- •Загальнопатологічні процеси
- •Передмова
- •Патологічна анатомія як самостійна медіко-біологічна дисципліна
- •Патологічна анатомія
- •Складовими частинами дисципліни є:
- •Об’єктом дослідження є:
- •Принципами вивчення дисципліни є:
- •Патологічна анатомія
- •Задачі дисципліни
- •Розробка проблем
- •Патологічна анатомія
- •Основними методами є:
- •Загальна характеристика дистрофій. Паренхіматозні дистрофії.
- •Форми пошкодження клітин
- •Причинами пошкодження являються
- •Характеристика жирової дистрофії печінки
- •Механізми ожиріння печінки
- •Умови, за яких виникає жирова дистрофія печінки
- •Тест-контроль кінцевого рівня знань
- •Стромально-судинні дистрофії.
- •Стромально-судинні дистрофії
- •Фібриноїдне набухання
- •Мукоїдне набухання
- •Етіологічний принцип
- •Реакції на амілоїд
- •Мікроскопічні реакції
- •Макроскопічна реакція вірхова
- •Змішані дистрофії.
- •Місцева та загальна смерть.
- •Фагоцитоз апоптозних тілець
- •Порушення кровообігу: гіперемія, ішемія, кровотеча, стаз.
- •В залежності від клінічних проявів
- •В залежності від виду судин
- •В залежності від розповсюдження
- •(Гіперемія)
- •Тромбоз. Емболія. Інфаркт.
- •Форми двз-синдрома
- •Запалення: загальна характеристика. Ексудативне запалення.
- •Характеристика імунопатологічних процесів
- •Гіперчутливість негайного типу (атонія, анафілаксія) –тип і
- •Реакція гіперчутливості іі типу
- •Типи імунокомплексного пошкодження
- •Гіперчутливість ііі типу (імунокомплексне пошкодження)
- •Гіперчутливість іv-го типу
- •Фагоцитоз
- •Продуктивне запалення.
- •Класифікація продуктивного запалення
- •За клініко-морфологічними проявами
- •За морфологічними ознаками
- •Компенсаторні та пристосувальні процеси. Регенерація.
- •Пухлини. Загальні положення.
- •Антигенний атипізм
- •Органонеспецифічні та органоспецифічні епітеліальні пухлини.
- •Класифікація раку
- •За ступенем диференційовки клітин
- •В залежності від гістологічної будови
- •Органоспецифічні пухлини
- •Мезенхімальні пухлини
