофія (гіперплазія)

Організація

Перебудова тканин

Метаплазія

Дисплазія

1.

а)

б)

в)

Становлення

Стабілізації

Виснаження

2.

а)

б)

в)

Серце (гіпертонічна хвороба)

Шлунок (пілоростеноз)

Сечовий міхур (простатопатія)

3.

а)

б)

в)

Заживлення ран

Заміщення зони некроза сполучною (грануляційною) тканиною

Інкапсуляція

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Тромбоцитарний фактор

Фактор роста фібробластів

Трансформуючий фактор

Епідермальний фактор

Макрофагальний фактор

5.

а)

б)

в)

г)

У вигляді суцільного пласта епітелія

Заживлення під струпом

Заживлення первинним натягом

Заживлення вторинним натягом, або через нагноєння

6.

а)

б)

в)

г)

Робоча (компенсаторна) гіпертрофія

Вікарна (замісна) гіпертрофія

Нейрогуморальна гіпертрофія

Гіпертрофічні розростання

7.

а)

б)

в)

Легка форма

Помірно виражена

Важка форма

1.

а)

б)

в)

Оболонка утворена плоским епітелієм

Стінка бронха пронизана лімфоїдногістіоцитарним інфільтратом

Стінка бронха склерозована

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Дисциркуляторна атрофія

Дисфункціональна атрофія

Від тиску

Нейротрофічна атрофія

Від дії фізичних та хімічних факторів

3.

а)

б)

в)

Фізіологічна регенерація

Репаративна регенерація

Патологічна регенерація

4.

а)

б)

в)

Кишечна метаплазія шлункового епітелію

Шлункова метаплазія епітелія кишки

Плоскоклітинна метаплазія епітелія бронхів

5.

а)

б)

в)

г)

д)

Ендометрій потовщений

Кількість залоз збільшена

Залози мають звивистий хід

Епітелій залоз з ознаками проліферації

В стромі гіперплазія клітинних елементів

6.

а)

б)

в)

г)

Аліментарна атрофія

При раковій кахексії

При гіпофізарній кахексії

При церебральній кахексії

7.

а)

б)

в)

В серці

В печінці

В соматичних м’язах

1.

а)

б)

в)

г)

Молекулярний

Внутрішньоорганоїдний

Органоїдний

Клітинний

2.

а)

б)

в)

г)

Кіркова та мозкова речовина потоншена

Гіаліноз клубочків

Атрофія канальців

Розростання сполучної тканини в стромі

3.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Атрофії

Гіпертрофії (гіперплазії)

Організації

Перебудову тканин

Метаплазію

Дисплазію

4.

а)

б)

в)

г)

д)

Вакуолізація матрікса та лізис кріст мітохондрій

Нагромадження ліпосом

Нагромадження вторинних лізосом

Фрагментація міофібрил

Фрагментація канальців саркоплазматичної сітки

5.

а)

б)

в)

Фаза становлення

Фаза закріплення (стабілізації)

Виснаження (декомпенсації)

6.

а)

б)

в)

г)

Зменшена за розмірами

Капсула печінки зморшкувата

Передній край органу закруглений

Паренхіма на розрізі бурого кольору

1.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Розміри серця збільшені

Маса серця збільшена

Стінка лівого шлуночка потовщена

Об’м трабекулярних та капілярних м’язів збільшений

На стадії компенсації порожнини шлуночків звужені (концентрична гіпертрофія)

На стадії декомпенсації порожнини шлуночків розширені (ексцентрична гіпетрофія)

2.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Розвитком атрофії

Розвитком гіпертрофії (гіперплазії)

Розвитком організації

Розвитком перебудови тканин

Розвитком метаплазії

Розвитком дисплазії

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Дисфункціональна атрофія

Дисциркуляторна атрофія

Від тиску

Нейтрофічна атрофія

Від дії фізичних та хімічних факторів

4.

а)

б)

в)

Кишечна метаплазія шлункового епітелію

Шлункова метаплазія епітелія кишки

Плоскоклітинна метаплазія епітелія бронхів

5.

а)

б)

в)

Попередня сполучнотканинна мозоль

Попередня кісткова мозоль

Остаточна (дефінітивна) кісткова мозоль

6.

а)

б)

в)

Лабільні клітини (епідерміс та інш.)

Стабільні клітини (нирки та інш.)

Постійні клітини (серце та інш.)

1.

а)

б)

в)

Ексцентрична гіпертрофія

Міокард кволий, м’який

Паренхіма з глинистим відтінком (жирова дистрофія)

2.

а)

б)

в)

г)

д)

Розростання колагенових волокон

Зменшення кількості судин

Утворення рубця

Скорочення рубця (міофібробласти)

Петрифікація або осефікація рубця

3.

а)

б)

Внутрішньоклітинна

Позаклітинна

4.

а)

б)

в)

г)

д)

є)

Епідерміс

Слизова оболонка шлунково-кишкового тракту

Слизова оболонка дихальних шляхів

Слизова оболонка сечовивідних шляхів

Кровотворна та лімфатична тканина

Пухка сполучна тканина

5.

а)

б)

в)

г)

Стадія очищення

Стадія підвищення автивності фібробластів

Стадія ангіогенезу

Формування рубця

6.

а)

б)

в)

г)

Робоча (компенсаторна) гіпертрофія

Вікарна (замісна) гіпертрофія

Нейрогуморальна гіпертрофія

Гіпертрофічні розростання

7.

а)

б)

в)

г)

У вигляді пласта епітелія

Під струмом

Заживлення первинним натягом

Заживлення вторинним натягом

1.

а)

б)

в)

Кишечна метаплазія епітелію шлунку

Шлункова метаплазія епітелію кишки

Плоскоклітинна метаплазія епітелію бронхів

2.

а)

б)

в)

Заживлення ран

Заміщення зони некроза сполучною тканиною

Інкапсуляція

3.

а)

б)

в)

г)

д)

Дисфункціональна атрофія