5. Наведіть класифікацію інфекційного ендокардиту.

I. Активність процесу:

– активний: I ст., II ст., III ст.;

– неактивний.

II. Ендокардит природних клапанів:

– первинний;

– вторинний (набуті вади серця, вроджені вади серця, травма тощо).

Ендокардит протезний.

III. Локалізація:

– аортальний клапан;

– мітральний клапан;

– трикуспідальний клапан;

– клапан легеневої артерії;

– ендокард передсердь або шлуночків.

Збудник (грам⁺, грам^–, L-форми, рикетсії, гриби).

IV. Стадія клапанної вади: стадія серцевої недостатності.

V. Ускладнення.

Приклад формулювання діагнозу:

– стафілококовий первинний ендокардит, активність III ст., недостатність аортального клапана, СН III ст.;

– хронічний вторинний стафілококовий ендокардит, активність III ст., вроджена вада серця: дефект міжшлуночкової перегородки. СН II-А ст.

6. Вкажіть етіологічні збудники інфекційного ендокардиту.

Зеленавий стрептокок, золотавий стафілокок, ентерококи, грибки (кандіда, аспергіліус), хламідії, рикетсії.

7. Вкажіть групи високого ризику для захворювання на інфекційний ендокардит:

– наркомани;

– хворі з вродженими та набутими вадами серця;

– хворі з наявним штучним клапаном серця;

– хворі, які перенесли оперативне втручання на серці (комісуротомія тощо);

– хворі, які знаходяться на програмному гемодиалізі при хронічній нирковій недостатності;

– хворі, які перенесли важке оперативне втручання на черевній порожнині після травми;

– хворі, в яких довготривало знаходиться у вені катетер.

8. Наведіть основні патогенетичні ланки розвитку інфекційного ендокардиту.

Потрапляння мікроорганізму в кров за умови масивної бактеріємії чи пригніченого імунітету;

– фіксація мікроорганізму в ділянках, де найбільш травмується ендотелій (механічна травма стулок при систолі чи ураження попередньо ушкодженого клапана) або вже утворився тромб;

– розмноження збудника у сітці фібрину;

– імунна відповідь організму на збудника (гіперфункція В-лім-фоцитів, гіпофункція Т-лімфоцитів, поліклонова продукція аутогена);

– негативний вплив ендо- та екзотоксинів і протеолітичних ферментів;

– деструкція клапанів серця, ендокарда та ендотелію судин.

При гострому ендокардиті часто зустрічається емболізація колоніями мікробних клітин в інші органи: нирки, печінку, селезінку, головний мозок.

9. Вкажіть обов’язкові дослідження у хворого з підозрою на інфекційний ендокардит (діагностична програма).

І. Збір скарг та анамнезу.

2. Клінічний огляд.

3. Вимірювання артеріального тиску.

4. Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, глюкоза крові, калій, натрій).

5. Повторні посіви крові на стерильність та визначення чутли­вості флори до антибіотиків.

6. Коагулограма.

7. ЕКГ в 12 відведеннях.

8. ЕхоКГ та допплерівське дослідження.

9. Рентгенографія органів грудної клітки.

10. Консультація кардіохірурга.

10. Вкажіть в порядку спадання частоти ураження клапанів при інфекційному ендокардиті.

Аортальний клапан, мітральний клапан, трикуспідальний клапан, клапан легеневої артерії.