A. Синусова тахікардія.

В. Пароксизм надшлуночкової тахікардії.

С. Пароксизм шлуночкової тахікардії.

D. Пароксизм миготливої тахіаритмії.

Е. Шлуночкова екстрасистолія.

30. Хворому 58 років, який знаходиться у кардіореанімаційному відділенні з трансмуральним інфарктом міокарда, раптом стало зле. Стан украй тяжкий: хворий непритомний, шкіра бліда, слизові оболонки ціанотичні, м’язова атонія, поодинокі поверхневі вдихи, пульс на променевій та сонній артеріях не визначається. На ЕКГ-моніторі виявлено великохвильову фібриляцію шлуночків.

Який терапевтичний захід слід здійснити в першу чергу?

А. Введення лідокаїну.

В. Введення кальцію хлориду .

С. Введення атропіну.

D. Електричну дефібриляцію .

Е. Введення адреналіну гідрохлориду.

Тема 5. Ревматизм: гостра ревматична лихоманка

та хронічна ревматична хвороба серця.

1. Дайте визначення поняття ”ревматизм“.

Ревматизм (синоніми: ревматична лихоманка, хвороба Сокольського-Буйо) – системне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, яке розвивається у зв’язку з гострою інфекцією В-гемолітичним стрептококом групи А у схильних осіб, головним чином у дітей та підлітків у віці 7–15 років.

2. Назвіть клінічну класифікацію ревматичної лихоманки.

Клінічна класифікація ревматичної лихоманки

(прийнята III Національним конгресом ревматологів України, 2001 р.)

I. Клінічні варіанти

1. Гостра ревматична лихоманка.

2. Рецидивуюча (повторна) ревматична лихоманка.

II. Клінічні прояви

Основні:

1. Кардит.

2. Артрит.

3. Хорея.

4. Кільцеподібна еритема.

5. Ревматичні вузлики.

Додаткові:

1. Лихоманка.

2. Артралгії.

3. Абдомінальний синдром.

4. Серозити.

III. Активність процесу

I – мінімальна.

II – помірна.

III – висока.

IV. Наслідки

1. Без явних серцевих змін.

2. Ревматична хвороба серця:

– без вад серця (можливі фіброзні зміни стулок клапанів без регургітації);

– вада клапанного апарату серця.

V. Серцева недостатність (СН, ФК)

I стадія (ФК I-II)

II-А стадія (ФК II-III)

II-Б стадія (ФК III-IV)

III стадія (ФК IV)

3. Назвіть основні етіологічні чинники ревматичної лихоманки.

Для розвитку гострої ревматичної лихоманки (ГРЛ) необхідне поєднання трьох чинників:

– -гемолітичного стрептокока групи А;

– генетично успадкованого імунного статусу;

– провокуючих чинників.

4. Назвіть основні провокуючі чинники виникнення гострої ревматичної лихоманки.

Соціально-побутові умови – скупчення людей (школа, гуртожитки, казарми, вологі, темні, слабо провітрювані приміщення);

– матеріальне забезпечення родини – незбалансоване і некалорійне харчування, погані побутові умови та інше;

– несприятливі умови праці – переохолодження, праця у вологих приміщеннях, скупчення людей;

– молодий вік;

– наявність в організмі хронічних вогнищ інфекції (хронічний тонзиліт, фарингіт тощо);

– генетичний фактор.

5. Наведіть основні патогенетичні механізми розвитку ревматизму. Ангіна, викликана В-гемолітичним стрептококом групи А;

– стрептокок виділяє велику кількість токсинів з кардіотоксичною дією: стрептолізин-О та S, стрептокіназа, гіалуронідаза, М-протеїн;

– через антигенну схожість антигенів стрептокока до тканин міокарда антитіла перехресно реагують на міокард, провокуючи аутоімунну реакцію.

6. Наведіть морфологічні зміни сполучної тканини при ревматизмі.

Морфологічно це виявляється характерними послідовними фазовими змінами сполучної тканини: мукоїдне набухання, фібриноїдні зміни (утворення гранулом Ашоффа-Талалаєва), фібриноїдний некроз, склерозування.