- •Пухлини з меланінутворюючої тканини. Пухлини центральної нервової системи, оболонок мозку та периферійних нервів.
- •Еталони відповідей
- •Задача № 1
- •Органонеспецифічні пухлини
- •Органоспецифічні пухлини
А ГІПЕРЧУТЛИВІСТЬ
– НАДМІРНО СИЛЬНА ІМУННА РЕАКЦІЯ НА
ЧУЖОРІДНИЙ АНТИГЕН В
ОСНОВІ ЛЕЖИТЬ ГУМОРАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ АНТИГЕН
(АЛЕРГЕН) АКТИВУЄ ІМУННУ СИСТЕМУ З
УТВОРЕННЯМ АНТИТІЛ IgE
(РЕАГІНИ) ФІКСАЦІЯ
IgE
НА ПЛАЗМОЛЕМІ ТКАНИННИХ БІЗОФІЛІВ ТА
БАЗОФІЛІВ КРОВІ ПОВТОРНЕ
ВВЕДЕННЯ АНТИГЕНУ СПРИЧИНЯЄ ВЗАЄМОДІЮ
ЙОГО З IgE, ЩО ВИКЛИКАЄ ДЕГРАНУЛЯЦІЮ
БАЗОФІЛІВ З
ОСТАННІХ ВИХОДЯТЬ ГІСТАМІН, ФЕРМЕНТИ ВИНИКАЄ
ВАЗОДІЛЯТАЦІЯ, ПІДВИЩЕННЯ ПРОНИКНОСТІ
СУДИН, СКОРОЧЕННЯ ГЛАДКОЇ МУСКУЛАТУРИ В
ТКАНИНАХ І КРОВІ ЗРОСТАЄ КІЛЬКІСТЬ
ЕОЗИНОФІЛІВ ВИНИКАЮТЬ
МІСЦЕВІ (АТОПІЯ) І ЗАГАЛЬНІ (АНАФІЛАКСІЯ)
ПРОЯВИ РЕАКЦІЇ АТОПІЯ ШКІРА
(ГОСТРИЙ ДЕРМАТИТ, ЕКЗЕМА) АЛЕРГІЧНИЙ
РІНІТ АЛЕРГІЧНА
БРОНХІАЛЬНА АСТМА АЛЕРГІЧНИЙ
ГАСТРОЕНТЕРИТ АНАФІЛАКСІЯ
(ЧАСТІШЕ
ВИНИКАЄ ПРИ ІН’ЄКЦІЇ АЛЕРГЕНІВ) АНАФІЛАКТИЧНИЙ
ШОК АСФІКСІЯХарактеристика імунопатологічних процесів
Гіперчутливість негайного типу (атонія, анафілаксія) –тип і
Рис. 29
(ПРОДОВЖЕННЯ)
Б В ОСНОВІ ЛЕЖИТЬ
ГУМОРАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ
АНТИГЕН
МОЖЕ БУТИ ЗОВНІШНІМ АБО ВЛАСНОГО
ПОХОДЖЕННЯ (АУТОІМУННІ ЗАХВОРЮВАННЯ) СПЕЦИФІЧНИМИ
АНТИТІЛАМИ ЯВЛЯЮТЬСЯ IgG
ТА IgM АНТИГЕН
ВЗАЄМОДІЄ З НИМИ НА ПЛАЗМОЛЕМІ КЛІТИН,
ЯКІ В РЕЗУЛЬТАТІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ ШЛЯХОМ: ЛІЗИСУ
– АКТИВАЦІЯ КОМПЛЕМЕНТУ ВЕДЕ ДО
УТВОРЕННЯ “МЕМБРАНОАТАКУЮЧОГО
КОМПЛЕКСУ”, ЩО ДАЄ ЛІЗИС МЕМБРАН
КЛІТИНИ. ФАГОЦИТОЗУ
– КЛІТИНА З АНТИГЕНОМ НА ПОВЕРХНІ
ПОГЛИНАЄТЬСЯ МАКРОФАГОМ. КЛІТИННОЇ
ЦИТОТОКСИЧНОСТІ - КОМПЛЕКС АНТИГЕН-АНТИТІЛО
РОЗПІЗНАЄТЬСЯ N-ЛІМФОЦИТАМИ,
ЩО ЗНИЩУЮТЬ КЛІТИНУ. ЗМІНИ
ФУНКЦІЇ КЛІТИНИ – АНТИТІЛО НА ПОВЕРХНІ
ПЛАЗМОЛЕМИ МОЖЕ ЗМІНЮВАТИ РІВЕНЬ
МЕТАБОЛІЗМУ КЛІТИНИ, ЯКА МОЖЕ ГИНУТИ. -
КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНИМИ ПРОЯВАМИ ЦИХ
РЕАКЦІЙ Є РЕАКЦІЇ ПРИ ГЕМОТРАНСФУЗІЯХ,
ГЕМОЛІТИЧНІЙ ХВОРОБІ НОВОНАРОДЖЕНИХ
