- •Загальнопатологічні процеси
- •Передмова
- •Патологічна анатомія як самостійна медіко-біологічна дисципліна
- •Патологічна анатомія
- •Складовими частинами дисципліни є:
- •Об’єктом дослідження є:
- •Принципами вивчення дисципліни є:
- •Патологічна анатомія
- •Задачі дисципліни
- •Розробка проблем
- •Патологічна анатомія
- •Основними методами є:
- •Загальна характеристика дистрофій. Паренхіматозні дистрофії.
- •Форми пошкодження клітин
- •Причинами пошкодження являються
- •Характеристика жирової дистрофії печінки
- •Механізми ожиріння печінки
- •Умови, за яких виникає жирова дистрофія печінки
- •Тест-контроль кінцевого рівня знань
- •Стромально-судинні дистрофії.
- •Стромально-судинні дистрофії
- •Фібриноїдне набухання
- •Мукоїдне набухання
- •Етіологічний принцип
- •Реакції на амілоїд
- •Мікроскопічні реакції
- •Макроскопічна реакція вірхова
- •Змішані дистрофії.
- •Місцева та загальна смерть.
- •Фагоцитоз апоптозних тілець
- •Порушення кровообігу: гіперемія, ішемія, кровотеча, стаз.
- •В залежності від клінічних проявів
- •В залежності від виду судин
- •В залежності від розповсюдження
- •(Гіперемія)
- •Тромбоз. Емболія. Інфаркт.
- •Форми двз-синдрома
- •Запалення: загальна характеристика. Ексудативне запалення.
- •Характеристика імунопатологічних процесів
- •Гіперчутливість негайного типу (атонія, анафілаксія) –тип і
- •Реакція гіперчутливості іі типу
- •Типи імунокомплексного пошкодження
- •Гіперчутливість ііі типу (імунокомплексне пошкодження)
- •Гіперчутливість іv-го типу
- •Фагоцитоз
- •Продуктивне запалення.
- •Класифікація продуктивного запалення
- •За клініко-морфологічними проявами
- •За морфологічними ознаками
- •Компенсаторні та пристосувальні процеси. Регенерація.
- •Пухлини. Загальні положення.
- •Антигенний атипізм
- •Органонеспецифічні та органоспецифічні епітеліальні пухлини.
- •Класифікація раку
- •За ступенем диференційовки клітин
- •В залежності від гістологічної будови
- •Органоспецифічні пухлини
- •Мезенхімальні пухлини
- •Пухлини з меланінутворюючої тканини. Пухлини центральної нервової системи, оболонок мозку та периферійних нервів.
- •Еталони відповідей
- •Задача № 1
- •Органонеспецифічні пухлини
- •Органоспецифічні пухлини
Передмова
Необхідність подібного видання обумовлена потребами методичного забезпечення навчального процесу і, з іншого боку, є логічним продовженням серії досліджень науково-методичного характеру, які впродовж останніх років виконуються на кафедрі патологічної анатомії.
Тут є певні зрушення. І це тим більш важливо, що сьогодні надається особливе значення впровадженню тестового контролю знань, який у більшості країн світу є необхідною складовою частиною навчально-виховного процесу.
В Україні ми тільки поступово наближаємось до вирішення цих питань і в цьому відношенні маємо стільки ж прихильників, скільки і супротивників. Тому проведення подальших досліджень подібного плану слід вважати абсолютно доцільним.
Дане видання розраховане на “середньостатистичного” студента, обсяг знань якого з основних питань загальної патологічної анатомії задовольняє той мінімум, який передбачений навчальною Програмою (2000) з дисципліни. У першій частині посібника навчальний матеріал, представлено у стислій конспективній формі, сприйняття його полегшується схематичними рисунками основних патологічних процесів (дистрофія, некроз, регенерація, запалення та інш.).
Другою частиною роботи є досить вагомий інформаційний матеріал, представлений у вигляді тестових питань кінцевого рівня знань. Він включає біля 300 задач з питань загальної патологічної анатомії і відповідно більше 7 500 тестових питань (логічних операцій) по всім темам курсу, що є необхідним для більш поглибленого вивчення предмету та самоконтролю набутих знань.
Набутий досвід у викладанні предмету свідчить: без достатніх знань основ загальної патологічної анатомії студент (у майбутньому – лікар-клініцист) залишиться безпомічним при вивченні нозології та діагностики захворювань. Особливо важливим це здається сьогодні, коли йде перегляд принципових положень теоретичної медицини. Тому вважаю, що з цих міркувань робота повинна зацікавити тих студентів, яким не байдужа їх майбутня спеціальність.
В результаті ми наближаємось до вирішення основних завдань сучасного викладання дисципліни: “…основы общей патологии человека сегодня нельзя излагать в традиционной форме, а по существу «по старинке», потому что это неминуемо отрицательно скажется на общеобразовательном уровне студентов и врачей и как неизбежное следствие этого - на их практической деятельности» (Саркісов Д.С., 1997).
Як не прикро, але негативні результати цієї діяльності ми все частіше починаємо спостерігати уже сьогодні в своїй роботі. Тому патологічна анатомія повинна поступово “підніматись з колін”, набуваючи того значення, яке вона має в розвинених країнах, де стоїть на захисті інтернів хворої людини.
Дійсний член Міжнародної академії патології (США)
професор
Благодаров В.М.
Розділ І.
Патологічна анатомія як самостійна медіко-біологічна дисципліна
ОСНОВНІ ПИТАННЯ:
-
Визначення патологічної анатомії.
-
Принципи вивчення патологічної анатомії.
-
Складові частини дисципліни.
-
Задачі патологічної анатомії.
-
Рівні вивчення предмету.
-
Матеріал (об’єкт) та методи дослідження.
-
Етапи розвитку патологічної анатомії.
|
Патологічна анатомія – одна із найважливіших фундаментальних дисциплін в системі вищої медичної освіти. Вона є невід’ємною складовою частиною патології (від грецьк. “pathos” – захворювання, страждання) – науки, яка вивчає закономірності виникнення та розвитку захворювань. Патологічна анатомія вивчає матеріальний (морфологічний) субстрат захворювання, його структурні основи. |
|
Вивчення предмету базується на двох принципах: ▲взаємозв’язок структури та функції - це означає, що в патології не існує зміни структури без зміни функції, як і, навпаки, не існує функціональних порушень без структурних змін: ▲клініко-анатомічний принцип, який відображає основний напрямок розвитку сучасної патологічної анатомії. |
|
Патологічна анатомія складається з двох частин: загальна – вивчає загальнопатологічні процеси (дистрофія, некроз запалення та інш.) та спеціальна - вивчає морфологію процесів, що складають структурну основу захворювань. В комбінації між собою ці процеси набувають нової якості, складаючи матеріальний зміст різноманітних синдромів та захворювань.[Рис. 1] |
Рас. 1