4. Наведіть класифікацію клінічних форм іхс.

Клінічна класифікація ішемічної хвороби серця

(затверджена наказом МОЗ України від 14 лютого 2002 р., № 54).

1. Раптова коронарна смерть

2. Стенокардія

2.1. Стабільна стенокардія напруження (із зазначенням I-IV ФК за класифікацією Канадської асоціації кардіологів).

2.2. Вазоспастична стенокардія (ангіоспастична, спонтанна, варіантна, Принцметала).

3. Нестабільна стенокардія

3.1. Стенокардія, яка виникла вперше.

3.2. Прогресуюча стенокардія (поява стенокардії спокою, нічних ангінозних нападів у хворого зі стенокардією напруження, підвищення ФК стенокардії, прогресуюче зниження толерантності до фізичного навантаження, транзиторні зміни на ЕКГ в стані спокою).

3.3. Рання постінфарктна стенокардія (від 3 до 28 діб).

4. Гострий інфаркт міокарда.

Діагноз установлюють із зазначенням дати виникнення (до 28 діб) і локалізації:

4.1. Гострий ІМ з наявністю патологічного зубця Q (трансмуральний, великовогнищевий).

4.2. Гострий ІМ без патологічного зубця Q (дрібновогнищевий).

4.3. Рецидивуючий ІМ (від 3 до 28 діб).

4.4. Повторний ІМ (після 28 діб).

4.5. Ускладнення гострого ІМ (зазначається за часом їх виникнення):

- гостра серцева недостатність;

- порушення серцевого ритму та провідності;

- тромбоутворення в порожнинах серця;

- гостра аневризма серця;

- постінфарктна стенокардія (від 3 до 28 діб).

5. Кардіосклероз

6. Безбольова форма ішемічної хвороби серця.

  Діагноз базується на підставі виникнення ознак ішемії міокарда за допомогою тесту з фізичним навантаженням, холтерівського моніторування ЕКГ з верифікацією за даними коронарографії, стрес-ехоКГ.

Приклад формулювання діагнозу:

1. ІХС: стабільна стенокардія напруження, ФК II , СН I ст.

2. ІХС: гострий трансмуральний інфаркт міокарда лівого шлуночка (03.07.2010 р.). Гостра лівошлуночкова недостатність (05.07.2010 р.). СН І стадії.

3. ІХС: Постінфарктний кардіосклероз (22.05.2008 р.). Фібриляція передсердь (тахісистолічна форма). ХСН II А ст.

Рекомендована література

Основна:

1. Костюк І.Ф., Капустник В.А. Ішемічна хвороба серця. В кн.: Внутрішні хвороби. Під ред. М.С.Расіна.– Полтава, 2002.– С. 59– 60.

2. Расин М.С., Кайдашев І.П., Волошин О.І., Бобкович К.О. Внутрішні хвороби в питаннях та відповідях (для студентів стоматологічних факультетів). – Чернівці–Кам’янець-Подільський, 2007.– С. 58–53.

Додаткова:

1. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Том 2/ Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів.– Вінниця: Нова Книга, 2009.– С. 93–96.

2. Сєркова В.К., Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І. Факультетська терапія.– Вінниця: НОВА КНИГА, 2005.– С. 57–59.

Раптова зупинка кровообігу

1. Визначте поняття ”раптова зупинка кровообігу“.

Раптова зупинка кровообігу – смерть в присутності свідків, яка настала блискавично або в межах 6 годин від початку серцевого нападу, коли реанімаційні заходи не проводилися або були безуспішними, зумовлена раптовим припинен­ням ефективних серцевих скорочень через фібриляцію шлуночків серця або асистолію і не пов’язана із факторами, що дозво­ляють виставити інший діагноз.

2. Визначте поняття ”фібриляція (миготіння) шлуночків“.

Фібриляція (миготіння) шлуночків – невпорядковане хаотичне збудження окремих м’язових волокон і відсутність координованих скорочень шлуночків.

3. Визначте поняття ”асистолія серця“.

Асистолія серця – повне припинення роботи серця, його зупинка.

4. Охарактеризуйте клініку раптової серцевої смерті.

Людина раптово втрачає свідомість;

– відсутній пульс на магістральних судинах (сонних, стегнових, плечових арте­ріях);

• припиняється дихання, але інколи спостерігається агональне нерівномірне дихання впродовж декількох хвилин;

• не вислуховуються тони серця і не визначається артеріальний тиск;

• розширюються зіниці.

5. Наведіть способи надання невідкладної медичної допомоги при раптовій серцевій смерті.

Негайно необхідно розпочати серцево-легеневу реанімацію.

Серцево-легенева реанімація – реанімаційні заходи, які проводяться постраждалому при відсутності дихання і кровообігу, що поєднують штучну вентиляцію легень з одночасним непрямим масажем серця.

1. Враховуючи те, що мозок та інші життєво важливі органи здатні існувати лише протягом кількох хвилин після зупинки серця, хворому необхідно негайно! провести реанімаційні заходи (штучну вентиляцію легень з одночасними натисненнями на грудину) та надати невідкладну медичну допомогу.

Натиснення на грудину забезпечують циркуляцію крові при відсутності серцевих скорочень.

Штучна вентиляція легень та натиснення на грудину примушують серце і легені функціонувати хоча б частково.

Реанімаційні заходи підвищують шанси постраждалого на виживання за рахунок забезпечення мозку киснем протягом того часу, доки не прибуде кваліфікована медична допомога. Без подібних реанімаційних процедур смерть мозку настає через чотири–шість хвилин. Реанімаційні заходи забезпечують мінімальний необхідний приплив крові до мозку та серця (25–35 відсотків норми).

Алгоритм надання невідкладної медичної допомоги: А, В, С.

1. Оцінка стану хворого – не більше 10–15 с.

2. Оцінка свідомості – не більше 5–10 с.

3. Елементарна підтримка життя (невідкладний період):

   A – airways – відновлення прохідності дихальних шляхів.

  B – breath – штучна вентиляція легень.

  C – circulation – зовнішній (непрямий) масаж серця.

2. Необхідно негайно викликати реанімаційну бригаду швидкої медичної допомоги.

3. Реанімаційні заходи необхідно продовжувати до прибуття бригади швидкої медичної допомоги.