- •1.Вимоги до зол і шлаків тес, що використовуються для виготовлення бет. І збк.
- •2.Шлаколужні бетони. Техніко-економічні показники.
- •3.Матеріали з відходів гумотехнічних виробів.
- •1.Теоретичні умови використання шлаків у виробництві в’яжучих речовин.
- •2.Особливості виготовлення стінової кераміки з відходів вуглезбагачення.
- •3.Виробництво двп з відходів деревообробки.
- •1.Вимоги до зол, що використовуються у виробництві бетонних і збк.
- •2.Шлакоситали. Сировина, технологія, властивості.
- •3.В’яжучі матеріали з використанням горілих порід.
- •1.Види і характеристика відходів вугільної промисловості.
- •2 В’яжучі матеріали з фосфорних шлаків. Властивості, теп
- •3 Керамічні матеріалів з використанням зол та шлаків тес. Вимоги до зол та шлаків.
- •1.Види та характеристика відходів переробки деревини.
- •2.Безклінкерні в’яжучі з металургійних шлаків. Властивості. Техніко-економ. Показники.
- •3 Будівельні матеріали з органічних відходів хімічної промисловості
- •1. Види та характеристика відходів паливо-енергетичної промисловості.
- •3.Особливості виробництва аглопориту з використанням зол і шлаків тес.
- •1.Ніздрюваті бетони з металургійних шлаків. Властивості, сировина, техніко-економічні показники.
- •2.В’яжучі матеріали з горілих порід.
- •3.Виробництво дсп з відходів дерево переробки.
- •1 Клінкеровмісні в’яжучі речовини з використанням відходів металургії
- •2.Шлакова вата. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
- •3.Арболіт з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Класифікая відходів металургійного виробництва.
- •2.Сульфатостійкий шпц. Сировина, властивості, техніко-економічні показники.
- •3.Виробництво арболіту з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Використання зол і шлаків тес у виробництві силікатної цегли. Вимоги до зол і шлаків, особливості технології. Техніко-економічні показники.
- •2.Порівняльна характеристика шпц і пц.
- •3.Характеристика відходів виробництва кераміки та шляхи її використання.
- •1.Види і характеристика відходів вугільної промисловості.
- •2.Автоклавні матеріали з відходів гірничодобувних галузей промисловості.
- •3.Виробництво дсп з відходів деревообробної промисловості.
- •2.Зоовміщуючі ніздрюваті бетони. Особливості технології, властивості, техніко-економічні показники.
- •3.Кераміка з використанням зол і шлаків тес.
- •1 Використання зол та золошлакових сумішей у виробництві бетонів. Особливості технології виготовлення.
- •2.Відходи азбестоцементного виробництва, їх характеристика. Шляхи переробки у будівельні матеріали.
- •3.Виробництво фіброліта з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Характеристика відходів вугледобувної промисловості.
- •2.Виробництво шлакового щебеню. Вимоги до шлаків, властивості.
- •3.Піритні огарки. Шляхи використання їх у виробництві будівельних матеріалів.
- •1.Шлаколужні бетони. Сировина, технологія, властивості.
- •2.Силікатна цегла з вико і шлаків тес. Техніко-економічні властивості. Ристанням зол
- •1.Види та характеристика відходів хімічної промисловості.
- •2.Матеріали з дерев’яної тирси та мінеральних в’яжучих.
- •3.Ніздрюваті бетони з використанням золи. Особливості технології, властивості. Техніко-економічні показники.
- •1.Види та характеристика відходів кольорової металургії.
- •2.Будівельні матеріали з карбідного вапна.
- •3.Глинозольний керамзит. Вимоги до сировини. Технологія виготовлення. Властивості.
- •1.Класифікація відходів гірничодобувної промисловості.
- •2.Характеристика відходів виробництва скла і шляхи її використання.
- •3.Безклінкерні в’яжучі речовини з металургійних шлаків.
- •1.Класифікая відходів металургійного виробництва.
- •2 Виробництво нерудних матеріалів із відходів гірничодобувної та переробної галузей
- •3 Будівельні матеріали з із відходів гумово-технічних виробів.
- •1.Шлаколужні бетони. Сировина, технологія, властивості.
- •2 Особливості виробництва пористих заповнювачів з відходів металургії
- •3.Безклінкерні зольні в’яжучі. Вимоги до золи. Властивості. Область використання.
- •1.Види та характеристика відходів хімічної промисловості.
- •2.Використання зол тес у виробництві будівельних розчинів. Техніко-економічні показники.
- •3.Матеріали з дерев’яної тирси та мінеральних в’яжучих.
- •1.Класифікація відходів хімічної промисловості.
- •2.Особливості виготовлення шлакової вати з шлакових розплавів. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
- •3.Використання зол у виробництві пц. Вимоги до зол, техніко-економічні показники.
3.Використання зол у виробництві пц. Вимоги до зол, техніко-економічні показники.
Золи і паливні шлаки застосовуються як сировинного компонента портландцементного клінкеру і активної мінеральної добавки при виробництві портландцементу. У складі сировинної суміші при виробництві клінкеру золою замінюють глинистий і частково вапняковий компоненти, в деяких випадках ця заміна покращує хіміко-мінералогічний склад клінкеру та умови його випалу.
Більш високі техніко-економічні показники виробництва клінкеру досягаються при використанні сухих зол пневмоудаленія.
Цінним для цементної промисловості є присутність у складі зол залишків незгорілого палива, вміст якого в середньому становить близько 10%. Так як зола має меншу водопотребность ніж глини, застосування її в складі сировинної суміші дозволяє знизити вологість шламу на 33 ... 34%, зменшити витрату палива на 7 ... 10% і підвищити продуктивність обертових печей.
У виробництві цементу основна частина паливних зол і шлаку використовується в якості активних мінеральних добавок. Також сприятливо впливають добавки золи до портландцементу в умовах гідротермальної обробки розчинів і бетонів. Підвищення дисперсності золи сприяє інтенсивності твердіння зольного портландцементу.
Експериментально встановлено, що зола будь-якого типу підвищує сульфатостойкость розчинів і бетонів, особливо при використанні клінкеру з високим вмістом С3А.
Введення в цемент золи зменшує його усадочні деформації при твердінні. Цей ефект тим вище, чим менше дисперсність золи. Позитивний вплив золи встановлено при підвищеному вмісті в цементі MgO, що викликає небажані об'ємні деформації при твердінні.
Гідравлічне в'язка речовина, що отримується спільним тонким подрібненням портландцементного клінкеру і найдрібнішої фракції летючої золи сланцю-кукерміта, називають сланцезольним портландцемент. Можливий зміст золи в цьому виді цементу 15 ... 25%. Зважаючи достатнього вмісту сірчаного ангідриду в золі при помелі сланцезольного портландцементу добавка гіпсу не вводиться. Так як в найдрібнішої фракції сланцевої золи міститься підвищена кількість вільного СаО, в млин при помелі цементу вводять воду для гасіння. Сланцезольний портландцемент так само, як і пластифікований, характеризується зниженою водопотребностью, в результаті чого при однаковому водоцементному відношенні активність його не нижче звичайного і відповідає маркам М400 і М500. При рівному витраті вяза ¬ жущего в межах 300 - 400 кг/м3 бетони на сланцезольном
портландцементі при твердінні в нормальних умовах мають міцність приблизно на 10 МПа вище, ніж на звичайному портландцементі, а при пропарюванні - на 15.
Сланцезольний портландцемент безусадочний, на його основі можна отримувати бетони з високою морозостійкістю і стійкістю до агресивних середовищ.