Тема 10. Заключне заняття.

Хвороби органів серцево-судинної системи з погляду лікаря-стоматолога.

1. Чому для стоматолога важливо знати основні симптоми серцево-судинних захворювань?

Серцево-судинні захворювання є провідною причиною інвалідизації та смертності населення України, тому лікар-стоматолог повинен брати участь у їх ранній діагностиці, профілактиці та лікуванні.

2. Які ознаки можна виявити при огляді порожнини рота у хворих на гіпертонічну хворобу та атеросклероз?

Щільні пухирі із прозорою або геморагічною рідиною, що локалізуються переважно на межі твердого і м’якого піднебіння;

– інколи пухирі можуть зникати без розкриття, хоча частіше на їхньому місці утворюються ерозії, розширення вен язика;

– при атеросклерозі артерій язика – гострі некротичні зміни.

3. Вкажіть зміни при огляді ротової порожнини у хворих на стенокардію та дрібновогнищевий інфаркт міокарда.

Червоне забарвлення, сухість, тріщини слизової оболонки, ерозивний та десквамативний глосит.

4. Чому для стоматолога важливо знати клінічну кар­тину інфаркту міокарда?

Тому, що це стан, який потребує невідкладної допомоги, яку повинен вміти надати лікар будь-якої спеціальності, в тому числі і лікар-стоматолог.

І ще тому, що біль при інфаркті міокарда може іррадіювати в нижню ще­лепу, і потрібно проводити диференціювання його із патологією зубо-щелепної системи.

5. Які методи профілактики повинен вміти використовувати лікар-стоматолог у пацієнтів, що хворіють на гіпертонічну хворобу та атеросклероз?

Пропаганда здорового способу життя, нормалізація маси тіла, заняття оздоровчими фізичними вправами, зменшення вживання кухонної солі, холестерину, пояснення ролі нервово-психічного переван­таження у виникненні захворювання та необхідності тривалого (пожиттєвого) вживання гіпотензивних медикаментів і ретельного контролю за їх ефективністю.

6. При яких невідкладних станах лікар-стоматолог повинен вміти надати негайну допомогу?

Лікар-стоматолог повинен вміти надавати невідкладну допомогу в разі гіпертонічних кризів, раптової зупинки кровообігу, нападу стено­кардії, розвитку інфаркту міокарда, гострої серцевої та судинної недостатності, небезпечних для життя хворого аритмій та блокад.

7. Як змінюється стан ротової порожнини у хворих із хронічною серцевою недостатністю?

Виявляється гіперемія слизової оболонки, ціаноз, захворювання пародонта, розвиток виразок, кровотечі, набряклість слизової оболон­ки, яка відображається у вигляді відбитків зубів на боковій поверхні язика і щоках по лінії змикання зубів;

– у хворих з’являється відчуття печії, тиску, розпирання слизової оболонки ротової порожнини, невралгічний біль у ділянці зубів;

– розвиваються гінгівостоматити, десквамативний глосит, кандідомікоз, ішемічний некроз із секвест­рацією кісткових структур.

8. Вкажіть зміни в ротовій порожнині при легкому перебігу серцевої недостатності.

Загострення хронічних стоматитів із перманентним характером їхнього перебігу.

9. Вкажіть зміни ротової порожнини при серцевій недостатності на стадії декомпенсації кровообігу.

Слизова оболонка рота бліда з ціанотичним відтінком у ділянці піднебінних дужок і краю ясен;

– на спинці язика – десквамація ниткоподібних сосочків, вони згладжені і блискучі (”полірований язик“), можуть виникати тяжкі виразково-некротичні зміни слизової оболонки із утворенням трофічних виразок – поодиноких, із нерівними краями, дно яких покрите некротичним нальотом, без запального інфільтрату навколо неї;

– можуть малігнізуватись, некротичний процес може поширюватись на сусідні ділянки шкіри обличчя, носоглотку. Виникає болючість у роті, вживання їжі утруднене.