10. Вкажіть, які обстеження необхідно провести хворому для встановлення захворювання на гіпертонічну хворобу?

Обов’язкове обстеження повинно проводитися усім хворим з підвище-ним АТ для визначення генезу гіпертензії (первинна чи вторинна), оцінки стану органів-мішеней та факторів ризику.

Воно складається з:

1) анамнезу захворювання;

2) фізикального обстеження:

3) лабораторно-інструментального обстеження:

• вимірювання АТ на обох руках;

• вимірювання АТ на ногах,

• аускультація серця, судин шиї, точок проекції ниркових артерій;

• загальний аналіз крові ;

• загальний аналіз сечі ;

• рівень креатиніну в плазмі крові з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації;

• рівень калію та натрію в плазмі крові;

• рівень цукру в плазмі крові;

• рівень холестерину та тригліцеридів в плазмі крові;

• реєстрація ЕКГ;

• офтальмоскопія очного дна;

• ультразвукове дослідження серця та нирок.

Рекомендовані тести:

• доплерографія сонних артерій;

• білок в сечі (за добу);

• глюкозотолерантний тест;

• амбулаторне моніторування артеріального тиску.

11. Вкажіть найбільш характерні скарги хворого при підвищенні артеріального тиску.

Скарги хворого залежать від стадії гіпертонічної хвороби.

При I стадії захворювання скарги здебільшого загальноневротичного характеру: дратівливість, поганий сон, швидка втомлюваність тощо.

При II стадії – здебільшого кардіологічного характеру: болі в області серця, серцебиття, та неврологічного: головний біль, запаморочення.

Більше половини хворих I-II стадії не мають жодних скарг! Тобто захворювання протікає безсимптомно, за що гіпертонічну хворобу образно називають ”мовчазним вбивцею“.

При III стадії – залежать від ураження органа-мішені: серця (інфаркт міокарда), мозку (інсульт), очного дна (сліпота) тощо.

12. Вкажіть можливі зміни зі сторони серця та пульсу при артеріальній гіпертензії.

Підвищення артеріального тиску вище 140/90 мм рт. ст.; пульс твердий, напружений (pulsus durus).

Верхівковий поштовх посилений, розлитий, високий, резис­тентний, зміщений ліворуч, а у більш пізніх стадіях – і вниз, що свідчить про гіпертрофію лівого шлуночка.

Зміщення меж серцевої тупості вліво, при аускультації серця – ослаблений І тон на верхівці, акцентований II тон над аортою.

Інколи над верхівкою прослуховується систолічний шум, що вказує на відносну недос­татність мітрального клапана.

13. Вкажіть зміни на екг у хворих при артеріальній гіпертензії, при якій стадії вони проявляються.

При I стадії захворювання змін на ЕКГ немає.

При II стадії – гіпертрофія лівого шлуночка: високий зубець R у І, аvL, V₅–V₆, та глибокий зубець S в III, аvF, V₁–V₂; згладжений, негативний або двофазний зубець Т у І та II стандартних і лівих грудних відведеннях.

При III стадії – часто різноманітні блокади, рубцеві зміни після перенесеного інфаркту міокарда тощо.

14. Вкажіть зміни, що виявляються при рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки при гіпертонічній хворобі.

При II–IIІ стадії захворювання визначається розширення границь серця вліво, аортальна його конфігурація (ознаки гіпертрофії лівого шлуночка). Аорта подовжена, ущільнена і розширена (ознаки атеросклерозу аорти).

15. Вкажіть зміни, що виявляються при ехокардіографії (ЕхоКГ) у хворих на гіпертонічну хворобу.

Починаючи з ІІ стадії, при ЕхоКГ спостерігаються ознаки збільшення маси міокарда лівого шлуночка з розвитком двох видів гіпертрофії – за концентричним (із збільшенням ЗСЛШ МШП) і асиметричним (збільшення товщини міжшлуночкової перетинки) типами.

Критерієм гіпертрофії є маса міокарда лівого шлуночка.

Нормальна величина маси лівого шлуночка < 150 грамів, помірна гіпертрофія – 150–99 грамів, виражена гіпертрофія – 200 грамів і більше.

16. Які захворювання в першу чергу необхідно виключити при підвищенні у хворого артеріального тиску?

Симптоматичні артеріальні гіпертензії, які виявляють у 10–20% від усіх артеріальних гіпертензій.

1. Захворювання нирок: гострий та хронічний гломерулонефрит, діабе-тична нефропатія, ураження нирок при колагенозах (вузелковий периартериїт), подагрична нефропатія.

2. Ендокринні захворювання: акромегалія, хвороба та синдром Іценка-Кушинга, синдром Кона, феохромоцитома.

3. Неврологічні захворювання: пухлина головного мозку, диенцефальний синдром, травми головного мозку.

4. Гіпертензії, зумовлені ураженням серця і судин: коарктація аорти, недостатність клапанів аорти, повна АВ-блокада.

5. Гіпертензії, зумовлені лікарськими препаратами: кортикостероїди, довготривале застосування контрацептивів.