ТА ІНШ.Реакція гіперчутливості іі типу
Рис. 29
(ПРОДОВЖЕННЯ)
В ОСНОВІ ЛЕЖИТЬ
НАГРОМАДЖЕННЯ ІМУННИХ КОМПЛЕКСІВ В
ТКАНИНАХ, АКТИВАЦІЯ КОМПЛЕМЕНТУ,
ВИНИКНЕННЯ ГОСТРОГО ЗАПАЛЕННЯ І НЕКРОЗ. В РЕАКЦІЯ
ТИПУ ФЕНОМЕНА АРТЮСА НЕКРОЗ У МІСЦІ
ВВЕДЕННЯ АНТИГЕНУ АКТИВАЦІЯ
КОМПЛЕМЕНТУ ІМУННИМИ КОМПЛЕКСАМИ ДАЄ
ГОСТРУ ЗАПАЛЬНУ РЕАКЦІЮ З НЕКРОЗОМ,
КРОВОВИЛИВАМИ (ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ РІДКО:
ПРИ ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ СКАЗУ) РЕАКЦІЯ
ТИПУ СИРОВАТКОВОЇ ХВОРОБИ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ
ЧАСТІШЕ, НІЖ ПОПЕРЕДНЯ РЕАКЦІЯ ПЕРЕБІГ
ЇЇ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ДОЗИ АНТИГЕНУ ПРИЗВОДЯТЬ
ДО РОЗВИТКУ НЕКРОТИЧНОГО ВАСКУЛІТУ
(ВВЕДЕННЯ ЧУЖОРІДНИХ БІЛКІВ СИРОВАТКИ
КРОВІ, ЛІКІВ, ВІРУСНИХ АНИТГЕНІВ) ВАСКУЛІТ
БУВАЄ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМ (СИСТЕМНИЙ
ЧЕРВОНИЙ ВОВЧАК) АБО ОРГАННИЙ
(ПОСТСТРЕПТОКОКОВИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ)
Типи імунокомплексного пошкодження
Гіперчутливість ііі типу (імунокомплексне пошкодження)
Рис. 29
(ПРОДОВЖЕННЯ)
Г ОСНОВНА
РОЛЬ НАЛЕЖИТЬ Т-ЛІМФОЦИТАМ, ЯКІ
ПРОЯВЛЯЮТЬ СВОЮ ДІЮ ЦИТОТОКСИЧНИМ
ПРЯМИМ АБО ОПОСЕРЕДКОВАНИМ (СЕКРЕЦІЯ
ЛІМФОКІНІВ) ШЛЯХАМИ. РЕАКЦІЯ
ВИНИКАЄ ЧЕРЕЗ 3 ДОБИ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ
АНТИГЕНУ, НА ВІДМІНУ ВІД РЕАКЦІЇ І
ТИПУ. ХАРАКТЕРНИМ
Є НЕКРОЗ КЛІТИН І ЛІМФОЦИТАРНА
ІНФІЛЬТРАЦІЯ ТКАНИНИ. ПРЯМА
ЦИТОТОКСИЧНІСТЬ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ПРИ ДІЇ
НА ПУХЛИННІ КЛІТИНИ, НА КЛІТИНИ,
ІНФІКОВАНІ ВІРУСОМ, ТРАНСПЛАНТОВАНІ
КЛІТИНИ З ЧУЖОРІДНИМ АНТИГЕНОМ. НЕПРЯМА
ЦИТОТОКСИЧНІСТЬ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ПРИ
ГРАНУЛЬОМАТОЗНОМУ ЗАПАЛЕННІ, ПРИ
ДІАГНОСТИЦІ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
(ТУБЕРКУЛІНОВА ПРОБА, ГІСТОПЛАЗМОЗ). ПРОЯВАМИ
ЦІЄЇ РЕАКЦІЇ Є АУТОІМУННІ ЗАХВОРЮВАННЯ
(ТИРЕОІДІТ ХАШИМОТО). НА
ВІДМІНУ ВІД ПОПЕРЕДНІХ ТРЬОХ, В ОСНОВІ
ЛЕЖИТЬ НЕ ГУМОРАЛЬНИЙ, А КЛІТИННИЙ
МЕХАНІЗМГіперчутливість іv-го типу
Рис. 30