11. Охарактеризуйте клінічну картину інфекційного ендокардиту.

Симптоми і ознаки інтоксикації, як прояв гострого інфекційного ендокардиту, з’являються здебільшого протягом тижня після провокуючої події (наприклад, екстракція зуба). У хворого появляється переміжна лихоманка з остудою, підвищенням температури тіла до 38–40°С, яка супроводжується нічним потінням, загальною слабкістю, втратою у вазі.

Симптоми ураження клапанного апарата серця.

Скарги на біль в ділянці серця (кардіалгія), тахікардію, задишку.

При огляді хворого – синхронне з пульсацією сонних артерій (”танок каротид“) коливання голови (симптом Мюссі), пульсація зіниць, нігтьового ложа (симптом Квінке).

Посилений, розлитий верхівковий поштовх, коливання всієї лівої половини грудної клітки.

Перкуторно: зміщення лівої межі відносної серцевої тупості вліво і вниз при недостатності клапанів аорти, вліво і вгору – при ураженні мітрального клапана і вправо – при трикуспідальній недостатності.

При аускультації серця відзначається поява шуму при раніше інтактних клапанах або зміна характеру шума при клапанному уражені:

– над аортою – ослаблені I і II тони, діастолічний шум, який поширюється в точку Боткіна, зону мечоподібного відростка, надчеревну ділянку;

– також можливий і систолічний шум над аортою внаслідок розростання вегетацій на аортальному клапані.

Артеріальний тиск змінений: систолічний – підвищений, діастолічний – знижений, наприклад, 155/40 мм рт.ст., пульсовий тиск – збільшений.

Мають місце артралгії чи артрити (як прояв імунних зрушень в організмі).

Периферичні ознаки:

– петехії на кон’юнктиві, слизовій оболонці рота, піднебінні;

– крововиливи у вигляді темно-червоних смуг біля основи нігтів;

– безболісні геморагічні плями діаметром 1-5 мм на долонях і стопах (плями Джейнуея);

– невеликі болючі вузлики на пальцях рук і ніг (вузлики Ослера);

– геморагічний висип на шкірі нижче від манжетки під час вимірювання артеріального тиску або щипання шкіри (симптом Кончаловського-Румпеля-Леде);

– крововиливи у сітківку поряд з диском зорового нерва (плями Рота).

Крім вище названих ознак інфекційного ендокардиту відзначають спленомегалію (помірно збільшена, м’яка або дещо ущільнена селезінка), гепатомегалію (м’яка, помірно збільшена печінка), емболію судин великого і малого кола кровообігу.

Клінічна картина може розвиватися гостро, підгостро чи хронічно рецидивно.

Випадки захворювання до 2-х місяців відносять до гострого, довше цього терміну – до підгострого, а понад 1,5 року – до хронічного рецидивуючого інфекційного ендокардиту.

12. Вкажіть зміни лабораторних показників при інфекційному ендокардиті.

– Нормохромна анемія;

– збільшена або нормальна кількість лейкоцитів;

– зсув лейкоцитарної формули вліво;

– тромбоцитопенія;

– збільшення ШОЕ;

– позитивний ревматоїдний фактор;

– збільшення гама-глобулінів, циркулюючих імунних комплексів;

– зміни в сечі (протеїнурія, гематурія).

13. Вкажіть зміни ехокардіографії при інфекційному ендокардиті.

Наявність вегетацій на клапанах, які з’являються переважно через 2 тижні від початку захворювання і залишаються впродовж декількох місяців після одужання.

Нове незімкнення штучних клапанів або поява нової регургітації.

14. Вкажіть найбільш важливий діагностичний тест при інфекційному ендокардиті.

Посів крові на гемокультуру, ЕхоКС.

15. Вкажіть критерії діагнозу інфекційного ендокардиту (критерії Дуке, 1994).

Достовірні: лихоманка, поява або зміна серцевого шуму, бактеріємія, тромбоемболії, вегетації на клапанах чи ендокарді за даними ЕхоКС.

Ймовірні: лихоманка, поява або зміна серцевого шуму, бактеріємія, тромбоемболії, вегетації на клапанах чи ендокарді за даними ЕхоКС ще немає.

Можливі: лихоманка невідомого генезу, тромбоемболії, можливий шум в серці.

16. Вкажіть основні ускладнення при інфекційному ендокардиті.

Тромбоемболія в судини головного мозку, нирок, легень, серцева недостатність.

17. Вкажіть основні напрями лікування хворих на інфекційний ендокардит.

1.Етіотропна антибактеріальна терапія залежить від результатів посіву крові та чутливості збудника до антибіотиків.

Найчастіше використовують пеніцилін G в комбінації з гентаміцином впродовж 4-6 тижнів.

Пеніцилін G 3–5 млн. ОД внутрішньом’язево через кожні 6 годин (добова доза – 18-30 млн.ОД).

Гентаміцин 1 мг/кг внутрішньовенно кожні 8 годин (на добу 240 мг).

2. Хірургічне втручання: видалення ушкодженого клапана, де є вегетації, заміна штучним клапаном.

3. Симптоматичне лікування в залежності від ускладнень. Наприклад, при тромбоемболіях – антикоагулянти (гепарин та інші), при хронічній серцевій недостатності – діуретики.

Слід відзначити, що лікування хворих на інфекційний ендокардит – складне завдання, яке залежить від багатьох чинників: своєчасного розпізнання хвороби, чутливості збудника захворювання до антибіотика, стану імунної системи організму тощо. Навіть при своєчасному лікуванні смертність від інфекційного ендокардиту досягає 20–40%.